Проблема побудови ефективної податкової системи є однією із найбільш актуальних. У процесі розвитку в Україні ринкових відносин та інтегрування української економіки в світовий ринок. Її вирішення повинно здійснюватись шляхом вивчення, аналізу і творчого осмислення як існуючої в Україні законодавчої бази, так і накопиченого в світі досвіду в сфері оподаткування.
Метою написання статті є розгляд сучасної податкової системи України, що загалом являє собою податок, вивчення поняття податкового навантаження або тягаря на підприємства з боку держави.
Об’єктом дослідження даної статті є сутність податку, недоліки діючої податкової системи та можливі шляхи їх подолання.
Дослідженню податкової системи та її ролі в соціальних відносинах присвячені роботи К.Болдінга, Г.Девіса, Неймарка, Ф.Нітті, В.Парето, П.Самуельсона. У теперішній час моніторинг справляння податків здійснюється в роботах А.Азарова, А.Бодюка, I.Горленко, О.Данилова, I.Кухаренко, Ю.Кравченко, Л.Лапко, П.Мельника, В.Поповича. Над питанням реформування податкової системи України працюють такі українські науковці, як В.Л. Андрущенко, П.В. Мельник, А.М. Соколовська, А.Н. Тищенко, А.І. Крисоватий, В.М. Федосов та інші.
Утім, слід зазначити, що дослідження більшості авторів мають хоч і глибокий, але вузькоспеціалізований характер і присвячені здебільшого аналізу механізму дії окремого податку (наприклад ПДВ, податку на прибуток, податку на фонд заробітної плати та ін.). Бракує загальносистемних досліджень оподаткування, заснованих на комплексному підході. [3,c. 87]
Формування дохідної частини бюджету є важливим видом діяльності будь-якої держави, Україна не є винятком. Процес приватизації державної власності і становлення ринкових відносин протягом останніх років суттєво змінили зміст фінансових ресурсів державного бюджету, все більшого значення набувають податкові методи їх акумуляції. Податки виступають у формі акумуляції грошових коштів бюджетом та іншими державними фондами. Податок встановлюється виключно державою і базується на актах вищої юридичної сили. Основними характерними особливостями податку є те, що він:
- стягується на умовах безповоротності;
- має односторонній характер встановлення;
- на відміну від інших обов`язкових платежів може бути сплачений лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або децентралізованого фонду;
- категорія не тільки правова, але й економічна, оскільки це форма перерозподілу національного доходу [6, с.125-126].
Недоліки та обмеження активної податкової політики привели до того, що нині вона не використовується для вирішення короткотермінових завдань регулювання економічного циклу, а лише для довгострокових цілей - стимулювання економічного зростання. Однією з найгостріших проблем сьогодення економічної системи України є недосконалість податкової системи та її податковий тягар, навантаження. Поняття “податкове навантаження” найбільш повно визначене Соколовською А. як ефекти впливу податків на економіку в цілому та на окремих їх платників, пов’язані з економічними обмеженнями, що виникають у результаті сплати податків і відволікання коштів від інших можливих напрямів їх використання [2, с.5].
Рівень податкового навантаження в Україні оцінюється по-різному. Майже всі експерти, які займаються оцінкою інвестиційного клімату в Україні, вважають, що він є несприятливим, оскільки оподаткування реального сектора економіки надто обтяжливе. Воно пригнічує процеси економічного відтворення.
В Україні через економічну кризу, податкова система не набула стабільності і має багато протиріч. Як зазначають А.Бодюк і Н.Мірко, у формуванні механізму оподаткування відчувається відсутність серйозної теоретичної основи. Саме з цієї причини більшість прийнятих протягом останнього періоду законів України з питань оподаткування була спрямована не на вдосконалення податкової системи, а переважно на розв'язання проблем конкретних галузей економіки чи регіонів і навіть окремих підприємств [4,c.107-109].
Податкове законодавство України перебуває у стані перманентної нестабільності та юридичної невизначеності. Фактично, під сумнівом опинились як чинність змін до податкових законів (оскільки вони суперечать базовому закону), так і власне Закон України "Про систему оподаткування", оскільки не всі його положення на практиці діють [1]. Причина подібного становища полягає в тому, що чинним податковим законодавством надані пільги з оподаткування на певні види і суб'єктам підприємницької діяльності, вільні економічні зони тощо. До цього слід додати й суперечливість нормативно-правової бази, що надає можливості для ухилення від сплати податків.
Існуюча податкова система України характеризується наступними негативними рисами:
- податкова система України характеризується передусім фіскальною спрямованістю, що є лейтмотивом більшості змін, які вносяться до податкового законодавства;
- нормативно-правові акти з питань оподаткування є складними та нестабільними, окремі законодавчі норми - недостатньо узгоджені, інколи суперечливі;
- витрати на адміністрування окремих податків є більшими порівняно з доходами бюджету, що формуються за рахунок їх справляння;
- механізм митно-тарифного регулювання не дає можливості оперативно реагувати на зміни кон’юнктури світового ринку та структури економіки в Україні [5, c.21].
Отже, вищезазначені недоліки призвели до таких проблем системного характеру у податковій системі, як:
- податкова заборгованість платників перед бюджетом та державними цільовими фондами;
- широкомасштабне ухилення від оподаткування;
- бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість;
- нерівномірне податкове навантаження, внаслідок чого найбільше податкове навантаження покладено на законослухняних платників, позбавлених податкових пільг. [3,c. 87]
Враховуючи вищезазначене можна зробити висновок, що основою реформування податкової системи України має бути визнання того факту, що в цілому податкова система України вже склалася і не дивлячись всі свої недоліки не повинна розглядатись як така, що має підлягати докорінному реформуванню. Тобто, створення нової законодавчої бази у сфері оподаткування повинно віддзеркалювати традиції існуючої податкової системи та відповідати світовим тенденціям розвитку податкових систем.
Вдосконалення податкової політики відбудеться через проведення кардинальної податкової реформи [3, с.85-86]. Відповідно до наявних проблем, основними завданнями податкової реформи в Україні мають бути:
1) формування нового інституційного середовища оподаткування, сприятливого для реалізації принципу рівності всіх платників перед законом;
2) підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази, покращання адміністрування, зменшення масштабів ухилення від сплати податків;
3) забезпечення більш рівномірного розподілу податкового тягаря між платниками податків;
4) демократизація податкової служби України, а саме зміна ідеології її функціонування на основі реформування податкової служби.
На сьогодні Концепцією реформування податкової системи, яку схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 року № 56, передбачено, що реформування податкової системи проводитиметься до 2015 року виходячи із стратегічних цілей - побудови соціально-орієнтованої конкурентоспроможної ринкової економіки та інтеграції у європейське співтовариство відповідно до положень Конституції України, Універсалу національної єдності, завдань, передбачених проектом Державної програми економічного і соціального розвитку на 2007 рік, а також Прогнозу показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2008 - 2010 роки, схваленого постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2006 року N 1359 [7]. Відповідно до положень цієї Концепції реформування податкової системи здійснюватиметься трьома етапами: на першому етапі (протягом 2007 року) передбачалось проведення заходів, спрямованих на подолання основних недоліків податкової системи, розроблення та ухвалення Податкового кодексу; на другому етапі (2008 - 2012 роки) передбачається реалізація положень Податкового кодексу для створення сприятливого середовища сталого економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі; на третьому етапі (2013 - 2015 роки) передбачається поглиблення реформування податкової системи з урахуванням досягнутого соціально-економічного рівня розвитку держави [5, c.20]. Підсумовуючи результати Концепції реформування податкової системи за 2007 рік, можна сказати, що не повністю були виконані обіцянки нашої держави. Бачимо, що було прийнято проект Податкового кодексу України, який схвалений на засіданні Кабінету Міністрів України 17 жовтня 2007 року, але в загальному не відбулось покращення податкової системи України, подолання її основних недоліків, не відбулась також ліквідація тіньового сектора економіки, велика кількість підприємців приховують свої справжні доходи від діяльності, щоб не сплачувати великої суми податків до бюджету України. Тому, хочеться, щоб держава втілювала Концепцію реформування податкової системи не тільки на папері, але й в реальному житті.
Для ефективного функціонування держави повинна здійснюватися ефективна податкова політика, яка передбачає встановлення і стягнення податків. Ефективність податкової системи залежить від витрат по збору податків; утримання податкової служби; витрат часу і коштів платника, які необхідні для виконання податкових зобов’язань, у т. числі перерахування коштів у бюджет і документування відповідних дій; оплата послуг податкових консультантів, адвокатів інших осіб, які забезпечують кваліфіковане трактування податкового законодавства та вирішення конфліктів, які виникають у процесі його застосування.
Використані джерела:
1. Про систему оподаткування Закон України 1997. № 77-97 – ВР.
2. Соколовська А. Теоретичні засади визначення податкового навантаження та рівня оподаткування економіки//Економіка України.-2006.-№5, c.5.
3. Чернецький Ю.О. Місце України в сучасній технології національних економік. // Економічна теорія. – 2008, c. 85-87.
4. Бодюк А, Мірко Н. Трансформація податкової політики та її вплив на інвестиційну діяльність // Науковий вісник. Збірник наукових праць Академії ДПС України. 2007, №4. с.107-109.
5. Іонін Є.Є. Реформування податкової системи України//Актуальні проблеми економіки №8, 2008, c.20-21.
6. „Фінанси”: Навч. посібник/ В.С. Загорський, О.Д. Вовчак, І.Г. Благун. – К.: Знання, 2006, с.125-126.
7. Офіційний сайт Держкомстату України. http://www.ukrsat.gov.ua/richna.html
