Гавронська Надія,
5 курс, спец. «Менеджмент готельного,
курортного та туристичного сервісу», д.ф.н.,
Наук. кер. – Бутирська І.В.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ, ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
Згідно із системним підходом до управління кожна організація — це відкрита система, цілісність і життєздатність якої забезпечується завдяки елементам, з яких вона формується. Сукупність цих елементів становить внутрішнє середовище організації. Його проектування і створення відбувається з огляду на специфіку діяльності організації, кола споживачів, ринкової кон'юнктури, умов господарювання тощо. При формуванні внутрішнього середовища організації потрібно забезпечити відповідність характеристик його найважливіших складових умовам зовнішнього середовища, в яких організація функціонує.
Дослідженням питання щодо складу чинників внутрішнього середовища та його впливу на ефективність управління підприємством займалися наступні автори: Р.З. Вечерковські, О.С. Віханський, Й.С. Завадський, П.В. Журавльов, І.І. Мазур, А.І., Наумов, Н.Г. Ольдерогге, Г.В. Осовська, О.А. Осовський, З.П. Румянцева, Р.С. Сегедов, В.Д. Шапіро, В.Г.Янчевський та ін. Аналіз праць даних авторів показав, що в управлінській науці на сьогоднішній день розглядається багато різноманітних чинників, що впливають на ефективність управління підприємством, проте однозначності в поглядах щодо їх складу серед різних авторів не існує.
Внутрішнє середовище організації — глобальна структура формальної організації, яка охоплює всі її виробничі підрозділи, фінансові, транспортні та інші, незалежно від їх місця розташування і сфери діяльності. [1, с. 67]
Аналіз внутрішнього середовища організації дає змогу виявити можливості та потенціал, на який може розраховувати організація для досягнення своїх цілей. Внутрішнє середовище аналізується за наступними напрямками:
- кадри, їх потенціал, кваліфікація, інтереси тощо;
- організація управління та маркетингу;
- стан основної діяльності (виробництво, організаційні характеристики, наукові дослідження та розробки тощо);
- фінансовий стан;
- організаційна культура. [2, c. 56]
На думку багатьох авторів, внутрішнє середовище являє собою сукупність внутрішніх чинників (внутрішніх змінних), які безпосередньо впливають на функціонування підприємства [3, с. 43].
Внутрішні чинники - це керовані чинники, які характеризуються системами показників, за величиною яких слід судити про ефективність діяльності системи в цілому. Діяльність має бути організована так, щоб забезпечити як можна більше значення цих показників при існуючих обмеженнях на якийсь час і ресурси. Внутрішні чинники можуть підлягати зміні залежно від встановлених обмежень, переслідуваних цілей діяльності і їх можливого коригування. Такі чинники повністю залежать від вироблених і існуючих керівників дій, які також є чинниками внутрішнього середовища.
Під чинниками взагалі розуміють суттєві обставини, умови, причини або параметри будь-якого явища чи процесу. В свою чергу, до чинників, що впливають на ефективність управління можуть бути віднесені такі умови, які дозволяють оцінити повноту та якість виконання основних характеристик управління підприємством. Вибір, при цьому, має проводитися за умови, що всі чинники, які впливають на ефективність управління, з одного боку, мають відповідати загальним характеристикам системи управління, а з іншого – досить детально характеризувати окремі елементи системи управління підприємством.
Виділення чинників, щодо управління внутрішнім середовищем організації, можна поділити за наступними напрямами:
• цільовий. При даному напрямі підприємство розглядають, як засіб досягнення цілей, а саме підприємство повинно мати хоча б одну мету, досягнення якої прагнуть усі члени колективу;
• організаційний напрям включає в себе організаційну структуру, правила, норми, процедури та ін. До чинників даного напряму можна віднести існування різних видів зв’язків в організації, відповідність організаційної структури розміру підприємства, а також оптимальність співвідношення підрозділів різних півнів управління;
• технологічний напрям полягає у виділенні чинників внутрішньої ефективності управління. До них належать: відповідність технологічного рівня засобів обробки інформації сучасним вимогам, оперативність роботи з різними джерелами інформації, раціональність управлінської інформації.
Таким чином, можна зробити висновок, про те, що виділення чинників, які впливають на ефективність управління підприємством повинно проходити з урахування основних характеристик існуючих систем управління. Поєднання різних видів чинників дозволить сформувати ефективне управління підприємством та встановити в подальшому необхідний перелік показників для проведення оцінки ефективності управління.
Список використаних джерел:
1. Вечерковски Р.З. Управление знаниями при формировании конкурентных преимуществ предприятия: Учеб. пособие [Текст] / Р.З. Вечерковски. Дис. на соискание научной степени канд. экон. наук : 08.06.01. – Луганск : ВНУ им. В. Даля, 2004. – 216 с.
2. Котлет Ф. Маркетинг, менеджмент. Аналіз, планирование, внедрение, контроль: Учеб. пособие [Текст] / Ф. Котлет. — СПб.: Питер, 2008. – 345 с.
3. Мазур И.И. Эффективный менеджмент: учебное пособие для вузов [Текст] / Мазур И.И., Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г. / – М. : Высшая школа, 2003. – 555 с.
