Ганна Милинка
Студентки 3 курсу, 432 групи
Спеціальність «Менеджмент організацій»
ЧТІ КНТУ
Наук. Кер.- Городницька Л.В.
ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДОЛОГІЇ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Стаття присвячена особливостям методології наукового дослідження. Розглянуто сутність, вимоги, та методи наукових досліджень, описано стадії наукових досліджень, охарактеризовано етапи економічних досліджень.
Про актуальність теми наукової роботи свідчить те, що наукові дослідження є основою для розвитку та вдосконалення сучасного виробництва, наявних технологій. Стан освіти та науки, зокрема наукових досліджень як важливої складової інноваційного процесу, є сьогодні надзвичайно актуальними питаннями, адже з досвіду розвинених країн відомо, що саме вони є джерелом інноваційних змін в економіці. Наукові дослідження впливають на зростання суспільного продукту. Результати наукових досліджень є проміжним, а нерідко кінцевим продуктом виробництва. У загальному обсягу виробництва швидко зростає наукоємна продукція, яка є результатом впровадження нових наукових технологій. Якість товарів, їх асортимент, техніко-економічні показники є втіленням науково-виробничого потенціалу.
Мета статті – розкрити особливості методології наукового дослідження.
Ступінь дослідження у літературі. Вчені, які займалися даною проблематикою: Л О.В. Крушельницька, В.С.Марцин, С.В. Мочерний, М.Р.Свердан, А.С.Філіпенко, В.М. Шейко, Я.І. Бєлоусов, Є.В. Мних, С.Шкарабан, Є.Познахівський та ін.
Виклад основного матеріалу. Наукове дослід¬ження - це цілеспрямоване вивчення за допомогою нау¬кових методів явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії, між явищами з ме¬тою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень. Воно характеризується об'єктив¬ністю, відтворюваністю, доказовістю і точністю [5, с. 124].
Науково-дослідний процес - це сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, що здійснюються за допомогою певних процедур. Відповідно, науково-дослідний процес в економічній науці є системним впливом на об’єкт дослідження з метою вивчення, виявлення способів удосконалення та оптимізації його використання у практичній діяльності людини [7].
Метою наукового дослідження є всебічне, об'єктивне і ґрунтовне вивчення явищ, процесів, їх характеристик, зв'язків на підставі розроблених у науці принципів і ме¬тодів пізнання, а також отримання корисних для діяль¬ності людини результатів, упровадження їх у виробництво для підвищення його ефективності. При науковому дослі¬дженні важливо враховувати все, концентруючи увагу на основних, ключових питаннях теми. Не можна не врахо¬вувати побічні факти, які на перший погляд здаються малозначимими [4, с. 183].
Наукові дослідження здійснюються для отримання наукового результату.
Науковий результат – це нове знання, здобуте в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень і зафіксоване на носіях наукової інформації у формі наукового звіту, наукової праці, доповіді, відкриття, монографії. Науково-прикладний результат – це нове конструктивне чи технологічне рішення, закінчене випробування, яке може бути впроваджене або використане у практичній діяльності [3, с. 87].
До наукових досліджень ставляться такі вимоги:
актуальність проблеми;
правильність конкретного визначення стратегії дослідження, його мети, завдань і предмета;
організація і етапи проведення дослідження;
доступність висновків і рекомендацій для використання їх в практичній діяльності [3, с. 92].
Наукові дослідження впливають на зростання суспільного продукту. Результати наукових досліджень є проміжним, а нерідко кінцевим продуктом виробництва. У загальному обсягу виробництва швидко зростає наукоємна продукція, яка є результатом впровадження нових наукових технологій. Якість товарів, їх асортимент, техніко-економічні показники є втіленням науково-виробничого потенціалу.
Процес наукового дослідження достатньо тривалий і складний. Він починається з виникнення ідеї, а завершується доведенням правильності гіпотези і суджень. Головними етапами наукового дослідження є:
виникнення ідеї, формулювання теми;
формування мети та завдань дослідження;
висунення гіпотези, теоретичні дослідження;
проведення експерименту, узагальнення наукових фактів і результатів;
аналіз та оформлення наукових досліджень;
впровадження та визначення ефективності наукових досліджень [6, с. 21].
Науково-дослідний процес складається з таких стадій: організаційної; дослідної; стадії узагальнення і апробації результатів дослідження [3, с. 56].
На організаційній стадії вивчається стан об’єкта дослідження та виконується організаційно-методична підготовка дослідження.
Дослідна стадія наукового процесу складається з двох етапів. На першому-вибирають критерії оцінки дослідження, збирають інформацію для обробки її на ЕОМ відповідно до програми і методики дослідження. На другому - здійснюється дослідження зібраної інформації, доводять поставлені гіпотези, висувають нові, попередні висновки піддають апробації, коригують щодо показників та оприлюднюють. Дослідна стадія науково-дослідного процесу включає в себе створення нової інформації та перетворення її із застосуванням комп´ютерних технологій, теоретичних і емпіричних методів у інформаційні сукупності відповідно до програми дослідження теми конкретної економіки.
Стадія узагальнення і апробації результатів дослідження включає узагальнення, що відображають у звітах про виконану науково-дослідну роботу, дипломних роботах, монографіях, дисертаціях. Результати дослідження обговорюють публічно, здійснюють рецензування роботи, вносять при необхідності певні корективи. Після цього здійснюється реалізація висновків і пропозицій, які обгрунтовані у роботі.
Узагальненням результатів дослідження є літературний виклад їх у вигляді звіту про виконану науково-дослідну роботу, дисертації, студентської науково-дослідної роботи та інших форм подання завершеної наукової продукції. При цьому визначають призначення продукту інтелектуальної праці та напрями його використання. Якість виконаної роботи визначають апробацією.
Апробація включає в себе колективне обговорення виконаного дослідження на науково-технічних нарадах, його рецензування і експертизу, оприлюднення кінцевих результатів у спеціальних журналах, реферативних збірниках, а також у виступах дослідників на науково-практичних конференціях. Крім того, результати дослідження апробуються зовнішнім рецензуванням, коли рецензентом виступає стороння установа.
Реалізація результатів дослідження здійснюється через дослідне впровадження їх у практику за участю замовника теми. При цьому виявляються недоробки, які потім усуваються дослідником, коригується звіт про науково-дослідну роботу, оприлюднюються кінцеві результати дослідження. Реалізація результатів дослідження завершується складанням акту про впровадження за участю представників дослідника і замовника, а також здійсненням авторського нагляду за виробничим впровадженням результатів науково-технічних досліджень, захистом дисертації [2, с. 49].
В найбільш загальному вигляді економічне дослідження як процес виробництва знань включає в себе наступні етапи:
1) визначення цілі і завдань;
2) вивчення теорії і методики;
3) виділення об'єкту, одиниць дослідження, їх ознак;
4) отримання інформації та оцінка її за достовірністю, однорідністю, порівняльністю і повнотою;
5) обробка отриманої інформації, її аналіз із застосуванням статистично-математичних методів;
6) формулювання висновків за результатами проведеного аналізу;
7) оформлення рекомендацій та пропозицій щодо втілення у практичну діяльність результатів дослідження [1, с. 73].
Перший етап найвідповідальніший і важливий, бо від встановлення мети і завдань залежить можливість і корисність отримання результату дослідження. При цьому актуальним є коректне формулювання проблеми. Шлях до цього формулювання лежить через свідомо-логічну розумову діяльність дослідника, якому доцільно абстрагуватись від частковостей і випадкових величин.
Другий етап здійснюється на основі історичного підходу, враховуючи погляди, які існували в минулому, а також критичної оцінки цих поглядів, виходячи з умов сучасності. Цей етап методологічно базується на твердженні про відносність і динамічність всіх знань.
Третій етап передбачає вивчення явищ чи процесу в економіці через виділення об'єкту економічного дослідження. Вивчення кількісних характеристик об'єкту, що досліджується, дозволяє в комплексі оцінити і якісні його характеристики. Наприклад, встановивши обсяг діяльності підприємства за певним кількісним показником, товарооборотом, та скориставшись певним методом розрахунку, визначимо кількісну величину прибутку, а співставивши прибуток і обсяг діяльності (товарооборот) у процентному виразі, отримаємо якісну характеристику діяльності підприємства - рентабельність.
Четвертий етап є своєрідним забезпеченням процесу економічного дослідження інформаційними ресурсами. Даний етап виступає передумовою проведення аналізу, що є основним завданням економічного дослідження.
Аналітичні розрахунки вимагають такої економічної інформації, яка відповідає вимогам повноти, достовірності (об'єктивності), порівняльності і однорідності. Такі характеристики інформації дозволяють досліднику в процесі аналізу здійснювати її узагальнення, формулювати висновки.
П'ятий етап передбачає наявність у дослідника певного набору знань статистично-математичних методів. Ця вимога обумовлена методикою та методологією економічних досліджень, а саме економічного аналізу як методу.
Шостий етап є завершальним у дослідженні. Він показує, наскільки вміло були поєднані результати знань теорії і практики дослідником, сформульовані висновки як результат узагальнення. Останній етап знаходить своє відображення у апробації результатів наукового дослідження. Виходячи з того, що дослідження в конкретних економіках носять прикладний характер, даний етап висвітлює результат дослідження.
До основних результатів наукових досліджень належать: наукові реферати; наукові доповіді (повідомлення) на конференціях, на¬радах, семінарах, симпозіумах; курсові (дипломні, магістерські) роботи; звіти про науково-дослідну (дослідно-конструкторську; дослідно-технологічну) роботу; наукові переклади; дисертації (кандидатські або докторські); автореферати дисертацій; депоновані рукописи; монографії; наукові статті; аналітичні огляди; авторські свідоцтва, патенти; алгоритми і програми; звіти про наукові конференції; препринти; підручники, навчальні посібники; бібліографічні покажчики та ін. [4, с. 196]
Особливість економічних досліджень полягає в тому, що, на відміну від природничих чи технічних досліджень, експеримент із втручанням в об´єкт дослідження здійснювати досить складно, частіше - практично неможливо. Тому в економічних дослідженнях застосовують такий прийом як абстрагування - виділення із системи основних складових та абстрагування (відхилення) інших з метою виявлення тенденцій поведінки об´єкта. За допомогою абстракції в процесі дослідження виявляють закономірності та залежності, визначають взаємозв´язки між економічними явищами та процесами, прогнозують їх розвиток [8].
Загальноприйнята сучасна класифікація наукових методів, що застосовуються в наукових дослідженнях наведена в табл. 1.
Таблиця 1
Класифікація наукових методів досліджень з економіки [9]
Загальнонауковий метод Конкретно-наукові (емпіричні) методи
теоретичні методичні прийоми
Аналіз Формалізація Розрахунково-аналітичні
Синтез Гіпотетичний метод Органолептичні
Індукція Аксіоматичний метод Документалістики
Дедукція Створення теорії Спостереження
Аналогія Експерименту
Моделювання
Абстрагування
Конкретизація
Системний аналіз
Однак такий розподіл методів певною мірою умовний, бо будь-який з них може переходити з категорії в категорію в міру розвитку пізнання.
Висновки. Наукове дослідження – це організований процес розумової праці, безпосередньо направлений на виробництво нових знань. Отримання нових наукових даних – соціальна потреба суспільства, яка зросла в останній час, в епоху НТР. Кожну науково-дослідну роботу можна віднести до певного напрямку. Під науковим напрямком розуміють науку або комплекс наук, в сфері яких ведуться дослідження. В зв'язку з цим розрізняють технічний, біологічний, соціальний, історичний та інші. Процес наукового дослідження достатньо тривалий і складний. Він починається з виникнення ідеї, а завершується доведенням правильності гіпотези і суджень.
Список використаних джерел
1. Крушельницька О.В. Методологія та організація нау¬кових досліджень: Навч. посібник / О.В. Крушельницька. - К.: Кондор, 2006. - 192 с.
2. Марцин В.С. Основи наукових досліджень: навч. посібник / В.С.Марцин. - Л.: Ромус-Поліграф, 2002.- 128 c.
3. Мочерний С.В. Методологія економічного дослідження / С.В. Мочерний. – Львів: „Світ”, 2001. – 236 с.
4. Свердан М.Р. Основи наукових досліджень. / М.Р. Свердан, М.М. Свердан. – Чернівці: Рута, 2008. – 352 с.
5. Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень: конспект лекцій. / А.С.Філіпенко – К.: Академвидав, 2005. – 208 с.
6. Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідної діяльності: підручник / В.М. Шейко. – Харків: ХДАК, 2006. – 288 с.
7. Бєлоусов Я.І. Фундаментальні дослідження в економіці: цілі і завдання [Електронний ресурс] / - Режим доступу: http:// www. nbuv. gov.ua/ /2011_1_1/Belousova.pdf
8. Мних Є.В. Визнання і реалізація наукових досліджень в економіці [Електронний ресурс] / - Режим доступу: http:// www. nbuv.gov.ua/ Vzhdtu_econ/2012_2/55.pdf
9. Шкарабан С., Познахівський Є. Вдосконалення організації та методики наукових досліджень в Україні [Електронний ресурс] / - Режим доступу: http:// www. nbuv. gov.ua/ portal/ 2011_16/ Ukrainska_ nauka. pdf
