Оксана Яцишин,
Наук. кер. – Розман А.М.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Особливості вибору конкурентної стратегії підприємства
Динамічність середовища та постійно зростаюча конкуренція значно ускладнюють діяльність сучасних підприємств, вимагаючи постійного пошуку шляхів забезпечення стійкості конкурентних позицій на ринку. Запорукою успіху у цій ситуації є вибір і впровадження ефективної конкурентної стратегії підприємства.
Питанням формування конкурентоспроможного ринку та розробки стратегії підприємства присвячені праці вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема, Андрійчука В., Бойка В., Дикань Н.В, Белявцева М. І., Балабанова Л.В., Біловодської О.А., Божкова В.В., Войчак А.В., Гриньова А.В., Кардаш В.Я. та ін. Але недостатньо дослідженими залишаються питання вибору оптимальної конкурентної стратегії.
Метою роботи є розгляд стратегії управління діяльністю підприємства, які дозволять вирішити задачу координації зусиль в галузі підвищення конкурентоздатності і підтримки фінансової стійкості.
Значної уваги серед конкурентних стратегій заслуговують модель М. Портера, яка має універсальний характер, тому що як показав час, підприємства, котрі сприйняли ці стратегії, досягли успіхів [2, с.89], та дослідження Бостонської консалтингової групи, яка розробила матрицю, що дає можливість розробляти стратегічні альтернативи діяльності підприємства.
М. Портер виділяє три базові конкурентні стратегії, які можуть бути використані в будь-якому конкурентному середовищі будь-яким підприємством і забезпечити конкурентні переваги:
- лідерство за витратами (можливість знизити ціни без погіршення якості);
- диференціація (пошук нових способів кращого задоволення запитів покупців);
- фокусування (індивідуалізація товару для задоволення особливих потреб).
Тобто, Портер запропонував два напрямки оптимального функціонування організації: або ставати у своїй галузі виробником з найнижчими витратами, або диференціювати свою продукцію чи послуги, які настільки цінуються покупцем, що він готовий заплатити найвищу ціну, щоб отримати їх [2, с.90].
«Нова матриця» Бостонської консалтингової групи, можна сказати, поглибила вивчення у напрямку лідерства. Як і у моделі Портера стратегія зниження витрат для лідирування на ринку рекомендується для підприємств, де існує тісний позитивний зв’язок між часткою ринку та фінансовим коефіцієнтом, тобто для тих підприємств, які зможуть реалізувати конкурентні переваги, збільшуючи обсяги виробництва.
На основі матриці БКГ можна сформувати наступні альтернативні стратегії: «збільшення частки ринку» - перетворення «важких дітей» в «зірки», «збереження частки ринку» - кошти від «доїння» направляються на розвиток товару та інновації, «збирання врожаю» - отримання максимального прибутку, «ліквідація бізнесу» - застосовується для позиції «собак» і «важкі діти», і не приносять доходу [1, c.157].
Практика використання матриці БКГ показала, що вона є вельми корисною при виборі між різними зонами господарювання, при визначенні стратегічних позицій, а також для розподілу стратегічних ресурсів на найближчу перспективу[1, c.158]. Та перш ніж звертатися до матриці БКГ, важливо переконатися в тому, що зростання обсягу діяльності може бути надійним вимірювачем перспектив, і що відносні позиції фірми в конкуренції можна визначити за її часткою на ринку. Якщо ж перспективи й умови конкуренції є складнішими, то двомірна матриця повинна бути доповнена складнішими інструментами оцінки.
Отже, на нашу думку, найбільш дієвими інструментами вибору стратегії підприємства, які забезпечать досягнення конкурентних переваг, є модель М. Портера та матриця Бостонської консалтингової групи, оскільки вони надають можливість визначити необхідні дії для досягнення поставленої мети та сформувати оптимальний продуктовий портфель.
Список використаної літератури:
1. Белявцев М.І. Маркетинговий менеджмент: навч. посібник. / М.І. Белявцев, В.Н. Воробйова. –К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 407 с.
2. Кулиняк І.Ю. Проблеми визначення сутності конкурентної стратегії організації Ю. І. Кулиняк // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку, 2011. - с. 87-95.
