Пятниця, 29.03.2024, 08:44
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Шелепниицька Я., Фінансова стратегія підприємства... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Ефективність бізнесу та стратегії економічного розвитку підприємств » Шелепниицька Я., Фінансова стратегія підприємства...
Шелепниицька Я., Фінансова стратегія підприємства...
conf-cvДата: Понеділок, 26.05.2014, 10:43 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline



Яна Шелепниицька,





3 курс ,
Напраям підготовки 6.030504 «Економіка підприємства»,
денна форма навчання,
Науковий керівник Круглянко А.В.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці





Фінансова стратегія підприємства в умовах економічної кризи





Визначено суть і важливість формування відповідної фінансової стратегії розвитку підприємства у кризових умовах. Здійснено критичний аналіз підходів щодо розуміння стратегії підприємства. Обґрунтовано необхідність своєчасного розроблення та реалізації заходів, спрямованих на попередження кризових явищ на підприємстві. Висвітлено особливості розроблення та реалізації окремих стратегій управління підприємством в умовах кризи

Ключові слова: стратегічне планування, swot- аналіз, конкурентні переваги, стратегічний напрям розвитку, прогнозування

Постановка проблеми. Правильна постановка проблеми та її вирішення є основним завданням в сучасній економіці. Оскільки ситуація яка склалася в країні в кінці 2013 та на початку 2014 років поклала новий етап в розвитку не тільки суспільства, а й економіки в цілому. Девальвація національної валюти, переддефолтна ситуація в фінансовій сфері, складна соціально – політична ситуація ставить перед менеджментом кожного підприємства ряд задач, від виконання яких залежить факт подальшого існування фірм. В цих умовах особливого значення має фінансова стратегія, оскільки саме вона повинна враховувати всі можливі фактори впливу. Наскільки грамотно розроблена фінансова стратегія, настільки адекватно фірма зможе реагувати на вплив негативних факторів.
На даний момент точно неможливо спрогнозувати ситуацію, яка складеться в Україні далі, однак саме це дає можливість підприємствам розвивати стратегічне та оперативне планування, для уникнення можливих ризиків.
Криза - це не тільки шок, невизначеність і нові загрози, криза - це ще і унікальні умови для радикальних і масштабних перетворень. Коли фінансове і ринкове середовище міняється мало не щодня, дає шанс зробити серйоз¬ний стратегічний ривок.
Раз за разом ми бачимо, як криза підштовхує керівників і акціонерів переглядати колишні управлінські методи і підтягатися до світового рівня в управлінні, звітності і ро¬боті з персоналом. Компанії, що зуміли провести такі реформи, швидше за все, вирвуться вперед в період після кризового відновлення. Щоб повернути кризову ситуацію собі на ко¬ристь, недостатньо просто усвідомити, що правила гри змінилися і треба шукати нові мо¬жливості. Зберігаючи спокій в хаосі, постійно відстежуючи важливі зміни зако¬нодавчого, фінансового і політичного характеру, найталановитіші антикризові менеджери знаходять в несприятливих обставинах нові джерела зростання.
Щоб в таких умовах розробляти фінансову стратегію, потрібно вміти швидко переоцінювати положення справ після кожної чергової значущої зміни. Управляти підприємством в пері¬оди нестабільності важко, але не можна забувати і про перетворення, необхідні для май¬бутнього підприємства. В галузях найбільш схильних кризі, відбудеться поглинання не стільки менш ефективних гравців більш ефективними, скільки менш захищених гравців більш підготовленими до кризи.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичною основою наукових досліджень проблематики формування фінансової стратегії в умовах кризи стали роботи вітчизняних авторів Є. І. Ляшенко [1], Довгань Л.Є. [2], Осовської Г.В. [4], Кашуба Я. М. [3], Гуркова И.Б., Пузирьова В.П. [6], Cеменов Г.А. [7], Виханского О.С., Тищенко О.М., Писаревський І.М. та інших. Значний внесок у стратегічний менеджмент зробили І. Ансофф, Г. Минцберг, Г., Альстренд, Б., Лемпел, Портер М. У сучасній науковій літературі недостатньо представлені вдалі спроби розробки універсальних технологій управління розвитком підприємств, що суттєво перешкоджає впровадженню високоефективних стратегій, раціональних інвестиційних програм, формуванню оптимальної структури капіталу тощо.
Метою написання статті є дослідження особливостей формування фінансової стратегії підприємств в умовах економічної кризи.
Виклад основного матеріалу. В умовах світової економічної кризи для вітчизняних господарюючих суб'єктів завдання підтримки конкурентоспроможності та розвитку фірми стає особливо актуальним в зв'язку з тим, що негативні наслідки в значній мірі ослабили їхні позиції на внутрішньому і зарубіжному ринках. Практичне вирішення проблем, пов’язаних з необхідністю забезпечення існування підприємства не тільки сьогодні, а і у перспективі залежить від ступеня засвоєння керівниками і персоналу методології і методів стратегічного управління.
Головний орієнтир управління розвитком підприємництва - забезпечення його життєздатності. Надійність, стійкість, живучість, та вмотивованість до розвитку - основні складові життєздатності, які віддзеркалюють різні аспекти підприємництва [5, c. 134].
Стратегічне планування вносить суттєві корективи в методи управління, відкидаючи можливість керування діяльністю підприємства виходячи з екстраполяції минулих тенденцій. Виникає необхідність вносити стратегічні корективи в поставлені завдання згідно зі змінами на ринку, аж до можливості прогнозування виходу на ринок інших товарів. Ця управлінська концепція робить акцент на умови ринку, особливо на умови конкуренції та збуту як на критерій управління [7, c. 188].
Будь-яка стратегія будується виходячи з прогнозу на майбутнє, обліку зовнішніх і внутрішніх загроз (їх усунення, або зміни вектора їх впливу на позитивний) і максималь¬ному використанні позитивних чинників. Позитивні чинники зовнішнього і внутрішнього середовища є завжди, навіть в кризу. Отже, виходячи з прогнозу тривалості кризи потріб¬но будувати стратегію мінімум на 6-8 років. Зовнішнє середовище в кризу, з урахуванням національних особливостей, характеризується [8, c. 256]:
 для виробників - браком оборотних коштів, зниженням платоспроможного попи¬ту;
 для банків - зниженням кількості вкладників і надійних позичальників;
 для населення - втратою роботи, доходів.
Внутрішнє середовище в кризу характеризується:
 для виробників - зниженням рентабельності;
 для банків - зниженням рентабельності;
 для населення - зниженням бюджету споживання.
Позитивним моментом в цій ситуації є те, що кожний з вищезгаданих гравців, ви¬рішуючи свої проблеми, допомагає розв'язати проблеми іншого. Причому, головним па¬раметром для всіх, в умовах кризи, є стабільність, стійкість, навіть в збиток прибутку.
Можна виділити чотири основної моделі поведінки підприємства в умовах кризи.
1. Не робити нічого або практично нічого, всі дії спрямовані на мінімізацію витрат підприємства. Найтиповішими проявами цієї моделі є скорочення фонду оплати праці: звільнення частини топ-менеджерів, значної частини менеджерів середньої ланки і біль¬шої частини офісного персоналу, дуже часто звільнення торкається і частини виробничого персоналу; скорочення обсягів виробництва і обсягів закупівель; згортання всіх програм розвитку персоналу (навчання, соціальний пакет, мотиваційні програми, тощо); тотальна мінімізація всіх видів операційних та інших витрат; продаж непрофільних (часто і профі¬льних активів); введення системи жорсткого контролю. Таке підприємства сподівається на свою репутацію та лояльність клієнтів. Така модель антикризової поведінки не може вва¬жатися оптимальною. Саме такі підприємства з високою вірогідністю збанкрутують.
2. Збирається антикризова команда, яка вирішує ситуаційні проблеми. Антикризову команду складають, як правило, топ-менеджери підприємства; в цьому випадку директор стає керівником антикризової команди і бере на себе всю відповідальність щодо виходу підприємства з кризи. Така модель антикризової поведінки може дати певний, але обме¬жений позитивний ефект.
3. Початкова наявність на підприємстві системи стратегічного планування і напе¬ред призначеної (при віддалених проявах передкризових явищ) антикризової команди або відділу (в крупних компаніях). Для такого підходу характерний системний алгоритмічний підхід щодо корегування стратегії розвитку підприємства в умовах кризи. Саме дану мо¬дель бізнес-поведінки слід визнати оптимальним варіантом.
4. Наймається консалтингова компанія зі сторони, яка бере на себе функції антикризового центру, розробляє, а часто і впроваджує антикризову стратегію. Така модель по¬ведінки оптимальна для компаній, що не володіють людськими ресурсами, здатними роз¬робити та впровадити ефективне антикризове управління. Консалтингова компанія може стати зовнішнім органом антикризового управління підприємством [1, c. 34].
В умовах економічної нестабільності цінності і поведінка клієнтів змінюється, тому потрібно провести оцінку свого асортименту, виявити найбільш стійкі пропозиції і зробити на них акцент - покращення пропозицій по існуючим торговим маркам (новий дизайн,дисконтні програми,додаткові сервіси).
Своєчасна реструктуризація - дуже тяжкий процес, але перш за все це можливість в умовах нестабільного періоду зменшити витрати. Працівники розуміють необхідність стати більш конкурентоспроможними і більш активно будуть підтримувати цей процес. Зменшення термінів отримання готівки за рахунок оптимізації виробничих процесів допоможе уникнути браку готівки та скорочення маржі прибутковості.
Призупинення довготривалих та малоприбуткових інвестиційних проектів дасть можливість зберегти ліквідність. В умовах економічного спаду ціни на активи знижуються,користуйтеся можливостями для розширення за рахунок активів, які будуть змушені продавати ваші конкуренти [3, c. 16].
Оптимізація витрат за рахунок звільнення працівників - це надзвичайний захід, який побічно свідчить про слабкість менеджменту. У багатьох компаніях впевнені в тому, що скорочень персоналу та закриття підрозділів можна уникнути, якщо максимально використовувати інші види економії. Тому на практиці існує значна кількість інших методів, які не є настільки радикальними та болючими. Серед них найбільш популярними є такі, як: зниження заробітної плати, відмова від бонусів, відмова від соціальних пакетів, неповна зайнятість персоналу, зменшення витрат на навчання, надання відпусток за власний рахунок, зменшення офісних витрат. Оцінка та застосування того чи іншого методу оптимізації в першу чергу залежить від сфери діяльності компанії.
Фінансова стратегія розвитку підприємства в умовах кризи охоплює всі заплановані, органі¬зовані та контрольовані зміни в області існуючої стратегії, виробничих процесів, структу¬ри і культури будь-якої соціально-економічної системи, включаючи підприємства. Підп¬риємство має успіх тільки в тому випадку, якщо знаходиться в стані послідовного і неухи¬льного розвитку. Тому повноцінна стратегія розвитку підприємства в умовах кризи - це стратегія створення, захоплення та утримання певної ринкової ніші, стратегія конкурент¬ної переваги в довгостроковій перспективі [5, c. 167].
Висновки. Сучасна кризова ситуація в державі, особливо події початку 2014 року закладає нові умови функціонування бізнесу, і наскільки підприємства зможуть адекватно відреагувати на умови які склалися, настільки ефективно економіка фірми зможе відбити кризовий удар. Стратегічне та оперативне планування відіграє значну роль і умови які склалися будуть впливати на його розвиток, оскільки кожен керівник хоче бачити ситуацію наперед та формувати відповідні рішення.
Отже, вихід з кризи можливий тільки при усуненні причин його появи. На жаль, готових універсальних рецептів антикризового управління не існує. В кожній конкретній ситуації оптимізаційні інструменти специфічні для кожного конкретного підприємства. Незалежно від цього для виходу підприємства з кризи можна використати перелічені універсальні інструменти, якщо це не допоможе - розглянути можливість модернізації або перепрофілювання виробництва.
Проте у всякому випадку, реалізація стратегії антикризового управління дозволить знизити ймовірність виникнення кризових ситуацій, зменшити розмір можливого збитку, підвищити стратегічний потенціал і активізувати потенціал протидії кризовим явищам, підсилити адаптаційні можливості підприємства і зміцнити конкуренті позиції.

Список використаних джерел:
1. Антикризове фінансове управління підприємством: навчальний посібник / Є. І. Ляшенко; Мін-во освіти і науки України, Запорізький ін-т держ. та муніципального управління. - К. : ЦНЛ, 2012. - 208 с.
2. Довгань Л.Є. Стратегічна стійкість у системі стратегічного управління підприємством/ Довгань Л.Є., Мохонько Г. А.//Актуальні проблеми економіки. -2010. - №11. - С.118-124.
3. Кашуба Я. М. Вибір методів та підходів стратегічного управління розвитком підприємництва/ Кашуба Я. М.// Економіка та держава. - 2011. - №9. - С.16-19.
4. Осовська Г. В. Менеджмент організацій// Осовська Г. В., Осовський О. А.: Навч. Посібник. - К.: Кондор. - 2009. - 860 с.
5. Писаревський І.М. / Стратегічний менеджмент// І .М. Писаревський, О .М.Тищенко, М .М. Поколодна, Н .Б. Петрова: Підручник; ред. Аляб’єв; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва . - Х .: ХНАМГ, 2009. - 287 с.
6. Пузирьова В.П. Матриця ключових стратегій в управлінні фінансовим потенціалом промислових підприємств //Актуальні проблеми економіки. - 2012. - №6. - С. 152.
7. Семенов Г .А .Стратегія розвитку підприємства в сучасних умовах на прикладі КП «НВК «Іскра» (м. Запоріжжя). - 2009. - № 2. - С.187-192.
8. Штангрет, А. М. Антикризове управління підприємством: навчальний посібник / А. М. Штангрет, О. І. Копилюк. - К. : Знання, 2011. - 335 с.



 
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Ефективність бізнесу та стратегії економічного розвитку підприємств » Шелепниицька Я., Фінансова стратегія підприємства...
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: