Актуальність гармонізації у сфері бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності зростає у зв’язку з розширенням Європейського Союзу, яке відкриває нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва.
Перехід України до ринкових умов господарювання потребує оцінки ступеня відповідності складання фінансової звітності до вимог міжнародних стандартів та визначення напрямків подальшої її удосконалення.
Аналіз публікацій вітчизняних авторів свідчить про те, що питання узгодження фінансової звітності українських підприємств з вимогами ЄС не достовірно досліджені і на даний час. Серед праць учених України немає єдиного підходу до формування та відображення у звітності облікової інформації. Одні автори схильні до побудови звітності на засадах, які застосовуються в англомовних країнах. Зокрема з цього приводу Голов С.В. зазначає, що доцільно враховувати досвід ЄС, зберегти лише загальну структуру фінансових звітів та мінімальні вимоги до розкриття інформації. Слід також відмовитися від жорсткої регламентації бухгалтерського обліку, передусім системи обліку витрат [2, с. 18-23].
Виходить, що звітна інформація одного підприємства ще більше відрізнятиметься від даних іншого, даний факт ставить під сумнів доцільність зведення фінансової звітності органами статистики через неспівставність даних. Але деякі автори схиляються до думки, про необхідність уніфікованої фінансової звітності.
На Європейському конгресі бухгалтерів, що відбувся в Нідерландах, обговорювались актуальні питання бухгалтерського обліку, серед яких було розглянуто питання оцінки у фінансовому обліку, включаючи все більше поширення впровадження МСФЗ [1, с. 15].
Важливим питанням подальшого розвитку бухгалтерського обліку та звітності в Україні є визначення вимог до обсягу та якості інформації, яка надається зовнішнім користувачам у вигляді фінансової звітності підприємства. Зокрема, слід визначити сферу застосування МСФЗ в Україні.
Для застосування МСФЗ в Україні перш за все потрібно:
адаптувати нормативну-правову базу бухгалтерського обліку в Україні до законодавства ЄС та МСФЗ;
вдосконалити методологічні принципи облікової політики суб’єктів господарювання;
подальше наближення національних стандартів бухгалтерського обліку до МСФЗ.
Однак через великі складності узгодження окремих положень у МСФЗ передбачено лише перелік методик ведення обліку на окремих ділянках. Це сприяє створенню єдиних засад формування інформації про результати діяльності підприємства. За рішенням Європейського співтовариства передбачено розробити єдину систему звітності.
З переходом до ринкових умов виникає необхідність внесення змін у фінансову звітність через впровадження МСФЗ. Однак разом з цим відбувається суттєве змінення якості даних, адже підприємству дозволено змінювати методику формування інформації на окремих ділянках обліку, наприклад, методику нарахування амортизації, оцінки об’єктів обліку, тощо. Щодо підприємства з однієї сторони - це є досить позитивним, адже воно самостійно може застосовувати певні методи та оцінки, які б забезпечили його стабільність, конкурентоспроможність та прибутковість, а з іншого – при поданні фінансової звітності в органи статистики можуть виникати певні труднощі. Так такі нововведення спричиняють покращенню можливостей зіставлення даних підприємств, що наприклад, для країн СНД дуже важливо, оскільки вся звітність подається до органів статистики та зводиться в цілому по національній економіці України. Тим самим запровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які не суперечать МСФЗ, призведе до ускладнення визначення складу економіки країни.
Можна сказати, що достовірність інформації в даній ситуації буде досить чітка, адже кожен економіст-аналітик зможе дати відповіді на запитання, як зміниться прибуток, а також всі інші показники діяльності підприємства певної галузі, якщо воно на свій розсуд застосує той чи інший метод оцінки активів, нарахування амортизації чи створює резерви [2, с. 20].
У процесі вдосконалення фінансової звітності повинні враховуватися принципи структуризації звітності в суспільстві, яка означає необхідність гармонізації фінансової звітності з статистичною, управлінською та податковою.
Отже, правильне складання та подання фінансової звітності надає можливість вчасно і в правильному напрямку зорієнтуватися підприємцям для пошуку резервів подальшого, успішного розвитку та вдосконалення діяльності підприємства. Подальша диференціація вимог до фінансової звітності сприятиме вдосконалення звітності в Україні, спрощенню обліку та звітності некорпоративних суб’єктів господарювання.
В умовах глобалізації світової економічної системи ринкові методи управління та державного регулювання потребують гармонізації системи звітної інформації для прийняття економічних рішень.
Список використаних джерел:
1. Пархоменко В. Річна фінансова звітність // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007.- №1. – C. 3-20.
2. Массаковський В.В. Концепція побудови бухгалтерського обліку в Україні // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007.- №10. - C.18-25.
