5 курс, спец. «Фінанси і кредит», д/ф Наук.кер. – Рошило В.І. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Особливості реформування системи міжбюджетних відносин в умовах економічної кризи
В статті розглядається необхідність продовження бюджетної реформи в системі міжбюджетних відносин. Проводиться моніторинг впливу трансфертів з бюджетів вищого рівня на фінансову незалежність місцевих бюджетів Вижницького району та пропонуються шляхи удосконалення системи міжбюджетних трансфертів в умовах економічної кризи.
В умовах зростання соціальних потреб громадян, все більших завданнях бюджетної сфери в рості добробуту населення набуває великої уваги процес забезпечення збалансованості бюджету, як основного критерію виконання запланованих завдань Для забезпечення збалансованості місцевих бюджетів використовується один з принципів побудови бюджетної системи - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період. Зазначений принцип реалізовується шляхом функціонування системи міжбюджетних віносин. На сьогодні головною проблемою в бюджетній сфері залишається значна концентрація фінансових ресурсів на центральному рівні, які в подальшому передаються місцевим бюджетам у вигляді трансфертів. В Україні понад 90 % усіх бюджетів дотаційні й лише 8 % - це бюджети, які є донорами в умовах чинної системи бюджетного регулювання. За відсутності в достатньому обсязі власних доходів видатки місцевих бюджетів забезпечуються за рахунок надання трансфертів із державного бюджету, які відіграють важливу роль у формуванні доходів місцевих бюджетів. Отже, питома вага трансфертів у доходах місцевих бюджетів має сталу тенденцію до зростання. Значні обсяги трансфертів в Україні свідчать про недостатні власні доходи місцевих бюджетів. Переважна більшість адміністративно-територіальних одиниць, які формують бюджети базового рівня, неспроможні самостійно забезпечувати навіть мінімальні соціальні потреби своїх жителів. Крім цього міжрегіональні відмінності, зумовлені економічними, демографічними, екологічними, природними та іншими специфічними особливостями, які історично сформувалися в регіонах також суттєво впливають на формування фінансової бази місцевих бюджетів. Отже, збільшення диспропорцій у соціально-економічному розвитку територій України так само актуалізує питання розробки ефективних механізмів їх скорочення. Збалансованість міжтериторіального розвитку досягається в тому числі за допомогою механізму фінансового вирівнювання місцевих бюджетів. Обов'язковим суб'єктом цього механізму є держава в особі її центральних органів. Саме вони задають первинний імпульс до побудови цього механізму, виконуючи конституційну функцію - дбаючи про єдність та територіальну цілісність країни. Міжбюджетні трансферти стали предметом дослідження багатьох українських вчених, зокрема таких, як С.Булгакова, О.Василик, В.Кравченко, О.Кириленко, І.Луніна, В.Опарін, В.Малько, С.Кондратюк, С.Слухай, Т.Токарєва, В.Федосов, С.Юрій, В.Швець та ін. У працях названих авторів досить широко висвітлено становлення місцевих бюджетів, розвиток міжбюджетних відносин і законодавчої бази. Сьогодні назріла реформа міжбюджетних відносин, що було поставлено одним із головних завдань Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентноспроможна економіка, ефективна держава». Міжбюджетна реформа має на меті вирішити окреслені проблеми шляхом запровадження нової системи міжбюджетних відносин, в основі якої лежить чітка оцінка доходних і видаткових повноважень бюджетів різних рівнів, формульна система трансфертів та система цільових дотацій для надання певних видів соціального захисту. За допомогою проведення міжбюджетної реформи забезпечується простота й об'єктивність розподілу трансфертів, зробивши їхнє визначення прозорішим, позба¬вивши учасників бюджетного процесу можливостей маніпу¬лювати ними і спростивши механізм адміністрування транс¬фертів. Водночас, прийняття нового Бюджетного кодексу в Україні стало лише першим етапом реформи міжбюджетних відносин і фіскальної децентралізації. Серед багатьох нововведень слід відзначити удосконалення формульного підходу до визначення міжбюджетних трансфертів, що сприяє підвищенню прозорості та об’єктивності бюджетного процесу, перехід місцевих бюджетів на програмно-цільовий метод їх формування. Необхідність функціонування системи міжбюджетних трансфертів можна спостерігати на прикладі виконання місцевих бюджетів Вижницького району за 2010-2012 рок. Так за 2010 рік до місцевих бюджетів Вижницького району надійшло доходів в сумі 24685,5 тис.грн., що складає 102,6 відсотка до запланованих асигнувань, в 2011 році до місцевих бюджетів надійшло 30513,4 тис.грн., при затвердженому плані 28903,4 тис.грн., або план перевиконаний на 5,6 відсотка, в 2012 році надходження склали 35881,6 тис.грн., при уточненому плані на 2012 рік 33028,4 тис.грн., або 108,6 відсотка. В 2010 році план надходжень перевиконаний на 2,6 відсотка, в 2011 році спостерігається перевиконання плану на 5,6 відсотка, а в 2012 році аж на 8,6 відсотка. Необхідно зазначити, що завдяки зростанню кількості об'єктів оподаткування вдалося досягти зростання дохідної частини місцевих бюджетів району за 2012 рік в порівнянні з 2010 та 2011 роками. Так, надходження в 2011 році зросли в порівнянні з 2010 роком на 5827,9 тис.грн, або 23,6 відсотка, в 2012 році надходження зросли в порівнянні з 2010 роком на 11196,1 тис.грн., або 45,4 відсотка, а в порівнянні з 2011 роком на 5368,2 тис.грн., або 17,6 відсотка.. В той же час виконання видаткової частини місцевих бюджетів Вижницького району (загальний і спеціальний фонди) за 2010 рік становить 97,1 відсотка до уточненого плану на рік (уточнений план – 175342,9 тис.грн., виконання – 170334,1 тис.грн.), за 2011 рік - 97,9 відсотка до уточненого плану на рік (уточнений план – 199679,1 тис.грн., виконання – 195463,7 тис.грн.), за 2012 рік - 96,7 відсотка до уточненого плану на рік (уточнений план – 250712,4 тис.грн., виконання – 242538,6 тис.грн.). Необхідно відмітити, що в періоді, який аналізується, бюджет району жодного разу не був самодостатнім, тобто видатки, які проводяться з бюджету району не покривалися власними надходженнями. Так в 2010 році з Державного бюджету на збалансування місцевих бюджетів Вижницького району було виділено 87587,0 тис.грн., в 2011 році – 88355,3 тис.грн., в 2012 році – 111897,8 тис.грн. (рис. 1.). Рис.1. Збалансування місцевих бюджетів Вижницького району дотацією вирівнювання Як видно з рис. 1. спостерігається тенденція зростання обсягів дотації вирівнювання, яка передбачається з Державного бюджету України. Так в порівнянні з 2010 роком обсяг дотації вирівнювання місцевим бюджетам Вижницького району в 2011 році зріс на 768,3 тис.грн., або 0,9 відсотка. Обсяг дотації вирівнювання в 2012 році зріс в порівнянні з 2010 роком на 24310,8 тис.грн. або на 27,8 відсотка, а в порівнянні з 2011 роком на 23542,5 тис.грн., або 26,6 відсотка. Крім того, в 2010 році Вижницький район отримав з Державного бюджету України 55479,9 тис.грн. субвенцій, у 2011 році – 73003,5 тис.грн., у 2012 році – 91421,6 тис.грн. субвенцій. Обсяг субвенцій в 2011 році зріс в порівнянні з 2010 роком на 17523,6 тис.грн., або 31,6 відсотка. Обсяг субвенцій в 2012 році зріс в порівнянні з 2010 роком на 35941,7 тис.грн. або на 64,8 відсотка, а в порівнянні з 2011 роком на 18418,1 тис.грн., або 25,2 відсотка. Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що система міжбюджетних трансфертів має важливе значення на для ефективного виконання місцевих бюджетів. В той же час функціонування цієї системи потребує подальшого вдосконалення. На допомогу у проведенні бюджетної реформи у сфері міжбюджетних трансфертів може прийти зарубіжний досвід. Так наприклад у деяких країнах система прямих трансфертів доповнюється горизонтальними трансфертами, що характеризують відносини між бюджетами одного рівня. Такі системи горизонтального вирівнювання існують насамперед у розвинутих країнах. Світова практика виділяє такі методи розподілу прямих бюджетних трансфертів: а) пропорційно фінансовій силі (доходам) місцевого бюджету; б) за багатофакторною формулою; в) як частина річного бюджету місцевого бюджету. Ступінь свободи місцевих органів влади у використанні вертикальних трансфертів визначається співвідношенням між зв’язаними прямими бюджетними трансфертами (субвенції та субсидії) та нез’ясованими. Чим істотніше частка бюджетних дотацій у прямих бюджетних трансфертах – тим більшу свободу мають місцеві бюджети. Дуже часто поряд з об’єктивними чинниками найвагомішими тут виявляються політичні, а саме: намагання центру забезпечити собі лояльність регіонів. Розробляючи програми трансфертів, у країнах світу вживають однакову загальну методологію. Відмінності лежать у площині таких питань: що саме вирівнюється, ступінь вирівнювання, вибір фінансових інструментів, за допомогою якого сподіваються досягти вирівнювання та способи визначення фіскальних розбіжностей. Будь-яка належна система трансфертів вирівнювання, по-перше, спирається на формульний підхід, а по-друге, повинна задовольняти такі вимоги: 1. Справедливість розподілу. 2. Передбачуваність. 3. Жорсткі бюджетні обмеження. 4. Простота. 5. Безумовність. Система міжбюджетних відносин, яка досі діє в Україні, породжує значні проблеми у проведенні регіональної політики, головними з яких є незацікавле¬ність місцевої влади у нарощуванні дохідної бази у своїх регіонах (регіони-реципієнти розраховують на дотаційну підтримку у разі недостатності коштів, зіб¬раних на території цих регіонів, регіони-донори намагаються занизити податковий потенціал, оскільки збільшення доходів призведе до додаткового їх вилучення), регіональний сепаратизм, неможливість фінансування економіки регіону або її пріоритетних секторів. На наш погляд, в умовах обмеженості фінансових ресурсів на всіх ланках бюджетної системи та потреби у значних державних інвестиціях в інноваційний розвиток вітчизняної економіки доцільно переглянути чинну бюджетну ідеоло¬гію. Треба перенести акценти з політики підтримки регіонів однакового рівня розвитку на політику стимулювання регіонів зі значним потенціалом економічного зростання. Побудова сучасної моделі міжбюджетних відносин повинна від¬буватися таким чином, щоб максимально використати конкурентні переваги кожного окремого регіону. Оскільки бюджетний механізм через систему міжбюджетних відносин є найдієвішим важелем у регулюванні економічного розвитку регіонів, то в подальшому необхідно реформувати сис¬тему міжбюджетних трансфертів, що надаються регіонам, аби стимулювати роз¬виток наявних та потенційних "точок зростання", тобто регіонів зі значним по¬тенціалом економічного зростання, й усебічно розвивати умови для підвищення конкурентоспроможності депресивних територій. Очевидно, треба ширше ви¬користовувати механізми трансфертів у фінансуванні інноваційного розвитку регіонів. Для цього слід: — мінімізувати вилучення коштів у регіонів-донорів та зумовити їх спряму¬вання на фінансування технічного переоснащення галузей економіки регіону, що мають стратегічне значення; — замість системи дотаційної підтримки більшу увагу приділити цільовим інвестиційним субвенціям, які будуть спрямовані на фінансування заходів з по¬долання депресивності регіонів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бюджетний кодекс України: Затверджений Верховною Радою України 8 липня 2010 року № 2456-VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2010. - №50-51. - С. 572. 2. Програма економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». - Режим доступу: http:/ http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf 3. Деякі питання розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2010 року № 1149. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1149-2010-%EF 4. Про схвалення Концепції реформування місцевих бюджетів [Електронний ресурс]: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №308-р. - Режим доступу: http:/ zakon2.rada.gov.ua/ documents/type/1538/308 5. Бечко П.К. Місцеві фінанси: Навчальний посібник [Текст] / П.К.Бечко, О.В.Ролінський. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 191 с. 6. Васильєва Т.А. Сучасні проблеми реформування місцевих бюджетів в Україні [Електронний ресурс] / Т.А. Васильєва, Н.В.Винниченко. – Режим доступу: http://uabs.edu.ua/images/stories/docs/K_BOA/Vinnichenko_1.pdf 7. Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади: Монографія/ В.І.Кравченко. – Нац. інститут стратегічних досліджень. – К., 2001. - 106 с. 8. Павлюк К.В. Досвід реформування державних фінансів у нових країнах – членах Європейського Союзу / К.В.Павлюк, І.В.Іголкін //Фінанси України – 2007, – №2. – С.32-37. 9. Статистична звітність про виконання місцевих бюджетів Вижницького району за 2010-2012 роки. 10. Томчук В.В. Місцеві фінанси України та напрямки їх вдосконалення [Електронний ресурс]/В.В.Томчук, О.А. Шевченко. – Режим доступу: http://intkonf.org/kand-ek....alennya
