Четвер, 28.03.2024, 19:54
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Боднараш Л., Проблеми фінансового забезпечення дошкільних... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Боднараш Л., Проблеми фінансового забезпечення дошкільних...
Боднараш Л., Проблеми фінансового забезпечення дошкільних...
conf-cvДата: Вівторок, 24.12.2013, 00:10 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Лілія Боднараш,



4 курс, спец. «Фінанси та кредит», д/ф.,
Наук. кер. – Каспрук А.Ю.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці




Проблеми фінансового забезпечення дошкільних навчальних закладів



У статті розглядаються особливості фінансового забезпечення дошкільних навчальних закладів в Україні. Окреслено основні проблеми щодо фінансування дошкільної освіти та запропоновано шляхи їх вирішення.
В статье рассматриваются особенности финансового обеспечения дошкольных учебных заведений в Украине. Представлены основные проблемы по финансированию дошкольного образования и предложены пути их решения.
The article discusses the features of financial security preschools in Ukraine. The basic problems in pre-school education and the ways to solve them.

Ключові слова: освіта, дошкільний навчальний заклад, фінансування, кошторис, місцевий бюджет, приватний ДНЗ.

В України постійно відбуваються політичні, економічні і соціальні зміни, які значно впливають на всі сфери життя суспільства. Всі події, які відбуваються у державі, значною мірою торкнулися й освіти, як в цілому, так і першої її підсистеми – дошкільної освіти. Саме ця ланка є однією з найголовніших та обов’язковою в системі освіти громадян.
На даному етапі розвитку країни не спостерігається покращення функціонування закладів дошкільної освіти, їх фінансування не відповідає цивілізованим нормам, а методика планування та використання бюджетних коштів практично не відрізняється від методики, яка існувала в часи радянського управління. Таким чином, нині модернізація даної галузі є актуальною задачею для України.
Питання, які пов’язані з різними аспектами фінансового забезпечення розвитку дошкільної освітньої галузі представлені у працях А. Горського, Д. Полозенка, А. Чернобая, В. Буковинського, Т. Боголіб, О. Кириченка та інші. Але ними переважно досліджуються проблеми розвитку вищої та середньої освіти, при цьому першій ланці освіти, тобто дошкільній, не приділяється достатньої уваги.
Метою статті є дослідження стану видатків на дошкільну освіту в України та розробка пропозицій щодо напрямів удосконалення фінансового забезпечення галузі.
Найгострішими проблемами у сфері дошкільної освіти, які потребують негайного розв’язання є [3]:
 недостатнє фінансування;
 матеріально-технічна база застаріла;
 сучасна навчально-методична база (розвиваючі ігри, іграшки, дидактичний матеріал та інші) часто поповнюється за кошти батьків та спонсорів, і майже не поповнюється за державні кошти;
 складність при організації діяльності благодійних фондів та їх реєстрації;
 зменшення фінансових нормативів на утримання однієї дитини.
Крім того, виникають проблеми під час неврегульованих і частих перевірок контролюючими органами різних установ, за підсумками яких керівник сплачує штрафи за порушення, пов’язані з недостатнім фінансуванням чи його відсутністю взагалі.
Також проблемним є перевантаження дошкільних навчальних закладів, а саме: мережа дошкільних навчальних закладів не відповідає кількості дітей дошкільного віку, тобто групи у дошкільних навчальних закладах перевантажені, при цьому спостерігається низька заробітна плата працівників дошкільної освіти та обсяг педагогічного навантаження (30 годин на тиждень).
Протягом 1990 – 2004 рр. кількість дошкільних закладів в Україні скоротилася з 24,5 до 14,9 тис. од., у 2005 р. розпочався процес поступового зростання. Станом на кінець 2008 р. в Україні налічувалось 15,4 тис. од. дошкільних закладів, а у 2011 р. – 16,1 тис. одиниць. Вже у 2012 р. за даними Державної служби статистики України кількість дошкільних навчальних закладів порівняно з відповідним періодом 2011 р. зросла на 1,9%, або на 318 закладів - до 16,4 тис. од. (рис. 1). Але зберігається тенденція перевантаженості дошкільних навчальних закладів. Так, чисельність дітей у розрахунку на 100 місць найбільша у Львівській області (144 особи), Волинській та Закарпатській областях (по 136 осіб), Рівненській області (134 особи), Чернівецькій області (132 особи), а найменша – у Херсонській області (99 осіб) [4].

Рис. 1. Кількість дошкільних навчальних закладів України

Дошкільні заклади, в основному, мають статус установ із обмеженими правами щодо управління фінансами, вони зорієнтовані лише на систему нормативів, які доводять органи управління системою освіти, і позбавлені економічних стимулів щодо покращення результативності діяльності та підвищення якості навчання та виховання дітей.
Дошкільні навчальні заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності. Статус державного має дошкільний навчальний заклад, заснований на державній формі власності. Відповідно статус комунального має дошкільний навчальний заклад, заснований на комунальній формі власності. А також статус приватного має дошкільний навчальний заклад, заснований на приватній формі власності [1].
Фінансування освіти залежить на сьогодні від багатьох факторів, а саме: від рівня ВВП, розмірів доходів населення, податкового законодавства, способу формування державного бюджету тощо.
Джерелами фінансування дошкільних навчальних закладів можуть виступати кошти: засновника (власника); відповідних бюджетів (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів); батьків або осіб, які їх замінюють; добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб; інші кошти, не заборонені законодавством України [1].
Щодо фінансування дошкільних навчальних закладів державної або комунальної власності, що відбувається в основному за рахунок коштів місцевих бюджетів, того плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень, є кошторис. Під час визначення обсягів видатків бюджету головний розпорядник повинен враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників, якими для дошкільних навчальних закладів є: кількість вихованців і груп, обсяг виконуваної роботи, штатна чисельність працівників, необхідність погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізація окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді [5].
Відповідно до ст. 61 Закону України «Про освіту», обсяг бюджетних асигнувань на сферу освіти має становити не менше, ніж 10% національного доходу [2]. Однак, з моменту прийняття цієї норми в Україні жодного фінансового року вона не була дотримана, і фінансування було меншим, на що нарікають і громадськість, і безліч експертів. Загальний обсяг видатків на освіту, що врахований у розрахунку міжбюджетних трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджетів, у бюджеті на 2012 рік становив 58 431,5 млн. грн. Видатки на дошкільну освіту, що враховані в обсязі міжбюджетних трансфертів, становили 10 635,9 млн. грн. [6, c. 14] Крім того, передбачені додаткові видатки на розвиток дошкільної освіти в селах, селищах та містах районного значення в обсязі 321,6 млн. грн. Отже, у міжбюджетних трансфертах обсяг коштів на дошкільну освіту становить 18,8% від обсягу видатків, виділених на всю галузь освіти. При цьому в Україні щороку витрати на дошкільну освіту становлять 0,5-0,9% від ВВП, що відповідає практиці провідних країн світу. Приміром, у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку на дошкільну освіту в середньому витрачається 0,5% ВВП [6, c. 13].
В Україні фінансування державою дошкільних навчальних закладів може проводитись за такими формами, як:
– пряме фінансування на основі кошторисної вартості або нормативів;
– дотації або субвенції з метою вирівнювання диспропорцій між територіями;
– додаткові асигнування за окремими програмами;
– фінансування специфічних програм (харчування, оздоровлення тощо) [6, c. 15].
З 2000 року встановлено нормативний порядок формування місцевих бюджетів. Цей порядок визначає нормативи видатків на освіту, культуру, охорону здоров’я тощо. Бюджетний кодекс визначає фінансовий норматив бюджетної забезпеченості як гарантований державою в межах наявних бюджетних коштів рівень фінансового забезпечення завдань і функцій установи. Таким чином, середній норматив бюджетної забезпеченості на одну дитину в ДНЗ України у 2007 році становив 4 665 грн., у 2008 р. – 6 590 грн., у 2012 р. – 8 348 грн. та на 2013 рік було заплановано 8 802 грн. на рік. Для порівняння, у середньому в Європі – 6 800 євро на рік. На неефективність норм бюджетного фінансування ДНЗ наголошується у Програмі економічних реформ на 2012-2014 роки [6, c. 17].
Також існують приватні ДНЗ, у яких основними джерелами доходів бюджету закладу виступають: плата за навчання з боку родини відповідно до угоди на навчання; благодійна допомога фізичних чи юридичних осіб; кошти засновника. Водночас, приватні ДНЗ звільнені від ПДВ, податку на землю та податку на прибуток [1].
У системі освіти України приватні ДНЗ становлять лише 2% від загальної кількості вітчизняних ДНЗ, тобто з 16 078 закладів, лише 327 – приватні [6, c. 33].
Сучасний приватний дошкільний заклад навчає та виховує щороку від 20 до 200 дітей; утримує від 20 до 50 робочих місць; економить 4–5 млн. грн. місцевого бюджету; за можливості, навчає та виховує на пільгових умовах до 2–3% дітей державних пільгових категорій [6, c. 32].
Для вирішення вище зазначених проблем необхідно підкреслити та виділити наступні заходи:
– удосконалення нормативно-правової бази, яка регламентує управління фінансами дошкільних навчальних закладів;
– запровадження механізму оплати за надання дошкільними навчальними закладами платних послуг;
– розширення прав щодо накопичення та використання фінансових ресурсів державними дошкільними навчальними закладами;
– збільшення нормативів видатків на утримання дошкільних закладів, які створюватимуть умови для фізичного, розумового та духовного розвитку дітей.
Отже, реалізація викладених вище пропозицій сприятиме покращенню фінансового забезпечення дошкільних закладів освіти та раціональному використанню фінансових ресурсів галузі.
Список використаних джерел:
1. Про дошкільну освіту [Електронний ресурс]: Закон України від 11.07.2001 № 2628-III. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2628-14
2. Про освіту [Електронний ресурс: Закон України від 23.05.1991 № 1060-XII. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1060-12
3. Дошкільна освіта: найактуальніші проблеми [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників дошкільної освіти». – Режим доступу: http://vgoadpo.blogspot.com/2012/07/blog-post_3578.html
4. Офіційний сайт РБК України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rbc.ua/
5. Бучковська Я. Планування видатків на дошкільну освіту / Я. Бучковська // Проблемні аспекти функціонування фінансової системи України в умовах дестабілізаційних економічних процесів. – 2013. – Режим доступу: http://www.stelmaschuk.info/archive....29.html
6. Горський А. Є. Комплексне дослідження стану системи дошкільної освіти України: аналітичний звіт / А. Є. Горський, О. Б. Буданова, І. В. Барматова та інші. – К., 2013. – 115 с.

 
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Боднараш Л., Проблеми фінансового забезпечення дошкільних...
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: