Юлія Маначинська, Віталій Юрчук,
3 курс, спец. «Облік і аудит» д/ф,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Побудова системи внутрішнього контролю на промисловому підприємстві
В процесі функціонування підприємства невід’ємною складовою його господарської діяльності є проведення операцій з контрагентами та видача готівки з каси на господарські та виробничі потреби, а також проведення розрахункових операцій. Ймовірність зловживань при проведенні готівково-розрахункових операцій є найвищою, тому актуальність даної теми зумовлюється необхідністю попередити будь-які зловживання щодо готівково-розрахункових операцій. Метою дослідження виступає розкриття основних підходів до побудови системи внутрішнього контролю на промисловому підприємстві в умовах змін в діючій економічній системі.
Однією з головних цілей будь-якого підприємства є отримання максимального прибутку та збільшення його вартості. Для вирішення цих задач необхідно отримати інформацію про джерела доходів, а також про те, які клієнти його забезпечують і чому, виявити ті ключові бізнес-процеси, на удосконаленні яких повинно сконцентруватися підприємство, щоб забезпечити приріст доходу та реалізацію корпоративної стратегії. У відповідності з цим у подальшому підприємство направляє інвестиції і організовує свою управлінську роботу [5, с.145].
Проблеми раціональної побудови системи внутрішнього контролю на промисловому підприємстві детально розглянуті у працях вітчизняних та зарубіжних науковців серед, яких варто виокремити праці Н.П. Баришнікова, Г.Д. Давидова, Л.Ю. Івашко, В.Я. Савченко, Л.О. Сухарева, А.А. Ситнова, Л.С. Шатковської. Проте сучасні умови змін на загальнодержавному рівні управління потребують подальших удосконалень існуючих методологічних аспектів внутрішньогосподарських процедур.
У загальному вигляді проблема розвитку системи внутрішнього контролю на рівні будь-якого промислового підприємства полягає у вироблені комплексного, системного підходу і пов'язаних з ним методичних рішень, які б були здатні створити практичні умови для її впровадження та функціонування [6, с.142].
У ринковому конкурентному середовищі дана проблема набуває особливої актуальності, оскільки на злагоджене та ефективне ведення господарської діяльності визначальний вплив здійснює діюча система внутрішнього контролю. На ефективність роботи підприємства суттєво впливає наявність контролю та контрольних процедур, що описують основні бізнес-процеси. Важливою складовою загальної проблеми розвитку системи внутрішнього контролю є отримання уявлення про її фактичний стан, що сформує передумови для її вирішення, дозволить визначити «вузькі» місця в методиці та організації внутрішнього контролю на підприємстві та стане основою для подальших прикладних досліджень з цього питання [6, с.254].
Побудова та організація системи внутрішнього контролю на підприємстві має залежити від:
• галузевої особливості суб'єкта господарювання, що організовує внутрішній контроль;
• впливу специфіки діяльності на побудову системи обліку на підприємстві;
• сезонних коливань в діяльності об'єкта;
• зовнішнього впливу на розвиток даної галузі;
• виробничих факторів;
• номенклатури продукції, що виробляється.
Для того, щоб правильно розробити план аудиту, необхідно отримати інформацію і уявлення про існуючі заходи внутрішнього контролю підприємства. При цьому аудитору необхідно врахувати дані, отримані ним під час вивчення середовища контролю і систем бухгалтерського обліку для визначення обсягу подальшого вивчення процедур внутрішнього контролю [8, с.67].
Внаслідок того, що процедури контролю тісно взаємопов'язані з середовищем контролю і системою обліку, під час отримання аудитором уявлення про середовище контролю і систему обліку він отримує також певний рівень інформації щодо процедури контролю. Наприклад, при дослідженні системи бухгалтерського обліку грошових коштів, аудитору, як правило, стає відомо про здійснену перевірку по банківських рахунках. За звичайних обставин під час розробки загального аудиторського плану не вимагається розуміння аудитором абсолютно всіх внутрішніх процедур контролю підприємства, які використовуються для кожного затвердження фінансової звітності чи для кожної її позиції або кожної категорії операцій.
Тести на відповідність внутрішнього контролю здійснюються з метою отримання аудиторських доказів його ефективності: структури систем обліку і внутрішнього контролю, що означає наскільки ця структура попереджає, виявляє і своєчасно виправляє істотні помилки; функціонування внутрішнього контролю протягом всього періоду перевірки. Деякі процедури аудиту можна не планувати окремо як тести на відповідність внутрішнього контролю, але вони можуть дати аудиторські докази ефективності як структури внутрішнього контролю, так і її функціонування. Таким чином, ці процедури перевірки можуть служити для аудиту тестами відповідності внутрішнього контролю. Наприклад, під час вивчення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю грошових коштів аудитор може отримати аудиторські докази ефективності контрольної перевірки рахунків банку шляхом опитування і спостереження.
Відповідно до світових тенденцій все більша кількість підприємств переходять на систему внутрішнього контролю, орієнтованого на ризик, відомого як модель COSO. При цьому «ризик» визначають як можливість негативно вплинути на основні бізнес-процеси на підприємстві. Згідно з концепцією внутрішнього контролю, орієнтованого на ризик, з кожним видом діяльності початкове пов'язані специфічні ризики і повністю їх уникнути практично не можливо. Проте потрібна своєчасна ідентифікація цих ризиків і створення таких управлінських механізмів, які при реалізації ризику пом'якшують наслідки його впливу до допустимого рівня. Таким чином, внутрішній контроль – це та частина бізнес-процесу, яка забезпечує прийнятний для бізнесу рівень контрольованого ризику [7, с.52].
Необхідно виділити важливі характеристики внутрішнього контролю:
• внутрішній контроль являє собою процес досягнення цілі, а не самоціль;
• важливі не лише правила, процедура і регулюючі документи, але і люди, які здійснюють внутрішній контроль на всіх рівнях;
• від внутрішнього контролю власники і керівництво компанії можуть очікувати лише обґрунтування рівня досягнення поставленої цілі, але аж ніяк не абсолютної гарантії безпомилкової роботи;
• внутрішній контроль забезпечує досягнення поставленої цілі або декількох цілей у суміжних сферах діяльності підприємства.
Таким чином, внутрішній контроль – це процес, контрольований вищим органом підприємства, який визначає його політику (наприклад, радою директорів, яка представляє інтереси власників компанії), і здійснюється управлінським персоналом вищого рівня (менеджментом) і всіма іншими співробітниками в достатньому та обґрунтованому обсязі, що забезпечує досягнення підприємством наступних цілей:
• підприємство працює фінансово ефективно у відповідності із затвердженою стратегією;
• фінансова звітність повністю достовірна;
• бізнес-процедури організовані з максимальною ефективністю;
• необхідний рівень якості продукції, товарів, робіт, послуг досягнений;
• діяльність підприємства повністю відповідає вимогам чинного законодавства України [4].
Процес організації внутрішнього контролю на підприємстві починається з етапу встановлення стандартів, тобто конкретних цілей, які підлягають змінам та мають часові границі. Для управління необхідні стандарти у формі показників результативності об'єкта управління для всіх його ключових областей. Всі стандарти, які використовуються для контролю, повинні бути обрані із багаточислених цілей та стратегій підприємства. На другому етапів організації внутрішнього контролю на підприємстві співставляються реально досягнуті результати із установленими стандартами, а керівництво підприємства визначає величину відхилення, в рамках якого відхилення від встановлених стандартів вважається нормальним. При цьому оцінка відхилень від стандартів має бути об'єктивною і здійснюватися висококваліфікованими експертами, які мають бути повністю незалежними від процесу та керівництва. Третій етап внутрішнього контролю – прийняття відповідних корекційних заходів. При цьому керівництво має змогу обрати самостійно одну з трьох ліній поведінки:
• нічого не змінювати (основна ціль чого полягає у тому, щоб досягти такого положення, при якому процес управління підприємством дійсно заставив би його функціонувати у відповідності із планом);
• ліквідувати відхилення (коректування, що проводиться, має бути напрямлене на ліквідацію дійсної причини відхилення, її зміст – зрозуміти дійсну причину відхилення та досягти повернення підприємства до правильної стратегії діяльності);
• переглянути стандарт (не всі відхилення від стандарту слід ліквідовувати, інколи самі стандарти можуть виявитися нереальними, тоді необхідні об'єктивні зміни стандартів) [9, с.101].
Висновки, зроблені контролерами (аудиторами), повинні бути затверджені керівництвом підприємства. При цьому необхідно мати достатню обґрунтованість необхідних корегуючих заходів.
Одним з методів перевірки ефективності здійснення контролю і бізнесу в цілому є внутрішній операційний аудит. При здійсненні внутрішнього контролю аудитор має перевірити ефективність процедур внутрішнього контролю, правильність виконання контрольних процедур протягом звітного періоду, ефективно виявляти та ліквідовувати зловживання. У результаті наукових досліджень було виявлено необхідність реструктуризації системи внутрішнього контролю на підприємстві з метою організації нової ефективної системи контролю, вигоди від якої значно перевищували б витрати на її створення та організацію. Тому для організації ефективного внутрішнього контролю на підприємстві пропонується методика внутрішнього контролю за первинними показниками діяльності підприємства, яку можна називати стратегією пошуку об'єкта в інформаційному середовищі. Визначено необхідність організації самоконтролю на підприємстві, що підвищить ефективність і надійність системи внутрішнього фінансового контролю на підприємстві [10, с.56].
Використання системи внутрішнього контролю на підприємстві дозволить вирішити завдання, поставлені перед внутрішнім контролем як перед системним процесом комплексної перевірки всієї господарської діяльності підприємства та окремих її елементів та учасників, а також виявити проблемні ділянки і на основі цього вжити термінових заходів щодо їх усунення.
З вищезазначеного можна зробити наступні висновки:
На ефективність роботи підприємства суттєво впливає наявність контролю та контрольних процедур, що описують основні бізнес-процеси. Важливою складовою загальної проблеми розвитку системи внутрішнього контролю є отримання уявлення про її фактичний стан, що сформує передумови для її вирішення, дозволить визначити «вузькі» місця в методиці та організації внутрішнього контролю на підприємстві та стане основою для подальших прикладних досліджень з цього питання.
Згідно з концепцією внутрішнього контролю, орієнтованого на ризик, з кожним видом діяльності початкове пов'язані специфічні ризики і повністю їх уникнути практично не можливо. Проте потрібна своєчасна ідентифікація цих ризиків і створення таких управлінських механізмів, які при реалізації ризику пом'якшують наслідки його впливу до допустимого рівня. Таким чином, внутрішній контроль – це та частина бізнес-процесу, яка забезпечує прийнятний для бізнесу рівень контрольованого ризику [3, с.210].
Тому для організації ефективного внутрішнього контролю на підприємстві пропонується методика внутрішнього контролю за первинними показниками діяльності підприємства, яку можна називати стратегією пошуку об'єкта в інформаційному середовищі. Визначено необхідність організації самоконтролю на підприємстві, що підвищить ефективність і надійність системи внутрішнього фінансового контролю на підприємстві.
Список використаних джерел
1. Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків: Наказ Міністерства фінансів України від 26.08.1994 року № 202/412.
2. Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі: Наказ Міністерства статистики України від 22.05.1996 р. № 144.
3. Аудит та аудиторська діяльність / Л.С. Шатковська, В.М. Жук, В.К. Савчук та ін.; за ред. Л.С. Шатковської. – К. : Урожай, 2003. – 256 с.
4. Аудит в Україні: Збірник нормативних документів // Бюлетень законодавства і юридичної практики України (укр.).- 2006.- № 4, - С. 12-16
5. Барышников Н.П. Организация и методика проведения общего аудита. / Н.П. Барышников — М. : Информ. -изд. дом "Филинь", 2005. - 448 с.
6. Давидов Г.М. Аудит: [підручник] / Г.М. Давидов., К. : Знання, 2004.- 511 c.
7. Івашко Л.Ю. Внутрішній аудит в умовах запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади // Фінансовий контроль / Л.Ю. Івашко. - 2006.- № 5.- C.50-56.
8. Савченко В.Я. Аудит: [навчальний посібник] / В.Я. Савченко. Навчальне видання.- К. : КНЕУ, 2005.- 322 c.
9. Ситнов А.А. Современный взгляд на сущность и предметную область внутреннего аудита // Финансовый менеджмент / А.А. Ситнов.- 2005.- № 2.- C.99-113.
10. Сухарева Л.О. Внутренний аудит в системе финансового контроля // Бухгалтерский учет и аудит / Л.О Сухарева.- 2003.- № 3.- C.54-59.
