Україна має чимало проблем, які потрібно вирішувати в перспективі. Ці проблеми перешкоджають економічному розвитку, зростанні обсягів ВВП та національного доходу, відбувається відтік кадрів за кордон, занепад важливих галузей економіки, зниження конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, падіння експорту, безробіття, слабкий розвиток фінансової, банківської сфери, що згодом може призвести до занепаду економіки. Щоб не допустити таких наслідків потрібно вжити заходи, шляхом залучення додаткових коштів для фінансування державних заходів. Проте, щоб сприяти розвитку країни, потрібно значну увагу приділяти регіональному розвитку, а саме – залучати кошти до місцевих бюджетів для виконання покладених на них функцій. Саме тому місцеві органи влади залучають кошти до бюджетів різних рівнів та виконують програми розвитку регіону, міста, села.
В розвинутих країнах ринок муніци¬пальних цінних паперів виступає одним із дина¬мічних, а в Україні ринкова інфраструктура слабко розвинена, саме тому акумуляція коштів через випуск облігацій місце¬вих позик — явище нове і необхідне під час кризи. Дана тема є актуальною, оскільки тепер існує необхідність залучення додаткових коштів, а також бюджети акумулюють значну частину коштів, цим самим впливають на розвиток економіки, через систему фінансування. Питанням бюджетних позик займались чимало дослідників, зокрема, Веліхов Л.П., Сірінов М.А., Кравченко В.І., Василик О.Д., Опарін В.М. та ін. Ці вчені досліджували загальні питання, тому важливо визначити сучасний стан ринку місцевих позик, оскільки останній ускладнюється світовою фінансовою кризою, нестабільністю грошової системи України та має суттєвий вплив на подальший розвиток економіки.
Україна має занадто малий практичний досвід в даній системі відносин, хоча і використовує зовнішні джерела фінансування, випускає позики, бере кредити та шукає нові джерела, нетрадиційні форми залучення фінансових ресурсів. Місцеві позики є нетрадиційним джерелом залучення фінансових ресурсів в місцевий бюджет для зміцнення фінансової самостійності місцевого самоврядування. Використовуючи такий механізм державні органи можуть впливати на регіональну політику шляхом мобілізації заощаджень та накопичень суб’єктів господарювання.
Позики – це операції, пов’язані з одержанням коштів на умовах поверненості, платності і строковості, у результаті яких з’являються зобов’язання перед бюджетом, пов’язані з поверненням цих коштів [1]. Позики в місцевий бюджет можуть здійснюватися лише з бюджету розвитку, або для покриття касових розривів у період виконання наповнення місцевого бюджету. Вони виникають у наступних випадках: позики (позички) з бюджетів вищого рівня; позики в комерційних банках; бюджетні гарантії при позиках комерційних структур, у тому числі на потребу дохідної частини місцевого бюджету (у частині будівництва шкіл, лікарень і т.д.); випуск муніципальних позик. Позики відіграють важливу роль в розвитку економіки, з їх допомогою бюджет наповнюється додатковими коштами, які потім використовуються за цільовим призначенням. Наприклад, позики з державного бюджету надаються місцевим бюджетам для покриття тимчасових касових розривів у період виконання загального фонду бюджету протягом бюджетного року. Часто такі позики перетворюються в непрямі форми дотації місцевих бюджетів, оскільки вони або пролонгуються, або зовсім списуються.
На регіональному рівні необхідні кошти для фінансування програми розвитку регіону, для підтримки конкурентних галузей, фінансування освіти, охорони здоров’я, тощо. Ринкова економіка характеризується і державним регулюванням, проте обмеженість коштів дер¬жавного бюджету створює нові способи поповнення місцевих бюджетів, у тому числі й такий інструмент, як місцеві цінні папери, термін обігу яких, більше одного року, і вони є формою внутрішнього державного кредиту. Розрізняють такі основні форми: банківський кредит; вексельна позика, облігаційна позика. На відміну від кредиту, залучення коштів шляхом випуску облігацій місцевої позики – значно триваліший процес, якому обов'язково передує свого роду аудит фінансового стану міста – визначення його кредитного рейтингу одним з уповноважених на це агентств.
Рішення про розміщення облігацій місцевих позик приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим або міська рада відповідно до вимог, установлених бюджетним законодавством. Реєстрацію випуску облігацій місцевих позик здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку. Особливості погашення та реалізації прав за облігаціями місцевих позик визначаються умовами їх розміщення. Дохід по облігаційних позиках регіональних і місцевих органів влади у країнах з розвиненою ринковою економікою може виплачуватися в різноманітних формах: грошовою, натуральною чи у вигляді розіграшу призів [2].
Безумовно, позики відіграють важливу роль в розвитку економіки, але в Україні існує ряд проблем, це зокрема, нестабільність політичної та економічної системи, прогалини в законодавстві, нехтування зарубіжним досвідом, слабкий економічний розвиток, що призводить до неефективної роботи бюджетної системи загалом. Необхідно в перспективі розвивати ринок запозичень, що згодом стане важливим регулятором економічної політики держави. Розвиток ринку потребує забезпечення певних умов, серед яких слід назвати:
- макроекономічні умови (тобто ринок муніципальних запозичень є складовою частиною національного ринку капіталів, його стан та розвиток багато в чому визначаються макроекономічною, фіскальною та грошово-кредитною політикою);
- інституційні та регулятивні (місцева влада повинна мати певний інституційний потенціал організації та обслуговування місцевих позик, забезпечувати регулювання даного процесу);
- кредитний рейтинг (він є фактично показником рівня довіри до місцевих органів влади; його отримання від відповідної агенції може стати істотним чинником здійснення місцевого запозичення. Наприклад, рівень довіри неоднаковий до різних регіонів, областей, міст України, це залежить також від виконання чи невиконання бюджету);
- гарантії (вони надаються інвесторам з боку місцевих органів влади і мають бути інструментом підвищення привабливості такої форми вкладання коштів для інвестора та зменшення вартості запозичень). Слід зазначити також необхідність поєднання різних джерел фінансування місцевих витрат (можливість використання місцевими органами влади різних фінансових інструментів та створення відповідних фінансових інститутів, у тому числі муніципальних фондів розвитку, муніципальних банків) [3].
У цілому можна говорити, що застосу¬вання муніципальних позик є, безумовно, рин¬ковим інструментом залучення коштів, дозволяє вирішити низку проблем соціального характеру, абсолютно не суперечить засадам промислової пол¬ітики та її інвестиційного забезпечення. Однак на сьогодні в Україні подібні дії міських органів вла¬ди не набули систематичного характеру, цей інстру¬мент застосовувався епізодично, а після подій 1998 року практично припинилося його використання. Під час економічної кризи даний інструмент рідко застосовується, або не використовується взагалі, оскільки коштів не вистачає на фінансування першочергових заходів. Фінансування інноваційної та науково-технічної діяльності, розвиток і впровадження наукових досліджень і розробок не здійснюється, цим самим цей процес гальмує економічний розвиток, стає однією з причин відсутності економічного зростання та відбувається поступове зниження рівня життя населення.
Така ситуація пояснюється рядом об’єктив¬них і суб’єктивних факторів. Так, об’єктивні обмеження обумовлює сам пе¬рехідний характер економіки: не варто очікувати широкого розповсюдження такого інструменту, як місцеві позики, коли фондовий ринок перебуває у стадії становлення, а суб’єктивні пов’язані з діяльністю органів влади та різних інституцій на ринку муніципальних позик.
Отже, на даний час в державі місцеві позики широко не використовуються органами місцевого самоврядування, однак в майбутньому можуть стати важливим джерелом за рахунок якого відбувається поповнення фінансовими ресурсами дохідної частини місцевих бюджетів. Це призведе до збільшення коштів у бюджеті, за рахунок яких можна покращити рівень розвитку регіонів та країни загалом. Кошти можна спрямовувати на розвиток пріоритетних галузей чи вкладати їх у вигляді інвестицій, надавати кредити, проводити заходи місцевого характеру, здійснювати фінансування мережі установ і закладів, надавати соціальні гарантії і допомоги. Особливістю здійснення інвестицій, капітальних вкладень, надання в оренду приміщень, майнових комплексів, кредитів є отримання додаткових коштів у вигляді відсотків, цим самим примножуючи доходи бюджету в майбутньому. Тому необхідно використовувати місцеві позики, як один із джерел залучення коштів та один із шляхів підвищення рівня економіки держави.

Список використаних джерел:

1. НАУ/Словник законодавчих термінів/ Облігації місцевих позик
[http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.20349.0]
2. ЕБК/Фінансове право/Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів України [http://ebk.net.ua/Book/FPravo/11-20/11204.htm]
3. Віче/Громадянське суспільство/Муніципальна позика: джерело інвестицій чи цукерка за склом? [http://www.viche.info/journal/644/]