Четвер, 28.03.2024, 17:23
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Компанієць А., ПРОБЛЕМИ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Матеріали конференції 15.01.2015 » Роль фінансово-кредитної та банківської систем у розвитку економіки країни » Компанієць А., ПРОБЛЕМИ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ ...
Компанієць А., ПРОБЛЕМИ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ ...
conf-cvДата: Середа, 21.01.2015, 11:46 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline





Анастасія Компанієць,





3 курс, спец. «Менеджмент організацій і адміністрування», д/ф,
Наук. кер. – Берьозкіна А.Ю.
Дніпродзержинський державний технічний університет ДДТУ,
м. Дніпродзержинськ






ПРОБЛЕМИ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ




Стабільний валютний курс країни один з найважливіших інструментів регулювання міжнародних економічних відносин в умовах глобалізаційних процесів. Крім того, валютний курс виступає індикатором макроекономічної стабільності країни, тому розробка заходів по стабілізації валютного ринку України є вкрай важливою проблемою.
Аналізуючи літературу вітчизняних та зарубіжних учених, ми дійшли висновку, що основна увага приділяється чинникам впливу на вибір валютних режимів. Проте проблема комплексного регулювання валютно-курсових процесів і досі не достатньо досліджена.
Золотовалютні резерви країни скорочуються з кожним днем. До того ж, економічний колапс, пов’язаний з високим курсом валюти, може спровокувати нову хвилю соціального бунту, що є абсолютно недоречним в умовах політичної та економічної нестабільності.
Більше половини сучасного валового продукту України становить експорт, ключовим аспектом успішності зовнішньоекономічної діяльності національних підприємств є саме рівень валютного курсу. Він також є фактором, який впливає на динаміку змін в структурі ВВП.
Головними причинами сучасної ситуації ми вважаємо розбалансованість валютного ринку, негативне сальдо торговельного балансу та високі темпи інфляції. Все це є результатом проведення НБУ неефективної валютно-курсової політики та не спроможність визначення оптимального рівня валютного курсу.
Саме тому, на нашу думку, валютно-курсова політика України потребує оновлення, модернізації управління та підвищення його ефективності для досягнення стабільності та адекватності валютного курсу.
Експерти та учасники ринку, оцінюючи роботу НБУ, з одного боку, погоджуються з тим, що проблем, з якими зіштовхнулось керівництво Нацбанку та українська влада загалом, є безпрецедентними для України. Але разом із тим, більшість погоджується, що ключові рішення регулювання могли б бути більш дієвими. Так, наприклад, ситуація, яку ми спостерігали у серпні-вересні, стосовно відкладеного попиту на валюту були досить серйозними. І власне, ми вважаємо, що це був один з факторів, який вплинув на черговий стрибок курсу долара. Цей «відкладений попит» виник, власне, через ситуацію, коли імпортери хочуть купити валюту, а експортери нічого не продають. Як зазначає голова правління Credit Agricole, Євгенія Чемерис, навіть за умов швидкого відновлення металургійного експорту, виручка не скоро повернеться в Україну[4]. В цей самий час, треба зазначити, що ситуацію з стрімким підвищенням курсу валюти трохи загальмував аграрний сектор, адже гарний урожай дав можливість експортувати продукцію. Проте, аграрники так само прагнуть виставити вищу ціну на свій товар та отримати більше виручки, а це зазвичай трапляється взимку, коли зростає попит. Відтак, надходження від агропромисловості, за оцінкою експертів, буде відбуватись, найімовірніше, в грудні, проте навіть цього може не вистачити, аби задовольнити попит імпортерів, який почався з серпня місяця.
Неоднозначність в оцінці діяльності НБУ учасниками ринку, пояснюється тим, наскільки різкі зміни відбувались в курсах валют. На день призначення (19 червня 2014 року) пані Гонтаревої на посаду Голови НБУ, курс гривні до долара становив менше 12 грн/дол. У вересні поточного року, курс наблизився до 15 грн./дол. Валютні резерви в період з 1.07. до 1.09. скоротились на 1,25 млрд. дол., а банківська система втратила понад 100 млрд. гривень банківських депозитів. Як зазначає В.Гонтарева, за перші два тижня вересня відтік банківських вкладів становив 6,4 млрд.грн [4].
Ерік Найман, керівний партнер компанії Capital Times, наводить такі дані: від початку року фізичні особи вивели з банківських рахунків 46 млрд. грн.. – це складає 18 % гривневих депозитів, а також 8 млрд. дол.. – це 34% доларових депозитів. Олександр Жолудь, співробітник Міжнародного центру перспективних досліджень, вказує що однією з головних причин того, що люди забирають депозити є скорочення реальних доходів [1]. Проте обидва експерти погоджуються з тим, що НБУ мав запровадити заборону на довгострокове зняття депозитів це навесні, коли відтік грошей з банків лише розпочинався. Крім того, вони зазначають, що українська банківська система мала серйозні проблеми ще до початку бурхливих подій в країні, але політичний колапс лише загострив їх.
Серед причин чергового стрибка курсу валют у вересні місяці, ми можемо зазначити новий кредитний транш від МВФ, отримання якого тим не менш, в експертному середовищі мало створити певну стабілізацію на валютному ринку. Але очікуваної стабільності так і не настала.
Тим часом НБУ відновив дію старих, або запроваджував нові обмеження на валютному ринку. Серед основних обмежень НБУ у сфері обігу валюти слід виділити:
- обмежена сума видачі готівкової валюти з рахунків фізичних осіб еквівалентом 15 тис. грн.;
- збільшена частина обов’язкової до продажу валютної виручки;
- введено обмеження курсу продажу валюти на рівні 12,95 грн/USD;
- 3 тис.грн. обмежена сума, на яку можна купити валюту протягом одного банківського дня.
Наслідки даних введень, на наш погляд мали більше негативний вплив, аніж позитивний. Так, ми вважаємо, що обмеження суми видачі готівкової валюти до 15 тис.грн. спровокувало людей до того, що вони стали боятись класти валюту на депозити. А постанова НБУ №515 від 20.08.14р. про частку виручки, яка належала до обов’язкового продажу, до 100% призвело до того, що експортери утримували валюту за кордоном всіма способами, як наслідок ми могли простежити скорочення надходжень валюти в країну[3]. Власне, цей факт і створив, описаний вище, «відкладений попит» з боку імпортерів.
Більш того, серед недоліків введення адміністративних методів ми можемо визначити і утримання від девальвації гривні, які були перекладені на тих, хто не мав доступу до привілейованих каналів придбання валюти, а саме на населення та більшість імпортерів. Власне, падіння експорту та інфляція роблять очевидною подальшу девальвацію гривні. При цьому, на наш погляд, утримання курсу гривні адміністративними методами, розтягнули б її в часі, збільшивши про цьому утримання економіки. Так, за вересень-жовтень, за словами Валерії Гонтаревої, НБУ втратив на підтримку гривні 1,3 млрд.дол. із своїх резервів [2].
На початку листопада, Голова НБУ заявила, що обґрунтований курс має становити 13 грн/USD. З метою стабілізації курсу, НБУ запровадив нові методи його регулювання, серед яких найголовнішим нововведенням є торги на міжбанківському ринку, які були запроваджені 5 листопада 2014 року. НБУ виходить із валютними інтервенціями у вигляді аукціонів, які проходять за «голландською схемою», тобто починаючи з найвищої, заявки знижуються до ціни, на яку б погодився перший покупець.
Зважаючи на відкритість української економіки, проблеми розрахунків за зовнішніми зобов’язаннями, експортну квоту країни, важливість валютно-курсової політики в загальній системі макроекономічного регулювання зростає.
Вважаємо доцільним запропонувати регулювання курсу виключно ринковими методами, адже попередній досвід валютного регулювання призвів до неодноразової та згубної для економіки девальвації національної валюти України.
В короткостроковій перспективі, пропонується акцентувати увагу на:
- відмові від адміністративних методів, які перерозподіляють утримання від девальвації;
- переході до гнучкого курсоутворення, згідно з вимогами МВФ.
У довгостроковій перспективі регулювання курсу ми пропонуємо:
- збалансувати державний бюджет в реалістичні строки;
- утримувати інфляцію на стабільно невисокому рівні;
- збільшити кількість доларів в фінансовій системі України, використовуючи методи дисконтної політики.
Подальші дослідження в даній сфері ми пропонуємо сфокусувати на вивченні закордонного досвіду та методах його впровадження на Україні. Розглянувши приклад валютного регулювання в Польщі, ми вбачаємо доцільним взяти приклад європейського сусіда за основу реформування української валютної політики. Серед основних методів валютного регулювання, якими користується Національний банк Польщі (НБП) [5], є:
- валютні інтервенції
- дисконтна (облікова) політика
- управління валютними резервами (диверсифікація)
- валютні обмеження.
Ступінь жорсткості будь-якого регулювання, і валютного зокрема, залежить від цілей і завдань, які декларовані в політиці НБП. Водночас не можна забувати один із принципів існування людського суспільства як такого: свобода не дарується, вона виборюється. Не варто сподіватися на повну свободу дій: лише в процесі діяльності банків, уряду вимальовуються механізми їх регулювання. Отже, НБП здійснює жорстку політику в цьому напрямі, тому розуміємо, що вона випливає з тих цілей, які стоять перед ним. Водночас це не означає, що комерційні банки повинні сліпо підкорятися тискові і сприймати розпорядження "зверху" як належні. Вони мають право обстоювати власні інтереси, дотримуватися своїх позицій, доводячи необхідність відповідної дерегуляції.
Для Польщі характерне також регульоване плавання валют. Даний режим характеризується тим, що у процесі встановлення валютного курсу на валютному рин¬ку відчутний вплив центрального банку країни, який згладжує різкі короткострокові, а іноді й середньострокові коливання курсу з ме¬тою зробити його більш передбачуваним та таким, що стимулює зовнішню торгівлю. У цьому разі необхідні значні резерви валюти та міцна матеріальна база для прогнозування курсу, а також зростає роль фіскальної та монетарної політики щодо підтримування низь¬кого рівня інфляції національної грошової одиниці. Системи валютних курсів у країні часто ха¬рактеризуються одночасним розмаїттям валютних курсів, кожний з яких використовується для іншого набору трансакцій [5].
Для України ми також вбачаємо доцільним розглянути можливість впровадження розробки прогнозу платіжного балансу, який використовується як основа для переговорів з міжнародними організаціями про надання Польщі фінансової допомоги. До того ж, подібні прогнози дали країні можливість перелаштувати свою фіскальну та монетарну політику у зв’язку з членством в ЄС. Починаючи з 2007 року, влада країни міцно тримала позиції, прагнучи пригальмувати процес введення загальноєвропейської валюти (євро) на території Польщі. За оцінками експертів, якби уряд країни не реформував би фінансову політику майбутній шлях країни у напрямку євроінтеграції мав би негативні результати. У зв’язку з євроінтеграційними процесами в Україні ми вбачаємо запозичення досвіду іноземних держав, які пройшли тернистий шлях становлення, як основний аспект формування оновленої фінансово-валютної системи країни.

Список використаних джерел:
1. Finance.ua [Електронний ресурс] – режим доступу: http://finance.ua/ua/
2. Офіційний сайт НБУ. [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/index
3. Банная А., Голуб Я. «Да» или «Нет» саморегулированию валютного курса./А.Банная, Я.Голуб// Бизнес. – 2014. - № 44(1135). – с. 24.
4. ВВС Україна. [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.bbc.co.uk
Narodowy Bank Polski [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.nbp.pl/


5.
 
Форум » Матеріали конференції 15.01.2015 » Роль фінансово-кредитної та банківської систем у розвитку економіки країни » Компанієць А., ПРОБЛЕМИ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ ...
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: