Савіна Т.В,
3 курс, спец. «Економіка підприємства», д.ф.н.
Наук.кер. Скрипник М.Є.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м.Чернівці
СУТНІСТЬ ТА МЕТОДИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА ВИРОБНИЧИМИ ЗАПАСАМИ
Постановка проблеми. Аналіз виробничих запасів підприємства в системі управління ресурсами є актуальною темою для вирішення задач управління підприємством. Раціональне використання матеріальних ресурсів – це доцільне обґрунтоване їх використання, їх витрати на рівні мінімуму при виробництві одиниці продукції.
Метою статті є аналіз виробничих запасів на підприємстві для забезпечення ефективного функціонування за сучасних умов господарювання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам аналізу та управління запасами приділяли і приділяють значну увагу вітчизняні та зарубіжні науковці, практиканти та економісти, зокрема: Бутинець Ф.Ф., Голова С.Ф., Єфименко В.І., Кірейцева Г.Г., Литвин Ю.Я., Ткаченко Н.М., Чумаченко М.Г., Крушельницька О.В., Смірнова К.А., Чечета А.П. та ін.
Виклад основного матеріалу. Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємствами усіх форм власності та галузей економіки використовують виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства.
Термін “запаси” у вітчизняній науковій літературі з’явився в період реформування бухгалтерського обліку в Україні з метою наближення його до міжнародних стандартів. [5, с. 78].
Розглянемо тлумачення поняття “виробничі запаси” у економічній літературі (табл. 1).
Таблиця 1
Визначення поняття “Виробничі запаси” в літературних джерелах
№ з/п Джерело Визначення
1. Мочерний С.В. Виробничі запаси - наявність відповідних матеріальних ресурсів, до яких належать засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності, необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, і ще не використовується
2. Чаюн І.Ю., Бондар І.Ю. Виробничі запаси - матеріальні ресурси, необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.
3. П.Т. Саблук Виробничі запаси - запаси засобів виробництва, які знаходяться в складах суб’єкта господарювання і необхідні для забезпечення безперервного виробничого процесу, причому це лише ті предмети праці, які ще не задіяні у процесі виробництва і зберігають свою натурально-речову форму.
4. Ф.Ф. Бутинець Виробничі запаси - матеріальні елементи виробництва, основне призначення яких - обробка у процесі виробництва, формування основи виробів, при цьому враховується можливість перебування їх у складі резервів у вигляді виробничих запасів або готових виробів, що перебувають у місцях зберігання.
5. П. С. Безруких Під виробничими запасами розуміють різні речові елементи виробництва, що використовуються в якості предметів праці у виробничому та іншому господарському процесі
6. В. М. Бойко Під виробничими запасами розуміють засоби виробництва, що надійшли на підприємство і ще не використовуються у виробничому процесі
7. А. Б Борисов Виробничі запаси – сукупність усіх матеріалів, які має підприємство, частина оборотних засобів підприємства, які ще не включені у процес виробництва, але надійшли на робочі місця
8. В. Сонко Виробничі запаси – накопичені ресурси, що перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва
Аналізуючи табл. 1, можна сказати, що С.В. Мочерний тлумачить запаси з погляду управління. Як бачимо, науковець орієнтується на причини створення виробничих запасів, однак, не зазначає ані місце їх знаходження, ані часового проміжку, в якому вони існують. З цією думкою погоджуються Чаюн І.Ю. та Бондар І.Ю., котрі виділяють виробничі запаси, як матеріальні ресурси необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.
В табл. 2 систематизовано погляди авторів на поняття “виробничі запаси” відповідно до визначених критеріїв.
Таблиця 2.
Аналіз критеріїв визначення поняття “виробничі запаси” в літературних джерелах [10, с. 92]
№ з/п
Критерії групування Джерело
С. В. Мочерний. Чаюн І.Ю., Бондар І.Ю. П.Т. Саблук Ф.Ф. Бутинець П. С. Безруких В. М. Бойко А. Б Борисов В. Сонко
1 Як матеріальні ресурси + + - + - - - -
2 Запаси засобів виробництва - - + + + + - -
3 Сукупність усіх матеріалів, які має підприємство, частина оборотних засобів підприємства - - - - - - + +
Наведені приклади свідчать про неусталеність терміна на означення поняття “виробничі запаси” та про намагання наукових діячів знайти якнайкращий відповідник цьому поняттю. Усталене словосполучення “виробничі запаси”, природно, входить у словотворчу і граматичну систему української мови і повністю передає зміст означуваного поняття.
Загальна мета аналізу – оцінити процес формування запасів на підприємстві, їх відповідність потребам виробничої програми та ви¬явити резерви прискорення оборотності запасів, підвищення ефективності використаним коштів, авансованих у запаси [2, с.44].
Можна виділити окремі групи факторів, що впливають на ви¬бір методу оцінки запасів при їхньому списанні.
Основні фактори, що впливають на швидкість виробничих запасів:масштаб діяльності підприємства,галузь діяльності підприємства,стадія життєвого циклу підприємства,тривалість виробничого циклу, кількість та якість видів ресурсів, що споживаються,схема розрахунків за товари, роботи та послуги,інфляційні процеси,кваліфікація менеджерів [4, с. 41].
Розглянемо основні підходи до послідов¬ності проведення етапів їх аналізу. Для того, щоб визначити, наскільки підприємство забезпечене виробничими запасами, потрібно:
вивчити порядок розрахунку й обґрунтова¬ності договорів на поставку запасів; умови по¬ставок;
визначити характер виробничих запасів і змі¬ну їх структури;
перевірити обґрунтованість норм виробни¬чих запасів і потребу в них;
виявити можливості зниження виробничих запасів;
розробити заходи щодо зниження понаднор¬мативних і зайвих виробничих запасів.
Досліджуючи питання аналізу виробничих запа¬сів, доцільно розглянути існуючі підходи до виділен¬ня етапів цього процесу в науковій літературі.
Етапи здійснення аналізу запасів підприємства показано на рис. 1.
Здійснений за такою схемою аналіз запасів є типовим. Тради¬ційно на підприємстві аналіз здійснюється частково, залежно від конкретних управлінських завдань. І.О. Чаюн та І.Ю. Бондар відокремлюють такі основні етапи аналізу запасів:Аналіз загального обсягу запасів та їх відповід¬ності потребам виробництва;Аналіз запасів у днях середньодобового спожи¬вання; аналіз обіговості виробничих запасів;Аналіз факторів, що впливають на обсяг і структуру запасів;Аналіз фінансування запасів та оцінка ефек¬тивності управління ними [9, с. 58].
Відповідно до вимог П(С) БО 9 "Запаси" оцінка запасів здійсню¬ється в трьох випадках: при надходженні, при списанні і на дату скла¬дання звітності (на дату балансу). [1].
Оцінка запасів проводиться за одним з таких методів:собівартістю перших за часом надходження запасів (FIFO або ФІФО),середньозваженою собівартістю,нормативних витрат,ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів,ціни продажу.
Аналіз виробничих запасів використовує систему показників. Як структурний елемент методики аналізу ефективного використання виробничих запасів виступають також способи аналітичного дослідження:1. Логічні способи використовуються для аналізу стану складських запасів, оцінки руху та структури споживання матеріальних цінностей за певний період і в динаміці, відхилень фактичних показників використання виробничих запасів від прогнозованих у звітному та в попередніх періодах на базі арифметичних розрахунків (порівняння, групування, спосіб абсолютних, відносних та середніх величин, балансові погодженості.2. Математичні способи лінійного програмування застосовуються для дослідження стохастичних залежностей, які вирізняються приблизністю та невизначеністю і мають імовірнісний характер. 3. Евристичні способи пов’язано з експертними оцінками виробничих ситуацій на основі творчого підходу та набутого досвіду. [3, с. 60].
Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки [11].
Висновки. Думки вчених-економістів розбігаються з приводу найраціональнішого методу оцінки запасів для промислових підприємств. Однак більшість надає перевагу методу середньозваженої собівартості. Поділяючи їх думку можна сказати, що цей метод найприйнятніший, особливо в теперішніх умовах некерованого і не прогнозованого формування споживчих цін на ринку продажів, оскільки дає змогу врівноважувати вартість перенесених на готові вироби витрат сировини і матеріалів в умовах зростання цін і якоюсь мірою усереднити за періодами одержувані прибутки.
Список використаних джерел:
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999р. №246// Все про бухгалтерський облік. – 2005. - №13.
2. Баранівська Л. Особливості оцінки матеріальних запасів на підприємствах хлібопекарської галузі / Л. Баранівська // Економіст. – 2006. -№ 4. – С. 44-46
3. Білик І. Аналіз методів оцінки запасів та можливості їх використання / І.Білик // Економіст. - № 11. – 2006. – С. 59-61.
4. Болюх М. А. Економічний аналіз / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І.Горбатюк. - К. : КНЕУ, 2004. - 540 с.
5. Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський облік в Україні / Під ред. Ф.Ф.Бутинця. – Ж.: ЖІТІ, 2008. – 264с.
6. Рожок В.Д., Євсєєва Г.В. Комплексна задача оптимізації запасів продукції та термінів поставок їх споживачам. / В.Д.Рожок // Актуальні проблеми економіки. – 2007. - № 1. – С. 182-185.
7. Скригун Н.М., Цимбалюк С.П. Оптимізація виробничих запасів як один із напрямків управління витратами / Н.М.Скригун // Економіст. – 2007. - № 2. – С. 39-44.
