У процесі становлення ринкових відносин в Україні всі ланки фінансової системи опинилися у глибокій кризі. І тому необхідним є аналіз показників прибутковості (рентабельності) діяльності підприємства з метою запобігти його банкрутства і для подальшої успішної діяльності з перспективами виходу на міжнародні ринки і тим самим підвищувати авторитет держави.
Аналіз літератури показує, що проблема фінансового стану підприємства та його аналізу досить ґрунтовно досліджена іноземними та вітчизняними вченими.
Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством від основної діяльності є дуже важливим показником. Однак він не може характеризувати рівень ефективності господарювання. Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами
По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робот, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках.
По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що береться для розрахунків.
Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найзагальнішому понятті рентабельність означає прибутковість або доходність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; доходність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки [1, с.95].
Теоретико-методологічною основою роботи є праці таких дослідників, як Зятковський І.В., Крайник О.П., Кірейцев Г.Г., Поддєрьогін А.М., Покропивний С.Ф., Слав'юк Р.А., Філімоненков О.С. та ін.
Рентабельність безпосередньо зв'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку.
М.Д. Білик вважає, що рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках [4, с.234]. Такої ж думки дотримується В.С. Прохоровский, А. Н. Поддєрьогіна.
Обчислення рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може групуватися на показниках прибутку від їхнього випуску або реалізації. При цьому поточні витрати можуть братися в таких варіантах: собівартість (виробнича або повна); собівартість за виключенням матеріальних витрат (рентабельність щодо заново створеної вартості); вартість в оптових цінах (вартість за мінусом непрямих податків).
Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: балансовий прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності; прибуток від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної). При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна брати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позичковий капітал, основний капітал, оборотний капітал) [3, с.66]
Для розрахунку рентабельності галузей береться загальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств [4, с.198].
Показники рентабельності являються відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють доходність підприємства у різних аспектах його господарської діяльності та групуються в співвідношенні з інтересами учасників економічного процесу, ринкового обміну[2, с.70-71]
Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняльного аналізу та оцінки фінансового стану підприємства [9]
При аналізі виробництва, показники рентабельності можна об'єднати в слідуючи групи:
1) показники рентабельності продукції;
2) показники рентабельності капіталів (активів);
3) показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.
Перша група показників формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності (доходності) по показникам прибутку (доходу), відбитий в звітності підприємства
Даний показник характеризує прибутковість (доходність) продукції базисного та звітного періоду.
Друга група показників рентабельності формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру та характеру авансованих коштів: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал
Неспівпадання рівнів рентабельності по цим показникам характеризує ступінь використання підприємством фінансових важелів для підвищення доходності, довгострокових кредитів та інших запозичених коштів.
Дані показники - практичні. Вони відповідають вимогам власників. Наприклад, адміністрацію підприємства інтересує віддача (доходність) всіх активів (всього капіталу); потенційних інвесторів і кредиторів - віддача на інвестований ними капітал; власників та акціонерів - доходність акцій.
Економічний зв'язок полягає в тому, що формула прямо вказує шляхи підвищення рентабельності: при низькій доходності продаж необхідно прискорювати обіг виробничих активів.
Третя група показників рентабельності формується на базі розрахунку рівня рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунку приймається прибуток грошових коштів
Дані показники дають уяву про ступінь необхідності підприємства забезпечити кредиторів, позичальників та акціонерів власними грошовими коштами в зв'язку з використанням його виробничого потенціалу. Концепція рентабельності розраховується на підставі притоку грошової готівки, широко використовується в країнах з розвинутою ринковою економікою. Вона більше пріоритетна, тому що операції з грошовими потоками є ознакою інтенсивного типу виробництва, ознакою "здоров'я" економіки і фінансового стану підприємства. Перехід на використання цієї концепції потребує перебудови звітності підприємства. Ця робота залишається лише на початковій стадії [5, с.311].
Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розрізняти вплив зовнішніх та внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм використовуваних ресурсів та обсяг виробництва продукції, прибутку від реалізації та рентабельності (доходності) продаж, знаходяться між собою в тісному функціональному зв'язку.
Підприємство на сам перед звертає свою увагу на проблеми контролю за змінами промислової продуктивності і стараються знизити роль зовнішнього фактору, або фінансової продуктивності. Однією з вимог процвітання підприємства являється розширення ринку збуту продукції за рахунок зниження ціни на запропоновані товари. Оскільки цей процес не супроводжується зниженням цін на ресурси, що використовуються, то роль дефлятора ціни в формуванні доходності підприємства знижується. Це "природним" шляхом переключає сферу вимог керівництва на контроль за підвищенням промислової продуктивності, тобто за внутрішніми факторами:
 зниження матеріалоємності і трудомісткості продукції;
 підвищення віддачі основних фондів, машин та обладнання [3, с. 68]
До основних показників рентабельності підприємства відносять:
 рентабельність продукції;
 рентабельність продаж;
 рентабельність активів;
 рентабельність поточних активів;
 рентабельність власного, акціонерного капіталу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. О.Д. Василик Фінанси підприємства, підручник Київ 1998р.
2. Прохоровский В.С., Чайникова Л.Н. Финансы малих предприятий: Учеб. Пособие. Тамбов: Узд-во Тамб. Гос. Тхн. Ун-та 2003.96с.
3. Фінансова діяльність підприємства. – К.: Либідь, 1998. – 546 с.
4. Некрасов, Державне регулювання економіки – К.: Алеута, 2004. – 306с.
5. Фінанси підприємств: Навч. посібник – Київ: ЦУЛ, 2002 – 460с.
6. Основы предпринимательской деятельности / Под ред. Ю.Осипова. – М.: Прогресс 1992. – 432 с.
7. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. – К.: Либра, 1996. – 452 с.
8. Петрович Й.М. Економіка виробничого підприємництва. – К.: Знання, 2001. – 462 с.

ЛІТЕРАТУРА

1. Економічний аналіз. Навч.посібник. За ред. Акад.. НАНУ, проф.. М.Г.Чумаченко. К.: КНЕУ, 2003.-556с.
2. Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві.-Львів: Світ, 1998.-208с.
3. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Методы и процедуры.- М.: Финансы и статистика, 2001.-560с.:ил.
4. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд. Перераб. И доп.-Минск: Новое знание, 1999.-688с.
5. Томас П. Кармен, Альберт Р. Макмин. Анализ финансових отчетов. - М.: Инфра-М, 1998.