Катерина Шутак,
3 курс, спец. «Економіка підприємства»,д/ф
Наук.кер. - Вудвуд В.В.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Особливості розвитку лізингових операцій в Україні
У статті досліджено розвиток лізингових операцій на території країни та наданно рекомендації щодо заходів для подолання перешкод розвитку лізингу.
Необхідною умовою успішного здійснення соціально-економічних перетворень в Україні є розвиток реального сектору. Для цього потрібно використовувати альтернативні методи фінансування витрат на оновлення матеріальної бази і реструктуризацію виробництва. Однією з таких альтернатив може стати лізинг. Лізинг є однією з найновіших форм інвестування, що можуть значно прискорити процес відтворення виробництва, призвести до оновлення технологій підприємств і на вигідних умовах отримати найсучасніше вітчизняне та закордонне устаткування. Зважаючи на це, розвиток цієї фінансової послуги на фінансовому ринку України є актуальним і необхідним.
Проблеми організації та регулювання лізингу розглядались багатьма науковями, зокрема С.І. Брус, З.С. Варналій, Л.П. Хмелевська, М.О. Хмелевський, І.Г. Міхаліна, та інші. Однак дане питання залишається недостатньо розкритим з погляду розвитку лізингу в сучасних умовах.
Відповідно до статті 292 Господарського кодексу України , лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у
виключне користування а визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів[1].
Деякі науковці ототожнюють лізинг з довгостроковою орендою, зокрема Філін Г.І. вважає ,що лізинг - це весь комплекс майнових відносин, зв'язаних з передаванням майна в тимчасове користування на основі його придбання лізингодавцем і подальшої здачі в довготермінову оренду лізингоотримувачу [7].
Існують тлумачення даного поняття з погляду інвестиційної діяльності, так Лозінська К.В. вбачає лізинг як вид інвестиційної діяльності, при якій спеціалізована лізингова компанія (яка виконує функції інвестора) купує вказане підприємством майно та передає йому це майно в користування за оплату, з можливістю переходу права власності на предмет лізингу до лізингоотримувача по закінченню строку лізингу[5].
Отже, лізинг – відносини між двома сторонами, що супроводжуються укладанням лізингової угоди, відповідно до якої одна сторона (лізингодавець) надає у користування іншій стороні (лізингоодержувачу) об'єкт лізингу на визначений період і за певну плату.
На основі світової практики помітно,що в період економічної кризи, подібної до тієї, що склалася в Україні, цей метод фінансування є найбільш доцільним. Так в умовах коли практично зупинилося фінансування та оновлення основних засобів у зв'язку із недостатністю прибутку підприємств і значним зменшенням виробництва, лізинг може сприяти збереженню ліквідності багатьох підприємств України.
Відносини лізингу на законодавчому рівні в Україні регулюються трьома законодавчими документами: Цивільним кодексом України (§ 6 гл. 58), Господарським кодексом України (ст. 292) і Законом України «Про фінансовий лізинг» у редакції від 11.12.2003 р. № 1381-IV .
Вцілому в Україні ринок лізингу показує тенденції до зростання, так кількість укладених договорів фінансового лізингу в 2 кварталі 2012 року збільшилась на 1720 (181%) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склала 2668 договорів ( у 2011 році кількість укладених договорів становила 948). Підсумки діяльності лізингодавців у 2 кварталі 2012 року показують позитивну тенденцію[2].
На сьогодні лізинг в Україні є переважно довгостроковим фінансовим інструментом. Частка лізингових операцій з терміном дії договору до 5 років втрачає свої позиції, питома вага договорів від 5 до 10 років зростає. За даними Асоціації лізингодавців України частка довгострокових контрактів (більше 10 років) збільшилась 2,26% до 4,97% у 2012 р.
За даними українського об`єднання лізингодавців, угоди у галузі транспорту продовжують переважати в серед договорі фінансового лізингу 58,09%, ( 2011 р. – 57,4). Наступними за транспортом ідуть галузі сільського господарства 19,04% ( в аналогічному періоді 2011 р. – 14,23%), будівництва 5% ( 2011 р. – 6,71%) та сфері послуг 4,79% ( у аналогічному періоді – 6,16%) (рис.1) [2].
Рис.1.Розподіл договорів лізингу за галузями 2011-2012 рр.
Основними джерелами фінансування лізингових операцій в поточному періоді були позичкові кошти, в тому числі банківські кредити (84,24%), при цьому їх питома вага значно зменшилася у порівнянні з минулим роком, а питома вага власних коштів лізингових компаній у порівнянні з минулим роком збільшилася і становить 15,75%.
Станом на 31 грудня 2012 р. відповідно до розміру лізингового портфеля та вартості активів виділяють таких найбільших лізингодавців-членів Асоціації "Українське Об'єднання Лізингодавців": ВТБ Лізинг Україна, Райффайзен Лізинг Аваль, ІНГ Лізинг Україна, УніКредит Лізинг, ОТП Лізинг. Найбільший портфель лізингових угод припадає на ПП «ВТБ Лізинг Україна»(табл.1) [2].
Таблиця 1
Рейтинг лізингових компаній в Україні станом на 2011-2012 р.
№ Назва лізингової компанії Портфель лізингових угод млн..грн за 2011р. Портфель лізингових угод млн..грн за 2012р. Абсолютне відхилення портфелю лізингових угод за 2011-2012 рр.
1 ВТБ Лізинг Україна 4869,363 3505,030 -1364,333
2 Райффайзен Лізинг Аваль 1913,286 2004,804 91,518
3 УніКредит Лізинг 1459,520 1415,125 -44,395
4 ІНГ Лізинг Україна 1482,000 1336,700 -145,3
5 ОТП Лізинг 756,892 156,108 -600,784
6 Український Лізинговий Фонд - 776,400 776,400
7 Порше Лізинг Україна 363,834 546,444 182,61
8 Хюпо Альте-Адріа-Лізинг 677,142 491,720 -185,422
9 ALD Automotive/ Перша лізингова компанія 336,00 466,324 130,324
10 Сканія Кредіт Україна 138,600 350,000 211,4
11 Євро Лізинг 412,581 323,652 -88,929
12 VAB Лізинг 317,043 307,500 -9,543
13 Ілта 169,300 255,500 86,2
14 AVIS Україна 173,000 207,000 34
Лідером лізингової діяльності в в Україні є «ВТБ Лізинг Україна», хоча за 2012 р. спостерігається зменшення портфелю лізингових угод, а саме на 1364,333 млг.грн. «ВТБ Лізинг Україна» спеціалізується на лізингу основних виробничих засобів підприємств. Тенденції до зростання мають компанії, що займаються лізинговою діяльністю у сфері транспортних засобів. Так, протягом 2011-2012рр. компанія «Райффайзен Лізинг Аваль» збільшила портфель лізингових угод на 91,518 млн.грн.
Лізингова компанія «Український Лізинговий Фонд», що спеціалізується на лізингу транспорту та спецтехніки, працює на українському ринку з 2011 р. і вже займає провідне положення на ньому.
Лізингова діяльність в Україні має певні перешкоди для якісного подальшого розвитку,а саме :
– слабка державна підтримка, відсутність податкових пільг;
– жорстка система оподаткування лізингових операцій;
– низький попит на товари вітчизняного виробництва;
– орієнтація лізингових компаній на співпрацю з юридичними особами,тобто великими корпоративними клієнтами (вони формують майже всю частку доходу компаній );
– монопольне становище окремих лізингових компаній .
Для подолання цих перешкод доцільно провести комплекс заходів, який передбачатиме:
– створення сприятливої законодавчої бази, ґрунтуючись на міжнародний досвід;
– розробити систему пільгового оподаткування лізингових операцій стратегічних галузей економіки (машинобудування, сільське господарство та ін.) та лізингових операцій, об’єктом яких є продукція вітчизняних виробників; розвиток рекламної діяльності в межах країни з метою розширення кола своїх клієнтів;
– посилити антимонопольний контроль над лізинговими компаніями, які диктують найбільш вигідні для себе умови;
– розширити спектр послуг лізингових компаній, а також збільшити кількість комерційних структур, які б повністю забезпечували потреби виробничої сфери на основі укладання лізингових угод [4].
Отже, в Україні сьогодні лізинг застосовується в незначних масштабах. Розвиток вітчизняного ринку лізингу допоможе малому і середньому бізнесу не відволікаючи власні ресурси, здійснити модернізацію основних засобів і отримати нове, сучасне високотехнологічне обладнання та розширити збут власної продукції. Створення умов для широкого використання лізингових послуг сприятиме зростанню обсягів виробництва у різних галузях економіки, а це забезпечить збільшення робочих місць та покращення рівня життя населення. Оскільки лізингові операції ефективним і реальним способом фінансування виробництва, тому на сьогоднішній день лізинг - найперспективніший фінансовий інструмент, здатний ефективно розвивати виробництво, активізувати інвестиційний процес в країні.
Список використаної літератури
1. Господарський кодекс України (ст.292) м.Київ, 16 січня 2003 року N 436-ІV
2. Закон України «Про фінансовий лізинг» від 11.12.03 р., №1381-ІV з наступними змінами і доповненнями
3. Українське об’єднання лізингодавців : Підсумки діяльності лізингодавців за 2012 рік. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ttp//www.leasing.org.ua
4. Брус С.І. Лізинг як фінансовий інструмент/ С.І. Брус// Фінанси України - №11. – 2008. – С.75-79.
5. Лозінська К.В. Лізинг як інструмент оновлення матеріально – технічної бази // Збірник матеріалів ВКІ Третьої Міжнародної науково – практичної конференції: «Економіка регіону: структура, особливості, динаміка розвитку». – 2010 р.. – С. 83-86.
6. Підсілецька Г.М., Денисенко П.А. Фінансовий лізинг як механізм державної підтримки техніко – технологічного забезпечення сільського господарства // Матеріально – технічне забезпечення аграрної сфери. – 2011 р.- №4 – С. 75 – 79.
7. Філіна Г.І. 2-ге вид., перероб. та допов. Навч. пос. - К: Центр учбової літератури, 2009. - 320 с.
