5 курс, спец. «менеджмент», д/ф, Наук. кер. – Коваленко Н.Ю., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Недоторканність суддів як форма прояву правового імунітету
Навколо привілеї суддівської недоторканності зустрічаються досить неоднозначні позиції. Хоча, на відміну від недоторканності депутатської, вони не є настільки заперечними. Статтею 126 Конституції України гарантовано незалежність і недоторканність суддів[1].Деякі роз’яснення змісту принципу недоторканності суддів надає нам Висновок Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України про надання висновку щодо відповідності Конституції України Римському Статуту Міжнародного кримінального суду (справа про Римський Статут) від 11 липня 2001 р. В п.2.2.2. даного Висновку зазначено: «Недоторканність певної категорії посадових осіб - це не їх привілей; вона пов’язана з виконанням ними важливих державних функцій, а тому відповідно до Конституції України і міжнародно-правових зобов'язань України не може розглядатися як гарантія їх безкарності. Недоторканність народних депутатів України, Президента України, суддів передбачає лише спеціальні умови притягнення їх до кримінальної відповідальності. Особи, що користуються правом недоторканності, можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за національним законом, який відповідає міжнародно-правовим зобов'язанням держави, шляхом задіяння внутрішньодержавних (національних) судових механізмів» [2].Також, в Висновку роз’яснено, що недоторканність народних депутатів України, Президента України та суддів, стосується національної юрисдикції і не може бути перешкодою для здійснення юрисдикції Міжнародним кримінальним судом стосовно тих з них, які вчинили злочини, передбачені Римським Статутом Міжнародного кримінального суду. В державах ЄС визначена форма недоторканності суддів, що є ефективною гарантією їх незалежності. У разі скоєння суддею злочину можливо без будь-яких труднощів притягнути його до кримінальної відповідальності. В нашій державі якщо на практиці виникають якісь проблеми між суддями, які скоюють злочин, і слідчими органами, які порушили кримінальну справу та проводять розслідування стосовно суддів, то проблема полягає не у визначенні формулі недоторканності, яка міститься в ст. 126 Конституції України,аце проблема місцевого характеру, принциповості органів попереднього слідства, прокуратури та ін. У законопроекті про внесення змін доКонституції України щодо посилення гарантії незалежності суддів передбачається у ст. 131 на конституційному рівні закріпити створення і функціонування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та наділити її повноваженням вносити подання Вищій раді юстиції про надання останньою згоди на затримання чи арешт судді. Наділення Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України новими повноваженнями відповідає конституційному призначенню цих органів і є додатковою гарантією незалежності судової влади. Надалі пропонується у ч. 3 ст. 126 Конституції України що «Суддя до винесення обвинувального вироку судом не може бути затриманий чи заарештований без згоди Вищої ради юстиції, наданої за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Підстави та порядок надання чи відмови в наданні Вищою радою юстиції згоди на затримання чи арешт судді визначаються законом» [3] У зазначеному законопроекті змінюється принцип формування Вищої ради юстиції. Президент та Верховна рада позбавляються права на формування Вищої ради юстиції.З 20 членів Вищої ради юстиції 12 призначаються з’їздом суддів. Двох членів призначатиме з’їзд адвокатів і двох – з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.Іншим чотирма членами Вищої ради юстиції будуть Голова Конституційного Суду, Голова Верховного Суду, Голова Ради суддів, Генеральний прокурор України. При цьому Генеральний прокурор не бере участі в голосуванні при прийнятті Вищою радою юстиції рішень стосовно суддів.[4] Аналізуючи проект Закону України «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів, Центр Разумковазазначає що Вища кваліфікаційна комісія суддів буде готувати свої подання найшвидше на підставі відповідного звернення та матеріалів Генеральної прокуратури, але у такому разі у процедурі зняття суддівської недоторканності вона буде абсолютно зайвою ланкою, адже її функція зводитиметься до посередництва між Генеральною прокуратурою і Вищою радою юстиції. [5] Отже, встановлюючи принцип недоторканності суддів – особливу процедуру притягнення їх до кримінальної відповідальності, законодавець виходить з того, яку роль ці особи відіграють у державі та суспільстві. З метою забезпечення їхньої безперервної діяльності, охорони моральних цінностей, запобігання незаконному та необґрунтованому притягненню до кримінальної відповідальності, застосування засобів процесуального примусу та засудження, законодавець щодо таких осіб закріпив у Конституції України та інших законах принцип недоторканності. Список використаних джерел: 1 Конституція України: за станом на 06.10.2013р. [Електронний ресурс].- Режимдоступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 2.Висновок Конституційного Суду Україниу справі за конституційним поданням Президента України про надання висновку щодо відповідності Конституції України Римського Статуту Міжнародного кримінального судувід 11.07.2001 № 3-в/2001[Електронний ресурс].- Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v003v710-01 3.Проект закону України: «Про внесеннязмін до КонституціїУкраїнищодопосиленнягарантійнезалежностісуддів» від 10.10.2013р. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/636-18 4.ВР направила «євроінтеграційні» зміни до Конституції до КС // Українська правда.- 2013.- 5 вересня[Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/2013/09/5/6997340/ 5. Аналіз проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів»[Електронний ресурс] .– Режим доступу: razumkov.org.ua/files/news_project/Analyz_Zakonu_Ukrajiny.pdf
