Голованова Ірина,
3 курс, спец. «Товарознавство» , д.ф.н.
Наук. кер. – Галушка Є. О.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
Ціноутворення в агропромисловому комплексі
Сільське господарство є однією з найголовніших галузей національної економіки України. Як відомо, Україна має вигідні кліматичні умови для вирощування сільськогосподарської продукції і великий природний потенціал.
Одним із головних критеріїв ефективності сільськогосподарського виробництва виступає ціна. Ціни повинні забезпечувати повернення витрат на виробництво й отримання відповідної рентабельності. Від рівня ціни залежить конкурентоспроможність продукції на ринку. В сучасних умовах при формуванні цін виходять із собівартості виробленої продукції та рівня рентабельності, який визначається відношенням прибутку до собівартості.
Питанням ціноутворення в агропромисловому комплексі присвятили свої наукові праці такі вчені, як М. В. Болдуєв, Л.В. Вакуленко, М.В. Гладій, І.Г. Кириленко, П.Т. Саблук, В.П. Ситник, І.І. Червень та інші.
Формування ціни при здійснені зовнішньоекономічних операцій має певні особливості виходячи з того, що виконання таких операцій має свою специфіку та індивідуальність. Ціни, які обслуговують зовнішньоторговельний оборот, поділяються на експортні та імпортні [4, с.108].
Експортні ціни – це ціни за якими виробники або зовнішньоторговельні організації продають національні товари на світовому ринку. Основою визначення експортних цін є: власні витрати, нормативний прибуток виробника, витрати, що пов’язані з доставкою товару, а також збори за митне оформлення товарів [4, с.108].
Імпортні ціни – це ціни, за якими вітчизняні підприємці купують товари за кордоном. Основою встановлення цін на продукцію є митна (закупівельна) вартість з урахуванням фактично сплачених сум мита і митних зборів [4, с.109].
Для суб’єктів економічної діяльності основним завданням є отримання прибутку в максимальному розмірі при оптимальних витратах. Зміна ціни відбувається внаслідок низки ціноутворюючих факторів. У зв’язку з великою кількістю учасників ринку (постачальники, виробники, переробні підприємства, підприємства харчової промисловості, посередники, продавці) та конкуренцією, ціни в агропромисловому комплексі переважно формуються під впливом попиту і пропозиції і використовуються для реалізації продукції на ринку.
Як відомо, за рівних умов покупець з обмеженим бюджетом відмовиться від продукції за високою ціною, якщо є можливість придбати альтернативний товар за нижчою. Тож підприємство неодмінно має враховувати цей показник. Ціна має дорівнювати якості продукції, адже для споживача якість є обов’язковою характеристикою.
Обов’язковою умовою ефективної цінової політики підприємства є врахування не тільки внутрішніх цін на сільськогосподарську продукцію, а й цін світового ринку [1, 3].
Ціни в агропромисловому комплексі істотно впливають на всю систему ціноутворення, так як вони є вихідними для формування цін на споживчі товари, що виробляються із сільськогосподарської сировини.
Державна політика у сфері ціноутворення має бути спрямована на забезпечення інтересів розвитку промисловості та сільського господарства, зростання матеріальної зацікавленості працівників у виробництві продукції з урахуванням потреб як держави так і населення.
У процесі ціноутворення на сільськогосподарську продукцію слід врахувати вплив такі групи факторів:
– вартість сировини (насіння);
– вартість робіт і послуг;
– вартість засобів виробництва та предметів праці;
– вартість послуг з переробки і реалізації продукції.
Також слід зазначити, що виробництво сільськогосподарської продукції залежить від природно-кліматичних умов. Виробничі витрати зумовлені багатьма природними чинниками, такими як: клімат, земля, опади тощо. Тож врожайність кожного року може відрізнятись.
Основні проблеми цінотворення в агропромисловому комплексі: зростання земельної ренти; зростання попиту на ділянки для несільськогосподарського призначення (для забудови); зростання попиту на ділянки у районах, де знайдені корисні копалини; проблема паритету (співвідношення) цін на продукцію сільського господарства та цін на засоби виробництва (трактори, комбайни, мінеральні добрива тощо), які виробляються для сільського господарства тощо [1, с. 7].
Отже, основними принципами ціноутворення в агропромисловому комплексі є:
– урахування витрат усіх ресурсів
– урахування дії природних чинників
– урахування попиту і пропозиції
– стимулювання виробництва продукції вищої якості.
Цінова політика, що склалася в аграрному секторі України, зумовлює необхідність пошуку джерел фінансування, створення заходів, спрямованих на організацію системи матеріально-технічного забезпечення галузі, впровадження в практику інновацій, формування прогресивної моделі ціноутворення та забезпечення конкурентоспроможності аграрної продукції на світовому ринку.
Список використаних джерел:
1. Гладій М.В. Основні концептуальні положення аграрної політики в Україні // Економіка АПК – 2008 – №9. – С. 3 – 7
2. Саблук П.Т. Ціна – запорука ефективності сільськогосподарського виробництва / П.Т. Саблук // Наук. вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України / Серія Економіка, аграрний менеджмент та бізнес / за ред. Д.О. Мельничук. – К.: ВЦ НУБіПУ, 2010. – Вип.154. –Частина 1. – 378 с.
3. Хорунжий М.Й. Проблеми ціноутворення на сільськогосподарську продукцію / М.Й. Хорунжий // Економіка АПК. – 2011. – №1. – С. 57 – 61
4. Шкурупій О. В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. Посіб. / О. В. Шкурупій, В. В. Гончаренко, І. А. Артеменко та ін. / за ред. О. В. Шкурупій. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 248 с.
