В умовах глобалізації світової економіки сфера послуг набуває динамічного розвитку та стає впливовим чинником, від якого залежить зростання економіки, підвищення конкурентоспроможності країни на світових ринках, покращення добробуту населення. Особливу роль в цьому процесі відіграють окремі види послуг, зокрема послуга міжнародного лізингу [2, с.31].
Лізинг є складовою стабільного розвитку економік різних країн світу. Через відмінності у законодавстві, податковому режимі, обліку лізингових операцій, традиціях тощо не існує єдиного міжнародного тлумачення поняття лізингу.
В законі України "Про лізинг" дається таке визначення цьому поняттю: “Лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням із лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.” Тобто лізинг можна розглядати як форму забезпечення вкладень, як прогресивний метод матеріально-технічного забезпечення, як активний інструмент маркетингу, як одну із форм кредитних надходжень, як альтернативу банківському кредиту [5].
Актуальність розвитку лізингового бізнесу в Україні обумовлена, передусім, його перевагами у порівнянні з іншими формами інвестування. Основною перевагою можна назвати те, що форма лізингу примирює протиріччя між підприємством, у якого немає коштів на модернізацію, і банком, який неохоче надає цьому підприємству кредит, тому, що не має достатніх гарантій повернення інвестованих коштів. Лізингова операція вигідна усім учасникам: одна сторона отримує кредит, який виплачується поетапно та потрібне устаткування, інша сторона - гарантію повернення кредиту [2, с.33].
З господарської точки зору, ефект лізингу складається з об’єктивної переваги оперативного використання досягнень науково-технічного прогресу, збільшення масштабів діяльності, зниження питомих витрат та інтенсифікації всього виробничого процесу. Інвестування у формі майна, на відміну від грошового кредиту, знижує ризик неповернення коштів, так як за лізингодавцем зберігаються права власності на передане майно. Лізинг передбачає 100-відсоткове кредитування і не вимагає негайного початку платежів, що дозволяє без різкого фінансового напруження оновлювати виробничі фонди, придбавати коштовне майно, часто підприємству легше отримати майно по лізингу, ніж позику на його купівлю, оскільки лізингове майно виступає в якості застави [4, с.51].
Вигідність застосування операцій міжнародного лізингу – полягає ще й у можливості використання сприятливого податкового режиму, встановленого у тій чи іншій країні. Це можна уявити як експорт податкових пільг з країни лізингодавця у країну лізингоодержувача. В Україні на сьогодні практично відсутні будь-які податкові пільги, які б стимулювали розвиток міжнародного лізингу. На думку багатьох економістів, існує надмірне оподаткування операцій імпорту послуг міжнародного лізингу в нашій державі. Зокрема, існує проблема потрійного податкового навантаження ПДВ операцій імпорту іноземних товарів на умовах лізингу: перший ПДВ (ПДВ іноземної країни) закладено у ціну товару, другий ПДВ (20% від митної вартості лізингового об’єкту) сплачується лізингоотримувачем при перетині лізинговим об’єктом митного кордону України), третій ПДВ (20% від залишкової вартості лізингового об’єкта) лізингоотримувач повинен сплатити під час викупу об’єкта. Законодавчо обумовлюється, що ПДВ на залишкову вартість не сплачується лише у випадку наявності угоди про уникнення подвійного оподаткування між країнами лізингодавця і лізингоотримувача [3, с.80].
Як бачимо, розвиток лізингу стримують в основному не структурні проблеми в економіці, а специфічні проблеми регуляторного середовища. Зокрема відсутність системи економічного стимулювання розвитку міжнародного лізингу в Україні, відсутність пільгової системи оподаткування.
Лізинг може дати потужний поштовх процесам приватизації, конверсії, оновлення технологічного парку існуючих підприємств і створення нових виробництв, оптимізувати використання наявного машинного парку і на вигідних умовах отримати найсучасніше вітчизняне та зарубіжне устаткування, значно пожвавити процес оновлення виробництва [3, с.80]. Тому введення пільгової системи оподаткування операцій міжнародного лізингу здатне значно прискорити розвиток ринку даного виду послуг, зробити його ефективним інвестиційним механізмом національного розвитку, посилити інтеграційні зв’язки, та сприяти зростанню економічного потенціалу України.

Література:

1. Брус С.І. Розвиток ринку лізингових послуг в Україні // Фінанси України. - 2008. - №11. – С.31-32.
2. Н.А. Карасьова. Становлення і особливості розвитку лізингу в зарубіжних країнах // Статистика України.- 2008. - №1. – С.31-34.
3. Душило А.А. Розвиток лізингових операцій за кордоном // Держава та регіони.- 2007. - №4. – С.79-81.
4. Внукова Н.М., Бадзим О.С., Череватенко В.А. Оцінка можливостей розвитку фінансового лізингу в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2005. - №9. – С.49-58.
5. Закон України "Про лізинг" від 16.12.1997 р. www.leasing.org.ua