1 курс,спец. «Харчові технології та інженерія» д.ф.н. Науковий керівник – Добржанська І.М. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці Наук. Кер.- Городницька Л.В.
ОСОБЛИВОСТІ БОРОТЬБИ З ТІНЬОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ В УКРАЇНІ
Поширення в Україні такого соціально-економічного явища, як тіньова економіка, а також збільшення обсягів продукції і фінансових ресурсів, які обертаються в цій сфері, являють собою істотну перешкоду забезпеченню сталого розвитку економіки. Значною проблемою є те, що переважна більшість операцій, які можна віднести до тіньових, можна здійснити в легальному нормативно-правовому полі, а доведення факту здійснення тіньової діяльності потребує значних зусиль органів державної влади. Аналізу проблеми тіньової економіки присвячені роботи вітчизняних вчених, таких як: А.Баделюка, В. Білоуса, А. Бодюка, П. Гайдука, П. Мель-ника, Д. Муляка, С. Павленка, В. Поповича, А. Савченка, О. Турчинова та інших [1]. У сучасному світі з проблемою тінізації економічних процесів стикаються майже всі країни. З переходом України до ринкової трансформації, як й інші країн світу зіткнулася з проблемою тіньової економіки - неконтрольованого суспільством виробництва, розподілу, обміну та споживання товарно-матеріальних цінностей та послуг, тобто приховуваних від органів державного управління та громадськості соціально-економічних відносин між окремими громадянами і соціальними групами. Більше того дана проблема стала досить глобальною в нашій країні. Варто лише згадати, що згідно з останніми опублікованими офіційними урядовими даними частка тіньового сектора в 2010 році становила близько 38% офіційного ВВП, збільшившись після настання кризи більш ніж на десять відсоткових пунктів. Останні оцінки, наприклад, Світового банку були ще менш оптимістичними - за підрахунками його експертів, частка неформальної економіки в Україні становила близько 50%. У той же час, за попередніми даними Міністерства економічного розвитку, в 2011 році рівень тіньової економіки в Україні скоротився на 4% в порівнянні з 2010 роком і становив 34% від обсягу офіційного ВВП. Зниження рівня тінізації національної економіки відбулося в умовах завершення гострої фази кризи і переходу до фази відновлення економічного зростання. Так, протягом 2010-2011 років спостерігалися зростання рівня реального ВВП (на 4,1 та 5,2% відповідно) і зниження рівня безробіття (до 8,1 і 7,9% відповідно за методологією МОП)[2]. Це супроводжувалося уповільненням інфляційних процесів в економіці, відновленням динаміки зростання депозитів і кредитів у банківській системі, зниженням напруги в бюджетному секторі в зв'язку зі скороченням дефіциту бюджету. Якщо зробити спробу комплексно поглянути на проблему тінізації економіки в Україні, то можна виділити деякі об'єктивні фактори, які пояснюють такі значні обсяги тіньової економіки: - Високі податки і нерівномірність податкового навантаження; - Недостатня прозорість податкового законодавства і постійне внесення змін до нього; - Повільні й непрозорі приватизаційні процеси; - Втручання владних структур усіх рівнів у діяльність суб'єктів господарювання; - Корупція в органах державної влади та місцевого самоврядування. Отже, для забезпечення стабільного зростання української економіки необхідною є її детінізація. Вона пов'язана з комплексним реформуванням системи відносин, яка здійснюється в економічній сфері між державою, роботодавцями та найманими працівниками, і має спрямовуватися на усунення тих чинників, які негативно впливають на економіку. Механізмами детінізації на сучасному етапі можуть стати: - Реформування національної системи фінансового контролю за здійсненням протизаконної діяльності у напрямі розробки конкретних інструментів обмеження тіньових систем перерозподілу фінансових ресурсів за кожним конкретним випадком; - формування спеціального реєстру та загального переліку декларацій із заявленими відшкодуваннями сумам ПДВ, які вважаються сумнівними; - застосування мінімальних цін на високоліквідні імпортні товари (передусім підакцизні) для розрахунків і сплати податків; - створення інституту представників митної та податкової служби в зарубіжних країнах (для обміну інформацією про оподаткування зовнішньоекономічної діяльності українських суб'єктів підприємництва) [2]. Нажаль, тіньова економіка в Україні є результат системної кризи економіки, що виникла через невідповідність методів здійснення ринкових перетворень. Масштаби тіньової економічної діяльності істотно впливають на обсяги і структуру ВВП, призводять до спотворення офіційних даних про його величину. Тіньова економіка створює реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвитку держави. Високий рівень тінізації економіки вкрай негативно впливає на імідж країни, її конкурентоспроможність, ефективність структурних та інституційних реформ, тому необхідно боротися з нею.
