5 курс, спец. «Облік і аудит», д/ф Наук. кер. - Труфен А. О. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Сучасний стан та перспективи розвитку бухгалтерського обліку грошових коштів в Україні
Ринкову економіку будь-якої країни неможливо уявити без розвинутої грошової системи з різноманітними механізмами регулювання грошового обігу, грошової маси, валютного регулювання. Гроші – це невід’ємна й істотна частина фінансової системи кожної країни. Називаються вони доларами чи гривнями, фунтами чи франками, гроші служать засобом оплати, засобом збереження вартості й одиницею рахунка в усіх, окрім як самих ранніх економічних системах. Значення та роль грошових коштів для діяльності підприємства зумовлює потребу їх окремого дослідження, інформація про які суттєво впливає на ефективність процесу управління економічними суб’єктами. Питання теорії та практики обліку грошових коштів досліджують такі автори як А.В. Гриліцька, Л.О. Лігоненко, Г.В. Ситник, В.А. Туржанський та інші. Водночас у вітчизняному доробку бракує окремих комплексних завершених досліджень з питань обліку грошових потоків, які б розширили межі традиційних підходів, запропонували конкретні шляхи виходу підприємств із стану неплатоспроможності тощо. Як вважають науковці Л.О. Лігоненко, Г.В. Ситник [5, с. 62], грошима прийнято вважати будь-який об’єкт або записи, які, як правило, приймаються для оплати товарів і послуг та погашення заборгованості в даній країні або соціально-економічний контекст. Вважається, що грошові кошти в бухгалтерському обліку не викликають питань методологічного плану. Проте, сьогодні помітна значна неоднорідність в термінах, що застосовуються окремими авторами в обліку. У фінансових, економічних науках та бухгалтерському обліку вживають різні словосполучення: «грошові кошти», «грошові засоби», «грошові активи». Ця проблема є досить актуальною, тому що невизначеність в термінології приводить до неправильного застосування рахунків для обліку. Так, за А.В. Гриліцькою [4, с. 182] грошові кошти обліковуються як на рахунках грошей, грошових документів та переказів в дорозі, так і на рахунках довгострокових та короткострокових фінансових інвестицій. В поняття «грошові кошти» включають не тільки готівку, але і цінні папери, і фінансові активи, і грошові зобов’язання, а кошти трактуються як капітал. На сьогодні на запитання «що таке гроші?» простіше дати пояснення з приводу того, “як використовуються гроші». А далі - така дефініція: «Все, що виконує грошові функції, є грішми». Отже, виходячи з функціонального підходу сутність грошей розкривається у їх функціях та під функціях. Як показує практика, облік грошових коштів досить регламентований законодавчими та нормативними актами України. Але розширення форм і методів здійснення розрахунків, властивостей та функцій грошових коштів як інструментів забезпечення оперативної платоспроможності стали основною причиною уточнення й деталізації відображення в бухгалтерському обліку та контролю операцій з ними. Виникає необхідність у застосуванні конкретних прийомів управління грошовими коштами, джерелом якого є достовірне інформаційне забезпечення. Проблемою обліку грошових коштів підприємства в Україні є повнота та своєчасність їх відображення у системі обліку. Адже, якщо грошові кошти не будуть повністю та своєчасно оприбутковані, то не буде чіткого відображення наявності коштів. А далі неправильне відображення податкових стягнень. І одна помилка тягне за собою ряд інших, які можливо буде виявити вже при інвентаризації. Проблеми обліку грошових коштів є досить важливим питання, тому що від достовірності та оперативності обліку залежить вся фінансова діяльність підприємства. Побудова належного обліку грошових коштів передбачає правильність здійснення й відображення всіх етапів їх руху, починаючи з нормативно-правових вимог, заповнення первинних документів, узагальнення та систематизації інформації в регістрах і завершуючи складанням звітності. Крім того, у більшості підприємств виникають проблеми зі зношеним та пошкодженими грошовими знаками. А це значно ускладнює роботу підприємства, адже із пошкодженими банкнотами далі ніхто не хоче працювати. Ось чому потрібно зосередити увагу на інструкції про касові операції в банках України, яку затверджено постановою Правління НБУ від 14.08.03 р. № 337, де визначено вимогу щодо забезпечення банками обміну клієнтам непридатних до обігу банкнот та монет національної валюти на придатні та вилучення сумнівних банкнот і монет на дослідження. Ця норма стосується всіх банків України, що мають банківську ліцензію на здійснення банківських операцій [4]. Варто відмітити, що не кожен бухгалтер ознайомлений із відповідною інструкцією, тому таку інформацію доцільно внести в Положення №637 [2] як додаткову. З точки зору В.А. Туржанського [6], в організації обліку грошових коштів на поточних рахунках в банках виникають проблеми у зв’язку з тим, що підприємствам дозволено відкривати поточні рахунки в необмеженій кількості, саме це ускладнює здійснювати контроль за рухом грошових коштів. Погоджуємось із думкою науковця, який рекомендує обмежити кількість банків з якими можуть співпрацювати (відкривати рахунки). Це дозволить краще контролювати організацію обліку грошових коштів на поточних рахунках в банках. Ще одним з напрямків покращення обліку грошових коштів на рахунках в банках є удосконалення найбільш широко використовуваного в розрахунках через банк платіжного доручення. З метою покращення оперативного обліку платіжних доручень пропонуємо внести деякі зміни до нього, що прискорить його заповнення та зекономить час: відмінити такий реквізит платіжного доручення під назвою «Одержано банком». Підставою для цього можна вважати те, що дата одержання і проведення банком платежу збігаються. Видалити прямокутник призначений для заповнення сумою ПДВ, що знаходиться в нижньому правому боці напроти реквізиту «Призначення платежу», так як сума ПДВ не є обов’язковим реквізитом платіжного документа від 9 квітня 2001 року. Інструкція №22 [3] не зобов’язує платника зазначати в платіжному дорученні суму ПДВ. Банки слідкують за заповненням цього реквізиту виключно за зовнішніми ознакам, без перевірки його змісту і не мають права вимагати його обов’язкового заповнення платниками [6]. Кожне управлінське рішення в остаточному підсумку стосується управління грошима. Недостатність грошових коштів на великих підприємствах великою мірою обумовлена розривом товарного, документального і грошового потоків. Пропоноване розмежування потоків коштів вимагає внесення відповідних змін в облікові регістри, а саме в журнал-ордер №1 і відомості до нього. Ці облікові регістри необхідно доповнити реквізитами, що деталізують види діяльності, які обумовили рух грошового потоку. Щодо порядку обліку еквівалентів коштів, то потрібно запропонувати регістр аналітичного обліку для самого розповсюдженого еквівалента коштів – депозитних ощадних сертифікатів. Таким чином, можна зробити висновок, що правильна організація і побудова обліку грошових коштів на підприємствах в Україні мають велике значення, оскільки вони забезпечують швидке повернення кругообігу оборотних коштів, перехід їх з товарної форми в грошову, створюють необхідні умови для безперебійної оплати придбаних товарно-матеріальних цінностей, тобто правильна побудова обліку грошових коштів дає змогу забезпечити інформацію про їх наявність, цілеспрямоване використання та контроль за зберіганням. Подальші дослідження доцільно спрямувати на вивчення питань бухгалтерського обліку складових грошових коштів.
Список використаних джерел: 1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» / Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0398-99. 2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Затверджено Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] // Режим доступу: zakon.rada.gov.ua. 3. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Постанова Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] // Режим доступу: zakon.rada.gov.ua. 4. Гриліцька А.В. Сучасні гроші як інструмент відносин між учасниками ринку / А.В. Грилыцька// Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Вип. 13. – Черкаси: ЧДТУ, 2010. – С. 181–184. 4. Лігоненко, Л.О. Управління грошовими потоками: навч. посіб. / Л.О. Лігоненко, Г.В. Ситник. ⎯ К.: КНТУ “КПІ”, 2005. ⎯ 255 с. 5. Туржанський В.А. Грошові кошти та грошові потоки як об’єкт бухгалтерського обліку / В.А. Туржанський// Збірник наукових праць ПВНЗ “Університет економіки і підприємництва”. Серія: Економічні науки. Вип. 11. – Хмельницький, 2010. – С. 92–98.
