Ганна Гирбу, Юлія Панасевич
,
Наук. кер. – Скрипник М.Є.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Основні напрями підвищення ефективності обліково-контрольного забезпечення управління формуванням прибутку
Для ефективного функціонування будь-якого підприємства необхідно шукати нові шляхи підвищення ефективності суспільного виробництва, а також уміло використовувати економічні методи управління підприємством.
Питання обліково-контрольного забезпечення управління формуванням прибутку присвячено праці багатьох вчених-обліковців, зокрема: Бутинця Ф.Ф., Малюги Н.М., Сопка В.В., Ткаченко Н.М.. Чебанової Н.В. та інші.
Основними напрямами підвищення ефективності обліково-контрольної функції управління є: вдосконалення методів та методології аналізу та застосування різноманітних економічних моделей; проведення маркетингових досліджень; вдосконалення управлінського обліку та постійний моніторинг зміни чинників, що впливають на величину фінансових результатів; контроль за обсягом та якістю продукції; планування виробництва, реалізації та прибутковості із виявленням факторів, що впливають на економічну ефективність; визначення стратегії розвитку підприємств; раціональна організація внутрішньогосподарського контролю з чітким розподілом функцій.
Тому, все більше зростає роль контролю, що дозволяє одержати нові характеристики досліджуваного об’єкта і застосувати обґрунтоване управлінське рішення, яке веде до досягнення мети суб’єкта.
Контроль за формуванням фінансових результатів у системі управлінського обліку повинен забезпечувати постійний моніторинг зміни чинників, які впливають на їхню величину.
Важливим з позиції формування фінансових результатів є контроль за обсягом виробництва продукції, її якістю, строками, рівнем постійних і змінних витрат, збереженням продукції при транспортуванні й реалізації. Контроль за формуванням фінансових результатів від реалізації продукції є всебічним.
Складовою частиною контролю є оцінка дії чинників, які або виникають безпосередньо у зв’язку з реалізацією продукції, або ж таких, які вже сформовані на попередніх стадіях кругообігу засобів підприємства. Динаміку цін в управлінському обліку треба вивчати з метою орієнтації щодо вибору оптимального рівня на власну продукцію, а також моменту самої реалізації, якщо за умовами, що складаються на ринку, це можливо.
Максимізація прибутку досягається у взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів діяльності підприємства. Основна вимога максимізації прибутку - прибутковість кожної одиниці продукції. Виробництво кожної додаткової одиниці продукції збільшує обсяг на величину граничних витрат, але одночасно підвищується і загальний доход - на величину граничного доходу. До того часу, коли граничний доход більший граничних витрат, прибуток у цілому підвищується, його гранична максимізація ще не досягнута і підприємство може збільшувати обсяг виробництва. Як тільки граничні витрати виявляються вище граничного доходу, зростання загального прибутку сповільнюється і збільшення випуску стає збитковим. Отже, величина прибутку досягає максимуму при такому виробництві продукції, при якому граничний доход дорівнює граничним витратам.
Виходячи з вищенаведеного можна зробити висновок, що вся робота з проведення внутрішньогосподарського контролю потребує чіткої координації дій та прийняття відповідних рішень з виправлення недоліків, помилок, порушень і недопущення їх у подальшому.
Для налагодження чіткої координації контрольних дій, прийняття чітких управлінських рішень з виправлення недоліків, помилок, порушень, рішень щодо ефективного розвитку підприємства, на нашу думку, доцільно утворити Контрольну раду управління підприємством, яку б очолював заступник з економічних чи фінансових питань, як основний менеджер з питань економічного розвитку підприємства. До складу такої ради мають входити головні спеціалісти, заступники керівника підприємства та начальники основних підрозділів.
Кожна служба, до обов’язків якої належать контрольні функції, під час виявлення недоліків, упущень, відхилень чи зловживань має подати на засідання Ради матеріали про виявлені недоліки чи порушення та пропозиції з їх усунення. Контрольна рада управління підприємством на своєму засіданні обговорює подані матеріали, встановлює причини, що призвели до виявлених порушень та розробляє заходи щодо вирішення того чи іншого питання, які подає на розгляд керівнику підприємства для прийняття відповідних управлінських рішень.
Проведене дослідження виконання контрольних функцій підприємствами свідчить, що кожне підприємство має відповідні резерви для підвищення ефективності контролю. Тому, вдосконалення його організації, методів контролю, чіткого розподілу чи перерозподілу функцій кожної служби підприємства, дозволить підвищити його ефективність, тобто зекономить час, фінансовий ресурс та обсяг роботи відповідних служб підприємства, функції яких переплітаються та повторюються.
Список використаних джерел:
1. Калюга Є.В. Фінансово-господарський контроль в системі управління [монографія] / Є.В. Калюга – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. – 360 с.
2. Камінська Т.Г. Управлінський облік, аналіз і контроль в системі менеджменту на підприємстві [Текст] / Т.Г. Камінська // Облік і фінанси АПК. – 2009. – № . – С.
3. Нападовська Л.В. Внутрішньогосподарський контроль у ринковій економіці [монографія] / Л.В. Нападовська. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – 224 с.
4. Пилипенко А.А. Організація обліку і контролю: підручник / А.А. Пилипенко, В.І. Отенко, І.І. Пилипенко, О.Ю. Редько, Ю.В. Черкаський. – Х.: ВД ІНЖЕК, 2004. – 424 с.
