Гриджук Лідія,
2 курс, спец.«Фінанси», д.ф.н.,
Наук.кер. – Ткач К. М.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці
ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО В УКРАЇНІ
Ринкові відносини передбачають присутність діючого фінансового ринку. Він дозволяє забезпечити суспільні проблеми людства та сприяє якісному розвитку господарської системи. Завдання фінансового ринку вирішується завдяки фінансовим посередникам, які забезпечують економічні відносини між учасниками ринку. На ринку фінансів відбуваються процеси акумуляції, розподілу та перерозподілу вільних фінансових ресурсів.
Актуальність даної теми полягає у дослідженні ролі фінансового посередництва та його впливу на розвиток національної економіки, що дасть змогу забезпечити ефективність їхньої діяльності на ринку фінансових послуг.
Вивченням суті фінансового посередництва та його розвитку в Україні займались такі вчені як А. Гнатюк, О. Цізда, В. Тропіна, Л. Лисяк, В. Корнєв та інші. Ці науковці займались визначенням перспектив розвитку фінансового посередництва в Україні.
Основним завданням фінансових посередників є допомога юридичним особам, які мають власні заощадження, перетворити їх на капітал при мінімізації своїх ризиків.
Фінансові посередники виконують низку функцій. Серед них можна виділити такі найголовніші [2, с.260]:
1) трансформація фінансових активів;
2) акумуляція заощаджень одних суб’єктів та їх подальше інвестування в проекти інших суб’єктів;
3) задоволення інтересів одночасно і позичальників фінансових ресурсів, і кредиторів, що досягається шляхом якісного менеджменту активами на основі економії на масштабі, скорочення часу на пошук кредитора/позичальника, мінімізації ризиків та державного нагляду й регулювання діяльності фінансових посередників;
4) зменшення трансакційних витрат, пов’язаних з фінансуванням за рахунок економії на масштабі, серед яких – витрати на рекламу, проведення оціночно – аналітичних заходів, побудову інформаційних систем та інш.;
5) надання можливості, з одного боку, власникам капіталу ефективно та в короткий строк розмістити свої ресурси в прибуткові активи, а з іншого боку, позичальникам швидко отримати вільні кошти для фінансування певних виробничих або власних потреб на зворотній основі;
6) забезпечення та організація руху фінансових ресурсів (капіталу) до найбільш ефективних з економічної точки зору споживачів шляхом використання різноманітних спеціальних інструментів;
7) мінімізація фінансових ризиків за рахунок їх перерозподілу між учасниками процесу інвестування;
8) формування економічної кон’юктури на ринку капіталу, збалансування попиту та пропозиції на фінансові ресурси шляхом залучення великої кількості ринкових учасників.
Для всіх країн з трансформативною економікою, в тому числі для України, найбільш розвинутою складовою фінансового ринку вважаються комерційні банки, а інші інститути у своєму розвитку значно відрізняються від них. Ця ситуація є результатом непродуманої економічної політики щодо різних сфер національного економічного регулювання. Якщо ж брати до уваги небанківські фінансові інститути, які є посередниками на фінансовому ринку, то провідна роль належить насамперед фінансовим компаніям. Важливим показником, який визначає частку фінансового посередництва в Україні є питома вага у ВВП країни [3, c.87].
Важливими передумовами успішного розвитку фінансового посередництва є насамперед: спрямованість законодавчого регулювання на пріоритетний захист прав кредиторів при банкрутстві, ліквідації підприємства та високі стандарти фінансової прозорості, що забезпечуються якісною бухгалтерською звітністю та ефективністю нагляду за її надійністю [1, c.172].
Підсумовуючи все вище наведене, варто зазначити, що на сучасному етапі економічного розвитку України роль фінансових посередників є надзвичайно важливою, адже вони позитивно впливають на кругообіг активів у процесі розширеного відтворення, підвищують темпи економічного зростання, стимулюють розвиток торгівлі, виробництва та інших сфер економічної діяльності.
Список використаних джерел:
1. Бала О. Фінансове посередництво в Україні: сутність та види [текст] / О. Бала, О. Цізда // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. – Вип. 20.6 – С. 169 – 174.
2. Зимовець В. В. Фінансове посередництво : [текст] / В. В. Зимовець, С. П. Зубик – К.: КНТЕУ, 2004.- 288 с
3. Школьник І. О. Взаємодія інститутів фінансового посередництва з реальним сектором економіки [текст] / І. О. Школьник, А. Ю. Семеног // Фінанси України - 2011. - №1. – С. 83-93.
