5 курс, спец. «Фінанси», д.ф.н. Наук. кер. - Москальов А.А., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВПЛИВУ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ
В різні періоди світової історії податковій і монетарній політиці відводились різні ролі в регулюванні економіки. Вплив на економіку країни через державні витрати, податки або регулювання економіки через кредитно-грошову сферу, саме такими були два основних важеля впливу на економічний розвиток Податкова політика - це діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері встановлення та збирання податків і зборів (обов'язкових платежів), яка реалізується через визначення платників податків та інших обов'язкових платежів, об'єктів оподаткування і ставок податків; видів податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що справляються на території України, місцевих податків, зборів та інших обов'язкових платежів; основних принципів надання пільг та звільнення від оподаткування [5]. З часів появи держави податки стали важливою ланкою економічних відносин в суспільстві. В зв’язку з тим, що податки є платою суспільства за виконання державою своїх функцій система оподаткування розвивається разом із зміною державного устрою. Розвиток податкової політики нашої держави почався з 1992 року, що є надзвичайно коротким терміном, адже створення високоефективної політики оподаткування – це не тільки практична, а й досить складна наукова проблема. Докорінно новим етапом в історії розвитку податкової політики України став Податковий кодекс. В основному його положення спрямовані на вдосконалення адміністрування податків, досягнення компромісів між державою та суб'єктами господарювання, зниження податкового навантаження для менш платоспроможних громадян, створення додаткових умов для розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності, сприяння прискоренню економічного розвитку України. Однак, неоднозначні та непрозорі правила, які викладені в положеннях кодексу, певною мірою гальмують підприємницьку активність серед платників податків, стимулюють розвиток тіньової економіки та не є достатньо ефективними для стимулювання економічного розвитку України. Загалом ідею затвердження Податкового кодексу можна вважати позитивною, однак деякі його положення потребують значного доопрацювання з метою запровадження дійсно ефективної податкової політики, що сприятиме подальшому ефективному розвитку економічних процесів в Україні. Отже, дослідження впливу податкової політики на сучасному етапі, а також її впливу на економічний розвиток держави є досить актуальним на сьогоднішній день. Процес становлення податкової системи та формування податкової політики мав вигляд копіювання податкових моделей інших країн. Подібний підхід і призвів до суперечливості і неефективності податкової політики, оскільки не враховувався той факт, що економіка України досить сильно відрізнялась від економіки інших держав за організаційною та галузевою структурою виробництва, ступенем розвитку ринкових механізмів господарювання і відкритості економіки, рівнем розвитку продуктивних сил, підготовленістю кадрів до функціонування в ринкових умовах. Податкова політика, як показує досвід багатьох країн, може бути дієвою та ефективною тільки в тому випадку, якщо при її формуванні і становленні враховувались специфічні економічні умови, що склались на території цієї країни в процесі її розвитку. Саме цей факт і сприяє тому, що серед розвинутих країн не існує двох ідентичних податкових систем. Для дослідження питання ефективності податкової політики слід розуміти до яких саме результатів ця податкова система має нас привести, одними з основних таких бажаних результатів є економічне зростання та економічний розвиток. Економічне зростання – це просте збільшення реального ВВП нації (країни) в одному періоді порівняно з іншим. Воно показує зростаючі можливості країни в реалізації своїх виробничих можливостей. Економічне зростання є органічним складовим елементом економічного розвитку. Але якщо економічне зростання – виключно кількісний господарський розвиток, то економічний розвиток передбачає саме якісне економічне зростання з глибокими структурними змінами у відносинах власності, в системі суспільного поділу праці й зайнятості, в політиці доходів та соціальній сфері тощо. Таким чином, економічне зростання є вужчим поняттям, ніж економічний розвиток. Але очевидно, що повноцінний економічний розвиток практично неможливий без економічного зростання. Економічне зростання є оборотним процесом, тобто після нього рано чи пізно наступає спад. Про оборотність економічного розвитку не можна так однозначно стверджувати, бо технічний прогрес, поява нових економічних форм свідчать про настання якісних змін у господарському розвитку при кількісних витратах у виробництві товарів та послуг. Це особливо характерно для сучасних перехідних економік. Таким чином слід наголосити, що економічний розвиток є визначальною фазою в процесі невпинних економічних змін, господарської еволюції людського суспільства [3]. До основних показників, що характеризують економічний розвиток країни відносяться ВВП, обсяги промислового виробництва, ціни на споживчому ринку, ціни виробників промислової продукції, фіскальний блок, валютний та грошово-кредитний ринок, капітальні інвестиції, зовнішньоекономічна діяльність, доходи населення тощо. Значний вплив на розвиток економіки країни, який характеризується рядом наведених вище показників, здійснює податкова політика держави. Податкова політика проявляється у формах та методах мобілізації фінансових ресурсів та їх використанні відповідно до завдань та потреб держави [4]. Безпосередньо податкова політика справляє особливий вплив на підвищення реальних доходів населення, якості життя, соціально-економічного розвитку країни, створює низку умов, необхідних для забезпечення сприятливого інвестиційного та інноваційного клімату в державі, а також стимулювання підприємницької активності. Податкова політика вказує на низку зусиль, які прикладає держава в процесі регулювання соціально-економічних відносин [5]. Тому сутність податкової політики виявляється в сукупності організаційно-правових та фінансово-економічних заходів держави у сфері регулювання податкових відносин, які спрямовані на мобілізацію та використання фінансових ресурсів в системі регулювання соціально-економічного розвитку країни. Аналізуючи податкові надходження до державного бюджету можна зробити висновки, що найбільшу питому вагу податкових надходжень у 2012 році займають податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість (17,5% та 41,7% відповідно) тому при проведенні подальшого дослідження особливу увагу слід звернути саме на ці податки. Зростання надходжень податку на прибуток підприємств відбулося насамперед за рахунок збільшення надходжень податку з підприємств і організацій приватного сектору більш як 2 рази. Крім того, збільшилися надходження податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на 27%. Водночас надходження податку з державного сектору скоротилось на 1,2 млрд. грн. [2]. На підвищення надходжень податку на прибуток також вплинули: 1) збільшення обсягу реалізованої промислової продукції на 215,41 млрд. грн. або на 21,17% порівняно з 2011 роком; 2) зміна індексу цін виробників з 118,7 (2011 р. до 2010 р.) до 114,2% (2012 р. до 2011 р.); 3) зниження рівня інфляції з 9,1% до 6,9%. У 2012 році до державного бюджету надійшло 130,1 млрд. грн. податку на додану вартість, що на 43,8 млрд. грн. або на 50,7% більше показника попереднього року. Надходження ПДВ склали 101,24% річного плану, тоді як за 2011 рік він складав 80,6% фактичних річних надходжень. ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у 2012 році надійшло 76,2 млрд. грн. або 100,2% до плану, що на 22,5 млрд. грн. або на 42,0% більше за відповідний показник минулого року. Відшкодовано ПДВ на суму 39,4 млрд. грн., у тому числі, здійснено автоматичне відшкодування ПДВ 297 платникам на суму 13,8 млрд. грн. Провівши аналіз податкові надходження до державного бюджету, можна сказати, що структура податкової системи неадекватна ринковій економіці. Переважна частина податків сплачується юридичними особами, на відміну від країн із ринковою економікою, де основними платниками податків виступають фізичні особи [6]. Це пов’язано з тим, що принципова модель податкової системи України формувалась на базі структури доходів господарюючих суб’єктів, що склалися в рамках економіки командно-адміністративного типу Таким чином, можна зробити висновки, що з метою підвищення ролі податкової системи в прискоренні економічного розвитку необхідно розробити податкову політику спрямовану на стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності, вітчизняного виробництва, споживчого попиту, а також посилення регулюючої і контролюючої функцій держави щодо сплати податків; необхідно впровадити диференційовану ставку податку на прибуток в залежності від виду діяльності підприємства; регресивне оподаткування галузей, що сприяють розвитку науково-технічних розробок та нарощення обсягів виробництва. Загалом Україна потребує створення адекватної податкової політки спрямованої на підтримку галузей, що зазнали труднощів, політики, що максимально враховуватиме сучасні тенденції розвитку економічних процесів, а не просто копіюватиме ту чи іншу модель, що застосовується в інших країнах світу. Список використаних джерел: 1) Постанова Верховної Ради України «Про основні напрями бюджетної політики на 2011 рік» №2318-VI від 4.06.2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: www.rada.gov.ua 2)Гречко А. В. Дослідженя впливу податкової політики на економічний розвиток країни / Електронне наукове фахове видання "Ефективна економіка". – 2012. 3) Мельник Н.В. Податкова політика України: стан, проблеми та перспективи : монографія / Н.В. Мельник, Л.Л. Тарангул, З.С. Варналій//. – К. : Вид-во "Знання України", 2008. – 675 с. 4) Петрович Й. Проблеми розвитку та шляхи вдосконалення податкової політики України / Й. Петрович // Банківська справа : зб. наук. праць. – 2008. – № 6. – С. 43-49. 5) Рябушка Л.Б. Бюджетно-податкова політика і в системі регулювання економічного розвитку держави / Л.Б. Рябушка, Д.В. Веремчук // Вісник Сумського державного університету : зб. наук. праць. – Суми : Вид-во СумДУ. – 2008. – № 3. – С. 182-187. 6) Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень / Щомісячний моніторинг основних індикаторів бюджетної та банківської систем України [Електронний ресурс] // http://www.ibser.org.ua/UserFiles/File/
