Четвер, 28.03.2024, 12:36
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Ільєнко О., ПРОЦЕС ВІДБОРУ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Матеріали конференції 15.01.2015 » Соціально-політичні перспективи розбудови державності України » Ільєнко О., ПРОЦЕС ВІДБОРУ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ...
Ільєнко О., ПРОЦЕС ВІДБОРУ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ...
conf-cvДата: Середа, 21.01.2015, 12:00 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline





Ольга Ільєнко,





6 курс, спец. «Менеджмент ЗЕД», д/ф,
Наук. кер. – Якимчук Т.В.,
Херсонський національний технічний університет,
м. Херсон





ПРОЦЕС ВІДБОРУ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ПРИ РОЗРОБЦІ СТРАТЕГІЇ ВИХОДУ НА ЗОВНІШНІЙ РИНОК




Вихід підприємств на зовнішні ринки зазвичай є тривалим еволюційним процесом. Досвід показує, що систематичне, поступове набуття досвіду в зовнішньоекономічній діяльності – найкращий, а в багатьох випадках і єдиний шлях до стабільного успіху. Тому дослідження теоретичних підходів до виходу підприємств на зовнішні ринки достатньо актуальні в сучасних ринкових умовах.
Метою роботи є дослідження критеріїв оцінювання ризиків для удосконалення процесу відбору зарубіжних регіональних ринків.
З погляду економічної доцільності багатоступінчастого процесу вибору регіональних ринків, який традиційно застосовується, він повинен бути структурований таким чином, щоб уже на першому етапі на основі попередньої інформації можна було відкинути неефективні ринки. З кожним наступним етапом потреба в інформації і витрати на її придбання збільшуються, а кількість країн, що залишилися до розгляду, зменшується. Головні стратегічні напрями розвитку підприємства можуть бути дотримані, наприклад, шляхом включення в процес відповідних стратегічно значимих критеріїв. Наявний досвід керівництва і його знання специфіки даної галузі можна використовувати, по-перше, при виборі критеріїв і субкритеріїв відбору, а по-друге, у процесі обговорення й аналізу окремих етапів [1].
Розглянемо детальніше етапи та безпосередні критерії відбору зарубіжних країн на підставі пропозицій О.Л. Каніщенко та Г.Л. Багієва [2; 3]. Сутність їх пропозицій зводиться до виділення 4 етапів, що стосуються мікроаналізу, аналізу перспектив та специфічних факторів ведення бізнесу через визначення відповідності цільових ринків потенціалу та конкурентним перевагам фірми.
На першому етапі, виходячи з економічної доцільності одержання інформації про ринки, процес добору країн починається з аналізу загальних обмежень при використанні таких критеріїв, які повинні бути достатньо вагомими, щоб за ними зробити попередній відбір національних ринків. До критеріїв виключення відносяться: економічний, політичний, географічний, культурний, технологічний стан країни та іноземна політика.
На даному етапі варто досліджувати економічну та політичну ситуацію країни в цілому, соціально-культурні особливості громадян, а також природні фактори та пов’язані з ними особливості. Оцінку стану національної економіки можна провести на основі інтегрального показника економічної безпеки держави (ЕКБ) метод сумування нормованих значень індикаторів ЕКБ [4, с. 185].
Метод сумування нормованих значень індикаторів ЕКБ – перший метод, який, на мою думку, доцільно використовувати при інтегральний оцінці рівня ЕКБ держави. Він передбачає просте сумування всіх значень індикаторів без урахування вагових коефіцієнтів з огляду на запропонований алгоритм розрахунку. Надалі при необхідності можна використовувати більш детальні методи.
На другому етапі відбору країни критерії попереднього вибору повинні містити істотні фактори оцінювання зарубіжних регіональних ринків, відповідати стратегічному характеру розв'язуваної проблеми, бути незалежними один від одного (що на практиці найчастіше не дотримується) і базуватися на інформації, яку можна придбати порівняно легко і без істотних витрат [5].
Для цього необхідно провести сегментацію по галузям промисловості та подібним областям (для визначення приблизного обсягу ринку) та визначити сектор з урахуванням ретро- та перспективних показників, що характеризують ринок та вимоги до нього.
Одним із факторів оцінювання зарубіжного ринку може бути інформація про місткість ринку. Місткість ринку визнається економічною формою прояву споживчого потенціалу, тобто обсягом товарів, які на ньому споживаються (реалізуються) протягом певного-часу; вона розраховується у фізичному та вартісному вираженні за один рік [6, c. 65]. Поняття місткості ринку також тлумачиться як сума обсягу попиту на всі товари та послуги, які пропонуються на обмеженому товарному ринку [7, c.52].
Для дослідження показників ринкового попиту можна використовувати методику Ж.-Ж. Ламбена, який стверджує, що різні методи оцінки попиту виходять по суті з двох факторів: кількості споживаючих одиниць (n) і кількості товару, споживаного одиницею (q) [8, c. 226].
На третьому етапі необхідно враховувати витрати на доставку, які дадуть змогу побачити додаткові витрати, які понесе підприємство і покупець. Це потрібно для оцінки частки логістичних витрат в собівартості товарів, що постачаються. Також на даному етапі проводиться оцінка конкуренції.
Для оцінки конкурентоспроможності підприємства використовується методика SWOT-аналізу для виявлення привабливих напрямів маркетингових зусиль підприємства, на яких воно може здобути конкурентні переваги в міжнародному конкурентному середовищі [8, с. 346].
Одним з інструментів забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку є розробка відповідної міжнародної стратегії конкурентної поведінки з використанням різноманітних матричних підходів. У цьому випадку може бути використана матриця «Мак Кінсі – Дженерал Електрик», що дає змогу визначити конкурентні переваги відносно іноземних конкурентів. Основою матриці є два фактори – привабливість ринку й конкурентоспроможність підприємства, показники яких визначаються і розраховуються у перших двох пунктах [8, с. 361].
Четвертий етап передбачає проведення оцінювання цільових ринків на основі обраних критеріїв. Найбільш простим способом оцінювання регіональних ринків є бальна система. При цьому методі визначаються, по-перше, вагомість, або важливість, обраних критеріїв для ухвалення рішення про сегментування і, по-друге, оцінка ступеня вираження даного критерію для певної країни (вона може визначатися особами, які безпосередньо працюють з цим національний ринком). Добуток вагомості критерію на його оцінку дасть зважене значення цього критерію, а сума зважених значень – загальну оцінку даного зарубіжного ринку [9]. Розраховані значення необхідно оформити у вигляді таблиці. Критерії, які обираються для визначення найбільш привабливого ринку, є найбільш вагомими серед критеріїв відбору, визначених на етапі 1. Вони визначаються в процесі побудови матриці SWOT-аналізу для конкретної галузі діяльності або певного підприємства.
Для порівняння ринків між собою для кожної країни, яка досліджується, визначають усі показники та їхні характеристики, проставляють бали, а потім підсумовують ці бали (вагові коефіцієнти) за кожною країною окремо. Ринок, який набрав максимальну кількість балів, вважається найбільш сприятливим.
Висновки. В даній статті набула подальшого розвитку процедура поетапного відбору зовнішніх ринків з виділенням набору критеріїв на кожному етапі. Дане дослідження можна використовувати підприємствам, які планують вихід на зарубіжні ринки, та які виробляють товари як широкого вжитку, так і товари промислового призначення. Отримані результати можна практично застосовувати для будь-якої галузі, спираючись на достовірні дані. Це значно полегшить роботу керівництва при прийнятті управлінських рішень щодо того чи іншого зовнішнього ринку.

Список використаних джерел:

1. Каракай Ю.В. Національні особливості інноваційного розвитку // Стратегія розвитку України: Наук. журнал. – К.:. Книж. вид-во НАУ. 2004. – №3. – с. 46-50.
2. Каніщенко О.Л. Міжнародний маркетинг у діяльності українських підприємств: Монографія. – К.: Знання, 2007. – 448 с.
3. Багиев Г.Л. Международный маркетинг / Г.Л. Багиев, Н.К. Моисеева, С.В. Никифорова. – Санкт-Петербург: Питер, 2001. – 512 с.
4. Мартинюк В. П. Оцінка стану національної економіки на основі інтегрального показника економічної безпеки держави // Економіка Менеджмент Підприємництво. – 2013. – №25(1). – С. 179-187.
5. Каракай Ю.В. Національні особливості інноваційного розвитку // Стратегія розвитку України: Наук. журнал. – К.:. Книж. вид-во НАУ. 2004.- №3. – С. 46-50.
6. Бланк И. А. Управление денежными потоками / И. А. Бланк. – К.: Ника–Центр «Эльга», 2002. – 736 с.
7. Лещева Л.Б. Проблемы оценки капитала торговой марки / Л.Б.Лещева, И.И. Муромкина // Вестник Нижегородского университета им. Н.И.Лобачевского. – 2005. – № 1. – С.513-517.
8. Нємцов В. Д. Стратегічний менеджмент / В. Д. Нємцов, Л. Є. Довгань. – К. : ТОВ «УВПК «ЕксОб»», 2001. – 560 с.
Циганкова Т.М. Міжнародний маркетинг – К.: КНЕУ, 2001. – 300 с.


9.
 
Форум » Матеріали конференції 15.01.2015 » Соціально-політичні перспективи розбудови державності України » Ільєнко О., ПРОЦЕС ВІДБОРУ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ...
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: