Актуальність даної теми полягає в тому, що кредитування є досить вагомим чинником в розвитку підприємництва. Адже більшість людей не мають досить власних фінансових ресурсів для організації підприємницької діяльності, або існує нестача коштів для підтримання підприємства в належному стані в силу тих чи інших причин.
Метою даної роботи є дослідження сутності кредиту через порівняльний аналіз думок різних авторів щодо такого поняття як «кредит» та деяких історичних фактів, опис стану кредитної системи в Чернівецькій області, аналіз її основних статистичних показників.
Дана тема досліджувалась багатьма авторами у своїх працях в багатьох наукових сферах, зокрема і у фінансах підприємств. Основними українськими авторами саме у даній сфері є: група авторів під керівництвом А. М. Поддерьогіна, що написала досить фундаментальний підручник, в якому дуже детально розглядається питання кредитування підприємств. А також Г. М. Азаренко, Т. М. Журавель, Р. М. Михайленко, В. І Аранчій, С. М. Онисько, П. П. Марич, О. С. Філімоненков, Б. Л. Луціва.
На сьогоднішньому етапі одну з найважливіших ролей у стимулюванні відтворювальних процесів в економіці відіграє банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств незалежно від форми власності та сфери господарювання для здійснення підприємством внутрішньої економічної політики.
В дослідженні сутності кредиту варто врахувати декілька факторів. Перш за все слід дослідити історію виникнення кредиту. Адже впродовж тисячоліть відбувався розвиток суспільства, і на одному з етапів цього розвитку виникло таке поняття як «кредит». Слід виділити ті моменти, які слугували його появі. Кредит існував не завжди. Він виник на певному етапі розвитку людського суспільства. Його винайден¬ня вважають одним з найгеніальніших відкриттів люд¬ства поряд із винайденням грошей. [3, ст. 353-354]
Кредит розвивався (утворювалися нові форми, види, методи кредитування) протягом багатьох століть і на протязі цього розвитку досліджувався багатьма вченими. На сьогоднішній день сформовані досить стійкі поняття про кредит.
Думки багатьох з цих вчених тісно переплітаються. Зокрема А. М. Поддерьогін, та його група авторів, а також Г. М. Азаренко, Т. М. Журавель, Р. М. Михайленко, В. І Аранчій, вважають, що діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів. А кредит, на їхню думку, з економічного погляду - це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує. [5, ст. 194], [1, ст. 165],[2, ст. 249]
Деякі автори дають більш розширене визначення, де уточнюють джерела отримання коштів та конкретизують суб`єкти які беруть участь у кредитуванні та мету. Для прикладу наведемо визначення Філімоненкова О. С. та Б. Л. Луців які вважають що кредит – це економічні відносини пов`язані з акумуляцією та планомірним використанням за допомогою перерозподілу установами банків тимчасово вільних коштів на умовах повернення, оплати, і з метою найбільш ефективного їх використання в народному господарстві. [4, ст.26], [6, ст. 295]
Варто зауважити що всі автори у своїх визначеннях поняття «кредит» базуються на принципах кредитування, які є його невід`ємною частиною. До основних принципів кредитування відносяться: принцип поверненості, принцип забезпеченості кредиту, принцип строковості, принцип платності, принцип цільової спрямованості кредиту [10]
Отож, узагальнивши вище поданий матеріал, можна сформулювати наступне визначення ключового поняття теми дослідження: кредит – це економічні відносини що виникають з приводу акумуляції та планомірного використання за допомогою перерозподілу тимчасово вільних коштів з метою найбільш ефективного їх використання в народному господарстві на умовах поверненості, забезпеченості, платності, строковості та цільової спрямованості.
Розглянемо стан кредитної системи в Україні та в Чернівецькій області зокрема. Економічний і соціальний розвиток областей України характеризується значними диспропорціями. Нерівномірність у розвитку регіонів відбивається як у виробничій сфері, так і у сфері розподілу фінансових ресурсів, і вимагає від банків виваженої кредитної політики. [9]
Цікава ситуація спостерігається у спрямуванні кредитних ресурсів українських комерційних банків: 60,9% кредитів, наданих суб'єктам господарювання станом на 01.01.2008 р., сконцентровано у трьох областях (м. Київ, Донецька та Дніпропетровська області).
Загальна сума виданих кредитів склала 426863 млн. грн. 50,1% з яких були видані в національній валюті. Приріст кредитного портфеля протягом 2007 року склав 71,2% для порівняння візьмемо показник 2001 року який склав 28,4%, що дає змогу сказати про досить динамічний та впевнений ріст кредитного ринку України. [9]
Такому інтенсивному розвитку кредитування в Україні посприяло досить багато різних факторів до яких можна віднести такі: підвищення ролі України у світі та інтеграція в співтовариство розвинутих країн; відкриття національної банківської системи для міжнародного фінансового капіталу; лібералізація доступу на фінансовий ринок України іноземного банківського капіталу; прихід іноземних банків на кредитний ринок України; модернізація виробництва та впровадження енергозберігаючих технологій, що стимулює попит на кредитні ресурси; бурхливий розвиток підприємництва; зростання довіри народу до банківської системи та ін.
На основі даних статистичного щорічника України найбільші темпи приросту з початку 2007 р. були характерні для Київської (на 132%), Херсонської (на 88%), Хмельницької (на 88%), Полтавської (на 86%) областей. Найбільше довгострокових кредитів надано позичальникам Київській (88,53%), Чернівецькій (87,33%), Івано-Франківській (85,71%) області. Найменше - позичальникам Донецькій (66,38%), Чернігівській (67,74%) і Луганській (69,24%) області. [7, ст. 68]
Загальна сума виданих кредитів склала 426863 млн. грн. 50,1% з яких були видані в національній валюті. Приріст кредитного портфеля протягом 2007 року склав 71,2% для порівняння візьмемо показник 2001 року який склав 28,4%, що дає змогу сказати про досить динамічний та впевнений ріст кредитного ринку України. Найбільші темпи приросту з початку 2007 р. були характерні для Київської (на 132%), Херсонської (на 88%), Хмельницької (на 88%), Полтавської (на 86%) областей. Найбільше довгострокових кредитів надано позичальникам Київській (88,53%), Чернівецькій (87,33%), Івано-Франківській (85,71%) області. Найменше - позичальникам Донецькій (66,38%), Чернігівській (67,74%) і Луганській (69,24%) області. [7, ст. 68] Даний розподіл кредитних ресурсів є досить передбачуваним, адже лідируючі області є найбільш розвиненими регіонами України у багатьох сферах (промисловості, сфері обслуговування, сільськогосподарській сфері та інші).
На 01.01.2008 р. найбільші обсяги кредитних ресурсів сконцентровані у промисловості (зокрема, в обробній), оптовій і роздрібній торгівлі, транспорті, фінансовій діяльності. У тому числі найбільша частка строкових коштів знаходиться на рахунках підприємств фінансової діяльності, обробної промисловості, будівництва. Найвищі темпи приросту кредитних ресурсів, та найбільша їхня питома вага спостерігається у готельному та ресторанному виді діяльності, транспорті, оптовій і роздрібній торгівлі. [9].
На основі даних статистичного щорічника в Чернівецькій області за 2007 рік в Чернівецькій області було видано кредитів на суму 3647,3 млн. грн., що становить 0,85% від загальної суми по Україні. Досить низький показник, але враховуючи те, що даний регіон є найменшим за територією (8,1 тис. км2), на його території не знаходиться надзвичайно великі підприємства, чисельність населення досить не значна (906,2 тис. чол.) в порівнянні з іншими областями, він знаходиться на непоганому рівні. Для прикладу візьмемо Кіровоградську область за населенням у 1053,1 тис. чол. і територією 24,6 тис. км2 та показником в 0,68%. Позитивна тенденція свідчить про підвищення довіри до банківської системи, розвиток малого та середнього бізнесу, що досить позитивними явищами. Протягом останніх декількох років спостерігається цікава тенденція питома вага довгострокового кредиту збільшується (2004 р. – 62,7%, 2005 р. – 74,8%, 2006 р. – 84,1%, 2007 р. – 87,3%), що може свідчити про розвиток підприємництва, адже довгострокові кредити, як правило беруться з метою будівництва нових заводів фабрик, закупівлі нового обладнання, виконання надзвичайно великих проектів та інші досить масштабні цілі. Темп приросту у 2007 році склав 73,3%, у 2006 – 108,8%, а у 2005 – 83,9%. На основі отриманих даних можна зробити висновок, що розвиток в Чернівецькому регіоні не сильно відрізняється від загальнодержавної тенденції. [8, ст. 62]
Досить цікавим є показник прострочених кредитів, які до 2007 року поступово зростали (2004 р. – 2,5 млн. грн., 2005 р. – 2,7 млн. грн., 2006 р. – 2,9 млн. грн.), а в 2007 році різко впав до 2,2 млн. грн.. Оскільки сума виданих кредитів стрімко зростає, а показник прострочених кредитів зменшився, можна вважати, що механізм кредитування стабілізувався, позичальники достатньо обізнані в даній сфері, розвиток регіону дещо стабілізувався, надійність позичальників зросла разом із об`ємами кредитних коштів. [8, ст. 62]
Отже можна зробити висновок, що стан кредитної системи України та Чернівецької області за даний період є досить непоганим, стабільним та динамічно розвиваючимся, про що свідчать всі вище проаналізовані показники та данні, які мають позитивну тенденцію. Кредитний ринок України має досить великий потенціал, адже поняття кредиту для України та постсоціалістичних країн, які довгий час перебували відгороджені від світу, є відносно новим поняттям. В даний момент кредиту відводиться важлива роль у подальшому реформуванні економіки України та відродженні національного виробництва. Кінцевим підсумком кредитування має стати розвиток і підвищення ефективності національної економіки. Таким чином, кредитування підприємств виступає важливим джерелом формування основних та оборотних коштів підприємств та організацій.
Список використаної літератури
1. Азаренко Г. М., Журавель Т. М., Михайленко Р. М. Фінанси підприємств: Навч. посіб, для самост. вивчення дисципліни. – К.: Знання – Прес, 2004. – 291 с.
2. Аранчі В. І. Фінанси підприємств. Навч. посіб. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.
3. Савлук М.І., Мороз А.М., Пудовкіна М.Ф. та ін.; За заг. ред. Савлука М.І. Гроші та кредит: Підручник.- 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002.- 598с.
4. Луціва Б. Л.. Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях: Навчальний посібник -2-ге видання, перер.-Тернопіль: Карт-бланш, 2000.-225с.
5. Поддерьогін А. М., Буряк Л. Д., Нам Г. Г., Павліковський А. М., Павловська О. В., Потій В. 3., Куліш А. П., Терещенко О. О., Шульга Н. П., Булгакова С. А. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.
6. Філімоненков О. С. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2005. – 400 с.
7. Статистичний щорічник України за 2007 р. / за редакцією О.Г. Осауленка. – Київ, Видавництво «Консультант», 2008.- 571 с.
8. Статистичний щорічник Чернівецької області за 2007 р. / за редакцією А.В. Ротаря. – Чернівці, 2008.- 501 с.
9. Сайт Держкомстату www.ukrstat.gov.ua
1. http://readbookz.com/book/109/2572.html