Оксана Калуш,
3 курс, спец. “Міжнародна економіка”, д. ф. н.
Наук. кер. – Гут Л. В.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА: СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ, МЕТОДИ ОЦІНКИ
В умовах ринкової економіки головним завданням управління персоналом торговельних підприємств є досягнення оптимального рівня продуктивності праці. Ріст продуктивності праці в торгівлі досягається не лише впровадженням новітніх досягнень в області техніки, технології та управління підприємством, але й ефективною системою стимулювання праці. Так, стимулювання працівників торгівлі з метою заохочення підвищувати продуктивність праці є головним завданням управлінців в сучасних умовах.
Питанням управління продуктивності праці працівників присвя¬чені праці багатьох вітчизняних науковців, а саме: Кривошей В.В., Здорової О.І., Богині Д.П., Пітель Н.Я., Філевої В., Плаксової В.А., Павловської Н.О., Шалімової В.В. та інших. Продуктивність праці на торгівельних підприємствах досліджували сучасні економісти Лєбєдєва С.Н., Мисникова Л.В., Марцина В.С., Мазаракі А.А., та інші.
Незважаючи на численні дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців, особливості продуктивності праці працівників торговельних підприємств недостатньо висвітлені в сучасних наукових виданнях.
Мета дослідження полягає у дослідженні методологічних основ визначення продуктивності праці та забезпеченні її зростання.
Продуктивність праці працівників є найбільш загальним та універсальним показником, який відображає ефективність використання трудових ресурсів (персоналу) підприємства.
У загальному розумінні продуктивність праці характеризує її результативність, тобто оцінює результат праці, отриманий на одиницю витрат, пов'язаних із використанням трудових ресурсів підприємства. У вузькому розумінні рівень продуктивність праці торгівлі визначається як середня сума товарообігу, яка припадає одному працівникові в одиницю часу (день, місяць, квартал, рік), обчислена шляхом розподілу обсягу роздрібного товарообігу торгового підприємства на середньоспискову кількість працівників. [1, c. 347].
Різноманітність підходів до вивчення результатів праці в торгівлі та оцінки розмірів використання трудових ресурсів обумовила формування системи показників продуктивності праці.
Найбільш розповсюдженим показником продуктивності праці працівників торговельного підприємства є виробіток, який визначається середнім розміром товарообороту на одного працівника.
Цей показник характеризує обсяг товарообороту, реалізованого одним працівником підприємства за певний проміжок часу. Незважаючи на широке використання та простоту розрахунку, рівень та динаміка цього показника не дозволяє повною мірою відтворити рівень продуктивності праці та його зміну, провести порівняльний аналіз. Він не враховує трудомісткість реалізації окремих товарних груп, зрушення у структурі товарообороту та змін у трудомісткості продажу товарів. Крім того, в умовах інфляції зростання обсягу товарообороту відбувається не в результаті зростання фізичної маси товарів, що реалізуються, а у зв'язку зі зміною рівня цін на товари [6, c. 95].
Для визначення рівня продуктивності праці окремих категорій працівників можуть використовуватися тільки кількість покупців, тонно-кілометри перевезень, обсяг фасування, кількість оброблених або перевірених документів.
У плануванні та аналізі продуктивності праці використовуються також обернені показники, які характеризують трудомісткість діяльності, трудовитрати на досягнення одиниці результату (товарообороту). Вони можуть обчислюватися як обернена ве¬личина в усіх формулах, що були розглянуті [2, c. 73].
У процесі оцінки показників продуктивності праці робітників торговельних підприємств необхідно враховувати:
1. Поняття "продуктивність праці" застосовується до всіх категорій та професій працівників торговельного підприємства. Але враховуючи відмінності, які існують між виміром результатів праці окремих категорій працівників, доцільно використовувати узагальнюючі показники продуктивності праці для оцінки ефективності праці усього персоналу та допоміжні спеціальні показники продуктивності для оцінки рівня продуктивності праці окремих категорій персоналу.
2. Продуктивність праці на торговельному підприємстві характе¬ризує затрати тільки живої праці працівників.
3. У системі показників оцінки ефективності господарсько-фінансової діяльності торговельного підприємства продуктивність праці відіграє допоміжну роль, оскільки характеризує лише один ас¬пект діяльності – рівень використання персоналу [6, c. 124-125].
Кваліфіковані менеджери з продажу диктують свої умови на ринку праці, оскільки торговий персонал користується великим попитом на сучасному ринку праці. За статистикою плинність працівників роздрібної торгівлі може складати 50% в рік. Пошук працівників торгівлі потребує значних затрат і коли звичайного продавця знайти не складно (зазвичай на цю посаду беруть людей без будь-якого досвіду), то керівників відділу продажу, регіональних менеджерів чи директорів по продажу знайти складно [5].
Зростання продуктивності праці в торгівлі є одним із факторів зростання обсягів товарообороту та прибутків торговельного підприємства [4].
Поряд з показником "продуктивність праці" для характеристики праці використовують такий термін, як "ефективність праці". Це більш широке поняття, яке враховує не лише кількісні результати діяльності підприємства, але й якісні досягнення: якість торгових послуг, ступінь задоволення попиту, витрати часу та коштів населення на придбання товарів, імідж підприємства. Хоча ці показники важко оцінити кількісно, їх урахування є обов'язковою умовою об'єктивної оцінки кінцевого результату праці працівників торгівлі. Продуктивності праці впливає на ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства. Якщо відбувається зниження продуктивності праці, то будуть знижуватися відповідно ефективність використання ресурсів і виробничих потужностей, зниження рентабельності господарської діяльності та рентабельності трудових ресурсів, підвищення рівня витрат обігу, втрата обсягу товарообороту, а в цілому втрата позицій на ринку. А при зростанні продуктивності праці будуть підвищуватися ефективність використання ресурсів, зростання рівня використання виробничих потужностей, підвищення обсягів товарообороту, зниження рівня витрат обороту, а в цілому – підвищення конкурентоспроможності на ринку.
Зростання продуктивності праці може бути забезпечене при виконанні таких умов:
1. Зростанні результатів праці при зменшенні витрат праці.
2. Зростанні результатів праці при стабільних витратах праці.
3. Стабільності результатів при зниженні витрат праці.
4. Темпи зростання результатів випереджують темп зростання витрат праці.
5. Темпи зниження результатів нижчі за темпи зниження витрат [3].
Для підприємств торгівлі зростання продуктивності праці виявляється у вигляді:
• збільшення товарообігу, що реалізований за одиницю часу та за незмінної якості торгового обслуговування;
• підвищення якості торгового обслуговування за незмінного обсягу діяльності, що виконується в одиницю часу;
• скорочення витрат праці на одиницю із товарообігу чи наданих послуг;
• зменшення частки витрат праці у витратах обігу підприємства;
• скорочення часу обігу товарів;
• збільшення обсягів діяльності (товарообігу) і норми прибутку.
Отже, продуктивність праці – показник ефективності, результативності робочого часу, що характеризується співвідношенням товарообороту, з одного боку, і кількістю робочого часу, витраченого на виконання одного обороту – з іншого. Оскільки цей показник є одним із найважливіших при оцінці діяльності підприємства, то важливе правильність управління і раціональність використання продуктивності праці персоналу, а також стимулювання до зростання його рівня. Будь-яке торговельне підприємство зацікавлене в зростанні продуктивності та ефективності праці робітників, оскільки це дозволяє скорочувати витрати живої праці (робочого часу) на одиницю продукції (робіт, послуг) підприємства, нарощувати обсяги товарообігу без зміни чисельності працюючих.
Література
1. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: [підручник] / О. А. Грішнова. – К. : Знання, 2004. – 535 с.
2. Качан Є. П. Економіка праці та соціально-трудові відносини: [навч. посіб.] / Є. П. Качан, О. П. Дяків, В. М. Островерхов та ін.. – К. : Знання, 2008. – 407 с.
3. Ревенко А. Продуктивність праці в сучасних умовах / А. Ревенко // Україна: аспекти праці. - 2010. – № 2. – С. 32-37.
4. Кравчук Н.В. Соціальні фактори зниження продуктивності праці // Наукові праці Донецького Національного технічного університету. Сер.: Економічна, - 2002. – вип.. 47. – С.68-76.
5. Кравчук Н.В. Основні важелі управління продуктивністю праці в сучасних умовах // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2002. – Вип. 162. – С.98-105.
6. Власова Н. О. Планування трудових ресурсів підприємств роздрібної торгівлі: [навч. посіб.] Н. О. Власова, І. В. Жавко. – Харків, 2002. – 192 с.
7. Яковлєв Ю. П. Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій: [навч. посіб.] Ю. П. Яковлєв. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 376 с.
