5 курс, спец. "Менеджмент організацій",д.ф.н., Наук.кер. - Білецький Б.Ф., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Деякі аспекти організації навчального процесу у вищій школі
Одним із стратегічних напрямів процесу державотворення в Україні на сучасному етапі є peфopмyвaння системи вищої освіти. Основні завдання щодо її розбудови і докорінного оновлення визначені Законом України «Про освіту», Указом Президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року»), іншими документами. Державна політика в цій галузі спрямована на досягнення українською освітою сучасного світового рівня, відродження й подальший розвиток національних науково-освітніх традицій, оновлення змісту, форм і методів навчання, примноження інтелектуального потенціалу суспільства. «Розбудова системи освіти, її докорінне реформування, — наголошується в національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [1] — мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень, національне відродження, становлення державності та демократизації суспільства в Україні». Ключові питання інформатизації освіти, аналіз педагогічного потенціалу інформатизації навчального процесу розглядалися у працях Н. Апатової, Л. Білоусової, В. Бикова, І. Булах, А. Єршова, М. Жалдака, Б. Житомирського, Ю. Жука, В. Клочка, М. Лапчика, Г. Михаліна, В. Монахова, Н. Морзе, С. Ракова, Ю. Рамського, О. Співаковського, М. Шкіля та ін. Психологічні аспекти використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі досліджено в роботах В. Безпалька, В. Бондаровської, П. Гальперіна, В. Зінченка, Ю. Машбиця, О. Леонтьєва, В. Рубцова, В. Паламарчук, Л. Прокопенка, Н. Тализіної та ін. Інтенсифікація навчального процесу у вищих навчальних закладах стає провідним завданням сьогодення, що може бути вирішене тільки за умови використання новітніх досягнень в цій сфері. Особливо гостро це питання постало в наш час, коли освітянську спільноту турбує питання стану навчального процесу у вищій школі, його адаптація до Європейського світового простору. Чинна лекційно-семінарська система навчання існує кілька століть і, звичайно, потребує певних змін [5, c. 127]. Впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу та приєднання України Болонського процесу зобов’язують забезпечувати ВНЗ якісну підготовку фахівців в Україні на рівні міжнародних вимог, а також суттєво реформувати навчальний процес ВНЗ, інтенсифікувати та стимулювати як роботу студентів, так і професорсько-викладацького складу [2]. Кредитно-модульна система передбачає низку цінних, на нашу думку, новітніх положень: 1) перевірка якості підготовки студентів до кожного заняття; 2) використання більш широкої шкали оцінки знань студентів; 3)вирішальний вплив суми балів, отриманих студентами впродовж вивчення дисципліни, на їх кінцеву оцінку тощо. Крім того, пропонується посилення ролі самостійної роботи студентів, використання новітніх педагогічних методик та сучасних інформаційних технологій навчання. Певним чином поставлене завдання вирішується шляхом застосування в навчальному процесі вищої школи комп’ютерної техніки. Одним з напрямів такого використання є розробка і застосування для навчання студентів і контролю їх знань спеціальних комп’ютерних програм. Ці програми мають окремі недоліки: 1) можливість необ’єктивного оцінювання знань студентів; 2) значні витрати бюджету та часу на проведення екзаменаційної сесії тощо. Комп’ютерна програма являє собою чітко систематизований і структурований тестовий масив. В програму може закладатися матеріал з будь-якої навчальної дисципліни. Причому ми виходимо з того, що цей матеріал, тобто тести, мають відповідати певним вимогам. Не слід використовувати багато тестів, які складаються з трьох запропонованих відповідей на поставлене запитання, з яких одна правильна. В цьому випадку велика вірогідність угадування [5, c. 89]. Не слід також давати студентам лише важкі тести, їм складно буде зорієнтуватися при виборі правильних відповідей. При цьому слід враховувати таке поняття як «логічність тесту», тобто внутрішню зв’язаність і причетність всіх можливих відповідей до поставленого запитання та відсутність у тестах відповідей, вірогідність яких занадто мала. Адже в цих випадках алогічні відповіді легко визначити як неправильні. Підготовлені тести застосовуються в комп’ютерній програмі з метою самостійної перевірки студентами своїх знань, конкретної теми і ліквідації виявлених при цьому недоліків. Перевірка знань студентами пройденого матеріалу полягає в тому, що студент під час роботи за комп’ютером вибирає правильні, на його думку, відповіді на поставлені питання. Завдання вважається вирішеним, якщо студент на поставлені запитання відповів правильно, але це буває далеко не завжди. При неправильній відповіді на поставлене запитання на дисплеї комп’ютера не тільки буде зафіксовано цей факт, а і запропонована необхідна інформація для оволодіння поставленими завданнями – які нормативні акти (конкретні статті), літературні джерела (конкретні сторінки) слід вивчити. Тому під час роботи за комп’ютером студенту бажано мати при собі необхідні літературні джерела і нормативні акти. Після того як студент виконав дану йому рекомендацію, він має можливість вдруге перевірити свої знання і якщо буде виявлено, що поставлена мета досягнута, він переходить до перевірки своїх знань за наступним запитанням і, у разі потреби, таким самим чином ліквідовує виявлені недоліки. Викладену комп’ютерну програму слід застосовувати, коли студент вже підготувався до заняття, вивчив рекомендовану літературу, нормативні акти з метою виявлення можливих прогалин у його знаннях і ліквідування їх. У цьому випадку студенту не потрібно буде багато комп'ютерного часу, а цей час, як відомо, має свою ціну, до того ж немалу. Якщо ж студент прийшов працювати за комп'ютером без належної підготовки і допускає багато помилок, комп'ютер видає йому рекомендацію спочатку підготуватись до заняття. Таким чином, комп'ютерна програма дає можливість студентам більш ретельно підготуватись до заняття, виявити можливі недоліки в знаннях і ліквідувати їх, що інтенсифікує їх діяльність із оволодіння програмним матеріалом і підвищує якість їх роботи в цьому напрямі. Контроль знань студентів за допомогою комп'ютерної програми проводиться таким чином, як і самоконтроль, з тією різницею, що студенту виставляється оцінка його знань. Болонська система передбачає поділ предметів, що вивчаються, на модулі. Кожний модуль передбачає перевірку знань студентів і виставлення їм оцінки. Тому викладачу слід підготувати комплекс тестів (білети) для кожного модулю з визначенням оцінки. Вибір кількості тестів для кожного виду контролю і виставлення оцінок являє собою занадто складний і важливий етап, який, на нашу думку, має вирішуватися колективно (затверджуватися кафедрою). Така комп’ютерна програма має низку переваг у порівнянні зі звичайними методами перевірки підготовки студентів до занять, а також поточними і підсумковими перевірками їх знань. До таких переваг слід віднести: 1. Студенти здебільшого активізують підготовку до занять, особливо до заліків і іспитів. При комп'ютерній перевірці знань студент має розраховувати тільки на себе, точніше на свої знання, які, як відомо, набуваються шляхом активної праці. 2. Об'єктивність даних, отриманих під час комп'ютерного контролю знань студентів, близька до 100 відсотків. 3. Прозорість процесу з контролю знань студентів. 4. Економія часу на проведення поточного і підсумкового контролю. На нашу думку, для перевірки знань за одним модулем достатньо 10-15 хв. Всі ці обставини свідчать про явні переваги запропонованого методу навчання студентів і контролю їх знань над традиційними методами. Недоліком, на наш погляд, можна вважати лише те, що під час комп'ютерного контролю викладач не чує сформульованої студентом відповіді на поставлене запитання і не спілкується з ним, не може задати йому додаткове запитання тощо. Проте останнє слово залишається за викладачем, який у разі потреби може поспілкуватись зі студентом. Таким чином, ми вважаємо, що комп'ютерна перевірка і оцінка знань студентів є новітнім, прогресивним методом і заслуговує на більш масштабне її втілення в навчальний процес, адже вдосконалення навчального процесу наближає входження нашої держави в систему вищої освіти Європейського та світового простору. Отже, ефективність навчально-виробничого процесу у вищій школі забезпечується за умови реалізації науково обґрунтованих концепцій, в яких враховано раціональні ідеї зарубіжного й вітчизняного досвіду, а також соціально-економічні, психофізіологічні, санітарно-гігієнічні й інші чинники, що безпосередньо впливають на результативність педагогічного процесу. Усе вищезазначене сприяє опануванню студентами ефективних прийомів розумової діяльності, набуттю навичок ефективної самостійної роботи з різними джерелами інформації, формуванню мотивації раціональної організації навчальної праці й відпочинку, вмінь і навичок організації робочих місць тощо.
Список використаних джерел:
1. Указ Президента України від 25 червня 2013 року №344/2013 «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/ru/documents/15828.html 2. Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу” наказ МОН України № 774 від 30.12.2005 р. 3. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації/ Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04. 2003 р. Протокол № 5/5 — 4. 4. Болонський процес у фактах і документах/ Упорядники М.Ф. Степко., Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабин — К. — Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2011. — 52 с. 5. Товажнянський Л.Л., Сокол Є.І., Клименко Б.В. Болонський процес: цикли, ступені, кредити.— Харків: НТУ «ХПІ», 2012.— 144 с.
