3курс, спец. “Фінанси і кредит”, д.-ф.-н., Наук. кер. – ст. викл., Федорюк А.Л.
Бюджетна транспарентнісь – досвід Польщі
У статті досліджено забезпечення бюджетної транспарентності України та зарубіжний досвід прозорості в бюджетній сфері. Сформульовано основні проблеми та шляхи зміцнення бюджетної транспарентності в Україні. Актуальність теми. Бюджетна транспарентність забезпечує доведення до загального відома широкої громадськості інформації про рішення та дії органів влади щодо бюджетного процесу. Україна зараз знаходиться в стані політичної та фінансово-економічної кризи, тому питання, які стосуються забезпечення транспарентності бюджетної сфери, чесного й ефективного управління державними фінансами зараз є особливо актуальними, адже як показує зарубіжний досвід: прозора країна – це успішна країна. Наукові публікації з теми дослідження. На вивчення питань, що стосуються бюджетної транспарентності, повного та своєчасного розкриття інформації про стан формування та використання фінансових ресурсів суспільства звернули увагу такі вітчизняні науковці, як Дем’янюк А., Кириленко О., Леонов О., Заводовська Я., О.Фролов С. та інші. Ними було вивчено зарубіжний досвід і обґрунтовано заходи, які можуть сприяти забезпеченню прозорості державного бюджету та залучення громадськості як суб’єкту контролю за використанням бюджетних ресурсів. Однак залишаються невирішеними актуальні питання формування повноцінного механізму бюджетної транспарентності. Метою статті є висвітлення та вирішення проблем забезпечення бюджетної транспарентності в Україні та вивчення і залучення зарубіжного досвіду прозорості бюджетної інформації. Виклад основного матеріалу. Транспарентність - доведення до загального відома широкої громадськості інформації про рішення та дії органів влади, взагалі про діяльність будь-яких установ, організацій, суб’єктів господарювання посадових осіб. [7, с.796] Бюджетна транспарентність проявляється у формі відкритості інформації про структуру та функції органів державної влади , напрямів бюджетної політики , стану державних рахунків та бюджетних прогнозів. Реалізація прозорості бюджету передбачає вільний доступ будь-якого громадянина до достовірної і повної інформації про діяльність органів державної влади в бюджетній сфері. Прозорість є основною умовою відкритості рішень органів влади, напрямів бюджетної політики. Конституція України гарантує громадянам право доступу до інформації, що включає її необмежене збирання, використання та розповсюдження. [1, стаття 34] В Україні інформація про бюджет оприлюднюється відповідно до вимог статті 28 Бюджетного кодексу України. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, забезпечує оприлюднення: 1) проекту закону про Державний бюджет України; 2) закону про Державний бюджет України з додатками, які є його невід'ємною частиною; 3) інформації про виконання Державного бюджету України за підсумками місяця, кварталу та року; 4) інформації про виконання зведеного бюджету України; 5) іншої інформації про виконання Державного бюджету України. [2] В 2011 році був прийнятий Закону України “Про доступ до публічної інформації”, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка становить суспільний інтерес що є у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, яка становить суспільний інтерес. [3] Наявна нормативна база, за невеликими винятками, дає достатні можливості для роботи за найвищими стандартами відкритості. Але незважаючи на нормативно-правові акти щодо відкритості бюджетної інформації, державні посадові особи все ще широко практикують обмеження доступу широкої публічності до інформації, тому для абсолютної більшості зацікавлених суб’єктів вона залишається недоступною, неточною та несвоєчасною. Щодо міжнародного рівня, то вимоги до забезпечення бюджетної транспарентності регламентуються “Кодексом належної практики забезпечення прозорості в бюджетно-податковій сфері” МВФ (1998 р). Напрямками Кодексу є: I. Визначення повноважень та відповідальності у бюджетному процесі. II. Доступність інформації про бюджет широкій громадськості. III. Відкритий процес складання та виконання бюджету, а також звітування про його виконання. IV. Забезпечення цільності бюджетних даних. [8] Пошук оптимальних моделей транспарентності влади викликає необхідність вивчення можливостей впровадження вдалого зарубіжного досвіду в українське суспільство. Саме цим обумовлене наше звернення до практики іноземних країн щодо забезпечення транспарентності влади. Польський досвід забезпечення транспарентності влади досліджується на основі реалізації соціального проекту «Прозора Польща» («Пречиста Польська»). Масову участь місцевих органів влади у вирішенні проблем формування транспарентної влади варто розглядати як можливість для поліпшення якості майбутньої діяльності уряду Польщі. Вирішувалися такі завдання проекту: підтримка місцевих лідерів (місцевого самоврядування) у сфері розробки та вдосконалення місцевих освітніх програм по боротьбі з корупцією та досягнення прозорої співпраці влади зі школою; залучення місцевих шкільних лідерів і забезпечення прозорості і вільного доступу до державної інформації шляхом розробки та реалізації місцевих програм в інтересах прозорості; сприяння розвитку місцевих освітніх програм в інтересах забезпечення прозорості в регіоні, підтримки місцевого самоврядування в рамках зусиль з переорієнтації діяльності уряду на потреби громадян та створення соціально бажаного іміджу державного управління. Отже, загальною метою на всіх етапах було впровадження належних норм громадського життя і стимулювання активної громадянськості, застосування передової практики управління в регіонах країни, що ґрунтується на 6 основних принципах: прозорість, атмосфера нетерпимості до корупції («нульова» терпимість до корупції), громадська участь, передбачуваність, підзвітність і професіоналізм, чотири з них безпосередньо стосуються проблем транспарентності влади. Принцип прозорості передбачав, що будь-яка діяльність, яка фінансується публічним коштом, має бути явною та зрозумілою. Він стосується, по-перше, змісту інформації, що має надаватися громадянам. Інформація повинна бути загальнодоступною і зрозумілою. По-друге, цей принцип визначає форму подання інформації: інформація про важливі для суспільства питання має надаватися громадянам у доступній формі, щоб вони могли висловити свою думку. Для втілення в життя і перевірки принципу прозорості пропонувалося створювати відповідні Карти послуг, які описували зміст та алгоритм отримання певних послуг від органів місцевого самоврядування (наприклад, ліцензії, матеріальної допомоги, пільг щодо оподаткування). Наступний принцип має кілька назв, що зустрічаються у польських та українських працях, − принцип нетолерантності до корупції, нетерпимості до корупції, «нульова» терпимість до корупції. Він декларується місцевою владою, а у випадку її виникнення робиться все, щоб довести цей факт, поінформувати про нього й усунути відповідні причини. Для впровадження цього принципу влада, по-перше, вводить етичні норми, яких мають дотримуватися службовці та депутати, зобов’язує уникати ситуацій, наближених до корупційних, та утримуватися від діяльності, котру можна охарактеризувати як неетичну. По-друге, передбачається систематичне та зрозуміле інформування службовців про однозначне ставлення до корупції та такої ж перевірки діяльності службовців і депутатів на предмет існування конфлікту інтересів та порушення антикорупційних норм. Для втілення в життя і перевірки прозорості цього принципу пропонувалося створити відповідний Етичний кодекс. Третій принцип, який впроваджувався проектом, стосувався громадської участі. Він спонукає місцеву владу вести систематичну роботу з метою розвитку свідомості громадськості, створення громадських організацій та підтримки різноманітних громадських ініціатив, спрямованих на вирішення питань місцевого та соціально-економічного розвитку. Стандарти реалізації принципу громадської участі охоплювали методи зв’язків з громадськістю, ознайомлення з громадською думкою; виховну роботу серед дітей та молоді і серед дорослих; співпрацю з громадськими організаціями для вирішення проблем суспільно-економічного розвитку та організації заходів, спрямованих на підвищення рівня знань та свідомості громадян щодо роботи органів публічної влади та корупції. Реалізація цього принципу передбачає обов’язкову розробку і ведення програми співпраці з неурядовими організаціями (НУО). Принцип підзвітності передбачає облік діяльності публічних інституцій і надання повної інформації місцевій громаді з фінансових та організаційних питань їх діяльності. Це стосується місцевого бюджету, звіту про виконання органами місцевої влади завдань відповідно до встановлених, зрозумілих та загальнодоступних норм, інформування всіх, хто бажає перевірити, чи їхні питання було вирішено відповідно до цих норм. Обов’язковим завданням є видання щорічного бюджетного довідника для громадськості «Звідкіля маємо гроші і як їх витрачаємо» П’ять років, протягом яких здійснювався досліджуваний проект, не минули дарма. Польща досягла значних успіхів у реалізації транспарентності влади та зменшенні рівня корупції у країні. [9] Як бачимо, у міжнародній фінансово-правовій практиці бюджетній транспарентності відводиться одна з центральних ролей у сфері правового регулювання бюджетного процесу, проте в України прозорість бюджету на даний час не має належного закріплення та не виконується належним чином. Проблеми у сфері забезпечення публічності й транспарентності бюджетного процесу потребують вжиття дієвих заходів спрямованих на їх подолання. Ще в січні 2011 року Кабінетом Міністрів України було підготовлено проект Концепції Державної цільової програми створення та розвитку інтегрованої інформаційно-аналітичної системи «Прозорий бюджет», п’ятий (останній) етап реалізації якої передбачав своїм кінцевим терміном другий квартал 2013 року. Але проект не був реалізований. Для забезпечення прозорості бюджету в Україні застосовуються такі методи: • Громадські слухання; • Застосування сучасних інформаційних технологій (телебачення, Інтернет); • Застосування друкованих засобів масової інформації; • Проведення заходів за участю експертів, депутатів, представників політичних партій та громадськості; • Організація діалогу «громадянин – влада»; • Інформаційно-просвітницькі послуги для громадян; • Комітет або комісія, робоча група. [8] Але всі ці методи не відповідають їх дійсності та не виконуються належним чином. Так, органи влади фактично безпідставно відмовляють у наданні інформації, відносячи її до інформації з обмеженим доступом; органи влади не повністю виконують вимогу оприлюднювати інформацію про свою діяльність (у тому числі, через мережу Інтернет), не всі акти публікуються в офіційних виданнях. Достовірна і повна інформація про внутрішню структуру будь-якого державного органу витрати на його діяльність практично недоступні для звичайних громадян. Тому необхідно здійснити такі дії для підвищення прозорості бюджетної інформації: • створити Online – бюджет; • посилити ефективність контролю за бюджетним процесом; • підвищити ефективність діяльності державних органів; • узгоджувати позиції владита громадян щодо напрямків використання бюджетних коштів; • дотримуватися прав та свобод громадян; • забезпечити вільний доступ до каталогів та реєстрів, що веде влада та які містять суспільно необхідну інформацію; • публікувати середньорічний звіт, який нині готують лише для внутрішнього користування; • у звіті про виконання бюджету впродовж року надавати інформацію про структуру державного боргу; • у річних звітах пояснювати різницю між запланованим і фактичним рівнем видатків. Ми вважаємо, що із вище запропонованих дій, щодо підвищення прозорості бюджетної інформації, найдієвішою та найактуальнішою на даний момент є створеня Online – бюджету. На сайтах розпорядників бюджетних коштів не тільки оприлюднювати бюджети усіх рівнів, а й демонструвати рух бюджетних коштів, бюджетні грошові потоки. Дана система підвищить можливості населення здійснювати повноцінний контроль за бюджетними коштами, забезпечить доступність та достовірність інформації для всіх зацікавлених користувачів. Щоб запровадження Онлайн – бюджету було ефективним, він повинен містити наступну інформацію: • про прогнозовані та фактичні надходження доходів до бюджетів всіх рівнів; • про планові та фактичні результати діяльності органів державного управління; • про використання державними установами переданого їм в управління нерухомого та особливо цінного рухомого майна , в тому числі для надання послуг або виконання функцій; • про здійснення видатків з бюджету та державних закупівель; • про акт виконаних робіт, рахунки і платежі Онлайн – бюджет дозволить у реальному часі стежити за тим скільки, куди і якими суб’єктами були витрачені кошти та скільки надходжень було до бюджету. Але необхідно зробити так , щоб складні бюджетні процедури були зрозумілі населенню, тоді вони зможуть проаналізувати , як витрачаються бюджетні кошти , на що йдуть їхні податки. Це крок до того , щоб суспільство брали участь у формуванні, обговоренні, прийнятті бюджету і контролювало його виконання. Застосування онлайн бюджету в Україні є необхідним для ефективного регулювання інформаційної сфери, оскільки вона є складовою частиною будь-якого розвиненого суспільства в якому надається пріоритет людині, її правам, свободам та інтересам. Висновки. Отже, бюджетна транспарентність – це прозорість, доступність інформації про бюджет для всіх громадян країни. Її реалізація сприятиме підвищенню рівня довіри громадян до органів влади, розвитку демократії в українському суспільстві. Нормативне закріплення поняття прозорості в Бюджетному кодексі України має сприяти усуненню перешкод для реалізації його як принципу бюджетного права. Але, як бачимо, бюджетна інформація для абсолютної більшості громадян України залишається недоступною, неточною та несвоєчасною, внаслідок чого зявляється недовіра до керуючої влади та нецільове використання бюджетних коштів. Підвищення транспарентності бюджету можливо досягнути за допомогою запропонованих вище заходів та залучення досвіду інших країн з приводу відкритості бюджетної інформації. Реалізація цих заходів сприятиме підвищенню якості бюджетного процесу, результативності виконання бюджету та налагодженню сприятливих суспільних відносин.
Список використаних джерел 1. Конституція України [Текст] : за станом на 1 січня 2006 р. / Верховна Рада України. – Офіц. Вид. – К. : Мін-во Юстиції України, 2006. – 124 с. – ISBN 966-7630-14-5 2. Бюджетний кодекс України [Електронний ресурс] : офіц. текст : за станом на 01 жовтня 2011 р. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2542-14 3. Про доступ до публічної інформації [Електронний ресурс]: Закон від 13.01.2011 № 2939-VI. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 4. Дем’янюк А.В. Забезпечення прозорості бюджетного процесу на місцевому рівні [Текст] / А.В. Дем’янюк // Модернізація місцевих фінансів України в умовах економічних і соціальних трансформацій : монограф. / за ред. О.П. Кириленко. – Тернопіль: Економічна думка, 2008. – С. 90-100 5. Леонов О.Л. Забезпечення доступу до публічної інформації: завдання публічної влади та складова адміністративної реформи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cpk.donetsk.ua/sites/default/files/library/publik.pdf 6. Лещенко С. Як вилікувати Верховну Раду. Прості рецепти прозорості [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2012/06/21/6966900/? 7. Федосов В. М. Бюджетний менеджмент: підручник. [Текст] / Федосов В. М., Опарін В. М., Золотько І. А. — К.: КНЕУ, 2004. — 864 с. 8. Прозорість бюджету. Залучення громадськості [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ibser.org.ua/UserFil....%94.pdf 9.Транспарентність влади: польський досвід [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstre....uence=1
