3 курс, спец. «Фінанси і кредит», д/ф Наук. кер. – Руснак Л. Р. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Наук. Кер.- Городницька Л.В.
Соціально-економічні інтереси та економічна безпека
Процес розвитку будь-якої країни тісно взаємопов’язаний з глобалізаціними процесами. Особливо здійснення економічних, соціальних, політичних перетворень та формування системи національної безпеки в умовах глобальної конкуренції завжди пов’язані з конструктивною ідеологією державотворення, яка має відповідати національним інтересам і світовим тенденціям структурних зрушень. Однією із важливих складових економічної безпеки є аналіз взаємодії інтересів. Проте національні економічні інтереси визначаються наразі суб’єктивно не конкретно, що зменшує їх аналітичну цінність. Парадоксальним чином, у глобалізованому світі основним об’єктом загроз та, ймовірно, їхнім джерелом постає державний суверенітет, який намагаються обмежити міжнародні організації, ТНК, мережеві спільноти тощо. Це виявляється в неузгодженості нормативного регулювання активності суб’єктів міжнародних відносин, тобто у цінностях, цілях, способах дії. Завдання статті полягають у вивченні шляхів та особливостей забезпечення економічної безпеки України та соціально-економічних інтересів. Загальнотеоретичні проблеми вивчення економічної безпеки, розглянуті в працях відомих російських та українських вчених: Л.І. Абалкіна, А.І. Архипова, О.М. Бандурки, В.М. Гейця, О.М. Головченко, М.І. Дзлієва, В.Є. Духова, Я.А. Жаліла, В.В. Кулішова, Г.А. Пастернак-Таранушенка, В.К. Сенчагова, В.Л. Тамбовцева, Л.С. Шевченко та ін. Аналіз публікацій присвячених дослідженням генезису поняття економічної безпеки показує відсутність загального визначення зазначеної категорії. Не зважаючи на значне число робіт, присвячених аналізу змісту і закономірностей розвитку системи економічної безпеки, визначення потребує удосконалення, що доводить актуальність нашого дослідження. Утім, необхідність розбудови органічно цілісної системи формування національних економічних інтересів, яка б відповідала світовим тенденціям розвитку, потребує дослідження соціальної природи продуктивних сил і їх впливу на утворення соціального ладу в країні, підвищення ефективності економіки та якості життя населення. Міністерство економіки України своїм наказом «Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної безпеки України» визначило економічну безпеку як стан національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз та здатний задовольняти потреби особи, сім’ї, суспільства і держави [1, с.14]. Як вважають американські вчені, економічна безпека повинна відповідати принаймні двом умовам. По-перше, це збереження економічної самостійності країни, її здатності у власних інтересах приймати рішення, що стосуються розвитку економіки в цілому. По-друге, це збереження вже досягнутого рівня життя населення і можливості його подальшого підвищення. Головними критеріями оцінки стану економічної безпеки держави в її внутрішньому та зовнішньому контекстах є: • економічна незалежність, насамперед, можливість здійснення державного контролю над національними ресурсами, спроможність використовувати національні конкурентні переваги для забезпечення рівноправної участі у світовому поділі праці; • стійкість і стабільність національної економіки, що передбачає міцність та надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності, стримування дестабілізуючих факторів; • здатність до саморозвитку і прогресу, тобто спроможність самостійно реалізовувати й захищати національні економічні інтереси, вести ефективну інвестиційну та інноваційну політику, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал країни [4]. Сьогодні економіка України характеризується надзвичайно високою дезорганізацією, технологічною відсталістю і заполітизованістю. Спостерігається значне втручання держави в економіку, великий тиск з боку влади на суб’єктів господарювання, масштабна керованість економічними процесами. Украй низьким залишається приток іноземних інвестицій, що істотно підриває всебічний розвиток економіки нашої держави, спричиняючи при цьому зростання рівня інфляції у країні. Погіршення інвестиційного клімату обумовлено нестабільною політичною ситуацією всередині держави. «Гроші полюбляють тишу», якої немає в політичній сфері в Україні. Одним із головних пріоритетів економічної безпеки є енергетична незалежність нашої держави. В останні роки значно скоротилися поставки енергоносіїв із Росії (від 49,31% у 2010 р. до 38,0% у 2011 р. в загальному обсязі імпорту паливно-енергетичних ресурсів), що стало можливим завдяки збільшенню обсягів їх імпорту з Казахстану та Узбекистану (разом – від 10,3% до 19,7%); у 2,5 раза зросли експортні поставки чорних металів, руд, шлаків і золи до Китаю. Але якщо торговельний партнер – головний або єдиний покупець чи постачальник товару, то його заміна ускладнена. Монополістом на світовому ринку газу виступає Росія, і її заміна не є можливою, відтак Україна потерпає від необґрунтованості російської газової політики, яка безпосередньо загрожує національній економічній безпеці країни. Водночас, надмірна диверсифікація постачальників призводить до втрат у ефективності. Відтак Україна змушена балансувати між диверсифікацією в цілях незалежності та концентрацією в цілях ефективності [1, с.15]. Не менш важливим національним інтересом є здійснення кадрової політики: в уряді, на підприємствах ключові позиції мають зайняти національно свідомі та високо-освічені фахівці. Окрім того, загрозу становить відтік закордон кваліфікованої робочої сили на більш низькі професійні позиції, на некваліфіковані роботи, від’їзд за індивідуальними запрошеннями на роботу молоді та висококваліфікованих кадрів, зокрема науковців [2, с.56]. Одним із найважливіших аспектів забезпечення економічної безпеки є конкурентоспроможність, а також задоволення національних економічних інтересів України. Вагомими чинниками конкурентоспроможності виступають інновації, які є основним, важливим та новим рушієм розвитку економіки. Натомість такі чинники конкурентоспроможності українських товарів, як дешева робоча сила, традиційний експорт товарів із низькою доданою вартістю вже вичерпали себе. Акцент повинен робитися на використанні прогресивно нових технологій, що, своєю чергою, зумовить випуск високотехнологічної продукції. Але цей чинник втрачає своє вагоме значення через брак інвестицій. Згідно досліджень Всесвітнього економічного форуму, Україна у 2012 р. у рейтингу конкурентоспроможності країн світу займала 82 позицію серед 140 країн. За такими показниками, як інфраструктура, Україна посідає 71 місце, інститути – 131, макроекономічне середовище – 112, охорона здоров’я та початкова освіта – 74, вища освіта і професійна підготовка – 51, ефективність ринку товарів – 129, ефективність ринку праці – 61, розвиток фінансового ринку – 116, розвиток технологій – 82, обсяг ринку – 38, конкурентоспроможність бізнесу – 103, рівень інновацій – 74 місце. Найбільшими проблемами в Україні, згідно із рейтингом, є корупція (16,0%), податкове регулювання (14,4%), доступ до фінансування (13,6%), неефективне державне управління (10,3%), податкові ставки (9,3%), інфляція (7,6%) [5]. Основні конкурентні переваги вітчизняної економіки пов’язані з обсягом ринку та якістю освіти, а гальмівні чинники – із макроекономічною нестабільністю, неефективністю товарних ринків, неконкурентоспроможністю бізнесу тощо. Для зміцнення економічної безпеки України, а разом з ними покращити соціальні стандарти життя необхідно здійснити ряд рішучих кроків, як-от: • виправлення політичної ситуації у країні шляхом удосконалення чинного законодавства; • диверсифікація постачання енергоресурсів; • налагодження співробітництва з азіатськими країнами; розширення внутрішнього ринку; • подолання структурної деформації в економіці; • зменшення безробіття, створення сприятливих умов праці, запобігання «втечі трудового капіталу» та «втечі мозків»; проведення ефективної інноваційно-інвестиційної політики; створення привабливого інвестиційного клімату; • розвиток інтелектуального і трудового потенціалу країни; утримання низького рівня інфляції; встановлення і реалізація чітких зовнішньо-економічних пріоритетів; підвищення рівня конкуренто-спроможного вітчизняного виробництва; збереження стабільності національної валюти як засобу нагромадження; • формування врівноваженого енергетичного балансу; • створення системи кредитування експорту за підтримки держави; поступове зменшення обсягів застосування іноземної валюти як засобу платежу на території України [3]. Підсумовуючи варто зазначити, що економічна безпека країни – це складна багатофакторна категорія, яка характеризує здатність національної економіки до розширеного самовідтворення з метою збалансованого задоволення потреб населення держави на визначеному рівні, протистояння дестабілізуючій дії різноманітних внутрішніх та зовнішніх чинників, а також забезпечення конкурентоспроможності національної економіки у світовій системі господарювання. Основним пріоритетним завданням економіки – не просто долати небезпеку, а формувати здатність досягати власних макроекономічних цілей розвитку в контексті світових тенденцій прогресу. Проаналізувавши наведені вище дані, можна стверджувати: в Україні не вдалося створити національну економічну систему, яка б забезпечувала прогресивний розвиток держави, її незалежність у формуванні та здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики, розбудову громадянського суспільства європейського зразка. Коли Україна максимально певно визначить свої головні національні й економічні інтереси, вона зможе оптимально втілити їх у життя, що забезпечить економічну незалежність та безпеку нашої держави. Список використаних джерел: 1. Далевська Н. М., Національні економічні інтереси України в Умовах глобальної конкуренції // Економічний часопис XXI 2011, №11-12 (1), С. 17-19. 2. Малий І.Й. Україна: макроекономічний вимір конкурентоспроможності економіки /І. Малий, Т. Королюк // Теоретичні та прикладні питання економіки. – 2012. – Випуск 27. – Т. 1. – С. 156–163. 3. Бєлов О. Ф. Економічна безпека України: пріоритети та механізми забезпечення [Електронний ресурс] / О. Ф. Бєлов. – Режим доступу : www.niss.gov.ua/book/belov/6.html 4. Волович О.О. Глобалізація: переваги і загрози для нашої країни // [Електронний ресурс] / О.О. Волович Режим доступу: http://od.niss.gov.ua 5. Рейтинг Всесвітнього економічного форуму: Україна піднялася на 7 пунктів і посідає 82 місце за конкурентоспроможністю [Електронний ресурс]. – Режим до-ступу : http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/reyting-vsemirnogo konomicheskogoforumaukraina-podnyalas-07092011134800
