3 курс, спец «Облік і аудит», д.ф.н., Наук. кер. – Докаш О. Ю., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
ТОТАЛІТАРИЗМ ЯК ОСОБЛИВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ
Тоталітаризм є принципово новим типом диктатури, в якій особливу роль грає держава та ідеологія. Феномен тоталітаризму своїм корінням сягає глибини віків, знаходить свою схожість з деспотіями і тираніями стародавніх часів. Але лише в ХХ ст. в умовах кризи класичної ліберальної ідеї, при переході до розвинутого індустріального суспільства і соціальної демократії з`являється тип жорсткої диктатури, яка спирається на масові рухи, і пронизана унітарною (єдиною) ідеологією. Вперше в політичній лексиці поняття тоталітаризму введене в 1925 р. італійським лідером соціал-націоналізма Беніто Муссоліні. Сутність тоталітаризму Б. Муссоліні виразив формулою: «Все в держави, нічого зовні держави, нічого проти держави» [5]. Концепція тоталітаризму - політичного режиму, державного ладу знаходить відображення в працях Франца Хайєка, Ханни Арендт, Карла Фрідріхсона, Збігнєва Бжезінського та інших видатних вчених. Ідейні ж джерела, що виправдували тоталітарну модель управління державою, беруть початок в глибокій стародавності. Встановленню тоталітаризму, зазвичай, передують революції, державні перевороти, заколоти, узурпація влади, «масова культура», стандартизація всіх сторін життя, вихід на політичну арену широких мас, переважно неграмотних, з низькою політичною культурою, озлоблених соціальною несправедливістю, що призводить до появи нових харизматичних лідерів, які вміло маніпулюють масами, прагнуть до одноосібної влади [3]. При всій своїй складності тоталітарний режим має досить чіткий набір основних характерних рис, що відображають його сутність. До цих характеристик відносяться: загальна ідеологія; створення культу вождя на кшталт напівбога; монополія однієї політичної партії; організована система внутрішнього терору влади проти власного народу, що, в свою чергу вимагає посилення мілітаризації суспільного життя; ігнорування індивідуальних прав і свобод особи; самоізоляція тоталітарного суспільства від зовнішнього світу; контроль над економікою; переслідування інакомислячих та інше [4]. Проте головна сутнісна характеристика тоталітаризму, полягає в тому, що людина, її життя і гідність, честь і свобода, її сім'я не мають для влади, жодного самостійного значення та цінності, а є лише засобом реалізації певних утопічних ідейно-політичних доктрин. Тоталітарна влада готова пожертвувати сьогоденням не одного покоління, долею цілих народів в ім'я примарної надії на краще життя в невизначено далекому майбутньому. Ці риси властиві всім тоталітарним режимам. Проте виділяють декілька різновидів тоталітаризму: комуністичний тоталітаризм («лівий»), фашизм або націонал-соціалізм («правий»), релігійний фундаменталізм, фанатизм. Комуністичний тоталітаризм існував в СРСР і інших соціалістичних державах. Нині в тій чи іншій мірі він існує на Кубі, в КНДР, В'єтнамі, Китаї. Фашизм вперше був встановлений в Італії в 1922 р. Класичним зразком тоталітаризму такого типу є фашистська Німеччина. Також існував в Іспанії, Португалії, Чилі. В третьому типі тоталітаризму закладена ідея релігійного фундаменталізму, фанатизму. В сучасному світі до такого роду тоталітарного режиму можна віднести ісламський режим в Ірані. Своєрідними гібридними типами тоталітаризму були режими М. Каддафі в Лівії і С. Хусейна в Іраці [1]. Методи та засоби примусового контролю і регулювання в економіці використовували і країни західної демократії. Але це завжди викликалося кризовими і гострими ситуаціями, що складалися в державах. Так, заходи обмежувально-розподільчого характеру вводилися, в період Другої світової війни в США і Англії для постачання населення продуктами харчування та товарами повсякденного попиту аналогічно трудовій повинності й примусовій експропріації майна і житла для потреб воюючої армії. Але такі заходи і втручання держави в економіку і соціальну сферу були тимчасовими. Тоталітарні режими перетворюють кризові ситуації в повсякденну норму суспільного і державного життя [2]. Ставши засобом для деяких країн у здійсненні моделі надздогінного розвитку економіки, за допомогою повного одержавлення економіки, мобілізуючи всі ресурси для досягнення певної грандіозної мети, тоталітаризм створює ілюзію стрімкого розвитку. Попри створення за короткий строк могутньої промислової бази, він виявляється не здатен забезпечити перспективу розвитку. А за досягнуті грандіозні результати доводиться платити занадто високу ціну – мільйони людських життів, а в кінцевому результаті повна неефективність економічної моделі. Однак, незважаючи на те, що потрібно уникати розвитку таких явищ в історії цивілізації, даний феномен необхідно вивчати та аналізувати його недоліки для того, щоб у майбутньому запобігти розвитку тоталітаризму в світовій політиці. Отже, тоталітаризм, попри низку негативних моментів, виконав важливу суспільно-історичну місію. Список використаних джерел: 1. Вільчинська Ю. О. Особливості соціокультурних потреб в умовах глобалізації/ Ю. О. Вільчинська [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/SOC_Gum/Vdakk/2012_3/56.pdf 2. Корх О. М. Публічне управління процесами інформаційної безпеки держави/ О. М. Корх [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. 3. Решетніченко А. В. Тоталітарний політичний режим/ А. В. Решетніченко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://all-politologija.ru/ukr/ totalitarnij-politichnij-rezhim 4. Романенко В. В. Типи політичних режимів/ В. В. Романенко [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://the-law.at.ua/publ/politologija/politichni_ rezhimi/tipi_politichnikh_rezhimiv/4-1-0-16 5. Тяглий М. Ю. Злочини тоталітарних режимів в Україні: науковий та освітній погляд/ М. Ю. Тяглий [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.
