Розвиток ринкових відносин сприяє збільшенню кількості користувачів фінансової інформації. Це пояснюється тим, що кожна структура прагне знайти і утримати своє місце на конкретному ринку. Пошук пріоритетів і вибір правильної стратегії невід'ємно пов'язані із коригуванням правил, посиленням одних і послабленням значущості інших чинників, що відображується в обліковій політиці підприємства.
У цьому разі особливої уваги заслуговує важлива складова облікової політики – управлінський облік, який забезпечує виявлення, вимірювання, збирання, аналіз, підготовку і прийом інформації, необхідної управлінському персоналу для розробки бізнес-планів, фінансових бюджетів, і сприяє вирішенню поточних та довгострокових економічних завдань підприємства та прийняття управлінських рішень на рахунок зазначених питань.
Як відомо облікова політика спрямована на розвиток і вдосконалення виробничих систем. Однак на практиці часто виробнича система не досягає потрібного рівня або ці процеси здійснюються дуже повільно.
Чим пояснити, що розробляючи нові, найдосконаліші організаційні процеси обліку, до яких належить і облікова політика, ми не одержуємо належних результатів і чому в практичній діяльності далеко не повністю використовуються можливості облікової політики?
Аналізована проблема неодноразово висвітлювалась провідними вітчизняними вченими Ф.Ф. Бутинцем, Б.І. Валуєвим, С.Ф. Головим, М.Я. Дем’яненком, Г.Г. Кірейцевим, М.М. Коцупатрим, В.Г. Лінником, В.Б. Моссаковським, М.Ф. Огійчуком, В.М. Пархоменком, М.С. Пушкарем, П.Т. Саблуком, В.В. Сопком тощо.
На жаль, як справедливо наголошується в економічних дослідженнях, керівництво підприємств не надає належної уваги процесу формування облікової політики та використання у цьому процесі переваг управлінського обліку. А саме воно має безпосередній вплив на формування власної облікової політики через прийняття управлінських рішень. Тим паче згідно з пунктом 5 статті 8 Закону „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” право встановлення облікової політики підприємства цілком і повністю полишає на розсуд суб'єкта господарювання, що ще раз підкреслює важливість прийняття якомога кращих і оптимальних управлінських рішень щодо формування облікової політики, і це у майбутньому дозволить надавати як зовнішнім, так і внутрішнім користувачам набагато точнішу інформацію про діяльність підприємства.
Традиційно, готуючись до нового звітного року, підприємство встановлює або уточнює власну облікову політику. Від того на скільки вона є продуманою, буде залежати ефективність здійснення господарської діяльності та досягнення поставлених цілей перед підприємством. Саме вміло сформована облікова політика дає змогу оперативно реагувати на зміни, що відбуваються на ринку, забезпечує конкурентоспроможність підприємства та надає точну і якісну інформацію внутрішнім користувачам для здійснення управлінської діяльності. Тому метою даної статті є удосконалення формування системи облікової інформації у складі облікової політики для прийняття найефективніших управлінських рішень у діяльності підприємства.
На нашу думку розробка та прийняття рішення, щодо управління підприємством повинні пройти такі етапи:
1. Визначення проблеми.
2. Визначення цілі та задач, які досягаються після реалізації прийнятого рішення.
3. Накопичення та формування облікової інформації для прийняття оптимального рішення.
4. Реалізація даного рішення.
Як бачимо важливою складовою у цьому ланцюгу є формування облікової інформації для прийняття найефективнішого управлінського рішення.
Аспекти проблеми формування облікової інформації для управління насамперед визначаються дослідниками [3, с.21] в рамках системи законодавчого регулювання бухгалтерського обліку і залежать від рівня, на якому їх застосовують:
 державний рівень, де проявом регулювання є Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України;
 галузевий рівень, на якому регулювання має форми інструкцій, положень, методичних рекомендацій галузевих міністерств;
 господарський рівень, на якому інструменти регулювання визначаються Положенням про організацію обліку, зокрема обліковою політикою підприємства.
Детальніше зупинимось на господарському рівні на якому головним завданням облікової інформації буде розробка облікової стратегії розвитку підприємства, а способом реалізації даного завдання стане вміло сформована облікова політика підприємства, організація та ведення обліку в господарстві та його структурних підрозділах.
На рівні підприємств основні інструменти створення облікової інформації для управління є такими:
 розробка облікової політики підприємства;
 визначення меж застосування видів обліку.
Ці інструменти мають забезпечувати повне, достовірне і безперервне відображення господарських фактів, що відбулись у підприємстві, обробку даних певними способами і прийомами відповідно до потреб управління та вимог вищих рівнів регулювання.
Система організації й збору облікових даних, спрямована на рішення конкретного управлінського завдання, може бути реалізована у трьох етапах, на кожному з яких вирішуються специфічні задачі (табл. 1).

Таблиця 1
Етапи формування облікової інформації для управління на рівні підприємств
Етапи Завдання Шляхи вирішення
Перший етап Формування управлінського рішення облікової задачі або аналіз і опис існуючого рішення. На цьому етапі необхідно визначити: управлінську задачу і її рішення (управлінське); дані, що потрібні для її рішення, систему збору і правила документообороту Результати, яких планується досягти, і визначення відповідальних за досягнення зазначених результатів, відображення їх у відповідній системі управлінської звітності
Другий етап Узгодження прийнятих рішень з існуючими управлінськими рішеннями, обліковою політикою й бухгалтерською практикою і діючими на підприємстві обліковими технологіями Узгодження даних систем обліку, яка наявна інформація може бути використана при формуванні управлінського обліку, і як вимоги управлінського обліку можуть привести до зміни в існуючих облікових даних
Третій етап Впровадження облікових технологій, максимально адаптованих до потреб управління Розробка Наказу про організацію обліку та складових облікової політики. На цьому етапі здійснюється реалізація прийнятих рішень

На думку дослідників 2, 4, 6, важливо підтримати процес постановки управлінського обліку організаційно-адміністративними заходами. Необхідно завершити формування системи збору управлінських даних, розробити посадові інструкції для виконавців, затвердити форми документів і правила документообороту, що разом із звітним і аналітичними формами утворить систему облікових даних для управління.
Таким чином, формування системи облікової інформації для управління це взаємопов’язані дані бухгалтерського та управлінського обліку, в складі облікової політики, організації обліку на підприємстві, а також управлінської звітності. В цілому така система формує сукупність показників оцінки витрат, собівартості і формування фінансових результатів із метою прийняття оптимальних управлінських рішень. Дані рішення відіграють визначальну роль у функціонуванні підприємства і саме вони можуть привести як до розквіту підприємства так і до його занепаду.

Список використаних джерел.

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996 – ХIV, зі змінами та доповненнями
2. Басалай С.И., Хоружий Л.И. Бухгалтерский учет как инструмент повышения инвестиционной привлекательности агропромышленных корпораций в условиях переходной экономики. – М.: БУКВИЦА, 1999 – 256 с.
3. Бутинець Ф.Ф., Дем'яненко М Я., Саблук П.Т., Белебеха І.О., Лінник В.Г. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Ф.Ф. Бутинець (ред.), М.М. Коцупатрий (ред.). — Житомир : ПП "РУТА", 2003. — 511с.
4. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1 /Редкол.: С.В. Мочерний (відп.ред.) та ін. - К.: Видав.центр "Академія", 2000. - 864 с.
5. Житний П. Проблеми формування облікової політики та шляхи їх вирішення . // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. - №3. – С. 19 - 23.
6. Мещеряков С.Г. Управление составом и структурой экономической информации//http://www.cfin.ru/bandurin/article/sbrn05/13.shtml.
7. Использование учетной информации в процессе принятия управленческих решений // Бухгалтерская наука. – 2008. - № 10. – C. 28 – 32