Пятниця, 29.03.2024, 16:15
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Остафійчук О., Хащевий С., ПРАКТИЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку підприємницької діяльності » Остафійчук О., Хащевий С., ПРАКТИЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ...
Остафійчук О., Хащевий С., ПРАКТИЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ...
conf-cvДата: Понеділок, 27.05.2013, 14:38 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Оксана Остафійчук, Сергій Хащевий





4 курс, спец. «Менеджмент організації», д.ф.н.,
Наук. кер. – Бутирська І.В.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці





ПРАКТИЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ «ТОЧНО В ЧАС» НА УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ





В умовах ринкової економіки роль окремого підприємства як самостійного суб’єкта економічного кругообігу дуже велика. Перед виробничим підприємством постають і потребують раціонального вирішення наступні проблеми: формування стратегії підприємства, створення конкурентоспроможного виробництва, досягнення відповідності продукції, що випускається за вимогами ринку, оновлення продукції і управління інноваційними процесами.
При налагодженні виробничого процесу одним із головніших питань є раціональне управління матеріальними запасами, а саме визначення оптимального розміру запасу за умови мінімізації витрат, пов’язаних з їхнім формуванням і зберіганням.
Саме тому актуальним питанням нині є впровадження в Україні сучасних підходів до управління запасами на підприємствах, які уже досить давно знаходять застосування за кордоном та довели свою ефективність. Одним із таких підходів є система управління запасами «точно в час».
Система постачання «точно в час» (just-in-time, JIT), яку ще називають концепцією «0 запасу» ― це система організації постачання, яка грунтується на синхронізації процесів доставки матеріальних ресурсів у необхідній кількості й на той момент, коли ланки логістичної системи їх потребують, з метою мінімізації витрат, пов’язаних із створенням запасів. Дана система була розроблена в японській автомобільній компанії Тойота в кінці 50-х років ХХ ст. Причиною того, що японці прийшли до цієї ідеї є перенаселеність країни з обмеженими ресурсами. В Японії «брак» рахується необґрунтованими витратами, а запаси – втратами тому, що вони займають простір і зв’язують ресурси [3, c. 165]. Система «точно в час» – це філософія, яка охоплює кожен аспект виробничого процесу – від розробки і продажу продукції до після продажного обслуговування.
Основна мета статті показати наскільки є ефективним впровадження системи "JIT" для українських підприємств та чи достатньо забезпечене виробництво високою надійністю й рівнем якості продукції й сервісу для максимального задоволення потреб споживачів.
Стратегія JIT не є універсальною і застосовується не завжди, тому що її реалізації стають на заваду такі важливі чинники, як незадовільна якість продукції, порушення термінів постачання й оплати за товар, помилки і збої в передачі інформації між замовником і постачальниками. Тому величезні витрати, пов’язані з реалізацією методу закупівель «точно в час», ефективні тільки в стабільно працюючих економічних системах за умови довгострокових господарських зв’язків [4, c. 98].
Першим виробником в Україні, який перейшов на систему «точно в час» є ЗАТ «Чумак». Також серед українських компаній, які практикують систему JIT можна виділити такі, як «Сармат», ЗАТ «АВК», «Торговий дім Харківський жиркомбінат», «Торговий дім Львівський жиркомбінат», «Агрокосм», «Кримський ТИТАН», «Сан Інтербрю Україна», «Ніссан Мотор Україна», «Криворізький завод гірничого обладнання», «Крафт Фудз Україна», горілчаний завод «Неміров». Запровадження системи «точно в час» на вище вказаних підприємствах призвело до випуску виробничих партій невеликого розміру, скорочення часу підготовки до виробництва та обмеження обсягу незавершеного виробництва [1, c. 235].
Щоб краще зрозуміти весь процес впровадження системи JIT розглянемо її на прикладі Закритого акціонерного товариства «Чумак» (далі ЗАТ «Чумак»). ЗАТ ”Чумак” по виробництву кетчупів і майонезів було засновано в Херсонській області в 1993 р. Перші два роки підприємство працювало на орендованому устаткуванні, у 1995 р. було придбано завод. Протягом п'яти років, поки обсяги виробництва були незначними, компанія обходилася власними складами. Але в 2004 р., коли об'єми перевищили 80 тис. тонн, Чумакові довелося орендувати додаткові складські приміщення — старі вже не могли вміщати двух-трьохтижневий запас продукції. Орендовані склади були розкидані по Херсонській області, іноді на відстані 20 км від заводу, що ускладнювало роботу із вантажами: зросла кількість бою через часте перекладення банок, зривалися терміни постачань, зросло число претензій і повернень, подвоївся об'єм вантажно-розвантажувальних робіт та об'єм
перевезень між власними складами, збільшився штат працівників. Перевезення одного європіддону кетчупа, соусів або майонезу на регіональний склад дистриб'ютора до середини 2004 р. обходилася майже в $32 для скла, або в $27 для пластикової тари, — неприпустимо дорого навіть за європейськими мірками.
У аналогічній ситуації в 2003-2006 рр. опинилися практично всі великі українські виробники продуктів харчування і товарів повсякденного попиту.
З 2006 року ЗАТ повністю перейшло на систему ”just-in-time”, що передбачає випуск виробничих партій невеликого розміру, скорочення часу підготовки до виробництва, обмеження об'єму незавершеного виробництва. Велику увагу керівництво ЗАТ приділяє створенню власного логістичного центру –
складського терміналу, інтегрованого з виробництвом. Це дозволяє здешевити зберігання і транспортування однієї паллети на $6-8. Але з урахуванням об'ємів виробництва економія складе більше, ніж $1 млн в рік.
Щоб повністю виключити перевезення на проміжні склади, новий комплекс загальною площею 11,3 тис.кв.м було побудувано на заводі. Тепер готова продукція з конвеєра відвозиться навантажувачем на склад. До відкриття терміналу на транспортування паллети з готовим продуктом із заводу на машину дистриб'ютора витрачалась мінімум година, коли маршрут проходив через допоміжний склад — більше доби. Зараз цей процес займає шість хвилин. З конвеєра паллети потрапляють в «зону зберігання», яка займає 75% всього складу, потім по роликах гравітаційного стелажу пересувається в «зону відвантаження».
Таким чином, продукція, що має обмежений термін придатності, не залежується на складі. Потенційна пропускна спроможність складу в денну робочу зміну — 60 машин по 20 тонн. З моменту отримання замовлення від роздрібного покупця до доставки вантажу проходить близько 48 годин.
Важливим елементом «just-in-time» є автоматизація виробництва і система заохочення працівників. Сьогодні ЗАТ «Чумак» випускає 120 найменувань продукції. Тому на новому терміналі використовується спеціалізоване програмне забезпечення сімейства WMS (англ. Warehouse Management System — система управління складом). Така програма дозволяє вести облік в режимі on-line — при прийманні товару складський робочий лише сканує штрих-код на коробці, продукт автоматично оприбутковується [1].
Головною перевагою нового програмного забезпечення є — розміщення продукції на стелажах по термінах оборотності. Складське програмне забезпечення дозволяє відстежити час, витрачений працівником складу на ту або іншу операцію, якість її виконання. Завдяки цим даним можна збудувати об'єктивну систему фінансового заохочення.
В рамках логістичної концепції «just-in-time» були налагоджені тісні зв'язки з постачальниками сировини (помідорів, огірків, насіння соняшнику). В основному це невеликі господарства, які оповіщаються про необхідність постачання невеликих партій на конкретну дату в міру виникнення необхідності на виробництві [5].
Проаналізувавши роботу, можна звернути увагу на те, що застосування системи «точно в час» сприяє скороченню виробничого циклу, що дозволяє не тільки краще задовольняти запити споживачів, але і швидше повернути вкладення у виробництво продукції.
Більше того, компанія, в якій застосовують систему «точно в час», напевно виявить нові виробничі можливості, які раніше були приховані за втрат. Система «точно в час» дозволяє вивільнити безліч ресурсів - обладнання, матеріали, електроенергію, час, які можна направити на виготовлення іншої продукції, необхідної споживачам.
Виробництво за принципом JIT сприяє безперервним удосконаленням. Наприклад, для того щоб максимально скоротити причини браку і простоїв. По мірі вирішення проблем усуваються затримки у виробничому циклі, відпадає необхідність у переробці продукції, зникають й інші втрати [2, c. 28]. Крім зниження витрат важливим результатом застосування системи «точно в час» є конкурентоспроможність, досягнута завдяки високій якості продукції.

Список використаних джерел
1. Бажин І. І. Логістика [Текст] / І. І. Бажин – Х.: Консум, 2003. – 240 с.
2. Бултрукевич В. «Точно в час» для робітників [Текст] / пер. з англ. І. Попеско – М.: Інститут комплексних стратегічних досліджень, 2008. – 120 с.
3. Васюк І.В. Зарубіжний досвід впровадження маркетингових логістичних концепцій на підприємстві [Текст] / І.В. Васюк // ПВНЗ «Буковинський університет». – Чернівці, 2011. – С. 163-173.
4. Курочкин A.C. Операционный менеджмент: Учебн. Пособие. [Текст] / А. С. Курочкин - К,: МАУП, 2000. - 144 с
5. Михайловська О. В. Операційний менеджмент [Текст] / О. В. Михайловська – К.: Кондор, 2008. – 220 с.



 
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку підприємницької діяльності » Остафійчук О., Хащевий С., ПРАКТИЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ...
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: