Віта Громей,
5 курс, спец. «Облік і аудит», д/ф,
Наук. кер. –Труфіна Ж.С.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м.Чернівці
Cутність основних засобів в сучасних умовах господарювання
Організація будь-якої підприємницької діяльності потребує наявності засобів праці. Для здійснення будь-якого виду діяльності, необхідні матеріально-технічні ресурси і засоби праці. Сукупність останніх, якими розпоряджається підприємство, складає його основні засоби.
Незважаючи на те, що основні засоби як економічна категорія використовуються досить часто, питання сутності основних засобів в сучасних умовах господарювання набуває все більшого значення та розглядається в працях таких учених, як: Бланк И. А. [3], Бойко В.М.[4], Борисов А.Б.[5], Бутинець Ф.Ф.[6], Сухарський В.С.[8] та інших.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби наводяться у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» та Податковому кодексі України [1].
Відповідно до П(С)БО №7 основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання експлуатації) яких більше одного року, або операційного циклу, якщо він довший за рік [2].
З точки зору Податкового кодексу України, у ст. 14.1.138. зазначено, що основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший ніж рік) [1].
Сукупність засобів праці, котрими розпоряджається будь-яке підприємство, становить його основні засоби. Економічна сутність останніх полягає в тому, що вони безпосередньо беруть участь у кількох виробничих циклах, зберігають свою натурально-речову форму до кінця експлуатації та переносять своювартість на готовий продукт частинами, у міру зношення у вигляді амортизації [ 9].
З метою встановлення сутності основних фондів, вважаємо за доцільне розглянути визначення основних засобів за різними авторами.
Бойко В.М., Вашків П.Г. наводять наступне визначення: « Основні засоби – сукупність засобів праці, які функціонують у сфері матеріального виробництва в незмінній натуральній формі протягом тривалого часу та переносять свою вартість на заново створений продукт частинами в міру їх зношення» [4; с. 20].
Згідно з Борисовим А.Б., Основні засоби – засоби праці виробничого та невиробничого призначення. Характерною особливістю ОЗ, є участь в процесі виробництва тривалий час, в перебігу багатьох циклів, при збереженні основних властивостей і первинної форми, при цьому поступове зношування і їх вартість переносяться на продукцію, що виготовляється [5; c.45].
Бланк И.А. вважає вірним наступне твердження: «Основні фонди – сукупність матеріальних активів в формі засобів праці, які багаторазово приймають участь в процесі виробничо- комерційної діяльності і переносять н продукцію свою вартість частинами» [3; с.235] .
Бутинець Ф.Ф. пропонує наступне визначення: « Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує один рік) [6; с.78] .
Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. вважають, що основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство формує з метою використання їх у процесі виробництва чи постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій і очікуваний термін корисного застосування яких перевищує рік [7; с. 480] .
Сухарський В.С. наводить таке визначення: «Основні засоби (основні фонди) – це засоби праці виробничого і невиробничого призначення (будівлі, споруди, машини, передавальні пристрої, інвентар і т.п.), що беруть участь у процесі виробництва в продовж багатьох циклів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, і поступово (в міру зношення) переносять свою вартість на вироблену продукцію» [8, с. 56] .
Аналізуючи погляди науковців, які стосуються економічної сутності основних засобів, можна сказати що єдиної думки у визначенні поняття основні засоби не досягнено.
На основі проведеного аналізу наукової літератури, можна зробити висновок, що більшість авторів під “основними засобами” розуміють матеріальні активи підприємства. Деякі автори ототожнюють поняття “основні засоби” та “основні фонди” зазначаючи, що вони є засобами праці які використовуються у виробництві протягом тривалого часу. Інші автори вважають, що основні засоби – це матеріальні активи, що використовуються лише у виробничому процесі, тобто більш ні на що вони впливу не мають, а це є невірним тлумаченням, адже основні засоби використовуються підприємством у всій його господарській діяльності. Всі джерела вказують на те, що основні засоби повинні використовуватися тривалий час (а саме більше одного року чи одного операційного циклу). В податковому законодавстві основні засоби мають вартісну межу, що становить 2500 грн., а в бухгалтерському обліку вартісну межу підприємство встановлює власноруч і зазначає її в обліковій політиці підприємства.
Розглянувши різні підходи економістів, можна звести їх до загального твердження, що основні засоби – це матеріальні активи різного роду, що виступають невід'ємною частиною процесу виробництва і становлять основу для створення капіталу.
Оптимальне забезпечення підприємства основними фондами гарантує дотримання економії, підвищення продуктивності праці та конкурентоспроможності підприємства в цілому.
Список використаних джерел:
1. Податковий Кодекс України / Спеціальний випуск бухгалтерського тижневика «Дебет – Кредит» від 27.12.2010 р. №52/2010 р. (із змінами і доповненнями).
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» [Текст] : затв. наказом Міністерства фінансів України від 25 вересня 2009 року № 1125 (із змінами і доповненнями) // [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу до ресурсу: http: //www.rada.gov.ua.
3. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. — К., 1996.
4. Бойко В.М., Вашків П.Г. Бізнес. Словник-довідник. - К.: Україна, 1995. - 157 с.
5. Борисов А.Б. Большой экономический словарь / А.Б. Борисов. – М.: Книжный мир, 2009. – 895 с.
6. Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л.. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах. Нпавчальний посібник. – Житомир: ПП»Рута», 2010. – 544.
7. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансовий словник. – 2-ге видання, виправлене та доповнене. – Львів: Видавництво “Центр Європи”, 2011. – 576 с.
8. Сухарський В.С. Економічний словник – довідник. – Т.: Богдан, 2002. – 512 с.
9. Черненко, С. К. Природа основних фондів [Текст] : монографія / С. К. Черненко. – Рівне, 2006. – 84 c.
