Маковейчук А.В., Понайда Ю.В.,
4 курс, спец. «Менеджмент організацій торгівлі», д/ф
Наук. кер.cт. викл. – Москальов М.А.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
Публічне адміністрування, як невід’ємна складова державного управління
Сучасний стан нашого суспільства, характеризується тим, що багато різних думок і невизначеності є на рахунок поняття публічного адміністрування. Незнання поняття, може спричинити до порушення цілісності всієї системи державного апарату та до не здатності продовжувати свою діяльність.
Современное состояние общества, характеризуется тем, что много разных мнений и неопределенности является на счет понятие публичного администрирования. Незнание понятия, может привести к нарушению целостности всей системы государственного аппарата и к неспособности продолжать свою деятельность.
The current state of our society, characterized in that a plurality of uncertainty is due to the concept of public administration. Ignorance concept may lead to disruption of the integrity of the system of the vehicle and not to the ability to continue operations.
Ключові слова: управління, менеджмент, державне управління, адміністрування, публічне адміністрування.
Трансформаційні процеси сучасного українського суспільства викликають зміну важливих соціальних відносин, у тому числі відносин між державою та суспільством. Це спричиняє модернізацію державних інституцій, відмову від попередніх і впровадження нової моделі організації взаємодії громадян з органами влади.
Термін «публічне адміністрування» протягом останніх років поступово входить у науковий обіг в Україні та все частіше застосовується в політичних, економічних та соціальних сферах [5]. Проте до сьогодні триває дискусія щодо змісту та сфери використання як цього терміну, так і близьких до нього понять.
Мета даної статті – це розглянути поняття «публічне адміністрування» з різних позицій та дати чітке визначення поняттю.
Питання формування категорії «публічного адміністрування» аналізували такі науковці, як А. Авер’янов, В. Бакуменко, І. Грицяк, В. Загорський, А. Колодій, І. Коліушко, М. Лахижа, В. Малиновський, В. Мартиненко, П. Надолішний, Н. Нижник, О. Оболенський, О. Черчатий, Ю. Шаров та ін.
Більшість науковців ототожнюють два поняття «публічне адміністрування» та «державне управління». Часто ці дві категорії прирівнюють до управління, не розмежовуючи їх сутності. Невизначеність сутності дефініції «публічне адміністрування» призводить до неправильного розуміння його функціонування та розвитку.
З огляду на публічну реалізацію державного управління та впливу суспільства на державні дії можна сказати, що публічне управління - це взаємодія органів державної влади з суспільством у вигляді реалізації специфічних державних функцій з метою забезпечення соціально-політичного ефекту.
В Україні широко використовуються терміни «публічне управління» та «публічне адміністрування», зміст яких переважна більшість науковців ототожнюють. Варто зазначити, що поняття «менеджмент» та «адміністрування» як складові зазначених дефініцій мають різне значення. Вони є перекладом англійського слова «management».
В Оксфордському словнику, пропонуються наступні тлумачення адміністрування, як:
1) контроль або управління чимось (наприклад, системами, організацією або бізнесом);
2) група людей, які організовують або контролюють щось;
3)часто Адміністрація (в американському тлумаченні) – уряд країни, особливо США [8].
У Лонгманському словнику, що виданий у Единбурзі 2006 р. [7], подається таке тлумачення «адміністрування»: 1) діяльність, яка поєднує управління роботою підприємства чи організації; 2) уряд країни в особливий період часу; 3) процес управління чимось, особливо стосується законів, певних урядових перевірок.
Термін «адміністрування» застосовується переважно як організаційно-розпорядчий метод державного управління, який використовується органами державної влади. Під адмініструванням Дзюндзюк В.Б розуміє бюрократичний метод управління суспільством, що ґрунтується на силі та авторитеті влади, тобто в наказах, постановах, розпорядженнях, вказівках та інструкціях. Цей метод є специфічним та його переважно використовують виконавчі органи влади в особі державних службовців. Іншими словами, адміністрування - це дії державних службовців у частині надання громадянам країни послуг щодо чинного законодавства [1].
Як зазначають науковці, терміни «публічне адміністрування», «публічне управління» та «державне управління» відмінні за своєю сутністю. Передумови формування публічного адміністрування наведено на рис. 1 [1].
Рис.1. Передумови формування публічного адміністрування
В Англо-українському глосарії термінів і понять з аналізу державної політики і економіки (2003 р.) О. Кілієвич з’ясовує сутність «публічного адміністрування» таким чином:
– по-перше, Public sector включає інститути як загальнодержавні так і регіональні, а також інститут місцевого самоврядування;
– по-друге, поняття Public policy, як компромісний варіант між державною і публічною краще перекладати, як суспільна політика, тобто політика, що проводиться в суспільстві і для суспільства;
– по-третє, під Public administration слід розуміти державне управління, або впровадження державної політики, переважно виконавчою гілкою влади [4].
В енциклопедичному словнику з державного управління 2010 р. зміст цього поняття розглядається як «теорія та практика державного управління, яка характеризується реалізацією адміністративних процедур шляхом публічної діяльності, застосування інструментів демократичного врядування, упорядкування суспільної діяльності та надання адміністративних послуг як засобу реалізації прав та свобод громадян» [2, ст. 487].
Американські вчені об’єднують дефініції публічного адміністрування у чотири категорії: політичну, правову, управлінську, професійну (рис. 2) [1].
Рис. 2. Визначення поняття «публічне адміністрування» з боку американських вчених
Одна з головних заслуг в розробці основоположних концептуальних установок і принципів теорії публічного адміністрування як самостійної галузі досліджень належить відомому німецькому ученому кінця XIX – початку XX ст. М. Веберу. Саме він став ініціатором і основним розробником найважливіших установок і концепцій держави як головного суб´єкта політики і влади, бюрократії, державного апарату. Чималий інтерес з точки зору публічного адміністрування представляють й ідеї професора права Колумбійського університету, майбутнього президента США В. Вільсона, які отримали велику популярність у всьому світі. В своїй відомій книзі «Вивчення адміністрування», опублікованій в 1887 р., він, зокрема, писав: «Наука адміністрування шукатиме способи поліпшення діяльності уряду, зробить його роботу менш трудомісткої, приведе в порядок організацію управління».
Суттєвий вплив на публічне адміністрування того періоду здійснила і школа наукового (класичного) менеджменту, до найбільш відомих представників якої належать Ф. Тейлор, Г. Форд. Їх об´єднувало переконання в тому, що система публічного адміністрування повинна бути орієнтованою на досягнення поставленої мети з максимальною ефективністю за мінімальних витрат. Як основні засоби такої оптимізації організації діяльності системи вони пропонували спеціалізацію, єдність розпоряджень, делегування відповідальності, централізацію, корпоративний дух тощо. Тобто для них було характерним визнання існування найтіснішого зв´язку між теорією публічного адміністрування і наукою управління приватними підприємствами (показово, що курси такого спрямування викладалися в багатьох навчальних закладах США, де готувалися фахівці як для публічної служби, так і для ділової адміністрації приватного бізнесу).
Згідно з енциклопедією державного управління, публічне адміністрування є різновидом управлінської діяльності інституцій публічної влади, завдяки якій держава та громадянське суспільство забезпечують самокерованість (самоврядність) усієї суспільної системи та її розвиток у певному, визначеному напрямку [2, с. 489].
Система публічного адміністрування – це організаційні структури державного апарату, персонал яких реалізує сукупність необхідних функцій, використовуючи при цьому комплекс відповідних форм, методів і процедур, а також прямі та зворотні зв’язки між державою та суспільством.
Публічне адміністрування, його поняття та роль з часом змінюються, та визначають його характеристики:
– охоплює всі три сфери влади: виконавчу, законодавчу та судову та їх взаємовідносини;
– відіграє важливу роль у формуванні публічної політики і таким чином є складовою політичного процесу;
– суттєво відрізняється від приватного адміністрування;
– взаємодіє з численними приватними групами та індивідами у наданні послуг суспільству.
Публічне адміністрування є складовою державного управління, метою якого постає розвиток держави на засадах демократії з використанням ефективних новітніх методів і технологій управління та направлених на забезпечення громадян на рівні світових стандартів.
Публічне адміністрування є колективним виконанням того, що не може бути добре виконане індивідуально. Це є розумінням А.Лінкольна, який говорив, що «легітимна мета уряду ... робити для людей те, в чому вони мають потребу, але не можуть зробити через брак їх окремої та індивідуальної компетенції» [6]. Так публічне адміністрування є ретельно обміркованим проявом потреб суспільства.
Публічне адміністрування, як невід’ємна частина державного управління є методом управління, який з одного боку забезпечує надання суспільству послуг щодо законодавства, з іншого боку - реалізацію обраного типу політики, що втілюють державні службовці, яким було делеговано повноваження під час волевиявлення народу на виборах як в межах країни, так і закордоном у всіх напрямах її прояву.
Підводячи підсумки, необхідно зазначити, що публічне адміністрування та державне управління є підвидами (складовими) соціального управління. Ключовими елементами для державного управління є держава і державна влада, а для публічного адміністрування – суспільство та публічна влада. У державному управлінні об’єктом виступає держава, а в публічному адмініструванні об’єктом є суспільство. Для державного управління характерний авторитаризм, а для публічного адміністрування – демократія. Таким чином публічне адміністрування впроваджує демократичні цінності та сприяє сталому розвитку нашої держави в процесі суспільної трансформації.
Список використаних джерел
1. Дзюндзюк В.Б., Мельтюхова Н.М., Фоміцька Н.В., Публічне адміністрування в Україні // Навчальний посібник. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр»,2011.- 306 c.
2. Енциклопедія державного управління. У 8 т. – .Т. 8 : Публічне врядування / наук.-ред. кол. : В. С. Загорський [та ін.] – Львів : ЛРІДУ, НАДУ, 2011. – 712 с.
3. Курс адміністративного права України: підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко, І. Д. Пастух, В. Д. Сущенко та ін. / за ред. В. В. Коваленка. — К.: Юрінком Інтер, 2012. — 808 с.
4. Кілієвич,О. Англо-український глосарій термінів і понять з аналізу державної політики та економіки / О. Кілієвич. – К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2003. – 510 с. – На укр., англ. яз. – ISBN 966-500-074-8 : 28.71.
5. Публічна адміністрація в Україні: становлення та розвиток: монографія / за заг. ред. А.В. Толстоухова, Н.Р. Нижник, Н.Т. Гончарук.- Д.: Монолит, 2010.- 400 с.
6. Gettysburg Address, delivered by President A. Lincoln // Encyclopedia of American History : The American Heritage [Text] / John Mack Faragher, gen. editor. — N.-Y. : Henry Holt and Co, 1998. — P. 355.
7. Longman Exams Dictionary. Pearson Education Limited, Edinburg, 2006.
8. Oxford Wordpower Dictionary. Oxford University Press, New York, 1998.
