,5 курс ,спец. «Облік і аудит» Науковий керівник – Білоскурська О.В. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці.
Роль ЮНЕСКО та Ради Європи в міжнародному співробітництві в сфері охорони інтелектуальної власності
Сучасний етап соціально-економічного розвитку держав світу характеризується вступом в постіндустріальну епоху, де головною рушійною силою стають знання, ідеї, винаходи, інформація. Поширення піратства і наявність окремих прогалин в законодавстві про права інтелектуальної власності руйнує творчий процес і поширення його результатів у більшості країн світу. Крім того, для стійкого розвитку індивідуальної творчості, для розвитку культури і культурного розмаїття необхідний не тільки захист авторського права і суміжних прав на рівні внутрішнього законодавства, а й конкретні зусилля на міжнародному рівні. Тому особливо актуальною стає проблема міжнародно-правової охорони інтелектуальної власності . Тенденція до розширення міжнародного співробітництв а у боротьбі зі злочинністю в галузі високих технологій відзначається у діяльності багатьох міжнародних організацій. Серед них – Рада Європи та ЮНЕСКО. Метою роботи є дослідження Ролі ЮНЕСКО та Ради Європи в міжнародному співробітництва в сфері охорони інтелектуальної власності. Потрібно зазначити, що у вітчизняній літературі даному питанню не приділяється достатньо уваги. Окремі аспекти даного питання розглядали такі вчені як В. Ройтер, О. Стельмаховська, В. Шорошев. Ще в 1947 р. Генеральна Конференція ЮНЕСКО проголосила : «ЮНЕСКО повинна ... у відповідності з існуючою угодою, займатися вдосконаленням захисту авторського права в міжнародному плані» [5,с.26]. У 1952 р. в Женеві на Міжурядової конференції з авторського права була прийнята Всесвітня конвенція про авторське право. Її завдання – не замінити вже існуючі нормативні акти, зокрема Бернську конвенцію про охорону літературних і художніх творів, а навпаки, створити загальні юридичні основи для того, щоб країни, абсолютно різні в плані цивілізації, культури та економічного розвитку, могли стати членами міжнародної системи охорони авторського права шляхом. Продовженням співпраці ЮНЕСКО з іншими установами системи ООН та міжнародними організаціями в галузі нормотворчості стало прийняття Римської конвенції в 1961 році про охорону прав артистів-виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (відомої як «конвенція про суміжні права»). На засіданнях об’єднаних комітетів ЮНЕСКО/ВОІВ неодноразово обговорювалися важливі теми, що торкаються авторського права. Зокрема, піднімалися питання щодо юридичної охорони фольклору, творів, що є суспільним надбанням. При цьому особлива увага приділялася авторському праву в галузі культури та розвитку, які завжди були пріоритетами ЮНЕСКО. Вже багато років, на прохання ряду країн, що розвиваються, ЮНЕСКО сприяє створенню національних рамок у галузі авторського права – надає юридичну допомогу для розробки законів, технічне сприяння – для розвитку структур із захисту авторських прав. Після першого Всесвітнього конгресу з викладання авторського права (середина 80 -х) ЮНЕСКО виступила ініціатором проекту з популяризації та надання сприяння викладанню авторських прав у вузах країн, що розвиваються. У результаті, сьогодні в університетах різних країн світу налічується більше 15 кафедр ЮНЕСКО з авторського права [5, с.89]. Електронний бюлетень з авторського права – єдиний у світі юридичний журнал з питань авторського права, що видається на шести мовах – лише один з прикладів тих засобів для викладання та інформування, які ЮНЕСКО надає кафедрам з авторського права, а також більш широкої аудиторії адвокатів і експертів у цій області. Інше пріоритетне завдання у цій галузі – домогтися більш глибокого розуміння громадськістю важливої ролі охорони авторських прав в заохоченні творчості. Багато авторитетних фахівці з авторського права добре пам’ятають, як свого часу «Абетка авторського права» полегшила їм розуміння принципів авторського права. Такі новаторські підходи, як випущений ЮНЕСКО відеофільм, в якому мім Марсель Марсо жестами пояснює, що таке авторські права, також полегшують роботу з широкою громадськістю [5, с.91]. Використання цифрових технологій та інтернету теж пов'язано з охороною прав авторів. Процес копіювання сьогодні значно спростився, він дозволяє отримувати копії чудової якості – як легальні, так і нелегальні ... розширилися можливості як для створення, так і розповсюдження авторських творів. Відповідно розцвіло і піратство, яке загрожує індустріям культури країн, що розвиваються та країн перехідного періоду. З метою сприяння створенню більш юридично гарантованих і сприятливих умов ЮНЕСКО визначила боротьбу з піратством в якості одного з основних напрямків діяльності Глобального альянсу за культурне розмаїття, який був створений в 2002 р. для об’єднання зусиль державного, приватного та неурядового секторів і забезпечення сталого розвитку індустрій культури в країнах, що розвиваються. В якості прикладів ефективних заходів щодо дотримання авторських прав, можна назвати новаторські проекти з розмножувальним ефектом у сфері нагляду за дотриманням авторських прав, і нові форми кампаній з підвищення інформованості про авторські права [6, с.33]. У зв’язку з використанням цифрових технологій особливо актуальною стала проблема балансу інтересів авторів та широкої громадськості в питанні про доступ до знань. Один з чотирьох розділів Рекомендацій про розвиток і використання багатомовності та загального доступу до кіберпростору від 2003 року присвячений питанням затвердження потреби у справедливій збалансованості інтересів правовласників і громадських інтересів. Так, державам-членам, міжнародним організаціям і індустріям інформаційних і комунікаційних технологій слід ... надавати підтримку ... стосовно загальнодоступних послуг з автоматизованого перекладу, а також інтелектуальних лінгвістичних систем, які здійснюють пошук багатомовної інформації, резюмування/реферування і розпізнавання мови, повністю дотримуючись прав авторів на переклад [4]. Доцільно зазначити, що ще однією міжнародною організацією, яка вносить свій вклад в міжнародне співробітництво у галузі охорони інтелектуальної власності є Рада Європи. 27 листопада 1963 р. Радою Європи було прийнято Конвенцію про уніфікацію деяких положень патентного права, яка цілком присвячена законодавчому регулюванню видачі патентів на «будь-який винахід, який допускає промислове застосування, є новим і грунтується на винахідницькій діяльності» [3]. 11 грудня 1953 Радою Європи було прийнято Європейську Конвенцію щодо формальностей, необхідних для оформлення заявок на патенти. У цьому документі, для того, щоб «спростити і уніфікувати формальні вимоги до заявки на патент, що встановлюються національними законодавствами» [1] було визначено основні вимоги щодо оформлення заявок на патент. Цифрова революція породила окремі нові проблеми, що пов’язані з правами інтелектуальної власності. Відповіддю на це стало прийняття Радою Європи Конвенції про кіберзлочинність, що являє собою комплексний документ, який містить норми, покликані вплинути на різні галузі права: карного, карно-процесуального, авторського, цивільного, нормативно-правового. Конвенція ґрунтується на головних принципах міжнародного права: поваги прав людини, співробітництва і сумлінного виконання зобов'язань за її рекомендаціями [2]. Отже, зазначимо що такі міжнародні організації, як ЮНЕСКО і Рада Європи на протязі багатьох років приділяють увагу проблемам поваги і дотримання прав інтелектуальної власності. Зокрема, у своїй діяльності Рада Європи приділяє багато уваги патентному праву. ЮНЕСКО, у рамках Глобального Альянсу з культурного розмаїття веде проекти з розвитку знань і навичок, інформування, навчання та досліджень в галузі законодавчої діяльності щодо прав інтелектуальної власності. Крім того, ЮНЕСКО та Рада Європи здійснюють діяльністю по боротьбі з піратством. Список використаних джерел та літератури : 1. Европейскaя Конвенция относительно формальностей, необходимых для оформления заявок на патенты. Прийнята 11 декабря 1953 : [Електроний ресурс] : http://conventions.coe.int/treaty/rus/Treaties/Html/016.htm 2. Конвенція про кіберзлочинність від 23.11.2001 році : [Електроний ресурс] : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_575 3. Про уніфікацію деяких положень патентного права : Конвенція Ради Європи від 27.11.1963 : [Електроний ресурс] : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_485 4. Рекомендация о развитии и использовании многоязычия и всеобщем доступе к киберпространству. Принята 15 октября 2003 года : [Електроний ресурс] : //http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/multilingualism_recommendation.shtml 5. Ройтер В. ЮНЕСКО: цели, структуры, деятельность / Ройтер В., Хюфнер К. – М. : Рудомино, 2002 6. Стельмаховська О. І. Міжнародні норми щодо захисту авторських і суміжних прав в мережі Іnternet / Стельмаховська О. І., Шорошев В. В. // Захист інформації. – 2011. – №1. – С.31–33 .
