Олена Попович,
Наук. кер. – Розман А. М.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Особливості управління ризиками проекту в операційному менеджменті
Будь-яке виробництво пов’язане з певними ризиками. Об'єктивна наявність ризику пояснюється тим, що всі ринкові суб’єкти господарювання діють за умов повної або часткової невизначеності, тому що залежать від багатьох змінних, дію яких часто неможливо передбачити.
Теоретичні засади управління проектами, оцінювання при цьому різноманітних ризиків досліджували як вітчизняні, так і закордонні науковці, зокрема: В. Бляшке, М. Бухтін, А. Камінський, П. Кюнх, А. Терехова, І. Бланк, Р. Герінг, І. Журавльов, А. Козлов, М. Круз та інші, проте не було досліджено способів зниження ризиків проекту в повному обсязі.
Метою даної роботи є виявлення найбільш розповсюджених ризиків при розробці проекту та пошук основних способів зниження ризиків проектів.
В ринковій економіці ризик є невід’ємним атрибутом господарювання. Невизначеність приводить до того, що уникнути ризику неможливо. Але це не значить, що слід шукати такі рішення, в яких завчасно відомий результат, вони, як правило, неефективні. Необхідно навчитися передбачати ризик, оцінювати його розміри, планувати заходи щодо його запобігання.
Існує два підходи до визначення ризику:
1) ризик - це потенційна кількісно визначена можливість втрати;
2) ризик - це ступінь небезпеки для успішного здійснення проекту [1, с.278].
Виходячи з даних підходів, слід зазначити, що ризик проекту - це міра непевності в одержанні очікуваного рівня прибутковості при реалізації проекту.
Управління ризиками – це процеси, пов’язані з ідентифікацією, аналізом ризиків і ухваленням рішень, які включають максимізацію позитивних і мінімізацію негативних наслідків настання ризикових подій [2, с.413].
Управління ризиком в проекті включає прогнозування та визначення ризиків, кількісну оцінку ризиків, розробку методів та способів реагування на ризики та їх контроль. При цьому важливим є проведення моніторингу ризиків, що забезпечує контроль ризиків протягом всього життєвого циклу проекту [3, с.223]. Найбільш дієвими методами визначення ризику проекту є розрахунок точки беззбитковості, побудова дерева рішень, аналіз чутливості реагування, розробка сценарію, прогнозування бета-ризиків, метод «Монте–Карло» [4, c. 221].
Деякі небажані події можна виявити ще до початку проекту, деякі не можна ні передбачити, ні навіть уявити. Так, наприклад, відомий науковець Баррі Боем наводить перелік із 10 найбільш поширених ризиків при розробці проекту:
1. Дефіцит спеціалістів
2. Нереальні терміни та бюджет
3. Реалізація невідповідної функціональності
4. Розробка неправильного інтерфейсу користувача
5. Непотрібна оптимізація та відточування деталей
6. Неперервний потік змін
7. Недостача інформації про зовнішні компоненти, що визначають оточення системи
8. Недостатня продуктивність отримуваної системи
9. Недоліки в роботах, що виконуються зовнішніми ресурсами
10. “Розрив” у кваліфікації спеціалістів різних областей знань.
Проте не існує вичерпних списків ризиків проекту, тому необхідно уважно аналізувати особливості кожного проекту.
До найбільш розповсюджених методів зниження ризику можна віднести: розподіл ризику між учасниками проекту; страхування; резервування коштів на покриття непередбачених витрат; нейтралізація часткових ризиків; зниження ризику в плані фінансування.
Отже, при управлінні проектами важливо вчасно звернути увагу на визначення ризику в процесі оцінки доцільності прийняття тих чи інших рішень, щоб попередити можливі фінансові втрати.
Список використаних джерел:
1. Верба В. А. Проектний аналіз: підручник [Текст] / В. А. Верба, О. А. Загородніх. – К.: КНЕУ, 2000. –322 с.
2. Воронкова В. Г. Операційний менеджмент: навчальний посібник [Текст] / В. Г. Воронкова, А. Г. Беліченко, В. О. Желябін, І. І. Кириченко, М. А. Ажажа. – Львів: Магнолія 2006, 2009. – 438 с.
3. Клименко С. М. Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: навч. посібник [Текст] / С. М. Клименко, О. С. Дуброва. – К.: КНЕУ, 2005. – 252 с.
4. Ноздріна Л. В. Управління проектами: підручник [Текст] / Л. В. Ноздріна, В. І. Ящук, О. І. Полотай. – К.: ЦУЛ, 2010. – 375 с.
