В сучасних умовах переходу економіки України до ринкових відносин особливо важливим і практично значущим задля забезпечення беззбиткової діяльності суб’єктів господарювання та запобігання їх банкрутству є систематичний і якісний аналіз фінансової діяльності, зокрема, аналіз фінансових звітів. При аналізі фінансових звітів необхідно приділити увагу сутності, цілям та задачам аналізу фінансового стану підприємства. Для забезпечення якісного та детального аналізу фінансових звітів необхідно оволодіти загальними концептуально-методичними принципами підходів і трактовок фінансового стану підприємства.
Під фінансовим станом розуміють спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективного використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю підприємства. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим, він характеризується сукупністю показників, які відображують процес формування та використання фінансових ресурсів, по суті фінансовий стан відображає кінцеві результати діяльності підприємства.
Фінансовий стан це рівень збалансованості окремих структурних елементів активів і капіталу підприємства, а також рівень ефективності їх використання. Оптимізація фінансового стану підприємства є однією із головних умов успішного його розвитку в майбутньому періоді [3, с.45]. В той же час кризовий фінансовий стан підприємства свідчить про серйозну загрозу його банкрутства.
Кожне підприємство в процесі свого функціонування має на меті досягнення максимального ефекту від своєї діяльності, а це неможливо без ефективного управління ним. В свою чергу управління виступає творчим процесом керівника, що ґрунтується на виважених рішеннях прийнятих на основі даних, що відображають реальний стан речей на підприємстві. Дані, що є основою прийняття рішень, представляються у формі фінансових звітів відповідних звітних періодів. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при вирішенні поточних та перспективних господарських проблем. Для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Як наслідок процес підготовки та складання фінансових звітів повинен бути організований відповідно до законодавства та забезпечувати користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності і фінансовий стан підприємства 4,с. 95. Фінансова звітність забезпечує у повній мірі потреби, пов’язані з інформацією про суб’єкт господарювання й зовнішніх користувачів. Вона є провідною категорією, що покликана забезпечити користувачів потрібною інформацією і як наслідок, створити умови для ефективної та цілеспрямованої роботи підприємства.
Фінансова звітність визначена П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»[2], як бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень.
Діючий склад звітності повністю відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього періоду, розкриття облікової політики та її змін, що робить можливим ретроспективний аналіз діяльності підприємства.
Такі складові фінансової звітності, як баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал та звіт про рух грошових коштів, складаються з статей, які об’єднуються у відповідні розділи.
Дані фінансової звітності є основою не тільки для оцінки результатів звітного періоду, але й для їх прогнозування. Так, інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто використовується як основа для прогнозування майбутнього фінансового стану.
Основним звітним документом підприємства є бухгалтерський баланс, який відображає фінансово-господарський стан підприємства на певну дату. Баланс дозволяє зробити оцінку найсуттєвіших ознак підприємства. Саму процедуру оцінок прийнято називати читанням балансу5, с. 436.
Щодо шляхів удосконалення обліку фінансових результатів та ведення фінансових звітів слід звернути увагу, що значення бухгалтерської фінансової звітності при обґрунтуванні й прийнятті управлінських рішень обумовлює необхідність більш глибокого дослідження її регулювання. У відповідності до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” [1], звітна інформація повинна бути корисною для зацікавлених користувачів, що забезпечується шляхом дотримання її якісних характеристик та ряду принципів формування показників фінансової звітності. Проте питання щодо переліку, змістового навантаження та оптимального поєднання якісних характеристик та принципів їх формування залишаються дискусійними.
Вивчення методологічних засад формування бухгалтерської фінансової звітності в Україні за період з початку реформування ринкових відносин включно до форм, що використовуються з 2000 року, дозволяє стверджувати, що із введенням в дію Положень (стандартів) бухгалтерського обліку прослідковується значне ускладнення звітних форм.
Бухгалтерська фінансова звітність, що існувала до 2000 року в формах 1-3 та додатках досить повно розкривала інформацію про майновий та фінансовий стан, а також результати фінансово-господарської діяльності підприємства. Якщо баланс, звіт про фінансові результати та звіт про власний капітал складались і раніше, хоча в дещо іншій формі, то з введенням в дію Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” суб’єкти господарювання зобов’язані представляти користувачам звіт про рух грошових коштів, що значно підвищило аналітичні можливості звітної інформації. Крім того значне розширення в підходах оцінки активів дозволяє більш достовірно відображати результати фінансово-господарської діяльності підприємства.
Якісний аналіз існуючих вітчизняних форм бухгалтерської фінансової звітності та порівняння їх із вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності дозволяють стверджувати про необхідність прийняття альтернативи при формуванні звіту про фінансові результати, що передбачає подання інформації про аналіз витрат із застосуванням класифікації, яка базується на характері витрат або на їх функції на підприємстві. Щодо представлення в бухгалтерській фінансовій звітності звіту про рух грошових коштів, складеного прямим або непрямим методом, на нашу думку, доцільно було б використати практику, коли інформація про рух грошових коштів, розрахованих прямим методом, розкривається в примітках і поясненнях.
Питання, що стосуються аналізу фінансових звітів досить актуальні, саме бухгалтерська фінансова звітність, відображаючи всі суттєві зміни в структурі господарських засобів і їх джерел, а також результати фінансово-господарської діяльності, надає в скомпонованому вигляді значний обсяг інформації необхідної зовнішнім і внутрішнім користувачам. Зміна мети складання, розширення кола суб’єктів, що приймають господарські рішення, спираючись при цьому на звітну інформацію, дозволило визначити бухгалтерську фінансову звітність як ланку зв’язку між підприємством і зовнішнім середовищем, що покликана адекватно розкривати ті процеси, що відбуваються на підприємстві, з одного боку, та задовольняти інформаційні потреби користувачів, з іншого. При цьому акцент ставиться на якість звітної інформації, що забезпечується за рахунок дотримання методологічних основ її формування і визначає напрямки її удосконалення.

Список використаних джерел
1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України прийнятий ВРУ від 16.07.1999 р.- ХІV. // Бухгалтерський облік та звітність в Україні: Збірник нормативно-правових актів.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “ Загальні вимоги до фінансової звітності ”: Наказ Мінфіну України від 31.03.99 р. №87. //Бухгалтерський облік: нормативна база. – Х.: Фактор, 2004. – с. 27-35
3. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-Бланш,
2002. – с.520
4. Сопко В.В. бухгалтерський облік: навч. посібник для ВНЗ.-К,2000- с.356
5. Чижевська Л.В, Пархоменко В.М, Кривошей М.М звітність підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050 „Облік і аудит”. За рад. Проф. Ф.Ф. Бутинця– Житомир: ЖІТІ, 2003. – с. 436.
6. Комп’ютерна мережа Інтернет: http://www.minfin.gov.ua