V курс, спец. “Міжнародна економіка” , д/ф., Наук. керівник – Галушка Є. О. Чернівецький торговельно – економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці
Роль міжнародного туризму в світовій економічній системі та його пріоритети в Україні
Туризм - важливий економічний та соціальний інструмент, вміле використання якого виводить економіку країн на якісно новий рівень, забезпечує державі швидкі та високі прибутки, стимулює регіональний розвиток, сприяє створенню нових робочих місць, забезпечує відчутний прогрес у всіх сферах суспільного життя, вагома складова бюджетоутворювального механізму. Для того щоб індустрія подорожей забезпечувала реальний прибуток, їй потрібна державна підтримка, спрямована на впровадження інвестиційних проектів щодо створення сучасної туристичної інфраструктури, розвиток міжнародного туризму в Україні, просування вітчизняних екскурсійно-пізнавальних маршрутів за кордон, активізацію внутрішнього туризму, підготовку кваліфікованих професіоналів туризму, зокрема науковців-туризмологів. Питанням розвитку міжнародного туристичного обміну присвячені праці вітчизняних та зарубіжних економістів А.Азара, А.Александрової, М.Ананьєва, Ф.Ашера, А.Гайдук, П.Гудзя, М.Жукова, Е.Кадта, В.Кифяка, К.Купера, Л.Левковської, І.Манта, В.Цибуха, О.Чудновського, І.Школи та багатьох інших науковців. Проте чіткого визначення пріоритетів розвитку міжнародного туризму в Україні, чинників та умов такого розвитку у сучасних умовах немає. Саме тому метою статті є визначення закономірностей розвитку міжнародного туризму та його ролі для національної економіки України. Міжнародний туризм, як логічне продовження туризму внутрішнього, є специфічною формою міжнародних економічних відносин, що виникають між країнами, які виробляють, просувають і споживають туристичні продукти, супутні товари та послуги. Під світовим ринком туристичних послуг розуміють сферу стійких відносин між суб’єктами світового господарства у галузі туризму з приводу виробництва, реалізації, розподілу та споживання туристичних послуг і супутніх товарів. Сьогодні подорожі та туризм прямо і опосередковано забезпечують майже 5% світового ВВП і 30% світового експорту послуг. Якщо враховувати весь вплив, що справляє індустрія подорожей і туризму, то її загальний внесок стає ще вагомішим [2]. Найбільшого розвитку міжнародний туризм досягнув у країнах Західної Європи, перетворившись в істотне джерело збільшення доходів і зростання національної економіки. На частку цього регіону приходиться майже 60% світового туристичного ринку і майже 50% валютних надходжень. На США - більше 18% світового туристичного ринку і 20% валютних находжень; на Африку і Близький Схід, разом узятих, – 8% ринку і 5% валютних надходжень. Нові індустріальні країни є унікальними для проведення ділових зустрічей, конференцій, симпозіумів. Розважальний туризм добре розвинений у Японії, Південній Кореї. Країни з перехідною економікою займають шосту частину суші, яка багата природними і рекреаційними ресурсами для розвитку індустрії туризму. Основними факторами впливу на розвиток міжнародного ринку туристичних послуг сьогодні є: геополітичні, економічні, демографічні, науково-технічні, екологічні, соціально-культурні, організаційні, які за ефектом впливу поділяються на стимулюючі та стримуючі. До чинників, що стимулюють зростання туристичних потоків відносять: високий рівень життя населення, досконала туристична і транспортна інфраструктура, висока якість і широкий асортимент туристичних послуг, вільне переміщення між країнами (Шенгенська зона в Європі), використання єдиної валюти (євро). Розвинута система соціального туризму, визнання туризму в більшості країн одним з пріоритетних напрямів економічної політики та його підтримка на державному рівні шляхом фінансування також є стимулюючими чинниками розвитку туристичної індустрії. Сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку туристичних послуг, обумовлені, з одного боку, глобальним поширенням цінностей суспільства споживання, а з другого - постіндустріалізацією розвинутих країн. Зміна ціннісних орієнтирів суспільства призводить до поступового старіння традиційних видів туристичного продукту, переходу від ринку «виробника» до ринку «споживача». Споживача туристичних послуг нового типу (високий рівень поінформованості та освіти, культурна обізнаність, індивідуалізм, вимогливість до комфорту та якості послуг, екологізація свідомості, спонтанність у прийнятті рішень, фізична та розумова активність на відпочинку), орієнтується більшою мірою на враження, пізнання, самовираження і меншою – на матеріальні цінності. У 2011 році надходження від міжнародного туризму вперше перейшли рубіж в 1 трлн. дол. США, перевищивши показник 2010 року на 72 млрд. дол. США. Надходження зросли на 3,8% при збільшенні міжнародних туристичних прибуттів на 4,6%. Разом із 196 млрд. дол. США, отриманими в сфері міжнародних пасажирських перевезень, загальна сума експортних надходжень від міжнародного туризму в 2011 р. склала 1,2 трлн. дол. США. Найбільші надходження від міжнародного туризму у 2011 році 463 млрд. дол. США (333 млрд. євро), або 45% усіх надходжень від міжнародного туризму отримала Європа. Азіатсько-тихоокеанський регіон отримав 289 млрд. дол. США (208 млрд. євро), або 28%, Американський регіон - 199 млрд. дол. США (143 млрд. євро, або 19%. Близький Схід заробив 46 млрд. дол. США (33 млрд. євро), або 4% і Африка - 33 млрд. дол США (23 млрд. євро), або 3%. У 2011 році найбільш виразно ріст міжнародного туристичного попиту проявився в країнах БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай). Витрати Китаю на міжнародний туризм зросли на 18 млрд. дол. США і досягли 73 млрд. дол. США, в Російській Федерації вони збільшилися на 6 млрд. дол. США і склали 32 млрд. дол. США, в Бразилії вони зросли на 5 млрд. дол. США і досягли 21 млрд. дол. США і в Індії вони збільшилися на 3 млрд. дол. США, досягнувши 14 млрд. дол. США. Сукупний ріст цих витрат склав 32 млрд. дол. США - сума, еквівалентна сумі видатків провідного ринку, який займає за цим показником восьме місце в світі. З провідних ринків промислово розвинутих країн про найбільший у абсолютному зростанні повідомили Німеччина, Австралія, Норвегія, Бельгія. Туристичні напрямки зі зростанням надходжень від міжнародного туризму на рівні 5 млрд. дол. США і більше формують Сполучені Штати (приріст 13 млрд. дол. США, всього 116 млрд. дол. США), Іспанія (приріст 7 млрд. дол. США, всього 60 млрд. дол. США), Франція (приріст 7 млрд. дол. США, всього 54 млрд. дол. США), Таїланд (приріст 6 млрд. дол. США, всього 26 млрд. дол. США) і Гонконг (Китай) (приріст 5 млрд. дол. США, всього 27 млрд. дол. США). Крім того, значне зростання надходжень мало місце в інших країнах, що мають дещо нижчі вихідні показники турнапрямків: Сінгапуру, Російської Федерації, Швеції, Індії, Республіки Кореї та Туреччини [3]. За прогнозами Всесвітньої туристичної організації (ВТО), сфера туризму активно розвиватиметься і в майбутньому. Кількість подорожуючих до 2020 року сягне 1,6 млрд. осіб на рік, що означає збільшення туристичних прибуттів у 2,4 разу порівняно з 2000 роком. При цьому доходи від туризму, за прогнозами ВТО, у 2010 році складуть 1550 млрд. доларів США, тобто у 3,3 разу перевищать рівень 2000 року, а до 2020 року прогнозується збільшення доходів до 2000 млрд. дол. США [4]. Серед структурних змін у європейському ринку туристичних послуг за останні 15 років варто відзначити появу на ньому нових учасників – країн Центральної та Східної Європи. Саме у цих країнах в останні роки фіксуються найвищі показники зростання. З 2005 р. незмінним учасником лідерів за кількістю міжнародних туристичних прибуттів є Україна (дані ЮНВТО). За підсумками 2010 року за цим показником Україна отримала 8-у позицію серед країн Європи, а її частка в туристичних прибуттях регіону склала 4,5%, яку сформували 21,1 млн. іноземних туристів [5]. Туризм є важливою галуззю економіки України. Щороку Україну відвідують понад 20 мільйонів туристів (25 млн. іноземних громадян у 2008 р.), насамперед з Росії та Східної Європи, а також Західної Європи та США. Структура в’їзного потоку за країною походження виглядає таким чином: країни СНД - 11,9 млн. осіб (63% загального в’їзного потоку), країни ЄС - 6,3 млн. осіб (33%), інші країни - 0,6 млн. осіб (4%). Місце України на міжнародному ринку туристичних послуг характеризується значним відставанням від світових лідерів (США, Німеччини, Іспанії, Франції та Італії) за кількістю відвідувань туристами та одержанню грошових надходжень до державного бюджету. Україна на жаль не відноситься до групи нових динамічних туристичних регіонів, які характеризуються високими темпами зростання туристичної галузі та збільшенням її ролі у економічному розвитку країни в цілому. Однак особливості географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природно-ресурсного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу створюють для України, яка досі вважалась новачком на світовій туристичній карті, можливості для інтенсивного розвитку різних видів туризму та визначають перспективи перетворення її на конкурентоспроможний туристичний центр світового рівня. Водночас, незважаючи на позитивну динаміку розвитку галузі, вплив туристичної індустрії на національну економіку Україну є незначним. За доходами від експорту туристичних послуг Україна посідає (25-те) місце в регіоні з часткою в 0,9% (3,8 млрд. дол. США). Частка індустрії туризму у ВВП дорівнює 1,9% (3,1 млрд. дол. США), частка інвестицій у туристичну галузь – 2,3% від загального обсягу як внутрішніх, так й іноземних інвестицій (680 млн. дол. США). Все це свідчить про відсутність необхідної уваги з боку держави до розвитку галузі, а також про низьку конкурентоспроможність національного туристичного продукту як на внутрішньому, так і на міжнародному туристичних ринках. За рівнем конкурентоспроможності туристичної галузі Україна посіла у 2011 р. 85-те місце серед 135 країн світу та 39-те серед 42 країн європейського регіону. У побудові конкурентоспроможної туристичної сфери головна роль належить державній підтримці, високоінтелектуальному людському капіталу та інноваціям. Так, у розрахунку на одного іноземного туриста Україна отримує 180 дол. США - найнижчий показник у Європі. В Україні немає єдиного центрального органу виконавчої влади, який би опікувався туризмом. Державна служба туризму і курортів при Міністерстві інфраструктури України достатньо обмежена у своїх повноваженнях. Цільова програма розвитку туризму до 2010 р. практично не фінансувалася, а нова Програма ще не прийнята. Україна має значний потенціал для розвитку міжнародного туризму. Проте його реалізація залежать, передусім, від адекватної політики уряду. Державного регулювання потребує спрощення візових та митних процедур, розвиток інфраструктури туристичного сектора, покращення інвестиційного клімату та податкового законодавства, розробка державних програм підтримки розвитку туризму. Використана література: 1. Про туризм: Закон України від 15.09.1995 № 324/95-ВР [Електронний ресурс] Редакція від 07.03.2012 р. Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua /laws/show/324/95-вр 2. 2. Дубенюк Я.А. Розвиток світового ринку туристичних послуг. – Рукопис. Дис. на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. / Я.А. Дубенюк. – Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2008. Режим доступу: http://turizmoznanie.org.ua/svitovogo_rynku_turystychnogo.htm 3. Поступления от международного туризма превысили 1 триллион долларов США в 2011 г. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://media.unwto.org 4. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) / О.О. Любіцева. – К., 2004. – 436 с. 5. Доповідь Генерального секретаря Талеба Рифаї на Генеральній асамблеї ЮНВТО (Дев’ятнадцята сесія Кьонджу (Республіка Корея)), 8-14 жовтня 2011 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.unwto.org