Анна Щавінська,
2 курс, спец. «Фінанси та кредит», д.ф.н,
наук. кер. – Гімчинський О.Г.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці
ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ
На сьогоднішній день питання фінансово-кредитної системи актуальним, оскільки вона не повністю виконує покладені на неї завдання щодо належного фінансового забезпечення потреб економіки, що стримує процеси економічного зростання, а реальний сектор характеризується низьким рівнем інвестиційної привабливості.
Серед тих, хто займався вивченням цього нпарямку слід відзначити: Луніну О.П. Опаріна В.М., Полозенка Д.В., Пшика Б.І., Черепа А.В., Щетиніна А.І. [1, 3, 4, 6]. Разом із тим проблематика фінансово-кредитної системи у вітчизняній економічній науці досліджена ще недостатньо. До сьогодні немає чіткого її трактування, не визначено її структуру. Ці та інші невирішені проблеми знижують результативність функціонування фінансово-кредитної системи України в цілому та її складових.
Навіть самий узагальнений аналіз фінансової системи України свідчить про її незбалансований характер. Фінансові інститути в Україні, які забезпечують функціонування системи страхування та фінансового ринку, перебувають у стадії формування. Так, у нас створені і комерційні банки, і страхові компанії, і фондова біржа, і фінансові посередники, однак їх роль поки що недостатня. Це пояснюється слабкою потужністю, яка визначається обсягом фінансових ресурсів [4; с. 51].
Сьогодні одним із найболючіших питань є пошук шляхів збалансування фінансової системи. Тому можна запропонувати низку найбільш актуальних шляхів вирішення вищезазначених проблем. Зокрема, це:
– розробка стратегії розвитку фінансової системи України;
– розробка механізму регулювання рівня іноземного капіталу у вітчизняній фінансовій системі;
– удосконалення чинної законодавчої бази у сфері регулювання роботи ланок фінансової системи;
– зміцнення фінансів суб’єктів господарювання з метою посилення мотивації до ефективної роботи, інвестиційної діяльності;
– налагодження фінансового механізму діяльності бюджетних установ, пошук нових джерел фінансових ресурсів в умовах дефіциту бюджетних коштів;
– економне витрачання бюджетних коштів, посилення контролю за їх цільовим використанням;
– реформа системи оподаткування в напрямку послаблення податкового тиску;
– зменшення кількості і розмірів відрахувань у державні цільові фонди, відокремлення їх від бюджету;
– цілеспрямований розвиток інститутів та інструментів фінансової системи [2; с. 18-19].
Першочерговими завданнями розвитку фінансової системи в Україні є:
– створити групу потужних банків;
– зменшити податковий тиск;
– упорядкувати фінансові потоки;
– розпочати структурно-інституційні перетворення банківської системи, ефективну реорганізацію підприємств.
На це повинні бути спрямовані всі зусилля органів законодавчої та виконавчої влади.
Розглядаючи сутність і значення кредитної системи треба відзначити, що вона має свої особливості, що відбивають специфіку організації суспільного виробництва в конкретних умовах. Кредитна система до своєї структури включає банківську систему і систему небанківських кредитних установ.
Основними напрямками розвитку кредитної системи є: посилення концентрації банківського капіталу, що становить ядро системи; універсалізація діяльності кредитних установ; зростання ролі держави в організації функціонування всієї кредитної системи. В Україні розвиток кредитної системи робить ще тільки перші кроки, хоча наша держава вже має діючу дворівневу банківську систему і певні пара банківські системи [1; с. 4].
У планах розвитку на найближчі роки намічені конкретні заходи щодо зміцнення банківської системи і вдосконалення її функціонування. Основними цілями при цьому є:
– забезпечення стабільності національної грошової одиниці;
– збереження досягнутої фінансової стабільності;
– підвищення ефективності функціонування всієї банківської системи;
– прискорення на цій основі темпів ринкових перетворень у всій економіці і кредитно-грошовій сфері зокрема [4; с. 27].
Для успішного вирішення поставлених завдань необхідно зосередити зусилля на поширенні безготівкових розрахунків, поліпшенні якості банківських послуг, розвитку національної системи електронних платежів, підвищення прозорості банківських процедур і технологій. Важливе значення в досягненні визначених цілей відводиться подальшому вдосконаленню правової бази, яка регламентує банківську діяльність. Зокрема, необхідно суттєво підвищити діяльність системи гарантування вкладів фізичних осіб у банки.
Підсумовуючи сказане можна зробити висновок, що на сучасному етапі становлення українська фінансово-кредитна система не повністю відповідає потребам розвитку економіки нашої держави, оскільки має ряд проблем, які перешкоджають та гальмують її розвиток, а саме: високий рівень залежності ресурсної бази від зовнішніх запозичень та значну частку іноземного капіталу в структурі фінансово-кредитної системи України; наявність на ринку установ з незначним рівнем капіталізації, що не забезпечує належним чином їхньої фінансової стабільності; відсутність у фінансово-кредитних установ ефективних механізмів та інструментів управління активами і пасивами; низька рентабельність фінансово-кредитних установ через загальну низьку якість активів, високу питому вагу неприбуткових активів у загальних активах банків та невиправдано високу вартість ведення бізнесу; низький рівень менеджменту і корпоративного управління [3; с. 528]. Ці проблеми потребують суттєвих змін у фінансовій політиці держави.
Література:
1. Луніна О.П. Проблеми і перспективи розвитку системи державних фінансів в Україні // Фінанси України. – 2010. – №2. – С. 3-4.
2. Полозенко Д.В. Фінансова система України і бюджетний процес: сутність та шляхи їх удосконалення // Фінанси України. – 2006. – №11. – С. 18-19.
3. Пшик Б.І. Фінансово-кредитні відносини в Україні: становлення, розвиток, напрями вдосконалення: монографія / Б.І. Пшик; Інститут регіональних досліджень НАН України. – К.: УБС НБУ, 2011. – 551 с.
4. Щетинін А.І. Гроші та кредит: Підручник: Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 365 с.
