Актуальність дослідження. Зовнішньоекономічна діяльність, тобто міжнародний обмін това¬рами й послугами, належить до числа найбільш давніх форм між¬народних відносин. До неї також належать рух капіталу, міжнарод¬на міграція робочої сили, міжнародні валютні відносини. Необхід¬ність і ефективність системи міжнародного обміну очевидна: для кожної країни характерний свій набір природних ресурсів, розміри капіталів і праці, які можуть бути використані для виробництва ВНП. Спеціалізація країни на виробництві товарів, для яких у неї є найкращі умови, дає змогу їй розширити їх випуск, використавши частину з них для продажу, а за виручені гроші закупити товари, яких не вистачає.
Постановка проблеми. Питання входження України у світове економічне співтовариство перебувають сьогодні в центрі уваги як урядовців, так і вітчизняних вчених. Особливо слід підкреслити виключну значимість для України міжнародної торгівлі на відміну від інших форм світогосподарських зв"язків, оскільки коли в країні немає внутрішніх накопичень, саме надходження від зовнішньої торгівлі стають найвагомішим джерелом засобів на проведення реформ і обслуговування зовнішнього боргу. Україна, ставши суверенною державою, відмовилась від монополії зовнішньої торгівлі, яка протягом багатьох десятиліть існувала в колишньому СРСР. Ринкові реформи, перш за все, вплинули на обсяг зовнішньоторговельного обороту і структуру міжнародної торгівлі, що є свідченням того, що екстенсивні фактори розвитку зовнішньої торгівлі на сьогодні є практично вичерпаними.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Зокрема цю тему досліджували такі провідні вчені як Качан Є.П. Ковалевський В.В., Михайлюк О.Л. ЗЕД Буковини рідко приділяють увагу в періодичній літературі, зокрема в журналі “Економіка України” та в “Галицьких контрактах”.
Метою дослідження є функціонально-структурний аналіз стану і ключових тенденцій розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України та обгрунтування засад створення оптимальної зовнішньоторговельної політики.
Виклад основного матеріалу. Буковина – мальовничий український край, який знаний в усьому світі. Чернівецька область завдяки своїй розгалуженій системі підприємств та ринків активно взаємодіє з багатьма країнами світу - як в ролі постачальника, так і в ролі споживача.
У 2008 році у Чернівецькій області вперше за останніх 6 років склалося від’ємне сальдо експорту-імпорту, які становили відповідно 92 та 147,7 млн. дол. США. Різке зростання імпорту (в 1,9 раз) пояснюється налагодженням порядку на митниці, і в зв’язку з цим, збільшенням обсягу товарів, що проходять митне оформлення.
Обсяг експорту товарів за січень 2009 р. становив 7,6 млн.дол. США, імпорту – 5,2 млн.дол. США. Порівняно з січнем минулого року експорт скоротився на 19,3%, імпорт – у 2,1 раза. За цей місяць у зовнішній торгівлі товарами області склалося позитивне сальдо в розмірі 2,4 млн.дол.США. Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 1,45.
Зовнішньоторговельні операції з товарами суб’єкти господарювання області здійснювали з партнерами із 42 країн світу, основними з яких були Італія, Румунія, Німеччина, Російська Федерація та Білорусь.
Основу товарної структури експорту становили поставки товарів групи текстилю та виробів з текстилю (30,2% від загального обсягу експортованих товарів), механічного та електричного обладнання (26,8%), деревини та виробів з неї (16,8%), продуктів рослинного походження (8,9%), імпорту – текстилю та виробів з текстилю (36,8% від загального обсягу імпортованих товарів), транспортних засобів та шляхового обладнання (14,8%), механічного та електричного обладнання (10,8%), полімерних матеріалів, пластмас та каучуку (8,2%), продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (6,7%).
За січень 2009 р. в область надійшло іноземної давальницької сировини на 1,2 млн.дол.США, з якої виготовлено продукції на 2,6 млн.дол.США.
Приємно відзначити, що ряд підприємств міста співпрацюють з іноземними країнами:
- Наприклад, ВАТ „Розма” випускає щодоби лише гумового взуття 15000 пар для вітчизняного і закордонного споживача, зокрема Афганістану, Болгарії.
- Відома фірма „Трембіта” співпрацює з німецьким підприємством „Кайзер”, однак з 2006 року співробітництво поширилося і на італійську фірму „Феррере”, яка на рівних конкурує з „Версаче” і „П’єр Карден”. Також до країн, куди експортуються наші костюми відносять США (договір на 10000 од. одягу) та Канаду.
- Чернівецький гігант „Машзавод” має угоди на постачання продукції з двадцятьма країнами світу: Румунією, Сирією, Афганістаном, країнами Прибалтики, Росією, Туркменістаном, Узбекистаном.
- Славляться Чернівці і своїми сукнями, експорт яких здійснюється у Росію. Студія мод „Віоріка” після міжнародного конкурсу отримала премію „Бізнес олімп”. Після цього студія отримала можливість зареєструватись у міжнародній асоціації торгівлі, підписала контракт з французькою фірмою „Star coctail”.
- Великим попитом на іноземних ринках користується буковинська деревина. Грецька фірма „Ларіс” закупила лісу на 27 тис. кубометрів за 2,1 мільйона гривень. Однак чи це позитивно залишається спірним питанням. До речі за підтримки міжнародної федерації „Milicukontakt Oost – Europa” Карпати перетворять на зону „зеленого” туризму, заборонивши всі, окрім санітарних, вирубки гірських лісів.
Це були найяскравіші приклади підприємств, які здійснюють експортну діяльність. Обсяг експорту між торговими партнерами розподілився наступним чином: на першому місці – Німеччина, на другому – Італія, на третьому – Росія, далі йдуть Молдова, Білорусь, Великобританія, Франція, Латвія, Туркменістан, Румунія, Туреччина та ін.
Одним із важливих напрямів зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів підприємницької діяльності області є розвиток зовнішньої торгівлі послугами. Буковина підтримує в цій сфері зовнішньоекономічні відносини з 57 країнами.
Найбільшу частку як в обсязі експорту, так і в обсязі імпорту займають послуги транспорту – 55,8% та 91,9%. Крім послуг транспорту зарубіжним партнерам було експортовано послуги у сфері освіти, готелів та ресторанів, в операціях з нерухомістю, здаванні під найм та послуг юридичним особам, послуг в обробній промисловості.
Широко розвинене в області надання туристичних послуг. Однак туристична галузь майже у 15 раз більше імпортує послуг ніж експортує.
Висновки. Як ми бачимо, ринок послуг на Буковині, як і в Україні загалом недостатньо розвинений. Необхідно, щоб держава з допомогою надання податкових пільг, вкладень інвестицій, зменшенням податкових ставок стимулювала перелив капіталу із сфери виробництва у сферу послуг, яка є перспективною галуззю економіки у цілому світі.
Багато іноземних експертів характеризують Чернівці як успішне та відкрите для бізнесу місто, що підтверджує тривала співпраця з Солт-Лейк-Сіті. Щорічно в місті відбуваються чисельні зустрічі з іноземними делегаціями та підписуються договори на вкладання інвестицій в різні об’єкти.
Нещодавно німецька фірма „Vogt Electronics” розпочала в Чернівцях Інвестиційний проект щодо впровадження на базі одного з підприємств виробництва електротехнічних компонентів. Передбачається, що його реалізація вже найближчим часом сприятиме створенню в краї сотень нових високотехнологічних робочих місць.
Співпраця з багатьма країнами є у перспективі:
- австрійці готові нам допомогти з облаштуванням бальнеологічних лікарень, постачанням медикаментів, у встановленні канатних доріг, освітлювачів;
- ізраїльські бізнесмени готові вкладати свої кошти у туризм і комп’ютерні технології;
- чехів цікавить сфера виробництва будівельних матеріалів, будівництво житла та сільське господарство, відбудова або створення малих ГЕС на річках Буковини;
- поляки готові розвивати туризм та обмінюватись студентськими групами;
- голландців цікавлять буковинські сади та будівництво на території Сокирянщини фруктосховища на 3000 т плодово-ягідної продукції з регульованим газовим середовищем.
Для сприяння залучення інвестицій необхідно усунути труднощі з верховенством права, з невиконанням договорів, забезпечити незалежність судової системи. Також необхідно стимулювати приплив інвестицій у технічне переоснащення підприємств, транспортний та готельний бізнес, інноваційну сферу та в розвиток туристичної інфраструктури.
Буковина дійсно має стійкі зовнішньоекономічні зв’язки з різними країнами світу завдяки своїй інтенсивній діяльності в різних сферах. А якщо ще й торкнутися краси м. Чернівці, то за ефективнішого використання потенціалу громадських структур існує можливість про лобіювання рішення про його внесення до списку пам’яток архітектури світової спадщини ЮНЕСКО.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності діяльності Консультаційної ради з питань іноземних інвестицій в Україні: Указ, 11 квітня 2005р. // Орієнтир. – 2005. – 20 квітня. - №15. – С.1-2;
2. Захарєв С. Інвестиційна політика в умовах переходу на модель сталого ринку // Проблеми науки. – 2005. - №3. – С. 15-21;
3. Звіт міського голови М.Т. Федорука // Чернівці. – 2006. - №5;
4. Макогон Ю. ГМС України на зовнішньому ринку: стан і перспективи // Економіка України. – 2005. - №4. – С.72-90;
5. Єремічук Т. Програма сприяння залучення інвестицій у м. Чернівцях на 2005-2007 роки // Чернівці. – 2005. - №3. – С.9;
6. Соціально-економічне становище Чернівецької області за 2005 рік: Головне управління статистики у Чернівецькій області. – 2006. - №2. – С.8.