Наук.кер. – Федорюк А.Л. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м.Чернівці
Використання системи «Електронна митниця»
Із розвитком сучасних систем і технологій вдосконалюється й митна служба України. Яскравим прикладом цього є запровадження системи «Електронна митниці», яка є поєднанням інформаційних та телекомунікаційних технологій. Із введенням в дію нового Митного кодексу України, використання такого способу декларування стало ще простішим. На даний момент усі бажаючі суб’єкти зовнішньо-економічної діяльності без будь-яких обмежень можуть здійснювати декларування у електронному вигляді. Метою даної статті є узагальнення та поглиблення теоретичних підходів до організації системи «електронної митниці», яка є вагомим фактором у здійсненні зовнішньо-економічної діяльності, та розробці пропозицій з удосконалення форм її проведення в Україні з метою захисту національних інтересів держави. Дослідженнями питань «електронної митниці» займалися такі науковці, як В.Аргунова, В.Батіг, Є.Березного, Ю.Соловкова, П.Пашка, А.Войцещука, О.Єгорова, Ю.Дьоміна, І.Калєтніка та ін.. Важливим аспектом спрощення процедур торгівлі є впровадження та застосування переглянутої Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур яка була укладена у м. Кіото у 1973 р.. Переглянута Кіотська конвенція, що набрала чинності 3 лютого 2006 року передбачає максимальне практичне використання інформаційних технологій та розглядає їх як один з принципів митного оформлення, реалізація якого сприятиме спрощенню та гармонізації митних процедур. Вона містить також положення про сучасні митні формальності та процедури, узгодженні митні документи для використання в міжнародній торгівлі та передбачає використання методів управління ризиками. На основі Кіотської конвенції побудоване митне регулювання багатьох держав світу, а також вона є базою і орієнтиром для уніфікації митного законодавства різних держав. Принципи Конвенції є основою для розроблення на підставі них конкретних правил регулювання митних процедур, дозволяють усунути їх розбіжності та сприяють розвитку міжнародної торгівлі. До Кіотської конвенції приєднались 64 держави, в тому числі такі провідні країни світу як: США, Канада, Японія Австралія, Китай, держави Європейського союзу та інші. З країн СНД до неї вже приєднались Казахстан, Азербайджан, Україна та Російська Федерація [4]. Протягом 2005-2006 років багато держав світу прийняли програму розвитку електронної торгівлі. Програма «Електронна Європа» передбачала перетворення країн ЄС на провідний регіон світу з упровадження електронної торгівлі. Країни-члени ЄС затвердили Рішення Ради ЄС щодо простого та безпаперового середовища для митних адміністрацій і суб’єктів міжнародної електронної торгівлі та визначили, що для виконання цих завдань необхідно зменшити різницю між митними процедурами країн світу із застосуванням нового механізму – систем «Е-Сustoms». Система «Е-Customs» – це багатофункціональна комплексна система, яка органічно поєднує: - інформаційні та комунікативні технології різних країн світу та механізм їх застосування; - вже існуючі інформаційні системи контролю за експортом, імпортом і транзитом в єдину автоматизовану систему таким чином, щоб забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб’єктами, задіяними в експортно-імпортних операціях; - системи технологічного забезпечення безперервного потоку, накопичення та обробки електронної інформації між митними адміністраціями держав, національними органами державної влади та суб’єктами міжнародної електронної торгівлі [5]. Отже, система «Електронна митниця» є автоматизованою системою контролю за безперервним потоком інформації від суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності, основними цілями якої, насамперед, є усунення паперових документів; обмеження митних платежів; боротьба з шахрайством, організованою злочинністю і тероризмом; покращення товарів і безпеки торгівлі; стандартизація функціонування митниці; захист прав інтелектуальної власності та національної культурної спадщини [6]. З метою посилення безпеки міжнародної торгівлі, більш спрямованого митного контролю, прискореної оцінки ступеню ризиків, пов’язаних з переміщенням вантажів через кордон, в більшості країн світу митні органи вводять вимогу щодо попереднього інформування про ввезення і транзит через їх територію товарів і транспортних засобів. У Міжнародній конвенції щодо спрощення та гармонізації митних процедур передбачено необхідність використання попередньої інформації та передачі її в електронному вигляді. Всесвітня митна організація розглядає використання попередньої інформації при застосуванні митних процедур показником рівня розвитку митної служби окремої держави. Міжнародні стандарти обов’язкового попереднього інформування на митниці сьогодні застосовують у США, з 2011 року на них перейшли в країнах Євросоюзу, а з другого півріччя 2012 року і на території Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації. Обов’язкова вимога Європейського Союзу щодо завчасної подачі в митні органи електронних даних про ввезення вантажів набула чинності 1 січня 2011 року відразу для всіх видів транспорту [3]. За цією вимогою в митні органи країни ввезення через загальноєвропейську Систему Контролю Імпорту (ICS) необхідно подати так звану скорочену ввізну декларацію (ENS) на товари, що ввозяться на митну територію ЄС. Декларацію може подавати особа, яка ввозить товар на митну територію ЄС або будь-яка особа, з якою перевізник укладе договір. Обсяг необхідних даних, а також час подання декларації залежать від виду транспорту, яким переміщуються товари: у разі перевезення автомобільним транспортом - не менше ніж за 1 годину до його фактичного прибуття на митницю ввезення на території ЄС, у разі залізничних перевезень - за 2 години, при авіаперевезеннях - до фактичного відправлення повітряного судна. Для того, щоб подати ввізну декларацію ENS, необхідно підключитися до системи електронного декларування в ЄС. Для підключення потрібно укласти договір з митною службою однієї з держав-членів, а також отримати електронний підпис. Щоб укласти договір про підключення до системи електронного декларування потрібно бути зареєстрованою юридичною особою держави - члена ЄС, або знайти партнера на території ЄС, який уже підключений до цієї системи і зможе подати попередню інформацію про ввезення товарів за своїм електронним підписом. Отже, належне попереднє інформування митних органів про заплановане ввезення товарів дозволяє не тільки формально дотриматись вимог законодавства і завчасно отримати обов’язковий ідентифікаційний номер перевезення, але й надає перевізнику і суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності ряд переваг: - час оформлення у прикордонному пункті митного оформлення скорочується як мінімум на 2 години; - істотно знижується сума витрат на митне оформлення; - зменшується можливість суб’єктивного впливу посадової особи митного органу на прийняття рішення про видачу дозволу на митний транзит у пункті пропуску; - перевізнику надається пріоритет при оформленні на кордоні; - дозволяє уникнути окремих форм митного контролю товарів і небажаних простоїв; - електронне попереднє декларування / інформування може також використовуватися як електронна копія транзитної декларації [8]. В Україні електронне митне оформлення здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. З цією метою розроблена Автоматизована система митного оформлення (АСМО) “Інспектор-2006”, яка призначена для автоматизованого оформлення митних документів у структурних підрозділах митного органу, зайнятих у процесі митного оформлення вантажів. Програма дає змогу вирішувати такі завдання: автоматизована підтримка технології митного оформлення, прийнятої в митному органі; введення і форматно-логічний контроль електронних копій документів, необхідних для митного оформлення та перевірка вантажної митної декларації (ВМД) згідно з критеріями ризику; ведення бази даних митного органу; обмін інформацією з іншими підрозділами митного органу; формування інформації з метою подальшого введення її до центральної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЦБД ЄАІС) [2] . В процесі проведення аналізу міжнародного досвіду з використання системи «Електронна митниця» було виявлено ефективність від її використання, а саме: витрати на зв’язок зменшилися на 7,5%, економія робочого часу – 22,3%, підвищення продуктивності, скорочення помилок при здійсненні митного оформлення склало 6,8%, скорочення фінансових витрат на 17,9%, зменшення фіксованих платежів за рахунок автоматизації на 24,2%. Міжнародний досвід електронного декларування заснований на використанні єдиних інформаційних центрів дав позитивні результати, завдяки чому вплив людського фактора зведено до нуля і система видає не тільки рекомендації, а й контролює їх виконання [7]. Отже, система «Електронна митниця» є важливим чинником регулювання зовнішньо-економічних зв’язків. Електронне декларування товарів митному органу, незалежно від заявленого режиму, – це багаторазове скорочення часових рамок, це можливість обмінюватися з митницею інформацією щодо вантажу. Але система «Електронна митниці » є ще не досить досконалою. На даний час існують такі проблеми у митній службі України, як впровадження у митну справу міжнародних норм і правил, що дасть змогу перейти до застосування єдиних стандартів у галузі митної справи і вирішити питання, пов’язані з приєднанням до міжнародних конвенцій із гармонізації й спрощення митних процедур, недосконалість законодавства у сфері електронного декларування, неготовність деяких міністерств та відомств до переходу на повномасштабний електронний документообіг. Шляхами вирішення проблем є внесення змін до законодавства у сфері електронного декларування та електронного документообігу, модернізація локальних мереж, збільшення кількості суб’єктів господарювання, які зможуть подавати електронні декларації.
Список використаних джерел: 1. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2012, №44-45, №46-47, №48, ст.552 2. Наказ ДМС України від 04.11.10 № 1341 «Про затвердження Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби України» 3. Директива ЄС № 273/2009 «Попереднє електронне інформування» 4. Денисенко. С.І. Деякі актуальні проблеми реалізації міжнародних стандартів кіотської конвенції у діяльності митних органів України /С.І.Денисенко // Науково-теоретична конференція викладачів, аспірантів, співробітників та студентів юридичного факультету : тези доповідей: у 3-х ч., Суми, 20 квітня 2011 5. Поліванов В. Є, Дмитрієва Н. О. Система «е-Сustoms» та її вплив на розвиток міжнародної електронної торгівлі в умовах удосконалення митних відносин з ЄС //Збірник матеріалів ХІV Міжнародної науково-практичної конференції 27 травня 2011 р http://zavantag.com/docs/2022/index-13841.html?page=3 6. Ewa Gwardzińska. The standardisation of customs services/ The European Union World Customs Journal 7. Чекмасова І.А., Абсалямова Ю.Г.Підвищення ефективності здійснення митних процедур в Україні шляхом впровадження системи «Електронна митниця» / І.А.Чекмасова, Ю.Г.Абсалямова // Збірник наукових праць.Вісник НТУ 8. http://www.kpl.net.ua/Prelimi....on.html
