Лазебна Світлана,
5 курс, спец. «Економ. кібернетика», д.ф.н.
Наук. кер. ст. вик. каф. ЕК та ІС – Паращук Х.Ф.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці
КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНОГО ЗАКЛАДУ
Сучасний період розвитку суспільства характеризується сильним впливом на нього інформаційних технологій, які проникають в усі сфери людської діяльності, забезпечують поширення інформаційних потоків в суспільстві, утворюючи глобальний інформаційний простір. Вони дуже швидко перетворилися на життєво важливий стимул розвитку не тільки світової економіки, а й інших сфер людської діяльності.
Важко знайти сферу, в якій зараз не використовуються інформаційні технології. Лідируючі області з впровадження комп'ютерних технологій займають архітектура, машинобудування, освіта, банківська структура і звичайно ж медицина.
Сучасні інформаційні технології все більше використовуються в галузі охорони здоров'я, що буває дуже зручним, а часом просто необхідним. Завдяки цьому медицина, в тому числі і нетрадиційна, набуває сьогодні абсолютно нових рис. У багатьох медичних дослідженнях просто не можливо обійтися без комп'ютера і спеціального програмного забезпечення до нього. Цей процес супроводжується суттєвими змінами в медичній теорії та практиці, пов'язаними з внесенням коректив до підготовки медичних працівників.
Життєвий шлях кожної людини в тій чи іншій мірі перетинається з лікарями, яким ми довіряємо своє здоров'я і життя. Але образ медичного працівника та медицини в цілому останнім часом зазнає серйозних змін, і відбувається це багато в чому завдяки розвитку інформаційних технологій [1].
І хоча присутність інформаційних технологій стає для пацієнта вже помітною, тим не менш, це тільки мала видима частина айсберга. Сьогодні роль інформаційних технологій в сучасній медицині стає просто величезною. Отже, медицина та комп'ютерні технології - що пов'язує разом ці поняття і як цей дует працює сьогодні за кордоном і в нашій країні?
За останні 20 років рівень застосування комп'ютерів в медицині надзвичайно підвищився. Практична медицина стає все більш і більш автоматизованою. Виділяють два види комп'ютерного забезпечення: програмне і апаратне. Програмне забезпечення включає в себе системне і прикладне. У системне програмне забезпечення входить мережевий інтерфейс, який забезпечує доступ до даних на сервері. Дані, введені в комп'ютер, організовані, як правило, в базу даних, яка, в свою чергу, управляється прикладною програмою управління базою даних (СУБД) і може містити, зокрема, історії хвороби, рентгенівські знімки в оцифрованому вигляді, статистичну звітність по диспансерним хворим або стаціонарному відділенню, бухгалтерський облік. Прикладне забезпечення – це програми, для яких, власне, і призначений комп'ютер. Це обчислення, обробка результатів досліджень, різного роду розрахунки, обмін інформацією між комп'ютерами. Складні сучасні дослідження в медицині немислимі без застосування обчислювальної техніки. До таких досліджень можна віднести комп'ютерну томографію, томографію з використанням явища ядерно-магнітного резонансу, ультрасонографію, дослідження із застосуванням ізотопів. Кількість інформації, яка виходить за таких дослідження така величезна, що без комп'ютера людина була би нездатна її сприйняти і обробити [2].
Показники стану здоров'я дітей мають соціальне значення і входять до контрольованих міжнародними організаціями критеріїв оцінки рівня розвитку держав. Незадовільний стан здоров'я в дитячому віці часто призводить до його порушень упродовж усього життя людини, що створює ряд соціальних та фінансових проблем, негативно впливає на рівень соціально-економічного розвитку країни. Прийняття обґрунтованих рішень в органах охорони здоров'я як на загальнодержавному, так і регіональному рівні повинно базуватися на вірогідних висновках отриманих під час аналізу динаміки показників демографічної та медичної статистики. Наукові публікації та звіти європейських країн містять методи аналізу та понятійний апарат, цілий ряд термінів та показників, які не використовуються в Україні достатньо широко і не завжди сприймаються управлінцями та практичними лікарями. Медична спільнота використовує спеціальні бази даних, сформовані на принципах доказової медицини, доступ до яких в українських лікарів є обмеженим.
Одним із головних аспектів роботи з базою даних є прогнозування позитивного ефекту лікування. Детальну інформацію про функціональний стан хворого, а також оцінку його динаміки і, як висновок, ефективності проведеного лікування, надзвичайно важко формалізувати математично. Це вимагає створення математичної моделі, яка для біологічних систем є наближеною. У медицині основним традиційним методом дослідження та діагностики є спостереження лікаря-дослідника. Ось чому саме лікарська оцінка започатковує точку відліку в математичній моделі [3].
Створена нами "Система управління банком даних хворих дітей" мала на меті такі завдання:
1) узагальнити отриманий клінічний матеріал та провести його статистичну обробку;
2) здійснити порівняльний аналіз між висновком лікаря та результатами інформаційної системи;
3) спрогнозувати ефективність лікування;
4) забезпечити універсалізацію «Системи управління банком даних хворих дітей» та придатність її для використання іншими лікувальними закладами.
Враховуючи досвід провідних країн, які створювали медичні банки даних, можна сформулювати низку вимог, яким повинна відповідати робота з таким банком даних: треба визначитись щодо різновидів очікуваних ефектів спланованого методу лікування; чітко сформулювати завдання дослідження перед математиками-програмістами; розробити єдиний підхід стосовно досліджуваної патології, звузивши при цьому варіанти відповідей під час характеристики однієї і тієї ж самої ознаки. Дотримання визначений вимог забезпечить інтеробсервну надійність медичної бази і підвищить рівень об'єктивності.
При роботі з банком даних бажано, щоб базу даних заповнював один клініцист-дослідник або кілька співробітників. При цьому потрібно частіше практикувати спільне редагування введеної в банк інформації. Крім того, дуже важливим є момент визначення часового інтервалу спостережень та появи очікуваного ефекту [4].
Розроблені медичні інформаційні системи можна розділити за наступними критеріями:
• медичні системи, які включають в себе програми, які вирішують вузькі завдання лікарів-спеціалістів, таких як рентгенолог, УЗД і т.д.;
• медичні системи організації діловодства лікарів та обробки медичної статистики;
• лікарняні інформаційні системи збору та обробки даних.
Система збору та обробки інформації в сучасних медичних центрах повинна виконувати багато різноманітних функцій. Життєвий цикл автоматизованої інформаційної системи складається з п'яти основних стадій:
• розробки системи або придбання готової системи;
• впровадження системи;
• супроводження програмного забезпечення;
• експлуатації системи;
• демонтажу системи.
Розвиток інформаційних технологій в медичній галузі є складною і багатогранною задачею, вимагає застосування сучасних програмно-апаратних комплексів і дозволяє підвищити якість та оперативність медичного обслуговування.
Список використаних джерел:
1. Гланц С. Медико-биологическая статистика: Пер. с англ. — М.: Практика, 2008. — 459 с.
2. Лехан В.М., Зюков О.Л. Застосування принципів доказового менеджменту для прийняття управлінських рішень щодо підвищення якості медичної допомоги // Здоровье нации. — 2009. — № 1–2(10). — С. 71-74.
3. Marwick C. Рroponents gather to discuss practicing evidence-based medicine // J. Amer. Med. Ass. — 2007. — Vol. 278, № 7. — P. 531-532.
4. Peters K.L., Rosychuk R.J., Hendson L., Coté J.J. Improvement of short- and long-term outcomes for very low birth weight infants: edmonton NIDCAP trial // Pediatrics. — 2010. — № 124. — Р. 1009-1020.
