Пятниця, 29.03.2024, 15:32
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Боршан О., МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ КРАЇНИ ПОХОДЖЕННЯ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Міжнародна конкурентоспроможність України в умовах євроінеграційних процесів » Боршан О., МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ КРАЇНИ ПОХОДЖЕННЯ...
Боршан О., МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ КРАЇНИ ПОХОДЖЕННЯ...
conf-cvДата: Понеділок, 26.05.2014, 12:34 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline



Боршан Олена,





3 курс, спец. «Товарознавство», д.ф.н.,
Наук. кер. – Федорюк А. Л.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці





МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ КРАЇНИ ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ





В статті наведено загальну характеристику країни походження товарів та методи її визначення. Встановлено, що країна походження відіграє визначну роль для митного оформлення, контролю та визначення митної вартості.

Актуальність. Сучасний розвиток світового виробництва і торгівлі актуалізує проблему розробки чітких правил визначення походження товару, тобто з’ясування країни або регіонального інтеграційного угруповання, в яких товари були вироблені. Це обумовлено тим, що стрімкі технологічні зміни, які відбуваються в сферах інформаційних технологій, телекомунікацій, транспортної інфраструктури дають можливість виробникам кінцевої продукції залучати ресурси з найвіддаленіших країн, де є більш кваліфікована або дешева робоча сила, унікальні або дешевші сировина, матеріали і комплектуючі.
Дійсно, на сьогодні майже вся продукція, що пропонується на світовому ринку, вироблена не в одній країні, причому це стосується як товарів народного споживання, так і складних машин і обладнання, що використовуються для їх виробництва. Інтенсифікація використання ресурсів світового ринку для національного виробництва, а також інтернаціоналізація логістичних схем призводять до можливості обходження тарифних і інших бар’єрів у торгівлі, що застосовуються урядами до товарів, імпортованих в країну. Таким чином, лібералізація обміну продукцією, сировиною та комплектуючими між країнами ускладнює процедури визначення походження товарів, а також застосування широкого кола інструментів торгової політики щодо інших країн. Саме ці чинники обумовили необхідність розробки міжнародних правил визначення походження товару.
Метою нашого дослідження є викладення теоретичної основи визначення країни походження товару в контексті преференційних правил, зокрема, поняття країни походження товару й методи її визначення. Визначення країни походження імпортованих товарів необхідно для застосування основних заходів торговельної політики, таких як тарифне регулювання, кількісні обмеження, антидемпінгові й компенсаційні мита, і охоронних заходів, а також вимог відносно маркування товарів, що підтверджує їхнє походження, правил, що стосуються державних закупівель, так само як і для статистичного обліку.
Важливе значення для митного оформлення, митного контролю та визначення митної вартості має країна походження, що дозволяє диференціювати підходи до зовнішньоекономічної діяльності. Країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється главою 49 МК України.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
При цьому під країною походження товару може розумітись група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару [1, с.28]. Товарами, повністю виробленими у країні, вважаються:
 корисні копалини, видобуті на її території або в її територіальних водах,
або на її континентальному шельфі і в морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих надр;
 рослинна продукція, вирощена чи зібрана на її території;
 живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;
 продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;
 продукція мисливського, рибальського та морського промислів;
 продукція морського промислу, видобута та (або) вироблена у світовому
океані суднами цієї країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;
 вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших
операцій, здійснених у країні;
 продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на
космічних кораблях, що належать цій країні чи орендуються нею;
 товари, вироблені у цій країні виключно з продукції.
Отже, згідно з Митним кодексом України, ми можемо дізнатися перелік товарів, які повністю вважаються виготовленими у країні виробника, або підданій достатній переробці.
У той же час кооперація виробників різних країн у підприємницькій діяльності потребує чітких критеріїв для здійснення митної справи. Це стосується і переробки товару. Якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої переробки.
Якщо стосовно конкретного товару або конкретної країни (країн) критерій достатньої переробки окремо не обумовлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків. Критерії достатньої переробки для конкретних товарів і країн установлюються та застосовуються з дотриманням вимог митного законодавства [2, п. 4 ст. 234].
Якщо товари поставляються партіями, то визначення країни походження товарів має низку особливостей. Товари у розібраному чи незібраному вигляді, що поставляються кількома партіями, якщо за виробничими чи транспортними умовами неможливе їх відвантаження однією партією, а також у випадках, коли партія товару роздрібнена на кілька партій через помилку, мають розглядатися за бажанням декларанта як єдиний товар для цілей визначення країни походження товару.
Далі ми зосередили свою увагу на сертифікаті, який є основним документом визначення країни походження товару. Сертифікат має однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни. Також зазначили які документи потрібно подати для митного оформлення, і чому Митні органи відмовляють у відпуску тієї чи іншої продукції.
Отже, сертифікат має містити: письмову заяву експортера про країну походження товару; письмове посвідчення компетентного органу країни вивезення, який видав сертифікат, про те, що наведені у сертифікаті відомості відповідають дійсності.
Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення. У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат. У разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей [3, п. 5 ст. 5]. Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни доти, доки митні органи у передбачених чинним законодавством випадках не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості. Митний орган може відмовити у випуску товару з метою його переміщення через митний кордон України лише за наявності достатніх підстав для висновку, що товар походить з країни, товари якої не підлягають випуску згідно із законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Неподання належним чином оформленого сертифіката чи відомостей про походження товару не є підставою для відмови у митному оформленні та випуску товару з метою його переміщення через митний кордон України.
Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом за умови сплати мита за повними ставками. До товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння або преференційний режим за умови одержання належним чином оформленого посвідчення про їх походження не пізніше, ніж через рік з дати здійснення митного оформлення [1, с.35].
Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару. Для цілей визначення країни походження товару не враховується походження енергії, машин та інструментів, що використовуються для його виробництва або переробки. Приладдя, запасні частини та інструменти, використовувані в машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаються такими, що походять з тієї самої країни, що і ці машини, пристрої, агрегати або транспортні засоби, за умови їх ввезення та продажу разом із зазначеними позиціями і відповідності їх комплектації та кількості звичайно використовуваним приладдю, запасним частинам та інструментам.
Визначимо, як підтвердити країну походження товару і коли це слід зробити. Документами, які підтверджують це, є: сертифікат про походження товару; засвідчена декларація про походження товару; декларація про походження товару; сертифікат про регіональне найменування товару.
Декларант заявляє про країну походження товару (декларує) на митницях Міндоходів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.
В окремих випадках не вимагаються документи, які підтверджують країну походження товару. Не потрібні документи, у разі коли:
 товари, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають
письмовому декларуванню;
 товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою
мита;
 товари ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового
ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування;
 товари переміщуються митною територією України в режимі транзиту;
 це передбачено міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого
надано Верховною Радою України;
 через митний кордон України переміщуються зразки флори, фауни,
ґрунтів, каміння тощо для наукових досліджень, відібрані на об’єктах України, які розташовані в полярних регіонах або на островах у нейтральних водах Світового океану, що знаходяться у сфері наукових інтересів України.
Водночас митниці Міндоходів можуть відмовити у перетині кордону товару. Таке відбувається, якщо товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно з вітчизняним законодавством [4]. Також інспектори митниць мають право дозволити перетин товарів сумнівного походження у разі сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України. Якщо неможливо достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне або спеціальне), такі товари перетинають кордон і перебувають у вільному обігу на митній території України за умови сплати особливих видів мита.
Варто врахувати: згідно Митного кодексу України до товарів застосовується або відновлюється режим найбільшого сприяння за умови вчасного одержання митницями Міндоходів від власника належним чином оформленого відповідного документа щодо походження таких товарів (не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення таких товарів). Особливості визначення країни походження товарів (речей, цінностей тощо) встановлено розділом ІІ Митного кодексу України.
Природа правил визначення країни походження й особливості їх застосування можуть мати серйозні наслідки з погляду формування товарних потоків, а також роботи митних органів. Ці правила можуть бути влаштовані таким чином, щоб служити обмеженням для розвитку торгівлі. Тому вони можуть бути використані, і нерідко використовуються, як інструмент торговельної політики. Розвиток угод про вільну торгівлю й пов'язаних з ними правил визначення країни походження збільшує обсяг роботи митних органів у багатьох країнах, з неминучими наслідками для ходу торгівлі. Враховуючи їхній великий потенційний вплив, може здатися дивним той факт, що протягом майже п'ятдесяти років з моменту підстави багатобічно, що випливає певним правилам механізму Генерального угода з тарифів і торгівлі /Всесвітньої торговельної організації (ГАТТ/СОТ) не вживало серйозних спроб уніфікувати норми в цій області й вони не стали предметом реального й діючого багатобічного регулювання [5]. Необхідно відзначити, що протягом цього періоду визначення країни походження товарів стало представляти більші складності у зв'язку з тим, що зміни технологій виробництва, на тлі, що скорочуються транспортних витрат, а також процесу глобалізації, привели до розриву виробничих ланцюжків і переміщенню різних складених елементів таких ланцюжків в інші країни й регіони миру. У результаті, непросто часом буває встановити, який з елементів виробничого процесу визначає країну походження товару, зробленого й підданого подальшій переробці в декількох країнах.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Митний кодекс // (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 44-45, № 46-47,
№ 48, ст.552
2. «Про затвердження Порядку справляння митних платежів при ввезенні на митну
територію України товарів громадянами» Наказ МФУ від 22.05.2012 р. №581.
3. «Про стандартизацію та сертифікацію» Декрет Кабінету Міністрів України від
10.05.1993 р. № 46-93 зі змінами і доповненнями.
4. Країна походження товару [Електронний ресурс]. - Режим доступу : URL :
http://www.osvita-plaza.in.ua/publ....-14633. – Назва з екрана.
5. Правила визначення походження товару [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
URL : http://fingal.com.ua/content/view/1057/39/1/1/. – Назва з екрана.



 
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Міжнародна конкурентоспроможність України в умовах євроінеграційних процесів » Боршан О., МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ КРАЇНИ ПОХОДЖЕННЯ...
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: