Уляна Мендришора,
3 курс, спец. «Товарознавство», д. ф. н.
Наук. кер. – Федорюк А.Л.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
Митна вартість у сфері митного регулювання
Одними із завдань митних органів є захист економічних інтересів України, здійснення митного контролю та митного оформлення, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання. Без чітко сформованих термінів та понять виникають складнощі з додержанням законодавства України з питань митної справи. Особливо це стосується митної вартості товарів, як найважливішої категорії митного контролю та митного оформлення, основи для нарахування і стягнення митних платежів (мито, податок на додану вартість, акцизний збір дляпідакцизних товарів), стягнення штрафів і застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України, а також для ведення митної статистики.
Митна вартість товарів відіграє значну роль у сфері державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Будучи базою для нарахування митних платежів, митна вартість справляє значний вплив на надходження до державного бюджету та стан внутрішнього виробництва. При визначенні митної вартості стикаються інтереси імпортерів, що прагнуть до заниження митної вартості, та митних органів, які покликані контролювати достовірність декларування митної вартості [3, с. 4]. Оцінка товарів для митних цілей (визначення митної вартості) є однією з найбільш складних процедур у митній справі, і від правил її проведення залежить ефективність заходів тарифного регулювання.
Метою статті є аналіз сучасної практики вивчення митної вартості товарів, які ввозяться на територію України, а також розглянути систему та методи визначення митної вартості ввезених товарів.
У кожний період розвитку товарних відносин базові економічні категорії досліджували такі провідні економісти, як: Д. Рікардо, А. Маршал та ін. Сучасні тенденції взаємозв’язку економічних категорій зовнішньої торгівлі товарами знаходять своє відображення в роботах І. Бураковського, А. Кредисова, С. Мочерного, П. Самюельсона, А. Загороднього, О.Т. Євтуха, А. Сєрікова та О. Білоцерківського, Л. Крутковської та ін.
Теоретичні та практичні аспекти митної вартості висвітлюються такими українськими науковцями, як І. Г. Бережнюк, А. Д. Войцещук, О. П. Гребельник, Л. В. Деркач, С. Коляда, О.А. Ларіонова, В. Науменко, П.В. Пашко, О.Ю. Полонський, С.Станіславська, С.С. Терещенко, І. Тонєв, Т.С. Тоцька та ін.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари[2, ст.49].
Вартість – це економічна категорія, яка виражає уречевлену в товарах і послугах суспільно необхідну працю й економічні відносини між суб’єктами господарської діяльності, що пов’язані суспільним поділом праці й обміном товарами та послугами. В основу вартості товару та послуги покладена суспільно необхідна праця – праця робітників середнього рівня освіти і кваліфікації за середнього рівня технічної оснащеності, середньої продуктивності й інтенсивності праці та інших середніх величин. Такі середні показники формуються на тих підприємствах, які виробляють основну масу продукції даного виду.
Вартість складається з явної та неявної вартості. Бухгалтерська вартість товару складається з усіх витрат виробництва, які пов’язані з придбанням необхідних для забезпечення випуску продукції ресурсів на ринках відповідних ресурсів за ринковими цінами це – явна вартість. Власні ресурси – праця, капітал, підприємницькі здібності, які він не купує на ринку, але використовує відноситься до неявної вартості [6, с. 69].
Вартість має два основних аспекти – якісний і кількісний. Якісний аспект вартості – це техніко-економічні відносини між людьми, які в умовах суспільного поділу праці спільно виробляють товари, та відносини власності, що виникають між товаровиробниками при обміні цих товарів. Кількісний аспект вартості – це вираження величини втіленої у товарі суспільної праці товаровиробника та суспільної корисності цього товару. Кількісний аспект дає змогу визначити величину вартості, яка вимірюється зіставленням індивідуальної та суспільної вартості [4, с. 86]. Саме суспільна праця лежить в основі обмінюваності товарів чи послуг, робить їх кількісно зіставленими, а отже формує їх вартість.
Первинною основою для визначення митної вартості відповідно до положень нового Митного кодексу є контрактна ціна, тобто ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товари з урахуванням певних конкретних елементів, що формують частину вартості для митних цілей (наприклад, витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію) [2]. Це застосовується у разі, коли такі витрати відбулися, але не включені до вартості, що підлягає сплаті згідно з контрактом. Якщо митна вартість не може бути визначена на підставі контрактної вартості, кодексом передбачено визначення митної вартості із застосуванням одного з шести методів шляхом їхнього послідовного застосування.
Запроваджується й декларування митної вартості. Заповнивши декларацію та поставивши на ній свій підпис, декларант несе відповідальність за правильність визначення митної вартості. Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, містить стаття 57 Митного кодексу України. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною договору щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6) [2, ст. 57]. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перерахованих методів у статті 57. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності за розсудом декларанта. Статті 58 – 63 включають опис 5 методів, зазначених в статті 57. Якщо ж митну вартість не можна визначити жодним з попередніх методів, використовується резервний, що викладений в статті 64 Митного кодексу. Стаття 64 передбачає резервний метод визначення митної вартості. Якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 – 63 Митного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України. Для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні [2].
Проблема визначення митної вартості та уникнення зменшення її обсягів має кілька головних складових. До того ж вона характерна не лише для України. З проблемою визначення митної вартості стикаються й інші держави. Над її розв’язанням працюють фахівці в галузі міжнародної торгівлі вже не одне десятиліття. Адже вона пов’язана з багатьма чинниками й напрямами політики державного регулювання [7, ст. 54]. Від визначення митної вартості безпосередньо залежить і посилення фіскальної спрямованості митних платежів, і стимулювання й спрямування у певному напрямі товаропотоків, і, за потребою, додатковий протекціоністський бар’єр на шляху імпортних товарів.
В цілому ж процес визначення митної вартості можна умовно розділити на три основні складові: економічну, правову, та організаційно-технологічну.
Економічна складова включає в себе поняття митної вартості і її призначення, систему визначення митної вартості, цінову інформацію, а також порядок нарахування, сплати та стягнення митних платежів.
Правова складова містить нормативно-правову базу, правила використання інформації, а також права та обов’язки декларанта і митного органу.
Організаційно-технологічна складова визначає процедуру декларування та форму декларації митної вартості, порядок визначення та декларування митної вартості, а також технологію контролю митної вартості та її коригування.
Отже, можна зробити висновок, що в основу вартості покладена суспільно необхідна праця, і вона є основою визначення ціни. Одна із головних категорій митної справи – митна вартість, особливий різновид цінових показників товару, у визначенні якої, крім покупця та продавця, бере участь третя сторона – митний орган.
Методи, методики, правила обчислення, об’єктивність визначення митної вартості та дії митного органу щодо контролю за нею – це державні адміністративні документи, тобто важіль у руках держави, яким за необхідності можна впливати на зовнішню торгівлю.
Таким чином, митна вартість товарів являє собою комплексне поняття і один з важелів захисту економічних інтересів держави зовнішньоекономічної діяльності.
Список використаної літератури
1. Конституція України зі змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 21 лютого 2014 року N 742-VII
2. Митний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 44-45, № 46-47, № 48) ст. 552
3. Войцещук А. Митна вартість: теоретичні основи та концептуальні положення / А. Войцещук, І. Бережнюк // Вісник Акад. мит. Служби України. – 2003. – № 4. – С. 3–8.
4. Євтух О. Т. Концептуально про вартість / О. Т. Євтух // Актуал. пробл.економіки. – 2005. – № 3. – С. 3–16.
5. КредисоваА. І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю : навч. посіб. / під заг. ред. А. І. Кредисова. – К., 2000. – 448 с.
6. Мочерний С. В. Основи економічних знань / С. В. Мочерний. – К. : Феміна, 1996. – 352 с
7. Терещенко С. С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності / С. С. Терещенко. – К. :АТ "Август", 2001. – 422 с.
