Внутрішня торгівля посідає особливе місце в сучасній економічній системі України і соціальній сфері. Вона забезпечує в широких масштабах обмін суспільного продукту у товарно-грошовій формі, задовольняє особисті і виробничі потреби в продукції, товарах, послугах, сприяє розвитку міжгалузевих і міжрегіональних зв’язків, виступає потужним фактором економічного зростання.
У міру поглиблення ринкових і глобалізаційних процесів роль торгівлі посилюється, ускладнюються її функції. Проте коло фундаментальних досліджень структурних трансформацій внутрішньої торгівлі, закономірностей розвитку в нових умовах, ринкових механізмів її функціонування і форм господарювання надзвичайно обмежене.
Перехід до ринкових умов господарювання, зміни місця та ролі регіонів в економічному житті суспільства привели до регіоналізації економічних процесів, що сприяло посиленню взаємозв’язків та взаємозалежності між регіонами як складовими єдиної державної системи. Саме такі відносини між регіонами стають підґрунтям утворення територіальної сфери обігу, де відбувається узгодження інтересів виробництва та споживачів на різні товари і послуги, тобто формування споживчого регіонального ринку і внутрішньої регіональної політики. Тому питання ефективного функціонування та подальшого розвитку внутрішньої торгівлі в регіонах є актуальною проблемою, яка потребує ретельного дослідження[3].
Питаннями розвитку торгівлі на регіональному рівні займалися такі вчені, як В. Апопій, А. Мазаракі, І. Бланк, Л. Лігоненко, Н. Гуляєва. Проте, на жаль, питання розвитку регіональної торгівлі вивчено недостатньо глибоко і всебічно.
Позитивні тенденції в соціально-економічному розвитку України в остання кілька років справили сприятливий вплив на розвиток внутрішньої торгівлі в державі в цілому, так і в окремих регіонах, зокрема в Чернівцях.
Зростання попиту на споживчі товари у місті Чернівцях забезпечується збільшенням доходів населення та відкриттям у місті великих мережевих супермаркетів. Завдяки цим чинникам обсяг роздрібного товарообороту торгової мережі м. Чернівців у 2008 році збільшився на 27,0%, порівняно з 2007 роком. Товарооборот у розрахунку на одного мешканця в аналізованому періоді в 2,7 рази перевищив відповідний показник по країні[2].
Перехід до ринкової економіки відкриває широкі можливості для розвитку торгівлі на ринках. КП МТК «Калинівський ринок» один з найбільших в Україні ринків приносить місту немалі надходження, за рахунок встановлення Міською радою м. Чернівці плати за отримання місця для торгівлі на "Калинівському ринку". Підприємці, які займаються торговельною діяльністю на території торгового комплексу "Калинівський ринок" платять: 20 тис. грн - за 20-тонний контейнер; 9,4 тис. грн - за 5-тонний контейнер; 5 тис. грн - за 3-тонний контейнер; 400 грн - за 1 кв м павільйону на фундаменті, побудованому "Калинівським ринком". Виручені кошти мерія використовує на розвиток соціальної інфраструктури міста та на підтримку розвитку комунального підприємства "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок". 30% цих коштів перераховуватимуться на розрахунковий рахунок КП "МТК "Калинівський ринок", а 70% - до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста.
Чернівецьке комунальне підприємство „Міський торговий комплекс „Калинівський ринок” входить до п’ятірки найбільших речових ринків України. На підприємстві налічується понад 9 тис. торгових місць, на ринку працюють понад 18 тис. підприємців. Тільки за 2008 рік забезпечено надходження до бюджету міста 7721,2 тис грн. ринкового збору, що становить 105% прогнозних розрахунків та на 459 тис грн. більше ніж за 2007 рік.
Розвиток і розширення торгівлі на ринках на сучасному етапі характеризується наступними факторами:
• об’єктивною основою розвитку реалізації непродовольчих товарів на ринках є кризовий стан вітчизняної промисловості, що супроводжується значним звуженням асортименту товарів, низькою їх якістю та високою ціною;
• торгівля на ринках є найбільш демократичною формою реалізації продукції, що зумовлюється практично необмеженим колом, як продавців, так і покупців, зведенням до мінімуму втручання держави на процес ціноутворення;
• розвиток торгівлі на ринках сприяє відносній економії коштів населення на придбання товарів, що має надзвичайно важливе значення для малозабезпечених верств населення;
• торгівля на ринках в сучасних умовах є місцем зайнятості багатьох людей, що дозволяє вижити в складних економічних умовах.
Ефективність торгівлі на ринках в значній мірі залежить від рівня її організації. Основними напрямками реалізації резервів розвитку торгівлі на ринках є:
• залучення юридичних і фізичних осіб до торгівлі на ринках;
• покращення існуючої системи договірних відношень між ринками та юридичними і фізичними особами;
• подальший розвиток прогресивних традиційних і нетрадиційних форм діяльності ринків;
• підвищення якості роботи громадських інспекторів;
• проведення передсвяткових і сезонних розпродажів;
• розвиток різнобічних нетрадиційних форм організації господарської діяльності і т.д.
Розвиток і удосконалення форм торгівлі дозволить усунути вузькі місця в діяльності ринків, створить умови для повного освоєння ресурсного потенціалу промислових товарів і сільськогосподарської продукції і сировини, зведе до мінімуму їх видатки на шляху просування до споживача, забезпечить досягнення максимально можливого кінцевого результату при рівні, який склався на ринку товарів і послуг.
Cтаном на 01.01.2008 року обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) малими підприємствами міста становив 728,8 млн.грн. За видами економічної діяльності найбільша частка реалізованої продукції (робіт, послуг) в загальних обсягах реалізації малих підприємств була у підприємств торгівлі – 43,6%. Було розглянуто 1703 заяви суб’єктів господарювання, оформлено 1327 інформацій про внесення об’єктів торгівлі та сфери послуг в базу даних міста Чернівців. Забезпечено надходження до міського бюджету коштів в розмірі 79,75 тис.грн. від збору за видачу дозволів на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, прогнозні розрахунки виконано на 139,9% [2].
Проте, світова економічна криза дещо зменшила товарооборот і доходи міста Чернівці. Так, оборот роздрібної торгівлі за січень 2009 року становив 426,5 млн грн., що на 0,6 % менше обсягу січня 2008 року, роздрібний товарооборот підприємств у відсотковому співвідношенні до січня 2008 року становить 99,8%, до грудня 2008 року – 55,4%.
Незважаючи на такі невтішні факти, Чернівці можна з впевненістю назвати торговельним містом. Сьогодні на тисячу мешканців Чернівців припадає приблизно 119 квадратних метрів торгових площ в об’єктах, які можна назвати торговими центрами. Ще у 2007 році цей показник був удвічі меншим. Показник розвитку сучасних форм торгівлі міста відрізняється від інших обласних центрів з населенням, як у Чернівцях, і фактично відповідає рівню міст-мільйонників. У 2008 році загальна площа торговельних центрів у Чернівцях складає біля 150 тисяч квадратних метрів. У такому разі кількість торговельних площ на тисячу мешканців перевищить показники Дніпропетровська, Львова, Харкова та навіть Києва. Супермаркети почали відкриватися у Чернівцях активніше, тому що свого часу місто відставало від цих процесів. Наприклад, порівняно з сусіднім Івано-Франківськом. Тим часом у населення міста і районів високий рівень доходів, і власники новостворених супермаркетів побачили успіхи та добрі результати продажу в «Сільпо», «Фокстроті». Як відомо, чернівецькі підрозділи цих супермаркетів посідають перші позиції з продажу серед усіх регіонів[1].
Чернівці посіли перше місце в Україні за кількістю торгових площ на душу населення. Середній розмір торгового комплексу в Чернівцях сьогодні становить 12-18 тисяч квадратних метрів. Безперечним лідером у цій сфері є ТРК «Боянівка». Цей торгово-розважальний комплекс площею приблизно 120 тисяч квадратних метрів (розмір приблизно 17 футбольних полів) з 200-ма магазинами, бутиками та паркінгом на 4000 машино-місць є одним з найбільших в Україні, другим за розміром після «Броварського» у Києві. Підраховано, що лише для того, щоб обійти цю зону, не заходячи до жодної крамниці, потрібно дві з половиною години.
Загалом показник роздрібного товарообороту у нашому місті удвічі більший за середньоукраїнський показник[1].
На наш погляд спалах активності торгових центрів у Чернівцях відбувся з кількох основних причин, а саме:
• перенасиченість ними у столиці та містах-мільйонниках;
• відносно висока якість життя в Чернівцях: за цим показником місто займає п’яте місце в Україні, насамперед завдяки заробітчанським грошам;
• незаповненість ринку порівняно з іншими містами.
Найближчим часом у місті відкриється ще декілька торговельних комплексів. Товариство «Фокстрот-Буковина» планує збудувати торговий центр «Мандарин» у районі вулиці Руської. П’ятиповерховий будинок торгівлі та побуту зводять на вулиці Канівській. А також протягом 2009 року планують відкрити такі торговельні центри як: торгово-розважальний комплекс «DEPOt Center» на вулиці Головній, 265, торговий комплекс «Рязань», на вулиці Червоноармійській, гіпермаркет «Фуршет» на Галицькому Шляху, торговельний комплекс «Дитячий світ» на вулиці Садовій. А також в майбутньому на Соборній площі планують звести чотириповерховий готель і зробити підземний торговельний комплекс, а на Центральній площі може з’явитися торговельно-виставковий комплекс за пам’ятником Т.Г. Шевченку. На даний час в Чернівцях працюють такі торговельні центри, як Майдан, Екватор, Епіцентр, Караван, Формаркет, МЕТРО Cash&Carry.
Отже, чернівецьке населення отримує вигоду від розвитку торговельної індустрії в Чернівцях, адже приходять різні торговельні мережі і конкурують між собою – від цього споживачі лише виграють. Також, чим більше торговельних центрів і гіпермаркетів, тим більше робочих місць, а отже менше безробітних в регіоні.

Список використаної літератури

1. www.molbuk.com
2. www.oblstat.cv.ukrtel.net
3. Є.І. Бойко «Сучасні проблеми регіонального розвитку внутрішньої торгівлі»//Регіональна економіка – 2008 - №1 – ст. 252