Важливим чинником стабілізації економічної си¬туації в багатьох країнах є експорт товарів і послуг. Позитивні зрушення в структурі зов¬нішньоторговельного балансу країни можна посилити за рахунок створення передумов для підвищення ефективності експортної діяльності підприємств. Сучасні проблеми у зовнішньоекономічній діяльності підприємств частково спричинені тим, що її розвиток відбувається за відсутності відповідно¬го нормативно - правового забезпечення. Тому ця сфера діяльності підприємств потребує нових досліджень і науково-методичного забезпечення.
Сучасний стан економіки України потребує пошуку шляхів інтенсифіка¬ції виробництва, підвищення якості виробництва та функціонування підпри¬ємств – експортерів. Вирішити проблему ефективного функціонування таких підприємств стане можливим за умов прийняття оптимальних рішень, в основі яких зосереджена техніко-економічна інформація щодо випуску про¬дукції, витрат на її виробництво та рівня цін на її реалізацію, які автоматично зростають при перетині кордону. Дослідження цих проблем є досить актуальним.
Однією з складових витрат підприємств – експортерів при перетині кордону є витрати на митне оформлення.
Процес формування витрат на митне оформлення експорту завжди був у полі зору вітчизняних і зарубіжних вчених. У багатьох наукових публікаціях висловлено пропозиції щодо існуючої мето¬дики формування витрат та її вдосконалення. Вагомий внесок у цю сферу зробили як вітчизняні, так і зарубіжні науковці: І.А. Бланк , С.Ф. Голов, В.А. Дерій, Е. Майер , В.В. Сопко, А. Томпсон , Дж. Фостер , А.Д. Шеремет.
Метою дослідження є аналіз витрат експортера, які виникають при митному оформленні експортних операцій.
Митному оформленню передує обов'язкове декларування предметів, які перетинають кордон України. Для цього необхідно подати до митниці дані, необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, сплатити необ¬хідні платежі, пред'явити товари чи майно. Обов'язковими для подання є такі документи: вантажна митна декларація; договір або контракт; реєстраційна картка; транспортні документи; супровідні документи; дозволи державних органів контролю, які потребує да¬ний товар; документи, які підтверджують сплату відповідних митних платежів [3, с. 24] .
Витрати підприємств, які виникають під час проходження митних проце¬дур, можна поділити на дві групи: витрати, безпосередньо зв'язані з роботою митних органів та витрати, які не залежать від діяльності митниці.
У першу групу входять витрати підприємств під час митного оформлення. Його ускладнюють нечіткі митні правила, високий обсяг паперової роботи; неоптимальна кількість і розподіл пра¬цівників митниць за етапами оформлення; невиправдано ретельна перевірка вантажів; недостатньо високий рівень кваліфікації окремих інспекторів мит¬ниці, який призводить до помилок і затримок при оформленні; низький стан технічних засобів контролю та обчислювальної техніки.
До другої групи можна віднести витрати, пов'язані з нечіткою роботою інф¬раструктури організацій, які співпрацюють із митницею (державних органів санітарного, ветеринарного, екологічного, фітосанітарного, радіологічного контролю) . У сферу посередницької діяльності також входять митні склади, перевізники, страхувальники, склади тимчасового збері¬гання, митні брокери, фірми інформаційного обслуговування. Підприємства стикаються з невиправданими затримками та помилками при оформленні до¬зволів; неможливістю отримання документів на місцях і необхідністю поїздок до відповідних міністерств; збоями у роботі фінансових і транспортних організацій тощо [4, с. 126] .
Необхідно проаналізувати витрати експортера, які виникають при митно¬му оформленні експортних операцій.
1. Суб'єкти підприємницької діяльності, які бажають здійснювати екс¬портні операції, повинні бути акредитовані як суб'єкти ЗЕД та отримати облі¬кову картку суб'єкта ЗЕД, взятого на облік у вантажному відділі митниці. Ці підприємства повинні здійснювати оперативний і бухгалтерський облік своєї діяльності та подавати достовірні дані за формами державної статистичної звітності у сфері зовнішньоекономічних зв'язків.
2. Для оформлення вантажів на митниці підприємство повинно надати до¬відку про відсутність за межами України валютних цінностей і майна. Ця до¬відка має поновлюватися кожен квартал. Враховуючи те, що на отримання цього документа потрібно витратити кілька днів, суб'єкт ЗЕД повинен подба¬ти про це завчасно.
3. Інша проблема — правильне кодування товарів, яке є дуже важливим, оскільки ставки мита можуть суттєво відрізнятися в залежності від коду. Також для різ¬них товарів передбачається отримання відповідних дозволів. У випадку неод¬нозначного кодування товару інспектор митниці може вимагати експертизи з визначення коду товарної номенклатури ЗЕД, на яку буде витрачено щонай¬менше один день. Підприємству бажано передчасно переглянути товарну номенклатуру, ставки мита та правильно за¬кодувати товар, який призначається для експорту.
4. Також необхідно отримати сертифікат походження на товари українсь¬кого виробництва, що експортуються. Це важливо тому, що можуть статися ви¬падки повернення товарів в Україну, але без наявності сертифіката походження, підприємство буде змушене платити мито на власну продукцію.
5. Крім митних органів, контроль за пересуванням товарів через митний кордон України здійснюють державні органи експортного, санітарного, вете¬ринарного, екологічного, фітосанітарного, радіологічного та інших видів контролю. Для отримання відповідних дозволів підприємству буде потрібно витратити кошти та певний час. Це слід врахувати при підписанні контракту, тому що витрати на отримання дозволів можуть суттєво змінити вартість това¬ру.
6. При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта переводи¬ться у валюту України за курсом Національного банку України на день подання митної декларації. Підприємствам, які займаються експортом регулярно, бажа¬но перераховувати гроші на рахунки митниць заздалегідь. Після цього митниця своїм штампом підтверджує надходження коштів на її рахунки. Ця процедура займає 1—2 дні [2, с. 130].
Найголовнішим засобом запобігання зайвих витрат на митне оформлення експорту є стабільність та зрозумілість українського митного законодавства для суб’єктів ЗЕД. Але поки цього не станеться, під¬приємства мають самостійно вишукувати внутрішні резерви для скорочення своїх витрат при митному оформленні експортних операцій. Для зменшення витрат підприємства на митне оформлення слід мати фахівців, які володіють необхідним знанням митного законо¬давства й здатні постійно стежити за його змінами. Також потребує впровад¬ження ефективна організаційно-функціональна схема взаємодії усіх підрозді¬лів підприємства, яка б дозволила спрямувати зусилля на зменшення витрат підприємства у сфері експортування продукції. Служби, від яких залежить ви¬робництво та збут продукції за кордон, повинні узгоджувати питання, які ви¬никають, із відділом декларування. Тоді багатьох проблем, які виникають при митному оформленні, можна буде уникнути на стадії складання контракту та підготовки товару для продажу [1, с. 256] .
Підсумовуючи викладене, необхідно зауважити, що сьогодні, досить суттєвою складовою витрат експортерів української продукції за кордон є витрати на митне оформлення. Тому підприємства – експортери повинні досконало знати чинне законодавство, особливо в галузі митного оформлення, для попе¬редження непередбачених затримок і перешкод.
Удосконалення механізму експортної діяльності підприємств має прово¬дитися на належному рівні на основі відповідних законодавчих актів. Пріори¬тетними напрямками роботи в цьому питанні повинні стати:
- зниження витрат на митне оформлення та усунення неефектив¬них експортних операцій;
- спрощення схеми митних процедур скорочення обсягу необхідної доку¬ментації;
- усунення затримок митних вантажів, попередження зловживань у мит¬ній справі.

Список використаних джерел:
1. Бубенко С.П. Організаційно – економічний механізм експортної діяльності підприємства – Харків, 2005. – 368 с.
2. Дахно І.І., Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. Посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 360 с.
3. Саллі В.А, Трифонова О.В., Швець В.Я., Основи зовнішньоекономічної діяльності : Навчальний посібник. –К .: ВД «Професіонал», 2003, - 176 с.
4. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2007, - 456 с.