Пятниця, 29.03.2024, 15:25
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Грекул Д., РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ .... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Розвиток науки та освіти українських ВНЗ » Грекул Д., РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ....
Грекул Д., РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ....
conf-cvДата: Понеділок, 26.05.2014, 13:43 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Грекул Дар’я Миколаївна,





3 курс, спец. «Туризм», д/ф,
Наук. кер. – Вардеванян С.І.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці





РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ





Юнацтво є періодом трансформації психіки особистості від максималістських, часто перебільшених поглядів представників пубертатного періоду, до психіки дорослої, розумово зрілої людини.
Французький дослідник пізнавальної активності і соціалізації людини Ж.Піаже вважав, що: «основною метою розумної поведінки, або мислення є адаптація (пристосування) до навколишнього середовища». Способи цієї адаптації були названі ним схемами. За його словами: «схема – це структура або організація дій в певних ситуаціях, яка періодично повторюється. Це можуть бути прості рухи, комплекс рухових вмінь, навичок або розумових дій» [4].
Роберт Солсо розглядав мислення як: «процес формування нової мисленнєвої репрезентації, що включає в себе перетворення інформації в ході складної взаємодії мисленнєвих атрибутів судження, абстрагування, міркування, уявлення та вирішення задач» [1].
Якщо звертатись до світових психологів, які займались проблемою ідентифікації особистості в юному віці, то однією із найвідоміших постатей є Е.Еріксон. На його думку, юність як п’ята стадія схеми життєвого циклу, вважається найважливішим періодом психосоціального розвитку індивіда: «Юність – це вік остаточного встановлення домінуючої позитивної ідентичності Его («Я»). Саме тоді майбутнє, в досяжних межах, стає частиною свідомого плану життя». Еріксон надавав великого значення підлітковому та юнацькому віку, вважаючи його центральним у формуванні психологічного та соціального благополуччя людини. Вже не дитина, проте ще й не доросла людина (від 12-13років до близько 19-20 у американському суспільстві, в нашому ж цей проміжок сягає від 14-15 до 20 років). Саме в цей період здійснюється стихійний пошук нових відповідей на питання: «Хто я?», «Куди я йду?», «Ким я хочу стати?» [2].
Юнацькому віку притаманний філософський напрям мислення, обумовлений розвитком формально-логічних операцій та емоційними особливостями. Хлопцям цього віку властиве більш абстрактне мислення, дівчатам – конкретне. Саме тому дівчата, зазвичай, краще вирішують конкретні задачі, аніж абстрактні, їх пізнавальні інтереси є менш визначеними та диференційованими, та, незважаючи на це, вони, як правило, навчаються краще, ніж представники протилежної статі. Художньо-гуманітарні інтереси у дівчат, в більшості випадків, переважають над природно-науковими. Велика кількість людей в цьому віці схильна переоцінювати рівень своїх здібностей, знань, розумових можливостей.
Для юнацького віку характерним є підвищення об’єму уваги, а також здатності довший час зберігати її інтенсивність та переключатись з одного предмету на інший. Тим не менш, увага стає вибірковою та залежною від напрямку інтересів. У цьому віці розвиваються творчі здібності, тому саме протягом цього періоду людина не лише освоює вже існуючі в світі знання, але й створює щось нове. Особистісні властивості творчої людини можуть бути різними. Це залежить, в першу чергу, від діяльності, в якій розкривається та чи інша обдарованість. Вчені виявили, що творча особистість може показувати звичайні результати в навчанні.
Мисленнєвий розвиток особи юнацького віку полягає як у накопиченні та зміні окремих властивостей інтелекту, так і в формуванні індивідуального стилю розумової діяльності. Індивідуальний стиль розумової діяльності, за визначенням російського психолога Е.А.Климова, є «індивідуально-своєрідною системою психологічних засобів, до яких свідомо або стихійно звертається людина задля найкращого врівноваження своєї (типологічно зумовленої) індивідуальності з предметними, зовнішніми умовами діяльності». Н.Коган вважав, що у пізнавальних процесах індивідуальний стиль розумової діяльності виступає в якості стилю мислення, тобто як стійка сукупність індивідуальних варіацій у способах сприйняття, запам’ятовування й мислення, за котрими стоять різні шляхи отримання, накопичення, переробки та використання відомостей [3].
Можливість інтелектуального розвитку в цьому віці здійснюється через розвиток вмінь під час роботи з текстами, літературою, опрацювання формально-логічних операцій тощо.
В юнацькому віці відбувається особистісне та професійне самовизначення. Останнє, за визначенням І.С.Кона, розподіляється на декілька етапів, таких, як: дитяча гра – програвання окремих елементів поведінки певного, обраного дитиною у грі, представника окремої професії; підліткова фантазія, що має ту ж форму, що й дитяча гра; попередній вибір професії – аналіз юнаком спеціальностей, спочатку з точки зору власних інтересів («Я люблю математику. Стану вчителем математики»), надалі за здібностями («Я добре спілкуюсь іноземною мовою. Буду перекладачем»), ну і звісно ж, враховуючи систему цінностей («Я хочу здобути творчу професію», «Хочу багато заробляти» тощо); практичне прийняття рішення – безпосередній вибір спеціальності, що включає в себе 2 компоненти: вибір конкретної професії та визначення рівня кваліфікації праці, об’єму та тривалості підготовки до нього.
Надзвичайно важливим психологічним процесом в юнацькому віці є становлення самосвідомості та стійкого образу «Я». В результаті великої кількості досліджень психологи дійшли до висновку чому саме в цей період відбувається розвиток самосвідомості. Цьому сприяє декілька факторів:
1. Триває подальший розвиток інтелекту. Розвиток абстрактно-логічного мислення призводить до появи непереборного бажання абстракції та теоретизування. Юнаки й дівчата готові годинами говорити та сперечатись на теми, про які, по суті, нічого не знають. Це їм дуже до вподоби, тому що абстрактна можливість не має жодних обмежень, окрім логічних.
2. В ранній юності відбувається відкриття внутрішнього світу. Юнаки й дівчата починають занурюватися в себе й насолоджуватись своїми переживаннями, по-іншому дивитись на світ, відкривають нові почуття, красу природи, звуки музики, відчуття свого тіла. Юність чуттєва до внутрішніх психологічних проблем. Саме тому в цьому віці молоду особистість починає хвилювати психологічний зміст розповіді, а не лише зовнішній, подієвий момент.
3. З віком змінюється образ людини, яка сприймається. Він розглядається з точки зору світогляду, розумових здібностей, емоцій, вольових якостей, ставлення до праці та до інших людей. Росте здатність пояснювати та аналізувати поведінку людини, бажання точно й переконливо викладати матеріал.
4. Відкриття внутрішнього світу призводить до появи тривог та драматичних переживань. Разом із розумінням своєї унікальності, неповторності, несхожості з іншими з’являється відчуття самотності або страху самотності. Юнацьке «Я» ще розмите, невизначене, нестійке, тому можливим є виникнення відчуття внутрішньої порожнечі та неспокою. Молоді люди заповнюють цей вакуум спілкуванням, яке в цьому віці стає вибірковим (на відміну від спілкування в підлітковому віці). Проте, незважаючи на необхідність спілкування, потреба в усамітненні залишається, більш того, вона є життєво необхідною.
5. Юнацькому віку властиве перебільшення своєї унікальності. Молоді люди часто кажуть: « По-моєму, складнішого / складнішої за мене немає..». З віком це минає. Чим людина старша, тим більше вона розвинута, тим більше відмінностей знаходить між собою та однолітками. Це призводить до виникнення потреби в психологічній інтимності, яка дає можливість розкритися самому та бути допущеним до внутрішнього світу іншої людини, що веде до усвідомлення своєї несхожості з іншими, розуміння свого внутрішнього світу та єдності з оточуючими людьми.
6. З’являється відчуття стійкості в часі . Розвиток тимчасових перспектив пов'язаний із інтелектуальним розвитком та зміною життєвої перспективи [3].
Для юнаків та дівчат головним часовим виміром стає майбуття. Завдяки цьому відбувається переорієнтація свідомості з зовнішнього контролю на внутрішній самоконтроль, зростає потреба в досягненні цілей. Тоді з’являється усвідомлення необоротності часу і скінченності свого існування. В одних думка про неминучу смерть викликає страх та жах, у інших – прагнення до діяльності, повсякденних занять. Деякі дорослі вважають, що чим менше молодь думає про такі сумні речі, тим краще. Але це твердження є помилковим: саме усвідомлення неминучості смерті змушує людину подумати про сенс життя [3].
Аналізуючи вище наведену інформацію, можна зробити декілька узагальнень. По-перше, зважаючи на всі переваги та недоліки юнацького періоду, а також ускладнення та спрощення життєдіяльності в цей час, складається думка, що все ж найповніші відомості про себе та про зовнішній світ ми отримуємо саме тоді. По-друге, юнацтво стає плавним і, водночас, досить стрімким та обривистим періодом для спілкування з оточуючими людьми, з суспільством загалом. Третім, не менш важливим показником саме юнацького віку є підвищення інтелектуального рівня за рахунок так званого «копирсання» в собі як у найближчій особі, що є власне розумінням не лише своєї індивідуальності (це поняття приходить до нас значно раніше), але й власної значимості та цінності через призму своїх вчинків, а не тільки думок та виражених слів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ОСНОВНІ:
1. Солсо. Р. Когнитивная психология. – 6-е издание, 2006. – 589 с. – С.463
2. Шаповаленко И.В. Возрастная психология: підручник. – Санкт-Петербург, 2005. – 349 с. – С.78

ДОДАТКОВІ:
3. Електронний ресурс: Возрастная психология. Конспект лекций. – Режим доступу: http:// Psychology.lect.com
4. Електронний ресурс: Теория когнитивного развития Ж.Пиаже. – Режим доступу: http:// psy/cogn.htm





 
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Розвиток науки та освіти українських ВНЗ » Грекул Д., РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ....
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: