Наук. кер. – Любківська Г.В., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці.
ПРОБЛЕМИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ І СЕРТИФІКАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ
Розглянуто основні проблеми, характерні для національних виробників товарів через відсутність стандартів. Визначено шляхи для їх вирішення.
Становлення України як суверенної правової держави та послідовна інтеграція її у світове економічне співтовариство вимагає проведення цілеспрямованої політики створення державних систем стандартизації та сертифікації. Ці системи повинні сприяти утворення правових основ, форм і методів робіт зі стандартизації і сертифікації, спрямованих на забезпечення безпеки продукції для життя і здоров'я людей, її сумісності та взаємозамінності, охорону навколишнього середовища, безпеки народногосподарських об'єктів з розрахунком ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій, економії трудових, матеріальних і енергетичних ресурсів. Саме в умовах розвитку міжнародної торгівлі успіх окремих підприємств і галузей економіки на зовнішньому та внутрішньому ринках повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Тому проблема забезпечення й підвищення якості продукції на сьогоднішній день є досить актуальною. Метою статті є виявлення основних проблем стандартизації та сертифікації продукції на підприємствах України та шляхи їх вирішення. Методологічною базою для дослідження основних факторів стосовно вдосконалення національної системи стандартизації й сертифікації з окремих галузей промисловості є теоретичні напрацювання та положення сучасної економічної теорії, роботи відомих вітчизняних учених із питань міжнародної торгівлі. Таким чином важливу роль у теоретичному усвідомленні проблем підвищення якості продукції шляхом її стандартизації й сертифікації відіграють праці Т.М.Кисєльової, М.М.Андрієнка, В.М.Степанова, С.О.Юшина, М.А.Брусенка, Я.А.Жаліло, С.Я.Полнарьова та ін. З розвитком науково-технічного прогресу проблема якості не спрощується, а навпаки, стає складнішою. Тому вирішувати її лише шляхом контролю якості готової продукції практично неможливо. Повинен бути комплексний системний підхід, реалізація якого можлива лише в рамках системи управління якістю. Більшість промислових, торговельних або державних підприємств пропонують ринку товари або послуги призначені для задоволення потреб або вимог споживача. Ці вимоги звичайно включаються в технічні умови. Однак, технічні умови не є гарантією того, що вимоги споживача будуть дійсно задоволені, оскільки в технічні умови або в організаційну систему, що охоплює проектування та реалізацію товарів або послуг, можуть вкрастися невідповідності. Дана ситуація призвела до необхідності розвитку стандартів і керівних документів щодо системи якості, які доповнюють вимоги до товарів або послуг, встановлених у технічних умовах. Перед вітчизняними підприємствами різних галузей промисловості з розвитком конкуренції на національному та міжнародних ринках постали такі проблеми: — недосконалість існуючих стандартів в Україні; — недостатність темпів впровадження міжнародних стандартів; — невиправдано широкий перелік товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації; — велика кількість обов'язкових випробувань і перевірок імпортних товарів при доступі на ринок; — велика тривалість і вартість робіт щодо сертифікації; — низька поінформованість товаровиробників про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності та ін. Досвід провідних підприємств-виробників переконливо підтверджує, що досягнення бажаної та стабільної якості товарів можливе лише шляхом впровадження в усі процеси й на всіх рівнях діяльності організаційно контрольованої й постійно вдосконалюваної системи управління якістю. Саме виконання підприємствами галузей, вибраних для дослідження, вимог міжнародних стандартів з якості товарів дозволить не втратити свого внутрішнього ринку й стати рівноправними партнерами на міжнародному ринку. Для якнайшвидшого впровадження сертифікації й стандартизації товарів в Україні необхідна консолідована робота підприємств у галузі якості й конкурентоспроможності продукції, тісна взаємодія їх із територіальними центрами Держспоживстандарту в регіонах, широке інформування товаровиробників про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності. [2] Для вирішення проблем з якістю товарів була розроблена концепція забезпечення належної якості товарів і послуг, де основними засадами стали такі: 1. Формування та нарощування експортного потенціалу шляхом створення на системних скоординованих засадах відповідних економічних, організаційних, науково-технічних, інформаційних та соціальних передумов. 2. Створення для поступового зменшення залежності України від імпорту стратегічно важливих видів товарів, технологій та послуг за рахунок раціонального використання і нарощування власного науково-технічного та виробничого потенціалу, швидкого впровадження сучасних технологій, зокрема, імпортованих в основні види економічної діяльності. 3. Створення передумов, розроблення та впровадження функціонально-організаційних схем і механізмів управління, які сприяють формуванню та посиленню зацікавленості підприємств і промисловців у підвищенні рівня якості та конкурентоспроможності продукції як найважливішого елементу їх ділового успіху. 4. Розробка та впровадження механізмів захисту внутрішнього ринку України від неякісної продукції та послуг, недобросовісної конкуренції і реклами. 5. Підготовка та впровадження в Україні нормативно-правових, нормативно-технічних документів у сфері безпечності і якості, вимог, які гармонізовані з визнаними міжнародними стандартами та європейськими правовими і технічними нормами.[3] 6. Створення економічних, організаційних та соціальних передумов і механізмів широкого впровадження на базисному рівні економіки підприємств України професійних систем якості та систем управління навколишнім середовищем як найбільш ефективного інструмента забезпечення якості і конкурентоспроможності продукції. 7. Забезпечення задоволення вимог споживачів у формуванні експортного потенціалу, сприяння пошуку та залучення стратегічних інвесторів, раціонального використання ресурсів. 8. Вдосконалення та розвиток науково-методичної бази робіт з управління якістю і конкурентоспроможністю продукції, створення на державному та інших рівнях системи інформаційного забезпечення робіт у сфері якості та конкурентоспроможності за допомогою застосування сучасних інформаційних технологій. 9. Підтримка, вдосконалення та розвиток системи навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців і персоналу, зайнятого у сфері забезпечення та поліпшення якості, управління якістю та конкурентоспроможністю продукції. 10. Створення системи зв'язків із товариствами, асоціаціями захисту прав споживачів, товаровиробників, іншими громадськими організаціями щодо проблем безпечності та якості продукції. [4.] Не менш важлива також мотивація підприємств до підвищення відкритості, упровадження сучасних рекламних технологій, чому сприяють міжнародні, національні й регіональні конкурси якості товарів та послуг. Методологія таких конкурсів уже достатньо розвинена, об'єктивна й визнана, а самі конкурси демонструють позитивні результати. Отже, головними напрямками розвитку стандартизації й сертифікації товарів для підприємств на сьогодні є вдосконалення процедур розробки стандартів, упорядкування їх складу й гармонізація вимог із світовими. Саме реалізація концепції дасть змогу створити та поступово впровадити системи управління і механізми координації робіт із розробки та виконання програм забезпечення і підвищення безпечності, якості та конкурентоспроможності продукції, створення умов і механізмів збільшення обсягів виробництва на підприємствах України високоякісної та конкурентоспроможної продукції, скорочення обсягу імпорту товарів (послуг), аналоги яких виготовляються в Україні. Також, використання обов'язкової сертифікації продукції як інструмента конкурентної політики держави сприятиме формуванню прагматичної зовнішньоекономічної політики держави. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Андрієнко М. М. Обов'язкова сертифікація продукції як інструмент конкурентної політики держави / [М. М. Андрієнко, Я. А. Жаліло, С. Я. Полнарьов, В. М. Степанов] // Матеріали сайта http://www.ptm.com.ua/articles/article.php. 2. Клапоущак С. Світова організація торгівлі / С. Клапоущак // Матеріали сайта http://old.drohobych.com.ua. 3. Матеріали сайта http://www.standard.crimea.ua. 4. Онищенко Н. "Укрбудматеріали" - курс на управління якістю / Н. Онищенко // Матеріали сайта http://www.first-realty.com.ua.
