Понеділок, 23.12.2024, 21:18
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Крецу М., ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ, ПРОБЛЕМ ТА ШЛЯХІВ АКТИВІЗАЦІЇ - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Крецу М., ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ, ПРОБЛЕМ ТА ШЛЯХІВ АКТИВІЗАЦІЇ
conf-cvДата: Понеділок, 27.05.2013, 12:01 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline



Маріана Крецу,





4 курс, спец. «Митна справа» д.ф.н.,
Наук. кер. – Бабінська О.В.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці





ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ, ПРОБЛЕМ ТА ШЛЯХІВ АКТИВІЗАЦІЇ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ





Дослідження проблем інвестування є одним із найбільш актуальних завдань економічної науки. У сучасних умовах України інвестиції мають стати найважливішим засобом забез¬печення виходу з довготривалої економічної кризи, досягнення реальних структурних зрушень у народному господарстві, тех¬нічного переозброєння, підвищення якісних показників госпо¬дарської діяльності на мікро- та макрорівнях і, головне, життєвого рівня населення. Для економіки України дуже важливим є залучення іноземних інвестицій, як одного з найефективніших механізмів розвитку та діяльності вітчизняних підприємств.
Тому об'єктивною необхідністю подальшого розвитку економіки країни є необхідність залучення іноземних інвестицій, яка передбачена зниженням інвестиційної активності вітчизняних підприємств, необхідністю технічної та технологічної модернізації як виробництва, так і всієї ринкової інфраструктури, потребами впровадження в усі сфери господарського механізму нових методів управління.
Метою статті є дослідження стану, проблем та шляхів активізації іноземного інвестування в Україні.
Проблемам вирішення інвестиційних проблем української економіки остан¬нім часом присвячується досить багато наукових праць. У ході дослідження проб¬лем інвестиційного забезпечення української економіки вагомих наукових результатів досягли провідні вчені: Антонов В.Б. досліджує теоретичне підґрунтя класифікації іноземних інвестицій, Вівчар О.Й. розкриває проблеми та перспективи залучення іноземних інвестицій в економіку регіону, Негрич О. аналізує вплив світової економічної кризи на плани компаній щодо прямого іноземного інвестування, Досінчук Х.В. пропонує перспективи розвитку інвестиційної діяльності в Україні, Киришун Л.В. проводить аналіз стану та тенденцій розвитку процесів іноземного інвестування регіонів України. Отже, більшість вчених переконані в малоймовірності економічного і соціального розвитку без залучення й ефективного використання іноземних інвестицій. Крім того, вони вважають, що іноземне інвестування сприятиме швидкому входженню України в Європейське співтовариство та розбудові демократичного суспільства.
Термін “іноземні інвестиції”, як економічне явище, яке здавна привертало і привертає увагу вчених-економістів, неоднозначно та різнобічно тлумачиться у літературних джерелах. Розглядаючи літературні джерела, визначення іноземних інвестицій можна сформулювати так: іноземні інвестиції – це грошові кошти, цінні папери, майно та майнові права, результати інтелектуальної діяльності, інші цінності, передбачені чинним законодавством, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності [1, с. 290].
Іноземними інвестиціями називають цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту, це може бути іноземна чи національна валюта України, рухоме майно, акції, облігації та інші цінні папери, грошові вимоги, інтелектуальна власність тощо. Вони мають визначальне значення для економіки країн, тому що забезпечують ефективну інтеграцію національних економік у світову завдяки виробничій і науково-технічній кооперації, є джерелом капіталовкладень у формі сучасних засобів виробництва, підвищують продуктивність праці, залучають підприємців до використання передового досвіду, сприяють розширенню інновацій, підвищують добробут населення країни.
Міжнародній інвестиційній діяльності належить важливе місце в структурі зовнішньоекономічних пріоритетів України. Іноземні інвестиції посідають провідне місце в економічній системі перехідної економіки, забезпечують умови виходу з економічної кризи, впливають на структурні зрушення в національній економіці, спрямовують на підвищення якісних показників господарської діяльності.
Іноземні інвестиції відіграють важливу роль в економічному розвитку будь-якої країни незалежно від рівня її економічного розвитку та сприяють економічному зростанню приймаючої економіки на основі ефективнішого використання національних ресурсів. Необхідність іноземного інвестування виникає за: обмеженості внутрішніх інвестиційних ресурсів; низької інвестиційної активності власних інвесторів; необхідності забезпечення разом з інвестиціями нової техніки та технології; бажання створити конкурентноспроможну економіку та освоїти світові ринки: потреби в модернізації соціальної інфраструктури суспільства.
Обсяг прямих іноземних інвестуй (наростаючим підсумком), як показник активності міжнародних компаній, зростає, але темпи приросту уповільнюються та коливаються, особливо в 2009-2011 роки (табл. 1).
Таблиця 1
Аналіз обсягу прямих іноземних інвестицій протягом 2001-2011 років
(наростаючим підсумком) [9]
Показник наростаючим підсумком, роки Прямі іноземні інвестиції
в Україну Прямі інвестиції
з України
Сума,
млн.$ Темп приросту,
% Сума,
млн.$ Темп приросту,
%
2001 3 875,0 18,1 170,3 72,9
2002 4 555,3 17,6 155,7 -8,6
2003 5 471,8 20,1 144,3 -7,3
2004 6 794,4 24,2 166,0 15,0
2005 9 047,0 33,2 198,6 19,6
2006 16 890,0 86,7 219,5 10,5
2007 21 607,3 27,9 243,3 10,8
2008 29 542,7 36,7 6 196,6 2446,9
2009 35 616,4 20,6 6 203,1 0,1
2010 40 053,0 12,5 6 226,3 0,4
2011 44 708,0 11,6 6 871,1 10,4

З табл. 1 видно, що обсяг ПІІ в економіку України значно перевищує обсяг ПІІ з економіки України в 6,5 рази в 2011 році (44 708 млн.$, проти 6 871,1 млн.$). Те, що на перший погляд здається позитивним, має негативні наслідки – підвищується залежність економіки України від політики закордонних інвесторів, держава втрачає важелі впливу на економіку, а особливо на сферу ціноутворення та інфляційні процеси.
Інвесторів в Україні приваблюють: вигідне географічне розташування; потенційно великий ринок; висока кваліфікація робочої сили та її відносна дешевизна; низький курс національної валюти; правове забезпечення сприятливого інвестиційного клімату; захист інвестицій; можливість вивезення прибутку; система компенсації збитків тощо.
Зростання ПІІ в українську економіку почалося в 2005-2007 роках (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка прямих іноземних інвестицій наростаючим підсумком за 1995-2011 роки [9]

З рис. 1 видно, що стрімке зростання ПІІ в економіку України почалося у 2005 році, в цьому ж році їх темп приросту склав 86,7%, порівняно з попереднім роком.
Станом на 01.01.2012 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну (кумулятивно), з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці, склав 49,4 млрд.дол. США, що в розрахунку на одну особу становить 1084,3 дол. США. У 2011 році інвестиції надійшли з 128 країн світу. У січні-вересні 2012 року в економіку України іноземні інвестори вклали 4,319 млрд дол. США прямих інвестицій, що на 8,9% менше показника за аналогічний період 2011 року (4,742 млрд дол.). Загальний обсяг внесених з моменту інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на 1 жовтня 2012 року становив 52,674 млрд дол., що на 5,2% більше порівняно з обсягами інвестицій на початок 2012 року, і з розрахунку на одного українця становить 1 тис. 157 дол. [9].
Іноземні інвестиції несуть як позитивні (трансфер технологій, інформації, капіталу, досвіду і менеджменту), так і негативні (щодо усунення конкурентів, зниження економічної безпеки та конкурентоспроможності країни загалом) ефекти для економки приймаючої країни [10].
Залучаючи іноземні інвестиції, Україна розраховує на такі наслідки:
 зменшення дефіциту платіжного балансу. Цю функцію ефективніше виконують портфельні інвестиції як більш динамічні;
 компенсацію загального дефіциту фінансових ресурсів для розвитку економіки та фінансування структурної перебудови;
 збільшення внутрішнього впливу, створення нових експортно-орієнтованих виробництв;
 збільшення внутрішнього попиту на товари виробничого призначення;
 запровадження нових технологій виробництва;
 пришвидшення розвитку слаборозвинених територій;
 зменшення потреби в імпорті [9].
Нажаль, Україна сприймається іноземними інвесторами як несприятлива для інвестування держава. Головними причинами такої ситуації є:
1.Нестабільність політичної ситуації в Україні.
2.Недоліки законодавства в сфері інвестування та підприємництва.
3.Невідповідність податкової та бухгалтерської систем міжнародним стандартам.
4.Високий рівень і велика кількість податків позбавляє державу конкурентних переваг при залученні іноземних інвесторів.
5.Інформаційна ізольованість і велика кількість міфів.
6.Високі ставки мита на ввезення при надходженнях іноземних інвестицій в Україну, непорозуміння з митними органами при визначенні митної вартості товарів, способу нарахування мита та акцизних зборів.
7.Недостатньо розвинута інфраструктура бізнесу [2, с.174].
Основними чинниками, які негативно впливають на інвестиційний клімат і зумовлюють високий ризик іноземного інвестування в Україні, є надто затяж¬ний і непослідовний характер ринкового реформування економіки; правова, економічна й політична нестабільність; недосконала фінансово-кредитна й по¬даткова система; низький рівень розвитку ринкової інфраструктури; високий рі¬вень тінізації економіки; відсутність ринку землі. Водночас Україна має низку чинників, які приваблюють іноземних інвесторів: місткий ринок, низька ціна робочої сили, вигідне географічне положення, сприятливі кліматичні умови.
Міжнародний порівняльний аналіз показує, що Україна не належить до тих країн, яким віддають перевагу інвестори. Для покращання інвестиційного клімату необхідні:
 зрівнювання у правах іноземних фірм і національних підприємств, розширення податкових пільг тощо;
 створення та ефективне використання вільних економічних зон, сприяння інвестиціям у провідні галузі промисловості;
 розвиток системи страхування іноземних фірм;
 підтримка і заохочення з боку держави фірм та підприємств, котрі сприяють інвестиціям в українську економіку;
 створення умов для активізації вітчизняного бізнесу;
 поглиблення ринкових реформ [8].
Для поліпшення ситуації з залученням іноземних інвестицій в Україну необхідно розробити надвідомчу політику сприяння іноземним інвестиціям, яка була б обов’язковою для всіх державних установ. Як на середню, так і на довгострокову перспективи слід добиватися зростання довіри інвесторів до того, що умови для інвестування будуть поліпшуватися і залишатимуться стабільними [6].
Таким чином, для залучення та використання інвестицій в Україні необхідні правові умови, які визначаються господарським законодавством, стабільністю політичного режиму, економічним кліматом, сприятливим для підприємництва, та зацікавленістю всіх структур влади в ефективному використанні іноземних коштів. Крім того, проблема залучення внутрішніх та іноземних ін¬вестицій потребує подальшого розвитку нормативно-правової ба¬зи, особливо в питаннях забезпечення гарантій іноземному капі¬талу, інформативно-консалтингового забезпечення вітчизняних об'єктів та стратегічних інвесторів. Активізації залучення інвестицій в економіку України сприятиме прискорення приватизації державних підприємств, що обумовлює сприятливі умови для ефективної діяльності іноземних інвесторів, дієвішого використання кредитів для розвитку приватного сектору економіки, малого і середнього бізнесу.
Список використаних джерел
1. Антонов В.Б.Теоретичне підґрунтя класифікації іноземних інвестицій / В.Б.Антонов // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - Вип. 20.14. – С. 290-299
2. Вівчар О.Й. Проблеми та перспективи залучення іноземних інвестицій в економіку регіону / О.Й. Вівчар // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.8. – С. 172-177
3. Колосов О. Іноземні інвестиції в економіку України: користь чи небезпека? / О. Колосов // Економіка України. – 2010. - №8. – С.6-12.
4. Негрич О. Вплив світової економічної кризи на плани компаній щодо прямого іноземного інвестування / О. Негрич // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 48-51.
5. Досінчук Х.В. Перспективи розвитку інвестиційної діяльності в Україні // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www. rusnauka. com/4_ SWMN_ 2010/ Economics/ 58522.doc.htm
6. Дуда С.Т. Проблеми зростання ефективності використання іноземних інвестицій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www. nbuv. gov. ua/ portal/ chem_biol/ nvnltu/ 19_13/ 131_ Duda_ 19_13. pdf
7. Киришун Л.В. Аналіз стану та тенденцій розвитку процесів іноземного інвестування регіонів України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www. nbuv. gov.ua/ portal/ Soc_Gum/sre/ 2011 _4/ 113.pdf
8. Лихолат С.М. Проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www. nbuv. gov. ua/ portal/ chem_ biol/ nvnltu/ 15_5/ 311_ Lycholat _ 15_5.pdf
9. Сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua
10. Щербакова А.А. Основні проблеми джерел формування та використання інвестиційних ресурсів в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www. nbuv. gov. ua/portal/ Soc_ Gum/ Vchu/ N152/N152p137-144.pdf



 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: