Наук. кер. - Столяр Л. Г., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
СУТНІСТЬ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ
На сучасному етапі формування ринкових відносин в Україні все більшою мірою проявляються процеси глобалізації та злиття фінансового і промислового капіталу. Важливим інструментом, який сприяє входженню України в ці інтеграційні процеси є бухгалтерський облік. Незавершеність розробки методології бухгалтерського обліку зумовлює сповільнення у розвитку підприємства. Щоб уникнути цього, по підприємствах необхідно впроваджувати облікову політику, яка б відповідала потребам зовнішніх і внутрішніх користувачів, щодо облікової інформації. Дослідженням облікової політики займалися Л.В. Ковальчук, М.Т. Білуха, А.К. Харькова, Я.В. Лебедзевич, Т.М. Сторожук, М.С. Пушкар, Л.Г. Бойко, Ф.Ф. Бутинець, та багато ін.. Незважаючи на велику кількість авторів, що вивчали питання облікової політики, єдиної думки щодо визначення поняття, сутності та значення облікової політики для підприємства немає. Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності [1]. Зміни, що покликані наблизити облік та подання фінансової звітності до міжнародних стандартів обліку обумовили прийняття нового НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Дане НП(С)БО замінило П(С)БО 1 – П(С)БО 5 та визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Однак зауважимо те, що нове НП(С)БО 1 не надає зміненого визначення облікової політики. Позитивним кроком стане і прийняття методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, які зараз знаходяться у проекті. Вони покликані надати роз’яснення елементам облікової політики, що наведені в Листі Міністерства Фінансів України «Про облікову політику» від 21.12.2005 р. N 31-34000-10-5/27793. При порівнянні визначення облікової політики НП(С)БО 1 із МСБО та ПБО Російської Федерації, бачимо певні відмінності. Відповідно до параграфа 5 МСБО (IAS) 8 – облікові політики – це конкретні принципи, основи, домовленості, правила і практика, застосовані суб’єктом господарювання при складанні та поданні фінансових звітів. МСБО 8 допускає, що за відсутності приписаних чинними МСФО принципів та вимог, як облікову політику можна розцінювати домовленості, національні правила та облікову практику [2]. Поняття облікової політики у ПБО 1/98 Російської Федерації трактується як сукупність способів ведення бухгалтерського обліку - первинного спостереження, вартісного виміру, поточного угруповання і підсумкового узагальнення фактів господарської діяльності [3]. Іншим підходом визначення сутності облікової політики є визнання її у широкому розумінні як управління обліком та у вузькому як сукупність способів ведення обліку. На думку Давидова Г.М. «облікова політика – це цілеспрямована діяльність людей з управління бухгалтерським обліком задля досягнення поставленої мети» [4, c.30]. Отже, облікову політику потрібно розглядати у взаємозв’язку з управлінням. Однак не потрібно її ототожнювати із управлінським обліком. Бойко Л.Г. вважає, що облікова політика – це не просто сукупність способів ведення обліку, вибрана як відповідник умовам господарювання, а вибір методики обліку, за допомогою якої можна використовувати різні варіанти відображення актів господарського життя в обліку, залежно від поставленої мети [5]. Тобто, облікова політика стосується процесу ведення та організації бухгалтерського обліку, кінцевим продуктом якого є звітність. Існує й думка про те, що в сучасних умовах господарювання облікова політика «є важливим складовим елементом системи оптимізації оподаткування прибутку та взагалі господарсько-фінансової діяльності підприємства. Вона дозволяє альтернативно підійти до визначення розмірів податкових відрахувань,... й завдяки цьому уникнути податкових ризиків» [5]. Тобто, облікова політика в деякій мірі ототожнюється із податковим обліком. Найбільш повним можна вважати трактування облікової політики подане Сторожук Т.М.: «облікова політика – цекомплекс методичних прийомів, способів, схем і процедур організації та ведення бухгалтерського обліку поточної господарсько-фінансової діяльності підприємства і складання звітності, що обирається підприємством з-поміж загальноприйнятих або розробляється самостійно, виходячи з особливостей його діяльності» [5]. Отже, підтримуємо думку багатьох вчених, які виходять за межі визначення облікової політики, яке наведено в законодавчо-нормативних документах і стверджують, що її наукове дослідження, формування та впровадження в практику лише тільки починається, оскільки облікова політика є новим аспектом господарського життя підприємства. Вона має враховувати аспекти і управлінського, і фінансового, а також податкового обліку. Список використаних джерел: 1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (з наступними змінами і доповненнями): Закон України, прийнятий Верховною Радою України від 16.07.1999 р. №996-XIV. 2. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки: від 01.01.1994 р. [електронний ресурс]. – доступ - http://zakon.nau.ua/doc/?uid =1014.7730.0 3. Положення бухгалтерського обліку 1/98 «Облікова політика організа-ції» від 09.12.1998 р. № 60н [електронний ресурс]. – доступу. - http://base.consul-tant.ru/cons....n=26161 4. Савченко В.М. Облікова політика: навч.посіб./ В.М. Савченко, Л.В. Са-ловська, О.В. Пальчук, та ін.; за ред. Г.М. Давидова. – К.: Знання, 2010 - 479с. 5. Сторожук Т. Облікова політика підприємства: сутність і призначення / Т. Сторожук // Науковий вісник НУ ДПСУ – 2009. - №3 – с. 46
