Система оподаткування – це продукт діяльності держави, її важливий атрибут.
Система оподаткування – це сукупність податків, що сплачуються до бюджетів і державних цільових фондів у встановленому законами України порядку, а також права, обов’язки й відповідальність платників.
Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, власних національних особливостей, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань, тобто визначає платників податків, об’єкти оподаткування, види податків і порядок їх сплати. Тип системи оподаткування визначається співвідношенням чотирьох секторів формування податків: державного, комерційного, фінансового та населення. Ці питання регулюються Законом України « Про систему оподаткування».
Кожен вид податків має свої специфічні риси та функціональне призначення і займає окреме місце в податковій системі. Одним із вагомих важелів регулювання розподілу між державою та підприємствами всіх форм власності прибутку як основного джерела інноваційної діяльності підприємства є податок на прибуток підприємств, що входить до складу податкової системи України та є інструментом перерозподілу національного доходу. Податок на прибуток є прямим податком. Сума податку на прибуток повністю залежить від результату господарської діяльності підприємства. Згідно з П(С)БО16 «Витрати» податок на прибуток – це один із видів витрат, які визначаються за спеціальними правилами, встановленими П(С)БО17 «Податок на прибуток».З точки зору податкового законодавства, податок на прибуток – це сума податку, визначена в звітному періоді відповідно до податкового законодавства.
Кінцевим фінансовим результатом діяльності підприємства та основним джерелом, за рахунок якого підприємство в процесі діяльності розвиває свою матеріальну базу, стимулює працю, виплачує дивіденди засновникам, є прибуток. Тому оподаткування прибутку займає найважливіше місце у діяльності будь-якого підприємства. Адже від правильності визначення оподаткованого прибутку, повноти та своєчасності перерахування до бюджету відповідних коштів залежить діяльність того чи іншого підприємства у майбутньому.
Отже, прибуток визначається шляхом зменшення суми валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку, а також на суму амортизаційних відрахувань. Такий метод обчислення бази оподаткування зумовлює відмінності прибутку за бухгалтерським та податковим обліком. У бухгалтерському обліку – це показник прибутку, виведений за правилами такого обліку, а для обчислення прибутку, що підлягає оподаткуванню, потрібно вести так званий податковий облік, який дасть можливість визначити реальну базу для обчислення податку на прибуток підприємств.
Організація податкового обліку повинна забезпечити правильне накопичення валових доходів, витрат та амортизації основних фондів, реальне відображення їх у податковій звітності. Велику роль відіграє використання комп’ютерів. З їх допомогою за умов автоматизації як фінансового , так і податкового обліку дуже зручно контролювати своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом з податку на прибуток.
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи та зобов’язання з податку на прибуток і принципи її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО17 «Податок на прибуток». Об’єктом оподаткування є оподатковуваний прибуток, який за економічним змістом є оподатковуваним доходом. Прибуток платників податку, включаючи підприємства засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25% до об’єкта оподаткування. Ця ставка застосовується з 1.01.2004р.
Згідно зі ст.3 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» прибуток, що оподатковується, визначається зменшенням суми скоригованого валового доходу на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань.
Сума податкового зобов’язання по податку на прибуток визначається множенням прибутку. що оподатковується на ставку податку (базову або пільгову).
Облік розрахунків з бюджетом по податку на прибуток ведеться по дебету рахунку 98 «Податок на прибуток», а в кінці звітного періоду списується на кредит рахунку 79 «Фінансовий результат».
В кінці звітного податкового періоду підприємство використовуючи первинні документи складає податкову звітність. Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2003р.
Декларація з податку на прибуток підприємства та додатки до неї подаються платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зобов’язання, чи ні. Декларація заповнюється в тисячах гривень з одним десятковим знаком.
Декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду.
Сплата податку на прибуток за базовою ставкою 25% чи за пільговою ставкою здійснюється не пізніше 10 днів після подання звітності.
Список використаної літератури
1. Бутинець Ф.Ф., Береза С.Л.Бухгалтерський податковий облік. Навчальний посібник. – Житомир: ПП «РУТА», 2004. – 384с.
2. Гусакові О.С. Податковий облік. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 360с.
3. Панасюк М.В., Ковальчук Є.К., Бобрівець С.В.Податковий облік. Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 260с.
4. Сердюк В.М. Податковий облік. Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 312с.
5. Чернелевський Л.М., Редзюк Т.Ю., Податковий облік і контроль. Навчальний посібник. – К., 2004 – 328с.
